01/10/2021
0ШоТам запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення. “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони та інші. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми. А як це зробити – дізнайтеся тут, натиснувши на знак питання.
З початком бойових дій на Донбасі вигоріли сотні гектарів лісу. Численні міни та снаряди спричиняють величезну вогняну катастрофу, особливо коли навколо степ, висушений спекою. Через військовий конфлікт на сході України втрачена величезна кількість лісових насаджень. За даними ForestWatch, лише за 2014 рік в регіоні конфлікту було повністю знищено 479 гектарів лісу. Масштабні пожежі 2020 року стали справжньою екологічною катастрофою і завдали непоправної шкоди лісам Новоайдарського району Луганщини. Десятки гектарів лісу та кілька селищ повністю знищив вогонь.
Ми поспілкувались з активістами й дізналися про те, як відновити втрачені ліси, а також що робити, аби вогняна катастрофа не повторилась.
Браян Мілаковський
Керівник направлення стійкого економічного розвитку проєкту USAID. Вже п’ять років проживає в Сєвєродонецьку, займається вивченням проблеми лісових пожеж.
Про сєвєродонецького американця
Я вже п’ять років мешкаю в Сєвєродонецьку. Зараз я є керівником напрямку сталого економічного розвитку Проєкту USAID, який займається підтримкою підприємців. Взагалі я родом зі штату Мен, що розташований на північному сході США. Це відомий лісовий штат, тому ще з дитинства мене дуже зацікавила ця складна система. Сюди приїхав ще у 2009 році і їздив по всій Україні для вивчення лісів. Після цього я 5 років працював як природозахисник та лісний еколог на заході Росії. Я займався вивченням незаконних вирубок, що впливає на лісову екосистему і її особливості. Але звідти довелося поїхати у 2015 році, адже у мене було багато зв’язків з Україною і там стало складно працювати.
Коли я повернувся в Україну, то трохи відійшов від лісового господарства і зайнявся гуманітарними та економічними питаннями. Тут, у Сєвєродонецьку я почав волонтерити у гуманітарній організації Mercy Corps. Згодом я вирішив залишитися тут, адже мені сподобалось це маленьке та затишне місто. І Луганська область є для мене цікавим місцем для роботи, оскільки тут проблеми гостріші, ніж у Донецькій.
Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря
Я тимчасово залишив свою спеціальність, бо конфлікт на Донбасі став для мене більш актуальним. Але я не покинув природу, і Сєвєродонецьк в цьому сенсі – найкраще розташоване місто. Я часто буваю у лісі, а також багато дізнався про степ. Минулого року на прохання губернатора Луганської області наш проєкт почав займатися питанням лісного відновлення після катастрофічних пожеж. І це стало можливістю для мене повернутись у мою спеціальність.
Що стало причиною вогняної катастрофи на Луганщині?
Пожежі, які відбулися минулого року, ми називаємо новими, адже досі ми не знали такої швидкості розповсюдження вогню. В липні згоріло приблизно 7 тисяч га – почалося біля села Муратова і десь в Смоляниновому закінчилось. А потім в жовтні згоріло ще 22 тис. га в різних масивах. Щоб загасити пожежі знадобився тиждень. Для того, щоб знищити вогонь, залучали авіацію. Загалом у зону вогню потрапили 32 населених пункти.
Взагалі пожежа почалась там, де немає населених пунктів. Поблизу лінії фронту згорів безлюдний простір. Головною причиною цього стала дуже суха погода та сильний вітер. Ще ніколи в Україні не було таких високих показників небезпеки пожеж, тому будь-яке джерело вогню могло швидко стати великим вогнем. Головне, що я хочу сказати – минулого року не дуже збільшилась кількість цих джерел. На жаль, вони є постійно. А коли ще й хороші погодні умови для пожеж – то відбувається катастрофа.
