20/10/2021
0«Мисливський фонд» – працює для людей і дикої природи.
Нещодавно Державне агентство лісових ресурсів України разом з Кабінетом Міністрів України врегулювали питання використання коштів від реалізації мисливських ліцензій. Ці накопичення за багато років були заблоковані. На що і коли витратить ці кошти держава, піде мова у нашому матеріалі.
Мисливське господарство в Україні є збитковим, це ні для кого не є таємницею. Доходи від цієї діяльності щороку зростають, але і витрати на охорону і відтворення дичини теж. Як не крути, а інвестують мисливські господарства вдвічі більше, ніж отримують. Ми не будемо зараз вникати у нетрі цієї бухгалтерії й у те, як збиткова мисливська галузь виживає за цих умов, бо це тема окремої публікації, поговоримо краще про те, де вишукати додаткові вливання у знекровлену галузь.
Не багато не мало, а витрати мисливських господарств відповідно до державної статистики за минулий рік становлять 518 млн грн, надходження – 253 млн грн. З усіх цих коштів сплачуються податки і вони не малі. На думку фахівців, ці доходи держави від мисливської діяльності мають вкладатись в охорону тваринного світу і не в якогось примарного світу, а того регіону чи ОТГ, де і були відраховані ці податки. Це було б і логічно, і справедливо. Тим більше, що в цьому є велика потреба, а держава зі свого бюджету в процес захисту тваринного світу ніколи не виділяла жодної копійки. Все це лежить на плечах мисливських господарств.
Від мрій повернемося до реалій нашого буття. Де ще можна взяти інвестиції для охорони нашої фауни, зокрема, червонокнижних тварин? Гранти? Але хто їх дасть мисливцям, вони течуть, найчастіше, у кишені антимисливців, різного роду активістів, так званих зоозахисників, ціну яких і чим вони займаються ми всі добре знаємо.
Все ж таки дещо позитивне у цьому питанні нещодавно сталося. Думаю ті, хто цікавляться цією темою вже чули, що Держлісагентством на рівні Уряду врегульовано питання використання так званого «Мисливського фонду». Це сума близько 65 мільйонів гривень – кошти, які накопичились на державному рахунку за 10 років. До Фонду ці надходження потрапляють щорічно від реалізації Держлісагентством дозвільних документів (Ліцензій на добування копитних мисливських тварин, які відповідно до ліміту викуповують користувачі мисливських угідь). Майже 10 років кошти накопичувались, разом з тим, з причини неврегульованості системи, використовувати їх було неможливо.
Нарешті процедуру використання Фонду вирішено і згадані кошти будуть освоєні Держлісагентством. У планах відомства найближчим часом за рахунок цих коштів посилити матеріально-технічну базу своїх територіальних органів у кожній області країни.
– Ми плануємо більшу частину коштів направити на придбання основних засобів для рейдових бригад, які посилять охорону державного мисливського фонду, це, в першу чергу, автомобілі з позашляховими властивостями, обладнані GPS-трекерами, тепловізорами та іншим спецобладнанням для виявлення браконьєрів, які вже давно мають таку техніку і нам важко їм протистояти.
На першому етапі Держлісагентством буде проведено тендерну, відкриту процедуру, за допомогою якої придбаємо 30–40 позашляховиків і спецобладнання, після чого передамо все це на баланс державним підприємствам – структурним підрозділам нашого відомства. Автомобілі отримає кожна область. Під час вибору моделі автомобіля, будемо спиратись на досвід передових мисливських господарств, які вже використовують у своїй роботі таку техніку і знають її надійність. Більш за все, це будуть позашляховики виробництва Японії чи США. Якщо дозволять кошти, то плануємо придбати ще й квадроцикли, – розповідає начальник Управління мисливського господарства та полювання Держлісагентства Іван Шеремет. – Також за рахунок «Мисливського фонду» ми хочемо створити програмний продукт, який встановимо на сервер із єдиною базою даних для всієї мисливської галузі. Це дасть можливість покращити обмін інформацією між нашим відомством, мисливськими господарствами, мисливцями і суспільством, а також спростить отримання адміністративних послуг. Цей проєкт має умовну назву – «База мисливець», яка дасть можливість:
– по-перше, отримувати інформацію усім бажаючим про користувачів мисливських угідь, опис господарства, контакти, мапу угідь тощо.
– по-друге, одержати чи замінити Посвідчення мисливця і Контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання у будь-якому найближчому облуправлінні лісового та мисливського господарства, а не тільки за місцем реєстрації особи. Хочу нагадати мисливцям, що замінити Контрольну картку можна і не відвідуючи територіальний орган. Потрібно лише відправити туди листа, у який необхідно вкласти Картку за попередній мисливський сезон, дві квитанції (держмито та вартість бланку картки) і конверт зі зворотною адресою та сплаченою доставкою (марками).
Ще одна складова цього проєкту – створення у кожній області сучасних класів для складання іспитів кандидатів у мисливці. Ми хочемо зробити процес отримання Посвідчення мисливця на кшталт одержання Посвідчення водія. Новітні класи будуть оснащенні сучасним обладнанням, системою контролю і відеофіксації процесу складання іспитів. Це має виключити корупційну складову та покращити якість підготовки кандидатів, а значить, підвищить рівень обізнаності мисливців і позитивно впливати на імідж мисливської галузі.
Держлісагентство поставило перед собою за мету – реалізувати більшість згаданих планів вже до кінця цього року. Дуже сподіваємось, що нам все вдасться, бо це робиться заради людей, розвитку мисливського господарства і збереження дикої природи.
Підготував
Роман НОВІКОВ,
“Лісовий і мисливський журнал”
