19/08/2013
0Дорогой Василий Иванович! Спасибо Вам за все доброе, что Вы сделали и ещё сделаете. Власть приходит и уходит, а лес остается и я знаю, что Вы, – Человек леса… Мы присоединяемся к тем теплым словам, которые подарили Вам сослуживцы, коллеги и земляки… Поздравляем!!! Спасибо!!! Пусть Ваш ангел "не спит", как можно дольше… С огромным уважением и благодарностью М.Попков и Украинский лесовод…
Кажуть, що людина, яка з’явилася на світ у велике релігійне свято, має сильного ангела-охоронця, який допомагає їй протягом всього життя, і що доля в такої людини обов’язково має скластися цікаво, насичено та виразно.
Цього прекрасного серпневого дня, коли християнський світ відзначає велике свято – Преображення Господнє, або Спас, святкує свій ювілейний 60-й день народження непересічна особистість, досвідчений лісівник, компетентний спеціаліст, щира й високопорядна людина, яку знають і поважають далеко за межами Черкаської області, – Василь Іванович ГОРДА.
Народився ювіляр на Полтавщині, в селі Старий Калкаїв Семенівського району. І хоча в родині лісівників не було, упевнено обрав свою майбутню професію, до якої тягнулася душа.
– В моєму рідному селі був гарний ліс, через який я в дитинстві ходив до річки, тож в серці він залишився назавжди, – розповідає Василь Іванович. – А десь після дев’ятого класу я одного разу потрапив на механічний завод в Полтаві – там працював мій брат. Шум, гам, робоча атмосфера на підприємстві не припала мені до вподоби, тож я ще відтоді вирішив обрати якусь іншу професію.
Так і склалося. В 1971 році молодий юнак вступає до Української сільськогосподарської академії, щоб опанувати спеціальність «інженер лісового господарства». І, можливо, це була не випадковість, адже дід по материній лінії мав прізвище ЛІСНИЧИЙ, тож десь долею таки було закладено, щоб Василь Іванович пов’язав свою професійну діяльність, та і все своє життя, з лісом.
Про студентські роки згадує з приємною посмішкою. Саме там, в академії, захопився пішохідним та гірським туризмом, а ще – спортивним орієнтуванням.
– Цей вид спорту сприяє всебічному розвитку організму, гармонійно поєднуючи фізичні навантаження та активну розумову діяльність, – говорить Василь ГОРДА. – Саме тоді я отримав навики того, як облаштувати ночівлю в будь-якій місцевості та за усілякої погоди, правильно орієнтуватися і пересуватися, вміти захистити своє життя за будь-яких умов. Тоді ми цим займалися досить активно і не лише для зміцнення здоров’я, пропагування здорового способу життя, але й, звісно, заради спілкування та дружніх стосунків з однолітками.
Після успішного закінчення академії, молодому та завзятому спеціалісту здавалося все під силу. І чи то під враженням студентського захоплення туризмом, чи то для того, щоб спробувати та побачити щось нове, випробувати свої сили та знання, юнак їде на роботу до Далекосхідного лісовпорядного підприємства у неблизькому місті Хабаровськ. Саме там, на Далекому Сході, Василь Іванович працює з 1976 по 1981 роки – три роки на посаді інженера-таксатора, два – начальником лісовпорядної партії.
– Таксація в тих краях зовсім відрізняється від тієї, що проводиться в нас, – стверджує Василь ГОРДА. – Там інші ліси, вимоги, а ще – суворий клімат. Щороку в першій половині травня вертольотом нас закидали в тайгу, в якій ми працювали та жили в самостійно зроблених зрубах, чи в палатках аж до кінця вересня – початку жовтня. Мали зв'язок з радіостанцією, харчувалися дарами навколишніх лісів, полювали.
Як пригадує Василь Іванович, робота була надзвичайно важкою, адже з табору періодично потрібно було виходити у тайгу на 4-5 днів, нести все з собою – облаштування, харчі, ночувати біля вогнища, а вночі траплялося й таке, що вода замерзала від різкої зміни навколишньої температури. Та не зважаючи на це, поробивши взимку всю камеральну роботу та опрацювавши зібрані дані, завжди чекав весни, аби знову повернутися до лісу. За час роботи в експедиції зрозумів, що в житті потрібно розраховувати лише на власні сили.
