Гусеницям до лісу зась? 

Обґрунтування окремих положень Закону «Про заборону суцільних рубок у гірських лісах Карпатського регіону».

Щоб українське суспільство дещо зрозуміло особливості лісокористування у гірських регіонах України, ми зробили аналіз, спираючись на досвід лісозаготівель у лісах Європи, міжнародні зобов’язання України, діючі в країні нормативно-правові акти і результати наукових досліджень УкрНДІгірліс та НЛТУ.

Останнім часом, на різних рівнях, піднімається питання про недосконалість окремих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (№ 249 IX від 30.10.2019 р.). Особливо дискутуються вимоги статті 9: «Заготівля та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону проводяться переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на навколишнє середовище, а також зі збереженням наявних вузькоколійних лісовозних залізниць і оптимізацією мережі лісових автодоріг. Розширити до 2030 року мережу лісових автодоріг із твердим покриттям у лісах регіону до 10 кілометрів на 1000 гектарів». Також подаються пропозиції стосовно цілковитої заборони використання гусеничних тракторів на первинному транспортуванні деревини.

Почнемо з того, що Україна в 2003 році підписала важливу міждержавну угоду – «Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат». Наша країна разом із шістьма іншими, де розташовані Карпати, взяла зобов’язання використовувати ринкові інструменти для поліпшення якості життя, зміцнення місцевих економік і громад, збереження природних цінностей і культурної спадщини. В контексті лісової галузі ця діяльність повин­на узгоджуватися з міжнародними принципами екологічно збалансованого управління лісами та сталого розвитку лісового господарства. Для виконання цих вимог у рамках Карпатської конвенції розроблений «Протокол щодо збалансованого управління лісами», який ратифікований Законом України (№ 5432 VI від 16.10.2013 р.) та є обов’язковим до виконання. Ним передбачено здійснення комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого управління карпатськими лісами та їх охорону в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь. Основні положення цього документа стосуються підтримки і збільшення лісового покриву, ідентифікації та охорони природних лісів, особливо пралісів, поліпшення їх захисних функцій, збереження продуктивних функцій лісових насаджень та їх ролі в розвитку сільських територій і зеленої економіки.

Певну увагу приділено раціональним методам заготівлі та використання деревини, як екологічно безпечної і поновлюваної сировини, а також посиленню ролі лісового сектору в пом’якшенні тенденцій змін клімату. Для виконання вимог вище згаданого документа, Четвертою Міністерською конференцією сторін Карпатської конвенції в 2014 році схвалено «Стратегічний план дій з впровадження Протоколу щодо збалансованого управління лісами», термін реалізації якого становить 12 років.

З огляду на важливість транспортної інфраструктури в діяльності лісового господарства, в «Стратегічному плані …» передбачена мета 9: «Поліпшення лісотранспортної інфраструктури гірських лісів», яка включає два актуальні питання:

1. вжити заходів щодо будівництва нових і поліпшення технічного стану наявних лісових автодоріг у гірських лісах;

2. вжити заходів щодо оптимізації способів первинного транспортування деревини.

В контексті цього УкрНДІгірліс і НЛТУ України в останні роки проведено ряд наукових досліджень, які включали:

• вивчення застосовуваних систем лісових машин і технологічних процесів лісозаготівлі в європейських країнах;

• встановлення природно-виробничих умов діяльності лісових підприємств Карпатського регіону та можливостей їх оснащення новою технікою;

• аналіз вимог чинного законодавства, що регламентують порядок оцінки впливу лісосічних робіт на навколишнє середовище;

• лісівничо-екологічну оцінку впливу на лісове середовище і процесу транспортування деревини з гірських схилів гусеничними і колісними трелювальними тракторами.

Порівняльні випробування колісних і гусеничних трелювальних тракторів проводилися у трьох областях Карпатського регіону на п’яти лісових підприємствах, які розташовані в різних природно-виробничих умовах. У цих випробуваннях були задіяні дві моделі гусеничних і три моделі колісних трелювальних тракторів. Такий підхід дозволив отримати достовірні результати впливу цієї техніки на лісове середовище.

При цьому, слід відмітити, що колісні трактори, враховуючи їх експлуатаційні характеристики, застосовуються на лісосіках із меншою крутизною схилів, що отримало підтвердження у процесі досліджень. За їх результатами, зокрема, встановлено, що принципова різниця в лісівничо-екологічних показниках (пошкодження ґрунту і підросту) при застосуванні колісних або гусеничних тракторів на гірській лісозаготівлі відсутня. В основному обсяг ґрунтової ерозії (орієнтовно 70–80%) становить переміщений ґрунт унаслідок попередньої підготовки трелювальних волоків, що є необхідною умовою для роботи обох видів вказаної техніки.

