04/06/2013
0Верховна Рада України прийняла за основу законопроект про внесення змін до Земельного кодексу та до інших законодавчих актів у сфері земельних відносин (щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок). Если он принят:
- для изменения целевого назначения земель занятых лесами согласие лесников всех уровней будет не нужно (без меня меня женили?)
- проекты землеустройства земель л.-х. значение будет согласовывать Гослесагентство (хлопотно это, хотя наверное прибыльно…). Раньше оно "обеспечивало согласование"….
- Дальше читайте сами – нет времени М.П.
Проектом (реєстр. №1208-1) передбачається запровадити норми, відповідно до яких погодження документації з формування земельних ділянок та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру має здійснюватись органами за місцем розташування ділянок.
Документ містить також положення щодо заборони погоджуючим органам вимагати при здійсненні погодження проведення будь-яких обстежень, експертиз, інших робіт. Крім цього, кожен погоджуючий орган має здійснювати розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно і не може вимагати попереднього погодження проекту іншими органами.
Законопроект містить також пропозицію виключити із Земельного кодексу положення щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, функцій із участі у розмежуванні земель державної та комунальної власності, оскільки з 1.01.2013 р., у зв’язку із набранням чинності Законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності", землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Пропонується також виключити із Земельного кодексу положення, які визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із адміністрування Державного земельного кадастру, оскільки, відповідно до частини третьої статті 6 Закону "Про Державний земельний кадастр", адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Документом передбачається також доповнити статтю 20 Закону "Про місцеві державні адміністрації", яка визначає повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі містобудування, повноваженнями із погодження проектів землеустрою з відведення земельних ділянок, проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, матеріалів інвентаризації земель. Ці повноваження, згідно із частиною другою статті 186-1 Земельного кодексу, будуть реалізовуватися структурними підрозділами райдержадміністрацій з питань архітектури та містобудування.
http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/Povidomlennya/78232.html
депутатом України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін Земельного кодексу України та до інших законодавчих актів у сфері земельних відносин (щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок)
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести наступні зміни до законодавчих актів України
1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3-4, ст. 27):
а) пункт «і» частини першої статті 15 виключити;
б) у частині першій статті 15-1:
у пункті «ґ)» слова: «та адміністрування» виключити;
у пункті «д» слова: «та розмежуванні земель державної і комунальної власності» виключити;
доповнити новим пунктом «ж» такого змісту:
«ж) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;»;
у зв’язку з цим пункт «ж» вважати пунктом «і»
в) частину четверту статті 20 виключити.
г) у статті 151:
частину восьму викласти у такій редакції:
«8. Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у тижневий строк з дня реєстрації клопотання направляє:
оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин,
копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури, а щодо земельних ділянок, розташованих на території міст обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення – виконавчих органів міських рад з питань містобудування та архітектури.
Органи, зазначені у абзацах другому – третьому цієї частини протягом десяти днів з дня одержання клопотання надають відповідному органу виконавчої влади, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування висновок про погодження місця розташування об'єкта або відмову в такому погодженні.
Адміністративні послуги із надання висновків щодо погодження місця розташування об’єктів надаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за місцем розташування земельних ділянок через територіальні органи, утворені за місцем розташування земельної ділянки – у районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць), у разі відсутності таких – територіальними органами, утвореними у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, у разі відсутності останніх – центральним органом виконавчої влади безпосередньо.
Адміністративні послуги із надання висновків щодо погодження місця розташування об’єктів можуть надаватись через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.»;
у частині одинадцятій слова: «висновку Комісії» замінити словами: «висновків, зазначених у частині восьмій цієї статті,»
ґ) частини другу – п’яту статті 186-1 викласти у такій редакції:
«2. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольських міських державних адміністрацій з питань містобудування та архітектури, а щодо земельних ділянок, розташованих на території міст обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення – виконавчих органів міських рад з питань містобудування та архітектури.
3. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки:
природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає також погодженню з структурним підрозділом обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища;
розташованої на території пам'яток культурної спадщини національного значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях підлягає також погодженню із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
розташованої на території пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, за виключенням випадків, зазначених у абзаці третьому частини третьої цієї статті, підлягає також погодженню із органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини;
лісогосподарського призначення підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства;
водного фонду підлягає також погодженню з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Адміністративні послуги із погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок надаються центральними органами виконавчої влади за місцем розташування земельних ділянок через територіальні органи, утворені за місцем розташування земельної ділянки – у районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць), у разі відсутності таких – територіальними органами, утвореними у Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, у разі відсутності останніх – центральними органами виконавчої влади безпосередньо.
Адміністративні послуги із погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок можуть надаватись через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.
4. Розробник подає на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, – завірені ним копії проекту.»;
5. Органи, зазначені в частинах першій – третій цієї статті, зобов'язані здійснити аналіз проекту на його відповідність вимогам законодавства, дотримання якого вони забезпечують, а також надати інформацію щодо наявності у межах земельної ділянки обмежень у використанні земель, встановлених таким законодавством (у разі, якщо відомості про такі обмеження не внесено до Державного земельного кадастру). За наслідком проведеного аналізу зазначені органи протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копії такого проекту) безоплатно надають свій висновок про його погодження або відмову в такому погодженні із зазначенням підстав для відмови.»;
доповнити статтю частиною сьомою такого змісту:
«7. Органам, зазначеним в частинах першій – третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється:
вимагати додаткові матеріали та документи, які не входять до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, встановленого Законом України «Про землеустрій»;
залучати до розгляду будь-які підприємства, установи та організації, інші органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, вимагати надання погоджень проекту цими органами;
вимагати проведення будь-яких обстежень, експертиз, інших робіт.
Кожен орган здійснює розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно і не може вимагати попереднього погодження проекту іншими органами, зазначеними у частині першій – третій цієї статті.».
в) Розділ X «Перехідні положення» доповнити пунктом 20 такого змісту:
«20. До утворення структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з питань охорони навколишнього природного середовища проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах об'єкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги, підлягає погодженню центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.»
2. У Законі України «Про землеустрій» (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 36, ст.282):
а) у частині першій статті 14:
у пункті «б» після слів: «участь у» доповнити словами: «розробленні та»;
пункт «г» викласти у такій редакції:
«г) здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів;»;
б) статтю 61 виключити;
3. У Законі України «Про Державний земельний кадастр» (Відомості Верховної Ради України, 2012, N 8, ст.61 ):
а) у статті 7:
назву статті викласти у такій редакції:
«Стаття 7. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин»;
частину першу виключити;
частину другу вважати частиною першою і у абзаці другому виключити слова: «та адміністрування»;
б)статтю 9 доповнити частиною восьмою такого змісту:
«8. Державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, що здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).».
в)абзац восьмий частини першої статті 38 викласти у такій редакції:
«Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором незалежно від території дії його повноважень.»;
4. Пункт 22 частини другої статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (Відомості Верховної Ради України, 2000, N 39, ст.333) викласти у такій редакції:
«22) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до вимог Земельного кодексу України».
5. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1994, N 17, ст.99):
а) частину першу статті 28-1 доповнити пунктом 11-1 такого змісту:
«11-1) погоджує проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках визначених Земельним кодексом України;»
б) у частині першій статті 29-1:
пункт 2 виключити,
у зв’язку з цим пункти 3, 4 вважати відповідно пунктами 2 – 3;
в) частину першу статті 62 доповнити новим реченням третім такого змісту:
«Висновки щодо використання земельних ділянок для цілей, не пов’язаних із веденням лісового господарства надаються у порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визначеному Земельним кодексом України.»;
у зв’язку з цим речення третє вважати реченням четвертим.
6. У Законі України «Про місцеві державні адміністрації» (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 20-21, ст.190):
а) частину першу статті 20 доповнити пунктом 6 такого змісту:
«6) погоджує проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, матеріали інвентаризації земель у випадках та в порядку, визначених законом, в частині відповідності зазначеної документації законодавству у сфері містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини;»;
б) частину першу статті 21 доповнити пунктом 11 такого змісту:
«11) погоджує проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках та в порядку визначеними Земельним кодексом України, в частині відповідності зазначеної документації законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища;».
7. частину першу статті 16 Водного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 1995, N 24, ст.189) доповнити пунктом 12-11 такого змісту:
«12-11) погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках та в порядку, визначеними Земельним кодексом України в частині відповідності зазначеної документації водному законодавству».
