22/08/2013
0«Економіка повинна бути економною» – відоме гасло брежнєвських часів останнім часом узяли на озброєння в Сумській області. Передусім це стосується енергозбереження, яке через високу вартість російського газу вже давно перейшло з теоретичної площини в практичну. Очевидно, що в найближчій перспективі суттєвого зниження ціни на «блакитне паливо» чекати не слід.
Тож на виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА щодо забезпечення енергетичної незалежності держави і регіону влада Сумщини планує до 2015 року вдвічі скоротити споживання природного газу. Наразі його вдалося зменшити на 20%, однак це далеко не межа, адже область має не лише багаті ресурси, а й великий науковий потенціал, наголошує заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Ігор ЯГОВДИК. У нас є ліси, розвинене сільське господарство, родовища торфу – тож логічно, що Сумщина стала пілотним регіоном з розвитку альтернативних джерел енергії на основі біомаси.
Головний пріоритет – дрова замість газу. На них працює дедалі більше котелень, почало економити «блакитне паливо» або взагалі відмовлятися від нього і населення. Отже, хоча кількість газифікованих будинків та квартир зростає, споживання дров в області збільшилося зі 180 до 280 тис. куб. м на рік.
Тим часом і місцеві підприємства не сидять склавши руки, а налагоджують випуск сировини. Так, КП «Глухівський тепловий район» виготовляє брикети з деревини, ТОВ «Гринівська пелетна фабрика» у Недригайлівському районі – солом’яні пелети, а конотопське ТОВ «Техоснова» – обладнання для їх виробництва. А це, окрім іншого, ще й нові робочі місця та надходження до бюджету.
Економічний ефект не забарився – із 768 котелень вже 405, тобто більше половини, працює на твердому паливі. За рахунок обласного бюджету шість котелень було обладнано сучасними твердопаливними котлами з високим коефіцієнтом корисної дії, що дало економію до 600 тис. грн. на рік – витрати окупилися всього за три опалювальних сезони.
Не менш важливий напрямок – облік тепла та скорочення втрат у мережах, які іноді сягають третини. В результаті людям доводиться платити за теплоенергію, яку вони не отримали. Тому планується встановити 27 нових лічильників у котельних і на ТЕЦ та близько 1,5 тис. у споживачів, а також поставити автоматичні терморегулятори.
Сприяє економії тепла і утеплення будинків, заміна вікон та дверей. Зокрема, було утеплено фасади Сумського обласного театру драми і музичної комедії ім. М.С. Щепкіна, психдиспансеру в обласному центрі, районної лікарні в Охтирці та пологового будинку в Конотопі.
За рахунок цільових екологічних коштів впроваджується вісім проектів з термомодернізації медичних та культурно-освітніх установ на суму майже 40 млн. грн. у Конотопському та Недригайлівському районах, містах Глухові та Шостці.
У комунальній теплоенергетиці модернізують обладнання, замінюють труби, ремонтують теплотраси. Заплановано реконструкцію Сумської ТЕЦ. Її орендар – компанія «Технова» – вже займається технічним обґрунтуванням проекту. Крім того, планується дообладнати твердопаливними котлами 118 котелень бюджетних установ області, що дасть змогу щорічно економити 10,5 млн. куб. м газу.
Проте щоб за 2,5 роки істотно зменшити споживання «блакитного палива», бюджетних коштів недостатньо, тож планується залучати гроші інвесторів, говорить заступник губернатора. Останнім пропонується брати котельні в оренду, проводити їх модернізацію і продавати тепло бюджетним установам за узгодженими тарифами. Ігор Яговдик наголосив, що про приватизацію в жодному разі не йдеться – лише про довготермінову оренду на період від 20 до 50 років.
За його словами, аби інвестори були максимально застраховані від неприємностей і отримали прибуток, на Сумщині створено сприятливі умови для бізнесу. Це Єдине інвестиційне вікно, індустріальні парки, а головне – розуміння з боку обласної адміністрації, що розвиток регіону базуватиметься на залученні приватного капіталу в усі галузі місцевої економіки.
«Значні інвестиції щороку вкладаються в агропромисловий комплекс, зокрема, в оновлення сільськогосподарської техніки, в технології, застосування яких у рази зменшує потребу в енергоресурсах. Цікаві інвестиційні пропозиції та проекти реалізуються у хіміків, машинобудівників, в інших областях», – говорить посадовець.
Окрім того, в північних районах Сумщини розпочалася реалізація проекту із заготівлі та виробництва біопалива, що передбачає вирощування енергетичної верби. Нині державним підприємством «Гріненерго» вирішується питання щодо надання йому земельних ділянок площею 24 тис. га. для втілення цього проекту на території області.
У Роменському районі вже з’явилися перші посіви верби. Раніше проблема полягала в тому, що сумчани не мали своїх саджанців і їх доводилося недешево купувати за кордоном. Але вже висаджено т.зв. «маточник», тож відтепер пагони будуть власні. Як базовий регіон проекту Сумщина може поширити ініціативу й на інші області України.
Щоправда, Ігор Яговдик зазначає: аби знайти споживачів і дочекатися прибутків, потрібен час. До того ж без дотацій міжнародних організацій та інвесторів реалізувати проект неможливо. Тож обласна влада намагається допомагати бізнесу – надає землю, спрощує адміністративні процедури.
Як наголосив радник губернатора Марк БЕРФМАН, посадивши таку вербу один раз, можна впродовж 30 років щорічно збирати з кожного гектара 30 тонн сухої маси, що коштує приблизно стільки ж, скільки аналогічний урожай пшениці.
За його словами, це вигідно з економічної, екологічної та енергетичної точки зору – на малопродуктивних північних землях Сумщини мізерний урожай, а вербу з її чіпким корінням можна саджати навіть на ерозійних крутосхилах.
На думку Марка Берфмана, якщо проект виявиться вдалим, сумчани могли б навіть експортувати біопаливо. Наприклад, глухівські брикети вже зараз продаються у столичних гіпермаркетах «Епіцентр» по 5 тис. грн. за тонну.
Отже, сумчанам є що показати – досягнення регіону в галузі енергозбереження в липні було презентовано на засіданні робочої групи, створеної в рамках реалізації проекту Організації економічного співробітництва та розвитку. Ця організація об’єднує понад 30 країн світу. Вже у вересні спеціалісти ОЕСР мають намір відвідати Сумщину, аби оцінити зроблене на власні очі. Вони зустрінуться з бізнесменами, представниками теплопостачальних підприємств, науковцями і обговорять можливу співпрацю.
Варто зазначити, що від російської «газової голки» потроху звільняється не лише Сумщина, а й уся Україна – у першому півріччі цього року обсяг імпортованого «блакитного палива» зменшився на третину. Іншого виходу немає – часи, коли вартість газу становила 50 доларів за тисячу кубометрів, давно минули.
А приклад Білорусі свідчить про те, що низьких цін не гарантує навіть передача північному сусідові всієї газотранспортної системи. Тому єдиний варіант – економити всюди, де це можливо, припинити гріти повітря на вулиці та переходити на альтернативні види палива.
Цим уже багато років займається інша сусідка України – Польща, і контраст між державами з майже однаковою кількістю жителів просто разючий. Поляки щорічно купують менше 10 млрд. кубів російського газу, а українці вже після суттєвого скорочення обсягів – 26 млрд., хоча мають нижчий рівень життя. Тож навіть якщо до 2015 року вдасться зменшити споживання у запланованому обсязі, своєї актуальності ця проблема анітрохи не втратить.
Костянтин Єлішевич спеціально для «RegioNews-Суми»
