Глубинный смысл названия статьи до меня пока "не дошел". Вальщик леса в пустыне должен пилить деревья с улыбкой? Или надо улыбнуться по поводу того, что между двумя последними учетами площадь лесов в Херсонской области уменьшилась на 17 тыс.га и "пустыни" стало больше? Вообще, конкурсы вальщиков леса в Крыму, Херсонской и других безлесных областях, – на мой взгляд, можно было бы и не ПИАРить. / С тем же успехом можно подобный конкурс среди заповедников и национальных парков провести…/ В этих регионах лучше проводить конкурсы по рекреационному устройству зеленых зон, приживаемости культур, сохранению биоразнообразия… Леса в степи и горах Крыма эксплуатационного значения не имеют…, поэтому ПИАР совершенствования навыков их валки симпатии к лесникам не добавляет… М.П.
5 липня у Новомаячківському лісництві ДП „Великокопанівське ЛМГ” відбулися традиційні обласні змагання вальників лісу. Організатори десятих змагань на Херсонщині – обласне управління лісового та мисливського господарства за партнерства представника фірми „Stihl ” – херсонського підприємства «Техносила», яке виступило і генеральним спонсором. Участь в змаганнях взяли 8 команд, які представляють 7 держпідприємств обласного управління та підприємство „ Техносила ”, яке вдруге бере участь в змаганнях як команда, а з лісовими господарствами області, за словами директора Геннадія Володимировича Гаврика, десятий рік має не просто дружні відносини, а поставляє і здійснює сервісне облуговування техніки.
Як скрипка для скрипаля або рояль для піаніста, так для вальника необхідним інструментом-оснащенням є бензопила. Всі завдання на змаганнях пов'язані з тим, що поєднано технологією заготівлі лісу. І саме її основним етапам рівнозначні (за суворо регламентованими правилами) п'ять конкурсних завдань – «Звалювання дерева», «Заміна ланцюга», «Обрізування сучків», «Розкряжування стовбура комбінованим різом» та «Розкряжування на точність». Адже в лісі передбачається не тільки валка дерев, а й розкряжування їх на певні сортименти.
Вальники, представляючи лісові господарства, в принципі виконували свою повсякденну роботу, демонструючи бездоганно досконале володіння бензопилою. Численні вболівальники, знайомі з роботою бензопилами не з чуток, не тільки слідкували за дійством, але й намагалися передбачити успіхи чи навпаки в якості уявних налаштовувачів музичних інструментів, розрізняючи «поведінку» знаряддя праці учасників змагань за звуками. Ліс був переповнений вищанням бензопил на різний смак: від повискуватого бурмотіння на старті з приводу опробування, подальшого їхнього верещання чи набирання обертів завивання до раптової зупинки, що означала конкурсне завдання виконаним. Вболівальники, спостерігають за ходом конкурсів, обговорюють звучання бензопил, а при несподіваному перериванні пронизливого виття припускають, наскільки разючими можуть виявитися результати в балах.
Під час першого завдання вальники демонструють професійні навички техніки валки дерев. Ні, не з елементами шоу. Змагання між 15 учасниками з перших хвилин старту і до оголошення кінцевих результатів були насичені непідробними і щедрими емоціями. Переживання та накал почуттів вирував і серед гостей, і серед учасників-професіоналів. Достатньо вгледітися у перше фото, де Радік Михайлович Насиров з Великокопанівського ЛМГ ще не знає про підсумки й на наступні, коли через декілька хвилин його оголосять переможцем в особистому заліку і героєм дня. Мало місце зачеплене честолюбство (в одного з учасників напередодні ввечері «заглохла» нова бензопила, а дехто не скорив навіть реєстрацію через таку малість – забуту аптечку). Дехто був невдоволений собою і ніщо не могло скрити розчарування від того, що день виявився невдалим, як би гаряче свою команду і окремих колег не підтримували пристрасні уболівальники.
Перший етап змагань – звалювання дерева (іншими словами, звалювання на точність) – видовищне завдання, що виконувалося на живих деревах. Умови – однакові для всіх учасників. Дерева майже не відрізнялися одне від одного (тільки в межах допустимого), та досвідченим вальникам, гостям і вболівальникам добре відомо, що на результати впливає безліч випадковостей. Точності звалювання не сприяє навіть крона дерева. А непередбачений вітерець «вміє» відхилити падаючий стовбур на кілька сантиметрів від центрального кілочка. І тоді кожен сантиметр невдачі автоматично перетворюється на штрафний бал. Так що результати та хід десятих традиційних змагань вальників лісу херсонського масштабу повністю залежав від майстерності наявності високого класу пілотажу півтора десятка учасників, які змагалися і окремо кожен за себе, і командою від свого лісогосподарства.
Вибираючи напрям звалювання дерева та позначаючи очікуване місце падіння стовбура, вальники враховували чимало факторів: нахил дерев та оточення, рельєф місцевості тощо. При оцінці ж враховувалося не тільки відхилення центральної осі стовбура від заданої точки, хоча про точне виконання вправи свідчить саме те, як падаючий стовбур забиває в землю центральний кілочок, але й яким залишився пень. Тобто його «правильність» оцінюється за існуючими критеріями, які стверджують, що кожен вальник лісу валити дерева має точно і швидко. Що ж стосується «зайвих» секунд замість виділених трьох хвилин, то докладаємо: в норму «вписалися» всі учасники.
