11/11/2021
0Скільки часу потрібно, аби прибрати дерева, знищені буревієм, та посадити нові? В наших умовах і року буває замало. Так, ще 29 вересня 2020-го на Херсонщині пронісся торнадо, який пошкодив чимало будинків у селищі Велика Олександрівка та по діагоналі пройшов заповідним урочищем «Летючі піски». А там на площі у 45,8 гектарів, наче сірники,поламав сосни, висаджені сто років назад і більше. Лісоводи готові були хоч негайно почати розкорчовування масиву та заміну понівечених цурпалків молодими саджанцями. Але де там!
Урочище «Летючі піски» виявилося чи не єдиним на Херсонщині об’єктом природно-заповідного фонду, де вітчизняне законодавство забороняє усі види рубок, включно із вибірковими та санітарними. Тож у колишньому гаю, який нині представляє собою хаос повалених стовбурів (дивись фото), пили досі не дзижчать, і сокири не гупають – боротьба за відродження зеленого масиву і за рік після буревію залишається на суто «паперовому» етапі.
— Для того, щоб розкорчувати повалені дерева у заповідному урочищі, є тільки одна законна можливість – змінити його статус. А для цього необхідно було підготувати наукове обґрунтування та екологічний висновок. Ці документи розроблені, і нині їх вивчають у Києві. Обіцяють, що до 1 грудня буде результат, — ділиться новинами начальник обласного управління лісового і мисливського господарства Херсонщини Тетяна Касіч.
Отак і минає місяць за місяцем: у кабінетах пишуть та перекидаються папірцями, а в «Летючих пісках» короїди та златки смачно собі хрупають деревиною, яка лежить на землі. Та що буде, коли шкідники звідти виберуться, й шукатимуть поживу у здорових лісах та лісосмугах. Скільки ще ми втратимо через їх навалу?
Між тим, перед урочищем місцеві жителі у боргу: саме воно собою зупинило торнадо. Поламавши сосни, буревій практично втратив тоді свою потужність, і більше лиха не наробив. То віддячити за це природі – наш моральний обов’язок.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