Начальником лісовпорядної партії працював в Зейському заповіднику, де вивчали вплив водосховища на ріст насаджень, та на Сахаліні. Але оскільки не було перспектив на отримання житла, вирішив повернутися на батьківщину, та і до батьків ближче, які потребували уваги та піклування.
В 1981 році доля розпоряджається так, що лісівник потрапляє на Черкащину, а саме – в Смілянський лісгосп. Кілька років працює на посаді інженера з охорони та захисту лісу, згодом – інженером лісового господарства. Улюблену справу продовжує й на посаді головного лісничого лісгоспу, яку обіймає протягом дев’яти років.
Загалом робота в Смілянському лісгоспі займає особливе місце в спогадах ювіляра, оскільки пропрацював там доволі значний проміжок свого життя – 23 роки. Але весь цей час був на своєму місці, відповідально та професійно ставився до виконання покладених обов’язків. Тому й займав відповідні посади, мав повагу, шану серед колег і керівництва не лише за уміння вирішувати складні завдання та виробничі питання, але й за розумну вимогливість до підлеглих, обов’язковість, ініціативність.
В 2004 році досвідченого лісівника з величезним практичним досвідом запрошують працювати до державного лісогосподарського об’єднання «Черкасиліс» заступником начальника. З того часу й працює на керівних посадах обласного рівня. Протягом останніх років – першим заступником начальника обласного управління лісового та мисливського господарства. За високі показники в роботі відзначений Подякою та іменним годинником голови Державного комітету лісового господарства України, нагрудним знаком «За бездоганну службу в державній лісовій охороні України» – 30 років, Подякою начальника обласного управління.
На питання, чи не шкодує за тим періодом життя, коли була змога більше часу проводити в лісі, Василь Іванович відповідає по-філософськи. – Всьому свій час. Коли проходиш всі сходинки професійного становлення, тоді ти стаєш впевнений в своїх знаннях, рухаєшся, розвиваєшся, орієнтуєшся в будь-якому питанні, ніхто тобі не може нав’язати свою думку, оскільки маєш за плечима певні фахові та життєві надбання, багато бачив, пережив, – запевняє ювіляр.
І то є чистісінька правда. Тож прямує він обраним шляхом впевнено та гідно, щодня віддаючи свій безцінний досвід, лісівничу мудрість, сили та енергію задля збереження та примноження зелених багатств Черкаського краю.
Саме сьогодні особливо зворушливо звучать слова самого ювіляра: «Хтось зрубав, хтось посадив, а я протягом всієї професійної діяльності працював над тим, щоб зберігати ліси від пожеж, шкідників, лісокрадів для майбутніх поколінь». Над цим щоденно трудиться й сьогодні на посаді головного лісничого області.
Василь ГОРДА – життєлюб, оптиміст, «душа» будь-якої компанії, відмінній сім’янин – має дружину, двох прекрасних дочок, яких безмежно любить та пишається ними. А ще Василь Іванович має захоплення – займається бджільництвом. І не зважаючи на те, що пасіка в нього ще з 1986 року, з посмішкою називає себе аматором, оскільки вважає, що вивчити до кінця поведінку бджоли неможливо – настільки ця комаха непередбачувана і незбагненна. Улюблене хобі потребує багато часу, якого завжди не вистачає, та в жодному разі не відмовиться від близької серцю справи.
З нагоди свята, шановний Василю Івановичу, прийміть найкращі побажання та привітання від усієї великої лісівничої родини! Щиро зичимо, щоб вдома завжди царювали любов і добробут, спокій та затишок, турбота та підтримка. А на роботі нехай, як і раніше, супроводжують успіх і удача!
Хай всі плани та ідеї вдало втілюються в життя, а Ви ніколи не втрачаєте характерних для Вас душевної рівноваги, внутрішнього спокою, доброти в очах та щирої посмішки!
Щедрої Вам долі, світлих років життя, безмежного людського щастя, нових перемог на життєвих стежинах!
Згідно з наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 30.07.2013 № 503-к за багаторічну сумлінну працю в галузі лісового господарства, особистий внесок в розвиток і підвищення ефективності лісогосподарського виробництва Черкащини та з нагоди 60-річчя від дня народження першого заступника начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Василя Івановича ГОРДУ нагороджено нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства України».
Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
http://lis.ck.ua/news/show/id/4454