Нині використання машин, в яких тією чи іншою мірою застосовується принцип гусеничного рушія, є основним методом вирішення проблеми транспортування вантажів у важко прохідній місцевості.

Одним із основних способів зменшення негативного впливу первинного транспортування деревини на лісове середовище є використання на крутих гірських схилах канатних лісотранспортних систем, а для раціонального і екологічно безпечного використання природних ресурсів, ефективного функціонування лісогосподарського виробництва на принципах наближеного до природи лісівництва, необхідна наявність розвиненої мережі шляхів лісотранспорту, яка повинна базуватися на оптимальній густоті лісових автомобільних доріг.

Розвинена мережа лісових автодоріг має значення не тільки для забезпечення процесів лісокористування, відновлення, охорони та захисту лісу, а й для загального розвитку регіону, створення нових робочих місць і поліпшення умов роботи та проживання місцевого населення. Її наявність свідчить про цивілізованість держави.

Технологічні процеси лісозаготівлі повинні базуватися на раціональному поєднанні різних типів спеціалізованої лісової техніки, в залежності від конкретних природно-виробничих умов, із обов’язковим попереднім облаштуванням розгалуженої мережі автодоріг у гірських лісах і забезпеченням оптимальних віддалей первинного транспортування деревини.

Враховуючи вищенаведене, а також наявні світові тенденції організації лісогосподарського виробництва, можна зробити наступні висновки.

1. Вирішення завдань ефе­ктивності лісогосподар­ської діяльності переважно шля­хом встановлення нових обмежень і заборон на використання тих чи інших технологічних процесів і систем лісових машин без належного обґрунтування і врахування міжнародного досвіду може призвести до негативних результатів. При цьому, крім погіршення стану лісів та їх уразливості до природних проявів, створюватимуться умови для виникнення кризових явищ у деревопереробній галузі й соціальній сфері, зниження обсягів податків як у державний, так і місцевий бюджети. Це, в свою чергу, погіршить імідж влади на різних рівнях та нашкодить процесам євроінтеграції.

2. Чинний Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» спрямований на вдосконалення ведення лісового господарства в гірських лісах на принципах природозбереження. Поставлені ним вимоги враховують доцільність поетапного і системного підходу до вирішення проблеми екологізації гірської лісозаготівлі в нашій країні.

3. Застосування статті 9 вищезгаданого Закону дозволить, поряд із забезпеченням стабільної діяльності лісогосподарських і лісопромислових підприємств Карпатського регіону та збереженням робочих місць для місцевого населення, створити належну лісотранспортну інфраструктуру в лісових масивах, як основу не тільки сталого лісового господарства, а й природокористування в цілому на принципах сталого розвитку.

4. Для успішної і своєчасної реалізації вимог Закону необхідно розробити ряд державних програм і нормативних документів, які повинні передбачати: забезпечення поступового планомірного переходу на несуцільні системи рубок і підвищення використання річного приросту. Необхідно подбати про конкретні заходи щодо впровадження екологічних принципів гірської лісозаготівлі й застосування природозберігаючих технологій та систем машин, про методи фінансування та обсяги робіт зі створення лісової транспортної інфраструктури.

Потрібно розробити шляхи державного цільового сприяння, в тому числі, й фінансового, спрямованого на розвиток процесів екологізації лісокористування, включаючи підготовку працівників робочих професій для роботи в лісі, створити і організувати виробництва (складання) на вітчизняних підприємствах перспективних зразків лісової техніки, в тому числі, канатних лісотранспортних установок. І, звичайно, не забути про розширення сфер і обсягів міжнародної кооперації і співробітництва, для забезпечення ефективної діяльності лісового сектору в Карпатах, введення платежів за екосистемні послуги, що надаються підприємствами лісової галузі.

5. Актуальним також є питання розробки програми розвитку галузевої науки, в якій повинні бути визначені основні напрямки комплексних досліджень, спрямованих на вирішення лісівничих, технологічних, екологічних, економічних, соціальних, організаційно-технічних, фінансових, правових та адміністративних аспектів діяльності лісових підприємств у Карпатському регіоні з врахуванням досвіду європейських країн і тенденцій кліматичних змін.

Володимир КОРЖОВ,Володимир КУДРА,Олег СТИРАНІВСЬКИЙ,

УкрНДІгірліс,

“Лісовий і мисливський журнал”