24/11/2021
0З якими пропозиціями до нього може долучитися Україна?
Хмарочос, збудований повністю із дерев’яних матеріалів, мабуть, здасться нам вигадкою. Але саме такий проєкт нині втілюється у Чикаго, тут будують дерев’яну «свічку» на 80 поверхів (River Beech Tower). Міжнародний будівельний кодекс США дозволив також зведення житлових дерев’яних будинків до 18 поверхів. У Канаді такі споруди можуть досягати 12 поверхів. Експерти кажуть, що це вже тренд, який охопив два найбільших світових ринки, реагувати на які мають й інші країни.
Перехід на дерев’яне будівництво потребує більших інвестицій, ніж традиційне будівництво висоток зі сталі та бетону. З іншого боку, будівництво з дерева – це реакція світу на кліматичні зміни. За дослідженнями Потсдамського інституту, саме дерев’яне будівництво може стати тим чинником, котрий дозволить вирішити проблему вуглецевого забруднення у великих містах. За розрахунками вчених, якщо країни Євросоюзу почнуть використовувати дерево для зведення 80% будинків, це дозволить щорічно зв’язувати близько 55 мільйонів тонн вуглекислого газу. Такий обсяг становить майже половину (47%) всіх викидів СО2 на континенті.
Звичайно, впровадження дерев’яного будівництва – це не панацея у боротьбі з кліматичними змінами, так само, як і відмова більшості країн світу від викопного палива. Аби мати результат, діяти мають усі держави світу, при чому по різних фронтах. Але це, так би мовити, ліричний відступ. Бо про реальні проєкти будівництва винятково з дерева в Україні поки що мова не йде. Точніше – справа рухається лише на рівні розмов.
Нещодавно перспективи впровадження дерев’яного виробництва не лише в Україні, а й в інших країнах Європи, обговорили під час семінару бізнес-ідей в габі Центрально-Східної Європи (Польща, Румунія, Словаччина, Україна) у рамках проєкту ROSEWOOD 4.0 (реалізовується за підтримки Європейської комісії). Під час дискусії було зазначено, що на будівельну галузь припадає 35% викидів парникових газів у світі. Якщо почати використовувати деревину як будівельний матеріал, зокрема, і для зведення багатоповерхівок, то можна говорити про перехід до відновного будівництва. Перший заступник директора з наукової роботи Українського НДІ гірського лісівництва Володимир Коржов зазначив, що в такому разі можна використовувати не тільки деревину, а й продукти переробки, щоб продовжити термін експлуатації будівель.
Учасники дискусії переконані, що деревина – це той матеріал, який може конкурувати з іншими. Однак наша Державна стратегія управління лісами до 2035 року це питання взагалі оминає. До речі, у Польщі теж ще нема окремої стратегії для просування деревини, як будматеріалу. Невеликий досвід має Румунія. На рівні одного округу, де деревообробка формує місцевий бюджет, підприємці, які користуються дерев’яними конструкціями, отримують від місцевої влади певні пільги. Та як зазначив румунський експерт Янош Торок, схожа проблема всіх країн – зростання цін на сировину, через що доводиться шукати інновації для розвитку галузі.
Україні ця проблема теж властива. Як зазначив завідувач кафедри Національного лісотехнічного університету України Орест Кійко, у нас виготовлення дерев’яних конструкцій є дорожчим, аніж виготовлення конструкцій з інших матеріалів. І саме тому, зважаючи на ціну, інвестори чи будівельні компанії будуть віддавати перевагу дешевшим матеріалам.
– Крім того, є ще інша проблема – обізнаність громади. На жаль, дерев’яне будівництво сприймається як будівництво дач, але майже не говоримо про дерев’яні конструкції чи будівлі, щоб розміщувати в них державні установи, – додав Орест Кійко. – Третя проблема – це низька конкуренція у лісівничому секторі. Є жорстка конкуренція за сировинні ресурси. За останні два роки ціни на лісові ресурси зросли утричі в Україні, в 5 разів у США, тому буде дуже складно отримати легкий доступ до лісових ресурсів. На ринку деревини є труднощі – багато підприємств не можуть вижити у складних та невизначених умовах, а вся ця невизначеність пов’язана з високими цінами. Щодо боротьби зі змінами клімату – ми не зможемо отримати необхідне для цього фінансування. Тому в нас є ще одна проста ідея. Якщо нема достатніх коштів, то треба почати з освіти, підвищення обізнаності, просвітницьких програм, щоб просувати дерев’яне будівництво.
Незважаючи на низку чинників, котрі заважають просуванню ідеї дерев’яного будівництва, на Львівщині все ж спробують піти цим шляхом, як першопрохідці. При Львівській ОДА створено так звану лісову раду, яка напрацьовуватиме біоекономічну стратегію Львівщини. Для цього планується зібрати за одним столом усіх дотичних до сфери лісового господарства гравців, а також деревообробників, представників громадських організацій.
– Таким чином ми хочемо розробити стратегію, де дерев’яне будівництво буде одним із пріоритетів. Зараз напрацьовуємо програму державної підтримки для області та всієї України, – поділився новинами Орест Кійко – У нас є багато внутрішньо переміщених осіб, це десь півтора мільйона осіб, які потребують житла. Наша ідея полягає в тому, щоб будувати житло для них із використанням деревини. Також хочемо наслідувати приклад Фінляндії, де використовують дерев’яні конструкції для зведення публічних і державних будівель. Ми хочемо включити всіх гравців ринку, і в такий спосіб покращити ситуацію. Чим більше гравців та зацікавлених сторін долучиться – тим краще.
Тож розуміння – навіщо це треба, як просувати дерев’яне будівництво, у нас є. Та, схоже, одних знань буде замало.
