Хто зупинить кумівсто і кругову поруку у лісовій галузі?

Выбор персоналий для этой статьи – дело вкуса пусть анонимного, но хорошо информированного автора, явно знакомого с практикой управления “изнутри”, но то, что многие кадровые и коммерческие решения внутри СИСТЕМЫ иногда необъяснимы и несправедливы – это факт. К сожалению, быть “своим” в СИСТЕМЕ значительно важнее, чем быть профессиональным и порядочным. Это её в итоге и погубит. Вопрос только в том, когда и с какими потерями для страны это произойдет. Пока же приготовимся к предпраздничному потоку самовосхваления и призывам к единству, сплоченности и монолитности, что в переводе означает ” не выноси мусор из избы”, ” не качай лодку”, “не спрашивай какой там редут, а иди куда ведут”…М.П.

Про корупційні схеми і махінації у лісовій галузі України ходять легенди. Час від часу правоохоронці звітують про спецоперації у лісгоспах, обласних управліннях, але найчастіше підозри оминають безпосередніх очільників. Для притягнення до відповідальності знаходиться пересічний цап-відбувайло. Але ж риба гниє з голови! Точніше, з голів, які вдало працевлаштували своїх «братів-сватів» і організувалися між собою у міцну «команду», прикриваючи гріхи одне одного.

Насамперед, хочеться привернути увагу до особи Віталія Петровича Дудки, чинного начальника юридичного відділу Державного агентства лісових ресурсів України. Будучи у 2019 році т.в.о. голови Держлісагентства і маючи відповідні повноваження, він підписав подання про надання громадській організації «Трофей» у постійне користування земельної ділянки (мисливських угідь) загальною площею 6 815 га терміном на 15 років.

Здавалося б, звична процедура, яка регламентована українським законодавством. Якби не одне «але». Згідно з даними ресурсу Опендатабот, одним із засновників ГО «Трофей» (ЄДРПОУ 40173390) є Петро Андрійович Дудка – рідний батько Віталія Петровича Дудки.

 Тож всупереч чинному антикорупційному законодавству Віталій Дудка вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів.

 Ще один «гвинтик» у цій схемі – начальник управління мисливського господарства та полювання Держлісагентства Іван Миколайович Шеремет. Він є кумом Віталія Петровича  Дудки, і саме йому передав своє звернення про надання земель у користування Петро Андрійович Дудка.

Більше того, чинний голова Держлісагентства Юрій Болоховець також є кумом Івана Шеремета. А його цивільна дружина Вероніка Маурер наразі очолює управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства.

Ще одна близька до Юрія Болоховця і Віталія Дудки людина – Алла Святецька, начальник відділу з персоналу Держлісагентства. Причому настільки близька, що спромоглась працевлаштувати свого чоловіка на посаду директора ДП «Поліське лісове господарство». Окрім того, Алла Святецька є близькою подругою ексзаступника начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, а нині – директора ДП «Закарпатліссервіс» Василя Кия. Через нього та його підлеглу – начальника сектору управління персоналом Тетяну Бібен – Алла Святецька вирішує кадрові питання під час своїх частих візитів на Закарпаття. Зокрема, таким чином вдалося призначити на посаду т.в.о. директора Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Ярослава Гоголюка. Цікавим є те, що до теперішнього призначення Ярослав Гоголюк працював в управлінні аудитором. Всупереч законодавству, обов’язки аудитора він продовжує виконувати й зараз, обіймаючи вже іншу посаду. Щоправда, від правоохоронних органів довго приховувати цей факт не вдалося. Буквально днями від представників Нацполіції Ярослав Гоголюк отримав протокол про адмінправопорушення. Але навряд чи на це відреагують у Держлісагентстві. Бо хто ж захоче руйнувати дружну і злагоджену команду, яка працює на «результат»!

До речі, подібна ситуація спостерігається у всіх територіальних управліннях Держлісагентства.

Чого тільки вартує діяльність одіозного начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталія Суховича! У підпорядкованих йому лісгоспах теж панує кумівство.

Так, свого швагра Олександра Мелещука пан Сухович поставив директором Костопільського лісгопсу і активно просуває його по кар’єрних сходах: замахнувся на один з найбільших на Рівненщині лісгоспів – Клеванський. Зі свого боку вдячний Мелещук завзято допомагає своєму родичу у вирубках лісу і оборудках з деревиною. Протягом останніх 5 років головний лісівник Рівненщини зухвало знеліснює Рівненщину, і ніхто не стане йому на заваді. Бо Віталій Сухович – людина на Рівненщині впливова, його не чіпає навіть голова Рівненської ОДА. Ба більше, сам голова Держлісагентства Юрій Болоховець заплющує очі на махінації Суховича!

Після набуття розголосу та численних перевірок Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Мелещук був відсторонений він посади. Але вже в лютому цього року, як тільки пан Болоховець прийшов до повноцінної влади у Держлісагентстві, усі накази стосовно Мелещука були скасовані, і він знову повернувся на посаду директора Костопільского лісгоспу.

Також величезне питання викликає ще один факт: за які такі заслуги Віталій Сухович ініціював відзначення високою державною нагородою – орденом Ярослава Мудрого V ст. – директора ДП «Дубенське лісове господарство» Олега Юркевича? Чи не за абсолютне сприяння протизаконній діяльності Суховича? Адже численні перевірки лісгоспу у різні часи встановлювали порушення і зловживання, що призводили до багатомільйонних збитків держави.

Отака сувора реальність сьогодні панує у лісовій галузі. І скільки б нам не демонстрували показових спецоперацій із затримкою нелегальної деревини та лісівників-хабарників, такі дрібниці не допоможуть знищити корупцію і відновити українські ліси. Для початку по всій вертикалі Держлісагентства потрібно викорінити кумівство.