Щит від найбільшої в Європі пустелі

Херсонські лісівники теж готові до виконання «мільярдної» програми Президента України.

Більш того, залісення Херсонщини зараз триває повним ходом. У місцевих охоронців «легенів планети» є два надважливі завдання – відновлення лісів після катастрофічних пожеж минулого десятиліття та протидія наступу найбільшої у Європі пустелі – Олешківських пісків.

– Це головний напрямок нашої роботи зараз. Бо нині загальна площа лісових угідь Херсонщини, які потребують залісення, становить близько 14 тисяч гектарів, з них майже 6 тисяч га ліси, що знищені та пошкоджені вогнем, – розповідає начальник Херсонського ОУЛМГ Тетяна Касіч. – Як я свого часу детально розповідала, загалом, пожежі минулих років знищили та пошкодили у нас до 10% усього лісу. Та й наша область, на жаль, дуже небагата лісовими ресурсами. Загальний відсоток лісистості області нині становить менше 4%. Ми мріємо довести цей показник хоча б до 6–7%

– Тетяно Григорівно, чи роблять ваші підприємства кроки у цьому напрямку?

– Ми зараз активно працюємо над лісовідновленням. Це і масштабне залісення України, це і акції «Зелена країна», «Мільйон дерев за 24 години», що між собою тісно пов’язані, це і наші планові заходи. Ми вже засадили весною 392 гектари лісу – як у рамках лісовідновлення, так і лісорозведення. Гарно у цьому напрямку спрацювали та працюють всі наші держлісгоспи. Найбільші обсяги, звичайно, по територіях, де пройшли пожежі, це – Голопристанське ЛМГ та Олешківське ЛМГ. Це ті підприємства, на території яких є пустеля та були нищівні пожежі.

Тож ще до старту масштабного залісення України в цьому році ми вже посадили 60 гектарів нового майбутнього лісу. Навесні 2022 року плануємо засадити ще близько 600 гектарів. Крім цього, активно заліснюються парки, сквери, громадські місця в обласному центрі, містах, селищах, селах. Звісно, своїми силами нам теж буде доволі важко впоратись із цим обсягом роботи. Адже наше лісове господарство, як і решта на Півдні України – дотаційні. Тому ми дуже розраховуємо на всебічну підтримку Державного агентства лісових ресурсів України, органів влади області, громадськості, пересічних громадян.

– Чи є якісь особливості «мільярдної програми» у Херсонській області?

– «Масштабне залісення України» у нас заплановане з жовтня по листопад цього року. Ми вже зорієнтувались, куди спрямувати найбільшу увагу. Це наші південні лісгоспи, що стоять наче живим зеленим щитом дерев проти Олешківських пісків. На решті території області заходи теж триватимуть. Звісно, тут буде залежати й від клімату та погодних умов. Сподіваюсь, що осінь дасть нам можливість попрацювати завдяки своїй дощовій і вологій погоді. Заплановані й декілька масових акцій за участю населення, громадськості, плюс озеленення населених пунктів краю. Але це ще буде залежати від епідеміологічної ситуації і карантинних заходів в області.

– Відомо, що у вашому краю розташована найбільша в Європі пустеля – Олешківські піски. Щороку пустеля наступає на ліси, сільгоспугіддя тощо. Як вдається протидіяти цьому? І чи буде враховано це у «мільярдній програмі» із посадки лісу?

– Олешківська пустеля, що є найбільшою у Європі, займає близько 20% території наших угідь. На теперішній час частково це вже територія Національного парку «Олешківські піски». Це угіддя Каховського, Олешківського і Великокопанівського лісгоспів. Свого часу лісівники минулих поколінь посадили зелений пояс із дерев, аби зупинити наступ пустелі. Цим ми займаємось й донині. Дуже активно працюють у цьому напрямку наші лісгоспи. Загалом, станом на сьогодні засаджено вже 132,7 гектара молодого лісу навколо пісків.

– Водночас, доводиться враховувати й особливості дуже спекотного клімату вашого регіону. Не лише спеку, а й вітри, пилові буревії?

– Навіть наш традиційно степовий і жаркий клімат стає ще більш спекотним та посушливим. У 2013 році ми із синоптиками робили дослідження ґрунту у серпні, що є традиційно найбільш спекотним місяцем у нас. Тоді середня температура ґрунту була 63 градуси тепла! А зараз вона вже становить 67 градусів! Якщо раніше у серпні температура повітря була стабільно до 30 градусів, то зараз вона постійно перевищує 30 градусів, а то й вище. Звісно, ми мусимо враховувати ці чинники під час проведення та планування лісокультурних робіт.

Пішли й несприятливі метеорологічні явища. Останні три роки спостерігаються піщані та пилові буревії, які найчастіше трапляються у наших районах, що межують із пустелею. Цікаво, що ці бурі приходять за вітрами, в основному зі Сходу України – Запорізької, Донецької, Луганської областей, Криму. Бурі засипають сіянці, загрожують врожаю та населеним пунктам. Тому потрібно ще більше зміцнювати нашу «зелену стіну».

– Тетяно Григорівно, чи забезпечені нині херсонські лісівники сіянцями під майбутню масштабну кампанію? Яких саме порід дерев планується посадити найбільше?

– Сіянцями під масштабне залісення України ми повністю забезпечені. Вже підготували майже чотири мільйони сіянців, аби повністю забезпечити наші лісокультурні потреби на осінь цього року та весну наступного. Тож я впевнена, що проблем із садивним матеріалом у нас не буде. Це все виключно молоді сіянці, що зрощені у нас, адаптовані до нашого своєрідного клімату та піщаного ґрунту. Сподіваюсь, приживуться всі!

Головна наша лісотвірна порода дерев – сосна кримська. Лише вона здатна добре прижитись на піску та бідному мінералами ґрунті. На півночі області уздовж заплав Дніпра можемо працювати й з акацією, хоча це і інтродуцент у нашій флорі. Цікаво, що у акації досить гарно спостерігається природне оновлення. Намагаємось саджати ясен та гледичію. Але із цим підходом треба бути досить обережними.

– І останнє питання. Херсонщина – степовий край. Водночас, чи не вся земля там зайнята під сільгоспугіддя та величезні поля. Плюс значна територія області – прикордонна зона із тимчасово окупованим Кримом, де будь-які господарські заходи заборонено проводити з цілком зрозумілих причин. То чи вдасться лісівникам знайти землю під «мільярд дерев»?

– Питання та проблема дуже слушна. Дійсно, знайти хоча б клаптик вільної землі навіть на наших теренах є проблемою. Тому ми працюємо в даному напряму, вже направили відповідні звернення до Держгеокадастру, обласної державної та районних державних адміністрацій, всіх територіальних громад. Але позитив у тому, що протягом 2010–2015 років лісівниками Херсонщини вже була проведена гарна робота щодо виділення землі під залісення у рамках планових заходів. За ці п’ять років нам було виділено більше як чотири тисячі гектарів землі. На них уже в більшості виготовлена технічна документація, і ми працюємо далі. Тож чотири тисячі га у нас уже точно є. Сподіваємось, що за десять років масштабного залісення України у нас вистачить землі під нові ліси.