22/10/2021
0Згідно з даними Financial Times, з посиланням на дослідження Global Witness Campaign Group, за п’ять років з моменту вступу в силу Паризького угоди глобальні банки і керуючі активами витратили в цілому 119 мільярдів доларів на 20 великих агропромислових підприємств, пов’язаних з вирубкою лісів.
Згідно з дослідженням, провідні світові кредитори, JP Morgan, HSBC і Bank of America, є найбільшими спонсорами компаній, включаючи бразильського виробника м’яса JBS – кожна в період з 2016 по 2020 рік, підписала десятки фінансових контрактів.
Згідно з даними, угода включала залучення фінансування на суму близько 730 мільйонів доларів від Olam International, одного з найбільших в світі постачальників харчових інгредієнтів, і дочірньої компанії через поновлювану кредитну лінію від JP Morgan. Olam International знаходиться під слідством за даними Лісової опікунської ради, який нібито знищив тропічні ліси Габона.
Збезлісення є основним джерелом викидів вуглецю, і рішення цієї проблеми є однією з тем, обговорюваних глобальними учасниками переговорів на саміті ООН зі зміни клімату COP26 в Сполученому Королівстві.
Незважаючи на зростаючий корпоративний інтерес до посадки дерев, що поглинають вуглець, зусилля по вирубці лісів в ланцюжку поставок привертають більше інвесторів, ніж інші екологічні проблеми, такі як вимір прямих корпоративних викидів. Для нас це не основна проблема.
Дані про більш ніж 5000 транзакціях, наданих FT, показують, що п’ять найбільших банків за загальним обсягом транзакцій, включаючи BNP Paribas і Промислово-комерційний банк Китаю (ICBC), здійснили близько 570 транзакцій по облігаціях, кредитах та андеррайтингу двадцяти агропідприємств на загальну суму 32 мільярда доларів за звітний період.
Всі п’ять установ, за винятком ICBC, дотримуються політики «заборони вирубки лісів». Всі 20 агропідприємств публічно пов’язані з вирубкою лісів і внесені в базу даних компаній, що працюють в секторі лісового ризику, таких як соєві пальми і яловичина, ліс і фінанси від Umbrella Group.
Колін Робертсон, старший науковий співробітник Global Witness, сказав:
«Найважливіше питання – це [юридичні] зобов’язання банків зі зміни практики», – додав він.
Згідно з даними, найбільша в Китаї ICBC надала кредити 8 з 20 компаній.
Це включає в себе позику на суму близько 1,1 мільярда доларів і надання відновлюваної кредитної лінії Cofco International, торговцю сировинними товарами, який лежить в основі тверджень правозахисної групи. Постачальники, пов’язані з Mighty Earth Kofco, вичистили понад 20 000 гектарів лісу в Бразилії в період з 2019 по 2021 рік.
Cofco заявила, що в той час на закуплених нею фермах не було незаконної вирубки лісу.
JP Morgan, другий за величиною кредитор, в період з 2018 по 2019 роки підписав три облігації для сировинного трейдера Cargill, якого звинувачують у закупівлі соєвих бобів, що вирощуються в районах збезлісення.
У минулому році виробник лосося Grieg Seafood повідомив Cargill про «ризик вирубки лісів в Бразилії через сою». У JP Morgan від коментарів відмовилися.
Cargill заявила, що припинила поставки соєвих бобів від фермерів, які розчистили землі на незаконних або охоронюваних територіях і, як з’ясувалося, вирубують ліс на охоронюваних територіях.
Тим часом, провідні британські банки Barclays і Santander підтримували JBS – виробника м’яса, якого підозрюють у зв’язку з руйнуванням тропічних лісів Амазонки в період з 2018 по 2019 рік.
JBS заявила, що компанія дотримується політики «нульової терпимості» до вирубки лісів і перестала працювати з постачальниками, які її порушили.
Банки «працюють над захистом Амазонки», – сказав Сантандер, сподіваючись, що до 2025 року у клієнтів з переробки яловичини в регіоні буде «повністю відстежуваний ланцюжок поставок без вирубки лісів». Він сказав, що це так.
Багато банків і інвестиційних груп дотримуються політики заборони вирубки лісів, але можуть обмежувати масштаби заборон. Наприклад, збезлісення може бути визначено як знищення деяких тропічних або рідкісних лісів, а не лісів. Заборона може також поширюватися на легальну вирубку.
Застосування політик і моніторинг в цій сфері теж дуже утскладнені. Банки можуть попросити клієнтів переконатися, що їхні постачальники не беруть участі в вирубці лісів, але багато великих продовольчих компаній не можуть пояснити поведінку всіх постачальників.
«Проблемний послужний список повинен сигналізувати про серйозну небезпеку в області дотримання вимог банківського законодавства», – сказав Global Witness.
Законодавці ЄС, Великобританії та США запропонували нормативні акти, покликані виключити вирубку лісів з корпоративних ланцюжків поставок, але жоден з них не поширює додаткові вимоги належної обачності на фінансові установи.
Дослідження Global Witness включало аналіз договорів андеррайтингу облігацій і емісії цінних паперів, а також аналіз володінь облігаціями і кредитних ліній від кредиторів зі штаб-квартирами в Великобританії, ЄС, США та Китаї. Випуск облігацій був найбільшим джерелом фондування, за яким слідували поновлювані кредитні лінії і корпоративні позики. 2016 рік, коли вступило в силу Паризька хартія, була найбільш завантаженою в грошовому вираженні, за нею послідував 2019 рік.
Крім прямого фінансування, дані показують, що 1500 банків і керуючих активами, що відслідковуються в базі даних, станом на четвертий квартал 2020 року володіли акціями 20 агропідприємств на суму близько 37,5 мільярдів доларів.
HSBC (банківська корпорація Гонконгу і Шанхаю) заявила, що банк «припинив свою діяльність, знаходиться в процесі припинення діяльності або не має відносин з більшістю компаній, перерахованих в звіті, пов’язаних з лісовим господарством, пальмовою олією або великою рогатою худобою».
Список BNP, складений Forests & Finance, «ранжує всі компанії, які можуть бути полічені« схильними до ризику »за фактором лісу, але припинення фінансування компаній в секторі високого ризику« не зробить позитивного впливу на їх практику, оскільки вони можуть продовжувати покладатися на багатьох інших кредиторів », – додав він.
Barclays, Bank of America і Olam від коментарів відмовилися. ICBC не відповіла на запити про коментарі.
Загалом світова фінансова індустрія витратила 119 мільярдів доларів на компанії, пов’язані з вирубкою лісів.
Додамо, що ЄС і МВФ неодноразово вимагали від України зняти обмеження на вирубку і вивіз українського лісу на експорт.