Є багато моментів, які трапляються випадково. Наприклад, впала електролінія, пішли іскри й виникла пожежа. Дуже багато людей живуть на лінії фронту, і часто спрацьовує людський фактор. Та й навіть військові на передовій повинні якось жити і харчуватись, тому через побутовий вогонь посеред лісу чи степів часто виникають пожежі. Дуже багато джерел говорить про те, що по той бік лінії фронту спеціально розпалювали вогонь, щоб змусити наших військових покинути свої позиції. Зумисний підпал також зіграв свою роль. Лісники говорили, що коли вони загасили пожежу, вона виникала знову там, де зовсім не було вогню.
Але не варто забувати про те, що населення часто палить сміття чи суху траву, що спричиняє великий вогонь. А пожежники не можуть дістатись на лінії фронту. Тому, щоб розв’язати проблему лісових пожеж, потрібно змінити культуру поводження людей з вогнем. Все ж таки основними причинами таких масштабних пожеж є ці щоденні джерела вогню, а також зміна клімату. І це буде повторюватися знову і знову, якщо не вжити заходів.
Для Донбасу важлива мозаїка зі степів та лісів
Лісові пожежі на Донбасі – це дуже велика втрата та загроза для регіону. Адже тут повсюди піщані ґрунти, і ліси самі по собі майже не ростуть. Кілька десятків років тому тут був голий степ, а ліси були висаджені штучно. Втрата їх – ще загроза спустошення та зміни клімату. Ще одна особливість, що на сході дуже поширений такий вид як сосна звичайна. Це дерево дуже любить світло. Часто люди намагаються створювати соснові масиви на місці пожеж, адже старі сосни мають дуже товсту кору і працюють як ізоляція від вогню для живої кори. А от молоді дерева мають дуже тонку кору, і тому пожежа їх повністю знищує. Послаблені погодними умовами дерева поступово заселяються шкідниками, які пошкоджують крону. Через погодно-кліматичні умови дуже прогресує всихання лісових насаджень. Саме тому торішні пожежі набули великих масштабів.
В сучасних умовах такі густі соснові культури дуже хворобливо реагують на пожежі та масово гинуть. Вижити тваринам в таких лісах під час пожеж можливо тільки у 20%. А у центрі вогню взагалі 0-5%. Це такий феномен, який потрібно вивчити.
Лісники зараз говорять про те, що потрібно створити інші ліси. Наприклад, замість сосни – ясен. І це великий виклик зараз, адже потрібно продумати правильні кроки, як далі розвивати ліс, який буде більш стійкий до пожеж і засух. Листяні дерева по-іншому реагують на пожежі. Біля Сіверського Донця є вузькі лісові масиви, біля яких розташований яр. Там накопичується волога, і через більший доступ до ґрунтових вод з’являються листяні дерева – дуб, осина. Поруч можуть бути маленькі болота чи озера, і це дуже збагачує ці ліси. Ці дерева не саджали, і навіть з пеньків утворюються нові стебла. Такі дерева можуть відновлюватись навіть після пожеж.
Ми повинні розуміти, що Донбас – це степовий регіон. Але площі степів зараз значно зменшується через сільське господарство. Цієї екосистеми залишилось небагато посеред лісів. Клімат погіршується, і пожеж буде ще більше. Тому ми не повинні боротись зі степами й намагатися на їхньому місці створити ліси. Раніше тут завжди була мозаїка степів та лісів. І я думаю, що нам потрібно це повернути в майбутньому.
Щоб запобігти катастрофі, потрібно залучити волонтерів
Торішні пожежі і в Луганській, і в Житомирській області, коли згоріло майже 60 тисяч га лісів, стали новими для України. За 15-20 хвилин пожежі набирали такої сили та інтенсивності, що типова практика гасіння пожеж в Україні уже не могла спрацювати. Скажу так, що прямо кидатись на фронт вогню і гасити його стало просто неможливо. Тоді можна було посунути пожежу в сторони, як зробили фахівці ДСНС біля села Боброве. Вони не зупинили пожежу, але змогли врятувати від неї село. Але зазвичай гасили за таким правилом – кидались на вогонь. Місцями це було успішно, але через масштаб пожежі, припинити її повністю неможливо. Тим паче потрібно враховувати сильний вітер та низьку вологість повітря.