Та найголовніше в цьому виді змагань, за словами суддів Володимира Михайловича Мазуркевича та Лесі Дмитровни Мельниченко, – дотримання техніки безпеки. На бали впливали і захисне обладнання, і взуття та рукавички учасників, безумовна наявність аптечки. Тому серед оцінювачів конкурсу була почесний гість змагань, а у минулому – беззмінний (більше 10 років) інженер техніки безпеки обласного управління Наталія Вікторівна Мокрицька. Тож, з максимальніх 660 балів за валку дерев 630, 611 та 607 отримали Юрій Миколайович Бабкунов (Цюрупинське ЛМГ), Сергій Григорович Бугіна (Каховське ЛГ) та Сергій Володимирович Гудковський (Херсонське ЛМГ). Майже на сто балів менше від трьох кращих результатів (536) виявилося у Радіка Михайловича Насирова (Великокопанівське ЛМГ).
Наступне завдання передбачало заміну ланцюга, стали кращими в збірці-розбиранні інструмента, втратили мінімум дорогоцінних секунд Радік Михайлович Насиров і Віктор Володимирович Миргородський, набравши по 61 балу, на один бал менше від них набрав Сергій Григорович Бугіна та на три бали менше – Андрій Владиславович Галамай (Великоолександрівське ЛМГ).
З усіх конкурсів у змаганнях найзахоплюючий – обрізка сучків. Переможцями в ньому стали ті, хто безпомилково та за найменший час спиляли всі 30 сучків, встановлених на спеціально підготовлених колодах. Хто правильно виконав обрізку, не залишивши на стовбурах жодного сучка і які були спиляні з найменшою кількістю помилок, тобто, без поглиблень та виступів. Досягли максимальної швидкості, були найточнішими, а також вибрали вірний ритм і дотримувалися всіх заходів безпеки Радік Михайлович Насиров (348 балів), Володимир Михайлович Щербина, який представляв Збурївське ЛМГ (316), та Федір Ілліч Кость(300), який разом з Радіком Михайловичем боролвся у командному заліку за Великокопанівське ЛМГ.
Розкряжування стовбура комбінованим різом дало уявлення про вміння вальників пиляти перпендикулярно осі нахиленого стовбура та виконувати верхній і нижній різ в одній площині. В цьому конкурсі, прообразом якого є реальні умови роботи, не було рівних Сергію Олександровичу Доценко (Каховське ЛГ) з 192 балами, Сергію Володимировичу Гудковському (180) та Радіку Михайловичу Насирову (178).
При точному розкряжуванні перевірялася вправність вальників при розпилі колод, що лежать горизонтально. В цьому виді змагань для учасників не була важливою орієнтація на візуальне споглядання, їм знадобився тільки особистий досвід. Найменше браку та небажаного контакту ланцюга із землею виявилося у Радіка Михайловича Насирова (241 бал), Олександра Олександровича Мазура (Голопристаньске ЛМГ) і Володимира Михайловича Щербини (Збур'ївське ЛМГ), отримавши по 237 балів, 235 балів набралося у Андрія Владиславовича Галамая.
Незважаючи на скрупульозність прискіпливого журі, вальники Херсонщини вдесяте довели, що володіння бензопилою приносить справжнє задоволення і справжнім професіоналам, для кого вона – щоденний робочий інструмент, і тим, хто був суддею чи уболівальником, або просто глядачем на цьогорічних змаганнях регіонального значення. Набрані у підсумку бали засвідчили, що «вищий пілотаж» вальників лісу полягає у величезному досвіді роботи, у відточеній роками майстерності. Тож, судді та лічильна комісія без зволікання визначили переможців.
В особистому заліку за підсумковими 1364 балами – кращий вальник Херсонщини-2013. Володарем цього почесного звання та першого місяця з отриманням найкращих призу та грошової премії став Радік Михайлович Насиров, разом з яким Федір Ілліч Кость вибороли у командному заліку друге місце ДП «Великокопанівському ЛМГ» (2408 бали). Третє місце посіла команда ДП «Херсонське ЛМГ» з 2309 балами, яку представляли батько й син Сергій Володимирович та Володимир Сергійович Гудковські. А серйозними конкурентами для цих команд були Юрій Миколайович Бабкунов та Віктор Володимирович Миргородський, які у сумі отримали 2535 балів і здобули команді ДП "Цюрупинське ЛМГ" перше місце!
Друге та третє місця в особистому заліку посіли відповідно достойні учасники і звичні до перемог вальники Юрій Миколайович Бабкунов (1334 бали) та Сергій Володимирович Гудковський (1326). Усі переможці змагань отримали грамоти, цінні подарунки. А в особовому заліку переможці одержали від основного спонсора обласних змагань ще й грошову винагороду.
Вальників-переможців і всіх учасників змагань вітали великим колективом лісівників Херсонщини. Як підкреслив начальник обласного управління Віктор Володимирович Тищенко, щорічні обласні професійні змагання проводяться з метою підвищення кваліфікації і майстерності вальників, з метою поширення прийомів праці і популяризації професії. Вручаючи директору Великокпанівського ЛМГ Юрію В’ячеславовичу Савлуку нагороду за друге зайняте місце у командному заліку, керівник підкреслив, що ювілейні змагання за участю державних підприємств, що входять до складу обласного управління, були проведені на достойному організаційному рівні. А оскільки вже в серпні один із переможців буде представляти Херсонщину на республіканських змаганнях, головний лісівник області побажав, щоб пані Удача посміхнулася найкращому з вальників лісу Херсонщина-2013 на наступному всеукраїнському рівні змагань.
…До сказаного варто лише добавити, що ті, хто назавжди пов'язали життя з лісом, – люди вкрай скромні та сором'язливі, вони ніяковіють і навіть конфузяться від загальної уваги. Мабуть, від того, що для них очевидна простота законів, яким слідує ліс. Вони звикли до непорушного (!) спілкування з його вражаючою мудрістю і живуть за правилом, що управляти природою можна лише підкоряючись їй. І їм набагато комфортніше в розкоші, що зветься життям лісу, бо він для них ніби книга, на всіх сторінках якої – глибокий зміст…