IІ. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з цим Законом;
Голова Верховної Ради України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін Земельного кодексу України та до інших законодавчих актів у сфері земельних відносин (щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок)»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
16.10.2012 Верховною Радою України було прийнято Закон України № 5462-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів». Вказаним Законом (далі – Закон № 5462-VI) в рамках адміністративної реформи було, зокрема, внесено зміни до Земельного кодексу України, Закону України «Про Державний земельний кадастр». Аналіз положень Закону № 5462-VI свідчить про те, що деякі його положення вносять неузгодженості у земельне законодавство, роблять неможливим або значно ускладнюють застосування інших норм земельного законодавства.
1. Передбачена Законом № 5462-VI нова редакція статті 186-1 Земельного кодексу України передбачає вимоги до складу комісій з питань погодження документації із землеустрою, в той час коли законодавчі норми щодо необхідності формування таких комісій скасовані Законом України від 02.10.2012 № 5395 VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури відведення земельних ділянок та зміни їх цільового призначення» (далі – Закон № 5395-VI).
До того ж передбачена Законом № 5462-VI редакція частини третьої статті 186-1 Земельного кодексу України у взаємозв’язку з частиною п’ятою цієї статті, фактично зводить нанівець все спрощення процедури погодження проектів відведення, передбачене Законом України від 02.10.2012 № 5395 VI, невиправдано ускладнює процедуру такого погодження. Крім того, зазначені зміни передбачають необхідність погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із органами державного архітектурно-будівельного контролю. У той же час згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю постановою Кабінету Міністрів України, затвердженим від 23 травня 2011 р. N 553, предметом державного будівельно-архітектурного контролю є перевірка дотримання чинного містобудівного законодавства, будівельних норм в процесі проведення підготовчих робіт, проектування та будівництва об’єктів містобудування, а не формування земельних ділянок.
2. Законом № 5462-VI із тексту статті 186-1 Земельного кодексу України були виключені всі положення, які стосуються погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за її місцезнаходженням, що негативно відображається на доступного вказаних адміністративних послуг для їх споживачів.
3. Законом № 5462-VI частина четверта статті 20 була викладена у новій редакції. При цьому не було взято до уваги те, що вказану частину вже виключено із Земельного кодексу України Законом № 5395 VI. До того ж норми вказаної редакції фактично зводять нанівець запроваджені Законом № 5395 VI позитивні положення щодо удосконалення порядку відведення земельних ділянок лісогосподарського призначення, оскільки вимагають надання додаткових дозвільних документів при зміні цільового призначення земель лісогосподарського призначення.
4. Законом № 5462-VI було викладено у новій редакції текст статті 7 Закону України «Про Державний земельний кадастр». Якщо первісна редакція статті була направлена на доступність адміністративних послуг для населення і передбачала, що у переважній більшості випадків внесення відомостей до Державного земельного кадастру та надання таких відомостей здійснюється виключно на районними (міськими) органами земельних ресурсів, нова редакція закріплює вказані повноваження за центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Останній, в свою чергу, має самостійно розподілити ці повноваження між територіальними органами місцевого, регіонального рівнів та центральним апаратом. Слід вказати, що розподіл повноважень «в ручному режимі» містить в собі потенційні корупційні ризики і може суттєво негативно вплинути на рівень доступності адміністративних послуг при веденні Державного земельного кадастру. Доцільним є введення на законодавчому рівні правила, за яким вся інформація про земельну ділянку вноситься до Державного земельного кадастру виключно за місцем її розташування.
5. Змінами, внесеними Законом № 5462-VI до статті 15 Земельного кодексу України повноваження із розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, які з 01.01.13 мають належати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, були надані також центральному органу виконавчої влади, що формує таку державну політику. В результаті, на сьогодні одні і ті ж повноваження має і Міністерство аграрної політики і продовольства і Державне агентство України із земельних ресурсів, що є неприпустимим.
На виправлення вказаних помилок і направлений законопроект.
2. Мета і шляхи її досягнення
Основною метою законопроекту виправлення помилок, допущених при прийнятті Закону України № 5462-VI, а також внесення до законодавчих актів України змін, направлених на доступність для населення адміністративних послуг, що надаються у сфері земельних відносин
3. Правові аспекти
До нормативно-правових актів, які діють у цій сфері суспільних відносин, належать:
Земельний кодекс України.
