16/06/2013
0У своїх публікаціях ми неодноразово висвітлювали проблеми меблевиків і деревообробників, пов’язані з придбанням сировини, а саме деревини. Спільними зусиллями підприємств галузі та Держлісагентства цю проблему вдалося вирішити, але майбутнє меблевої промисловості, на жаль, не безхмарне.
Окрім сировинної, є ціла низка інших проблем, які спроможні знищити вітчизняну меблеву галузь і завдати непоправної шкоди деревообробній і лісовій. Але вирішити ці проблеми без державного втручання неможливо.
Щоб достукатися до владних кабінетів і розпочати діалог з вітчизняними законотворцями, у Києві на форумі зібралися представники лісової, деревообробної та меблевої галузей. Під час заходу обговорили нинішній стан та перспективи розвитку згаданих галузей, окреслили коло найважливіших проблем, вирішення яких потребує державного втручання, та ухвалили резолюцію, яка має покласти початок діалогу з владними органами. Текст резолюції наводимо нижче.
Резолюція форуму деревообробників України
Україна має значний потенціал природних ресурсів, необхідних для розвитку потужної індустрії, однією з основних складових якої є лісопромисловий комплекс. Лісопромисловий комплекс України є стратегічним сектором економіки країни, а найважливішою передумовою реалізації його потенціалу є значний ресурс деревини. Отже, створення умов для реалізації цього потенціалу є надзвичайно важливим питанням. Для цього необхідна стала взаємодія лісогосподарського та деревообробного сектору економіки, яка вперше за останні роки налагоджується між Держлісагентством та асоціацією «Меблідеревпром» на основі партнерства і прозорості економічної діяльності. Ми спільно працюємо над забезпеченням інвестиційної привабливості галузей, створенням умов для її рівноправного розвитку та фінансової стабільності.
Однак в останні роки стали проявлятися такі тенденції, як згортання пропозиції товарів вітчизняного виробництва, підвищення імпортної складової у задоволенні потреб внутрішнього попиту і, як наслідок, зростання від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами промислової групи. Так, згідно з дослідженням структури формування та використання товарних ресурсів промисловості України, виробництво виробів з деревини у 2005 році було на 27,5% імпортозалежне, а у 2011-му цей показник сягнув вже 40,8%. Також зростає імпортозалежність споживання продукції деревообробної галузі: якщо у 2005 році споживання було лише на 51% імпортозалежне, то у 2011-му – вже на 141%.
Наразі наші підприємства забезпечені лісоматеріалами в об’ємах, які необхідні для виконання виробничих планів. Але потенціал деревообробних підприємств використовується недостатньо. Так, потужності з виробництва деревостружкових плит завантажені на 70%, фанери – на 60%, MDF – 50%, а меблів – також на 50%. Значна частина ринку України, а це від 30 до 50%, належить імпортному товару, який значною мірою, до 90%, можна замінити вітчизняними товарами. В результаті державний бюджет України недоотримує значну суму відрахувань.
Основними причинами такого становища на нашу думку є:
1. Відсутність єдиного державного органу з розробки та реалізації державної промислової політики в лісопромисловому комплексі України.
2. Засилля імпорту меблів, фанери, деревостружкових та деревоволокнистих плит і MDF на внутрішньому ринку України.
3. Незавантаженість потужностей з виробництва плит та фанери на 30%, а меблів – на 50%.
4. Відсутність механізмів тарифного і нетарифного захисту внутрішнього ринку меблів і продукції деревообробки.
5. Недосконалість механізму реалізації необробленої деревини в частині довгострокового забезпечення підприємств сировиною.
6. Банкрутство великих підприємств деревообробної і меблевої галузей, до якого може призвести накладання штрафів Антимонопольним комітетом України.
З метою створення належних умов для реалізації наявного потенціалу лісопромислового комплексу України, необхідно вжити таких заходів:
1. Визнати лісову, деревообробну та меблеву промисловість пріоритетним сектором економіки України.
2. З метою реалізації державної промислової політики в лісопромисловому комплексі створити Міністерство лісової та деревообробної промисловості України.
3. Обмежити імпорт продукції деревообробки шляхом введення імпортного мита на ДСП, ДВП, MDF, фанеру, продукцію з деревини у розмірі 7% та меблів у розмірі 10%.
4. Зменшити або скасувати ставки ввізного мита на фурнітуру для меблів та меламін, які не виробляють в Україні та ввозять для внутрішнього виробництва.
5. Розробити та впровадити механізм реалізації необробленої деревини для великих підприємств за довготерміновими договорами.
6. Розробити та впровадити механізми нетарифного захисту внутрішнього ринку меблів, ДСП, MDF та фанери. Для цього:
– впровадити Технічний регламент з безпеки меблів або приєднатися до Технічних регламентів Євроазійського простору, де вже затверджений Технічний регламент «О безопасности мебельной продукции»;
– посилити контроль за розмитненням меблів, при якому імпортери повинні надавати документи на відповідність санітарно-гігієнічним і фітосанітарним нормам;
– запровадити механізм імпортних депозитів, які вносить імпортер перед імпортом (закупівлею) товару.
7. Переглянути рішення АМКУ від 13 червня 2012 року №355-р у справі №242-26.12/149-11 з метою недопущення застосування штрафних санкцій, які спричинять банкрутство деревообробної галузі України.
У випадку реалізації перелічених заходів можна сміливо очікувати зростання обсягів щорічного виробництва лісоматеріалів і продукції з деревини на 30–50%.
Підписати цю резолюцію мають Мельник І.А. (виставкова компанія «ACCO International»), Сівець В.М. (Державне агентство лісових ресурсів України), Сагаль С.З. (Асоціація меблевих і деревообробних підприємств України «Меблідеревпром»), Пінчевська О.О. (Національний університет біоресурсів і природокористування України), Масюк В.В. (Українська асоціація деревообробного обладнання). Підписану резолюцію буде надіслано у найвищі владні кабінети.
