Земля, про яку не забули

Забруднені радіацією ділянки доцільно залісити.

Правомірне використання радіоактивних земель у деяких північних регіонах Житомирщини – надто складна і болюча проблема, про яку публічно мало хто хоче говорити.

А між тим, за даними земельних експертів, на Житомирщині значна площа радіаційно забруднених сільськогосподарських угідь, які заборонено використовувати у виробництві, перебуває в господарському обігу вже досить тривалий час і вона постійно збільшується. Про це писала раніше «Українська правда».

Зазначалося, що, за даними головного управління Держгеокадастру в області, станом на початок 2016 (свіжіших даних не має) року на Житомирщині налічувалось понад 33 тисячі гектарів радіаційно забруднених сільськогосподарських угідь, які заборонено використовувати у виробництві.

Найбільша їх площа припадала на колишній Народицький район – 22,19 тис. гектара.

«Співставивши межі земельних ділянок 2-ї зони забруднення, кадастрові номери яких було отримано від Держгеокадастру, зі свіжими супутниковими знімками, ми виявили, що значна частина цих земель уже тривалий час використовується для орного землеробства. Для прикладу, розглянемо земельні ділянки категорії земель запасу, які розташовані на північ та схід від колишнього містечка Базар (кадастрові номери:

1823780400:02:002:0009,
1823786000:04:006:0001,
1823786000:04:004:0001 та інші), – ідеться у матеріалі. – Витяги із земельного кадастру по кожній із цих ділянок показують, що до них застосовується обмеження у використанні «Зона радіоактивно забрудненої території».

Проте супутниковий знімок Google показує, що нині більшість їх території засіяна сільськогосподарськими культурами. Поруч також обробляються землі приватної та комунальної власності, які не були офіційно включені до 2-ї зони радіоактивного забруднення», – стверджує автор публікації. При цьому, ДАЗВ (Державна адміністрація зони відчуження) чітко вказує, що «не видавала жодних спеціальних дозволів на ведення сільськогосподарської діяльності на землях зони безумовного відселення».

У матеріалі також зазначається, що така сама ситуація склалася і з землями навколо Народичів. Тільки тут площі залучених у вирощуванні сільськогосподарських культур радіоактивно забруднених земель значно більші – близько 2,5 тис. га, і обробляються, щонайменше, із весни 2007 року.

На жаль, ця проблема виникла, мабуть, ще й тому, що впродовж останніх 30 років розв’язанням її ніхто фахово не займався.

Як відомо, за декілька років після аварії на ЧАЕС, всі землі, що зазнали суттєвого радіоактивного забруднення, були поділені на три категорії, залежно від рівня забруднення та наявності населення. Різні режими подальшого використання цих земель визначив Закон «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Окрім зони відчуження, яка повністю розташована у межах Київської області і лише в якій було повністю евакуйоване населення у 1986 році, з господарського обігу були також виведені значні площі земель в областях, що потрапили до зони безумовного (обов’язкового) відселення або так званої 2-ї зони радіоактивного забруднення.

Отож існують офіційно вилучені з обігу сільськогосподарські землі. Згідно зі згаданим вище законом, на радіоактивно забруднених землях у межах зони безумовного відселення, як і в зоні відчуження, забороняється ведення сільськогосподарської діяльності без спеціального дозволу Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ).

Всі ці землі перебувають у державній власності, вони юридично не потрапили під приватизацію і так само не підпадають під передачу у власність громад у рамках підписаного 24 травня цього року закону щодо «дерегуляції земельних відносин». Однак, де-факто активно використовуються! Реальність така, що значна площа цих земель перебуває в господарському обігу вже досить тривалий час і вона постійно збільшується. Це підтверджують свіжі супутникові знімки.

Аналогічні випадки зафіксовано й в інших регіонах. Наприклад, у колишньому Овруцькому районі.

При цьому офіційно, згідно з даними Публічної кадастрової карти, ці ділянки не надані нікому в оренду й обробляються нелегально.

Тому можна констатувати, що держава не до кінця виконує свої функції щодо забезпечення конт­ролю за природокористуванням на радіаційно забруднених землях, що проявляється не тільки в масових рубках лісу в Чорнобильській зоні, але й у відкритому вирощуванні сільськогосподарських культур та заготівлі сіна на небезпечних радіаційно забруднених землях. Їх треба, мабуть, проінвентаризувати, провести нові детальніші обстеження і дослідження із залученням екологів і науковців. Експерти вказують на те, що на таких забруднених територіях було б доцільно створити об’єкти природно-заповідного фонду, як у 30-кілометровій зоні, довкола Чорнобиля. Можливо, деякі радіоактивно забруднені території за 35 років вже «самоочистились» або потребують незначної реабілітації, тобто придатні, скажімо, для залісення. Отож потрібно взяти нові проби ґрунту і провести додаткові дослідження.

Щоправда, нещодавно про своє бажання взятися за розв’язання цієї проблеми заявили екологи.

Держекоінспекція спільно з Державним агентством України з управління зоною відчуження та Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру ініціюють проведення експертизи земель, що розташовані в межах радіоактивно забрудненої зони безумовного відселення на Житомирщині.

Про це повідомив голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований: «Сьогодні близько 33 тисяч гектарів земель у Житомирській області виведені з обігу внаслідок радіоактивного забруднення від аварії на Чорнобильській АЕС. Законодавством встановлена заборона на використання цих земель під сільське господарство.

Вирощування продукції на забруднених полях становить величезну небезпеку для людей, які потім вживатимуть такі продукти. У них може міститися цезій та стронцій, який накопичується в організмі та викликає численні захворювання», – зазначив Андрій Мальований.

Проведення масштабного дослідження ґрунтів, які тривалий час незаконно використовувались для землеробства, дозволить оцінити можливу загрозу.

«За відсутності перевищень забруднюючих речовин, окремі землі можуть бути виведені з зони безу­мовного відселення. Таким чином територіальні громади зможуть законно та безпечно використовувати землю», – додав Андрій Мальований.

Отже, є сподівання, що забруднені радіонуклідами сільгоспугіддя скоро будуть краще досліджені та отримають новий юридичний статус.