Закон України «Про землеустрій».
Закон України «Про Державний земельний кадастр».
Лісовий кодекс України.
Закон України «Про охорону культурної спадщини».
Закон України «Про місцеві державні адміністрації».
Прийняття даного законопроекту не вимагає внесення змін до інших законодавчих актів.
3. Основні положення законопроекту
Зазначений законопроект є альтернативним законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок), поданим народним депутатом України Денисенком А.П. та зареєстрованим у Верховній Раді України 08.01.2013 за №1208.
Альтернативним законопроектом, як і основним законопроектом передбачається внесення змін до Земельного кодексу України, які передбачають повернення до Земельного кодексу України помилково виключених з нього Законом України № 5462-VI положень щодо порядку погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Слід також зауважити на відмінностях цього законопроекту (далі – альтернативний законопроект) від законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок)» (р. № 1208 від 08.01.2013), внесеного народним депутатом України Денисенко А.П. (далі – основний законопроект). Так, альтернативний законопроект передбачає відсутні у основному законопроекті наступні положення.
1. Запровадження на законодавчому рівні правила, за яким погодження документації, за якою здійснюється формування земельних ділянок, та внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, має здійснюватись органами, які функціонують за місцем їх розташування.
2. Встановлення правила, за яким погодження проектів відведення земельних ділянок здебільшого на місцевому рівні за місцем розташування земельних ділянок. При цьому законопроект не порушує прав відповідних центральних органів виконавчої влади на утворення територіальних органів, а лише вказує на те, що у разі утворення цих органів, останні мають здійснювати певні повноваження. Зазначені норми є необхідними з огляду на необхідність забезпечення доступності адміністративних послуг для населення. Є неприйнятною ситуація, коли для того, щоб приватизувати чи отримати в оренду земельну ділянку, громадянам (особливо тим, що проживають у сільській місцевості), необхідно було б витрачати велику кількість часу для поїздок до обласного центру або до столиці для отримання передбачених законом погоджень. Переважна більшість адміністративних послуг, в тому числі і тих, що пов’язана із погодженням проектів відведення, має надаватись на районному (міському) рівні. Існуюча ж редакція дозволяє перенести місце їх надання не тільки до обласного центру, але й до міста Києва, в якому розташовані всі центральні органи виконавчої влади України.
3. Підтримуючи ідею авторів основного законопроекту щодо необхідності зниження рівня надмірної бюрократизації процедури погодження проектів відведення, альтернативний законопроект пропонує додатково встановити, заборону погоджуючим органам вимагати при здійсненні погодження проведення будь-яких обстежень, експертиз, інших робіт. Такі вимоги часто трапляються на практиці, коли для того, щоб отримати формально безкоштовний висновок, необхідно витратити чималу суму коштів на проведення не передбачених законом вишукувань, обстежень, експертиз (в тому числі тих, які проводяться «кишеньковими» фірмами). Це є недопустимим.
4. Пропонується визначити роль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування при погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Так, новою редакцією частини п’ятої статті 186-1 Земельного кодексу України пропонується встановити, що кожний погоджувальний орган має опрацьовувати проект виключно в частині його відповідності законодавству, дотримання якого він контролює.
Крім того, у цій же частині статті 186-1 Земельного кодексу України пропонується визначити, що кожен погоджуючий орган має здійснювати розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно і не може вимагати попереднього погодження проекту іншими органами.
5. Пропонується виключити із Земельного кодексу України положення щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин функцій із участі у розмежуванні земель державної та комунальної власності, оскільки з 1.01.13, у зв’язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності» землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
6. Пропонується виключити із Земельного кодексу України положення, які визначають повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із адміністрування Державного земельного кадастру, адже відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр»: «адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин».
7. Пропонується доповнити статтю 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», яка визначає повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі містобудування, повноваженнями із погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, матеріалів інвентаризації земель у випадках та в порядку, визначених законом. Вказані повноваження згідно із частиною другою статті 186-1 Земельного кодексу України будуть реалізовуватись структурних підрозділів райдержадміністрацій з питань архітектури та містобудування.
