04/06/2013
0Представники різних релігійних конфесій відспівали панахиду за загиблими та повторно освятили новий пам’ятний хрест, зведений громадою
Жителі села Довжик Житомирської області 1 червня 2013 року вкотре виступили проти забудови лісового масиву на місці масових розстрілів, що відбувалися в урочищі Петрівське у часи Великої Вітчизняної війни. Більше півсотні людей зібралися, щоб опротестувати рішення керівництва Житомирської РДА про передачу землі у приватну власність. Учасники акції також організували міжконфесійний молебень-реквієм, присвячений пам’яті 110 тисяч страчених фашистами червоноармійців та мирних жителів. Подібна акція та вcтановлення пам’ятного хреста вже відбувалися тут 8 травня цього року. Однак днями хрест було знищено невідомими особами.
«Менше трьох тижнів минуло від часу, коли громада збиралася на цьому місці, й сьогодні знову є нагальна необхідність сказати своє слово, – звернувся до присутніх представник громадської організації «Громада Довжика» Геннадій Галицький. – Потрібно дивитися на це урочище не з позиції бізнес-інтересів окремих людей, а з позиції пам’яті про наших співвітчизників, закатованих тут фашистами в роки війни».
Жителі села Довжик Житомирської області 1 червня 2013 року під час акції-реквієму в урочищі Петрівське
Ті, хто знають історію цього краю, давно називають Петрівське урочище біля села Довжик Житомирським Бабиним Яром. «Богунсько-довжиканська трагедія – одна з найжахливіших сторінок історії Другої світової війни на Житомирщині. У роки війни на цьому місці проводилися масові страти військовополонених, партизанів, підпільників, євреїв, циган. Це суцільна братська могила, в якій покоїться більше 110 тисяч закатованих», – розповів голова координаційної ради громадської організації «В своїй хаті своя правда» Юрій Колокольцев. Масові розстріли та катування охопили території від Богунії до лісу поблизу села Іванівка Житомирського району. Сьогодні на місці масових розстрілів при в’їзді до села Довжик функціонує завод, побудований за радянських часів. «Під час будівництва заводу було виявлено цілі кагати кісток та черепів людей. Саме тут нацисти спочатку вбивали, а потім спалювали мирних жителів Житомирщини, кількість яких сягала 20 тисяч. Однак радянські безбожники на це уваги не звернули, і підприємство на кістках функціонує й сьогодні», – додав Ю.Колокольцев.
Жителі Житомирщини вкотре виступили проти забудови лісового масиву на місці масових розстрілів, що відбувалися в урочищі Петрівське у часи Великої Вітчизняної війни
Зазначену земельну ділянку площею 2,5 гектари в урочищі Петрівському передав у приватну власність «для ведення садівництва» голова Житомирської РДА А.Кулик своїм розпорядженням від 25.08.2011 року. З того часу представники пошукових організацій надали райдержадміністрації історичні та документальні підтвердження масових розстрілів в урочищі.
«За архівними документами, у Довжиканському лісі було замордовано десятки тисяч осіб. Їх розстрілювали і закопували живцем як в окремих могильниках, так і по всіх території лісу, – зазначив голова Житомирської обласної громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук» Олександр Ловинюк. – Окрім того, ми знайшли очевидців тих далеких подій. Ці бабусі розповіли, що на території лісу фашисти масово розстрілювали та закопували живцем людей. Згодом окупанти поставили в лісі піч, щоб спалювати тіла закатованих».
1 червня представники різних релігійних конфесій, що діють на території Житомирської області, відспівали панахиду за загиблими, повторно освятили новий пам’ятний хрест, зведений громадою.
Голова Житомирської обласної громадської організації «Історико-патріотичне об’єднання «Пошук» Олександр Ловинюк під час громадянської акції-реквієму в урочищі Петрівське 1 червня 2013 року
Голова Житомирського обласного союзу ветеранів Афганської війни Павло Ментов зачитав лист-звернення до Верховної Ради України про сприяння у створенні Державного меморіального заповідника «Петрівське урочище».
«Ми тут, щоб відновити людську справедливість. Вже вся Україна почула, що в цьому лісі було розстріляно десятки тисяч військовополонених, мирних жителів, наших співвітчизників, і де не копнеш, тут всюди лежать кістки невинно закатованих. Тому в урочищі має бути заповідна територія, меморіал. Адже це пам’ять нашого народу», – зазначила депутат Житомирської райради Тетяна Голік. За її словами, до думки громадян не прислухаються, продовжуються акти вандалізму, знищуються освячені хрести.
На жаль, подібна ситуація не одинична для України. Вирізають ліс для передачі землі під забудову і в інших населених пунктах. Сьогодні, за словами члена ГО «В своїй хаті своя правда» Дмитра Шилюка, подібна ситуація розгортається у селі Зарічани на Житомирщині, де в часи війни була облаштована ставка Гімлера «Хегевальд».
Рятувати свою історію та пам’ять про загиблих доводиться жителям сіл та містечок. Завдяки громадським активістам села Довжик, була порушена кримінальна справа за фактом роздачі земель у Житомирському районі. Прокуратура вже протягом тривалого часу розглядає цю справу. Якщо в судовому порядку рішення голови Житомирської райдержадміністрації буде відмінене, люди можуть сподіватися на встановлення на місці масових розстрілів пам’ятного меморіалу та отримають можливість проводити тут не акції протесту, а акції скорботи і вшанування загиблих.
About these ads
Share this:
