Валерия безусловно талантлива, но … чуть-чуть по детски наивна. Она ещё не знает, что лесники, конечно, – герои, но начальства все же бояться, причем значительно больше, чем огня… По указанию сверху сделают, что угодно: пойдут и в огонь, и в воду, и даже в тюрьму… М.П.
В державному підприємстві «Цюрупинське лісомисливське господарство» підведені підсумки конкурсу, який проводився в рамках Акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» на кращий малюнок серед школярів 1-4 класів та на кращий твір між школярами 5-8 класів на тему «Людина та ліс».
Ще в середині травня організаційним комітетом, у складі якого були працівники лісогосподарського підприємства та Цюрупинського районного відділу освіти, визначено переможців. У конкурсі на кращий малюнок І місце зайняв учень 2-Г класу Цюрупинської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 4 Данило Леба; ІІ місце – учениця 2–го класу Костогризівської ЗОШ Анна Філенко; ІІІ місце – учень 1–Б класу Цюрупинської гімназії Володимир Костенко.
В конкурсі на кращий твір або вірш перемогу одержала (І місце) учениця 6-А класу Цюрупинської гімназії Валерія Гараненко; ІІ місце – учениця 7–В класу Цюрупинської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. №4 Поліна Чайковська; ІІІ місце – учень 5–А класу Цюрупинської гімназії Богдан Перерва.
4 травня на Святі останнього дзвоника переможці нагородженні грамотами, діткам будуть виплачені грошові премії, відповідно зайнятих місць, в 500, 700 та 1000 грн.
Всім школярам дякуємо за активну участь у конкурсі.
Неможливо не відмітити вірш, який написала володарка першого місця Валерія Гараненко, учениця 6 класу Цюрупинської гімназії (на фото). Читати цей вірш неможливо без сліз на очах. Скільки пронизливого болю в цьому вірші. Наскільки дитячі серце та душа перейнялись реаліями подій 2012 року. Якби ми всі дорослі розуміли біду, яку приносять пожежі, можливо б, задумались над своєю поведінкою у лісі та над тим, що залишається після відпочинку в ньому?! Купи сміття, непогашені багаття, кинуті недопалки – все це призводить до виникнення пожеж. Тож, дорослі, прочитаємо вірш дитини та задумаємося…
Марія Глод, головний лісничий ДП «Цюрупинське ЛМГ».
***
Присвячується Василю Шатохіну,
який віддав лісу Херсонщини своє життя,
героїчно рятуючи його від пожежі у 2012 році,
всім постраждалим, а також усім лісівникам,
які брали участь у її гасінні.
Я йду стежками Лісу вже старого,
Торкаюся я стовбура сосни.
І бачу те, що не побачать довго –
В реальності чи навіть уві сні.
Я бачу біль, що спричинили люди
Старим деревам, чорним, як смола.
І від вогню, і від усього бруду,
Який людина сюди намела.
Я бачу наслідки недбалості народу –
Пожежі, наче пекло на землі.
Вогонь, який не бачили ще зроду
Галявини, що в попелі, імлі.
Нажахано я руку забираю
Від стовбура старенької сосни.
За що терпіти біль дерева мають?!
Старі дерева – ці сини весни…
І знов торкаюсь я кори цупкої.
І бачу дим, що небом пропливав.
І чую крик, повний жаху і болю.
Це крик того, хто Лісу все віддав.
Це Лісники. Їх спроби подолати
Стихію, найбезжальнішу з усіх.
Забули ми – не можна з вогнем грати.
Це багатьох смертей причина й лих.
А Лісники життям все платять Богу,
Щоб він Ліси на попіл не віддав.
На так потрібну всім їм допомогу.
Ніхто уваги довго не звертав.
І кожне дерево, що падає й згорає,
Шматочок серця з болем відрива
У Лісника. Й розірвані він має
І душу, й серце. З лісом їх хова.
Він обпече вогнем і руки, й ноги,
І іскри жовті в очі полетять.
Він не побачить вже життя дороги,
Бо змушений за Ліс його віддать.
І він помре. А іншого врятують,
Він інвалідом вернеться у дім…
Байдужі Лісників не пошкодують,
Героїв справжніх шкодувать не їм.
Та інші пам’ять збережуть надовго.
Для тих, хто вижив, і для тих, хто вмер.
За Лісників ви помоліться Богу!
Вони – герої здавна й дотепер!
Знов руку я повільно забираю
Від стовбура старенької сосни.
За що терпіти біль дерева мають?!
Старі дерева. Ці сини весни…
Валерія Гараненко