Переважну більшість вищевказаних положень неможливо внести до основного законопроекту у вигляді поправок та пропозицій зважаючи на вимоги статті 116 Регламенту Верховної Ради України. З урахуванням цього, і був розроблений альтернативний законопроект.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансування з Державного та місцевих бюджетів.
6. Прогноз результатів
Прийняття законопроекту дозволить удосконалити процедуру погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру.
Народний депутат України Д.С.Омельянович
Висновок комітету
До реєстр. № 1208 від 08.01.2013р.
реєстр. № 1208-1 від 22.01.2013р.
Верховна Рада України
Комітет на своєму засіданні 16 квітня 2013 р. розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок» (реєстр. № 1208 від 08.01.2013р.), поданий народним депутатом України Денисенком А. П. та проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та до інших законодавчих актів у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок (реєстр. № 1208-1 від 22.01.2013р.), поданий народним депутатом України Омельяновичем Д.С., Комітет відмічає наступне.
Порушені в законопроектах питання є актуальними. Зазначені законопроекти мають своєю метою оптимізувати процедуру розгляду документації із землеустрою, уточнити повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, а також усунути колізії у земельному законодавстві, які виникли в зв’язку із прийняттям Верховною Радою України, в редакції першого читання, Закону України № 5462-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства соціальної політики України, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів» та ускладнили процедуру погодження проектів відведення земельних ділянок, застосування інших норм земельного законодавства.
Норми, що містяться в кожному із законопроектів, в більшості випадків дублюють одна одну.
Разом з цим, кожен із законопроектів містить окремі недоліки.
Так, у законопроекті за реєстр. № 1208 запропоновані зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про Державний земельний кадастр» подаються як нові редакції відповідних статей, хоча насправді в них йдеться лише про фрагментарні уточнення їх абзаців чи пунктів
Змінами до частини 1 статті 1861 пропонується проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в обов’язковому порядку погоджувати із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а не за місцем знаходження земельної ділянки із його територіальними органами, як це визначено діючою нормою. Дане, на думку Комітету, не лише ускладнюватиме такий порядок погодження але і не відповідає заявленій меті законопроекту.
Відповідно до запропонованої нової редакції статті 1861 Земельного кодексу України, законопроект не передбачає внесення змін та приведення у відповідність норм статті 151 цього Кодексу, що, зважаючи на вимоги статті 116 Регламенту Верховної Ради України, унеможливить виправити даний недолік при доопрацюванні законопроекту до другого читання.
Щодо законопроекту за реєстр. № 1208-1, то запропоновані зміни до частини 11 статті 151 Земельного кодексу України в частині надання висновків про погодження місця розташування об'єкта або відмову в такому погодженні лише центральним орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури чи виконавчим органом міських рад з питань містобудування та архітектури не узгоджуються із положеннями частини 9 цієї статті, положеннями статей 9, 12, 16 та 17 цього Кодексу якими визначено, що такі висновки також надають інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні органи місцевого самоврядування. Пропонована законопроектом норма надання адміністративних послуги із надання висновків щодо погодження місця розташування об’єктів через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг тягне за собою необхідність внесення змін до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», чого зазначений законопроект не передбачає.
Крім цього, змінами до статті 7 Закону України «Про Державний земельний кадастр» пропонується із зазначеного закону виключити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин в той час, як статтею 24 цього Закону визначено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин встановлює форму заяви, яка подається Державному кадастровому реєстратору для здійснення державної реєстрації земельної ділянки. Відповідно до пункту третього Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 Мінагрополікики України також визначає форму та опис печатки та посвідчення Державного кадастрового реєстратора.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Рада України відмічає, що як законопроект реєстр. № 1208 так і законопроект реєстр. № 1208-1 за результатами розгляду у першому читанні можуть бути прийняті за основу з врахуванням висловлених зауважень.
З огляду на вищевикладене, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок» (реєстр. № 1208) відхилити, а проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та до інших законодавчих актів у сфері земельних відносин щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок» (реєстр. № 1208 -1) прийняти за основу.
Співдоповідачем із зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено голову підкомітету з питань земельних відносин Царьова О.А.
Голова Комітету Г.КАЛЕТНІК
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45521