Тому тепер варто подумати над тим, як правильно і вчасно загасити вогонь. Бо рятувальники фактично не гасять лісові пожежі. Цей героїчний труд зазвичай роблять лісники, але у них мало ресурсів, техніки та людей. Потрібно залучати та навчати місцеве населення. Бо лісники не можуть через брак фінансування вчасно зупинити пожежу. Минулого року вони доклали героїчні зусилля, врятували багато людей, сіл, лісів. Але це була просто величезна вогняна катастрофа, з якою так просто не впоратись.
З цього питання ми співпрацюємо з професором кафедри лісівництва ННІ лісового та садово-паркового господарства НУБіП України Сергієм Зібцевим та його колегами. Вони пропонують низку змін у підході до гасіння пожеж. Наприклад, залучити й провести навчання серед волонтерів, які мають таку важливу єднальну роль. Минулий рік показав, що між ДСНС, поліцією та лісниками хороша комунікація починається, коли пожежі досягають сильних масштабів. А ще з самого початку, ці перші 15 хвилин, волонтери можуть зіграти важливу роль – контролювати ситуацію, і коли бачать вогонь, одразу всім повідомляти. І в деяких випадках починати гасіння, звичайно, думаючи про свою безпеку.
В багатьох країнах саме волонтерські загони допомагають боротись з пожежами ще на початку. Так, минулого року активісти зіграли важливу роль – допомагали гасити вогонь, евакуювали людей, постачали їжу та воду. Але їм не вистачає навичків, як стежити та робити профілактику пожеж. Важливо, щоб волонтери працювали з місцевим населенням з приводу зниження кількості джерел вогню. Закинуті будинки, дачі, сінокоси просто палять, щоб там не було кущів чи лісів. Або просто збирають на своїй ділянці суху траву і спалюють її. А вітер змінюється, і може загорітись пасовище, а далі й ліси. Насправді це трагедія. Такі маленькі сільські пожежі є джерелом масштабного вогню. Люди повинні розуміти, що запалюючи в себе на городі траву, вони можуть підпалити сусіднє село. Тому волонтери повинні спілкуватись з місцевим населенням та займатись профілактикою пожеж.
Люди повинні об’єднатись та навчитись поводитись з вогнем
Зараз ми плануємо провести тренінги для місцевого населення та волонтерів щодо правильного поводження з вогнем та що робити під час пожеж. Минулого року люди просто кидались на вогонь. Потрібно навчити, що коли ризик перевищує можливість допомогти – варто відступити. Крім того, потрібно забезпечити волонтерів спеціальними костюмами та раціями, щоб під час пожеж вони не були беззахисними. Все це може допомогти, але в першу чергу потрібні навички та знання.
Проблема на Донбасі в тому, що лісовий масив розташований на лінії фронту. І якщо починається навіть невеличка пожежа, солдат не може кидати свої позиції, бігти її гасити й наражати себе на мінну небезпеку. Тому я вважаю, що комунікація області з цього питання повинна включити і ЗСУ. Повністю прибрати джерело пожеж неможливо. Біля лінії фронту багато закинутих населених пунктів, які є такими пороховими бочками. Часто саме цей сільськогосподарський та закинутий ландшафт спричиняє пожежі й горить хаотично. Тому, повторюсь, що для цього потрібні волонтери, щоб слідкувати за ситуацією.
Минулого року багато громадських організацій об’єднались і допомагали під час масових пожеж. Навіть невеличкі групи мають важливу роль. У Станично-Луганському районі дуже допомогли тепличники, які об’єднались і організували гасіння пожеж у своїх селах. Річ у тім, що під час надзвичайної ситуації вимикають електроенергію, щоб не було вибухів. А у цих тепличників був генератор та вода. Вони поливали шлангами свої ділянки та все навколо, і робили цю територію більш безпечною. В таких ситуаціях дуже важливо організувати людей і діяти разом.
Ще минулого року після пожеж волонтери почали висаджувати нові дерева. Але попереду на нас чекає багато роботи, зокрема санітарні рубки та відновлення ґрунтів. Це важливо, але для цього потрібен діалог між лісниками та суспільством, адже це болюча тема в Україні. Важливо залучати вчених для розробки подальшої дорожньої карти, щоб сформувати більш стійкий ландшафт у майбутньому.
