03/06/2013
0Очень интересная информация. Формально (согласно определения ЛК) заросшие сосной и березой поля, не переставая быть с.-х. угодьями одновременно становятся лесом. Их нельзя рубить и корчевать согласно лесного закона. Однако, согласно другого закона, без согласия Кабмина, нельзя менять целевого назначения с.-х. угодий, а семена, прежде чем прорасти на пашне, ни у кого разрешения не спрашивали. Практика – критерий истины. Раз насаждения на с.-х. угодьях безнаказано рубят и корчуют на плошадях в сотни гектар, да ещё пишут об этом в прессе, значит это не лес: иначи экоинспекция и прокуратура должны бы были отреагировать. А если это не лес, то чего стоит действующее лесное законодательство? М.П.
На Чернігівщині 10600 гектарів сільгоспугідь земель запасу заростають лісом. Про це повідомив депутат обласної ради Івана Горохівський. Фахівці до цієї цифри додають ще близько 10000 гектарів розпайованої землі селян. Останній показник приблизний і, напевно, реально ще вищий. Адже спеціально обрахунок «новоутворених лісів» ніхто не проводив.
Та сіл, де бракує енергійних сільгосппідприємств для обробітку усіх площ, ще чимало. Особливо у північних районах області – Ріпкинському, Городнянському, Щорському, Новгород-Сіверських. Тут малородючі грунти, а тому й немає звичної боротьби агрохолдингів за кількість пайовиків, як це особливо спостерігається на півдні Придесення.
«У нас близько 1000 гектарів заросло лісним самосівом, – каже сільський голова Грабова Олександр Свистун (Ріпкинський район). – Проблема у тому, що місцеве господарство було слабеньке. І воно не в силах було обробити усі площі. Тому вже десь із 15 років землі, які заліснилися, не оброблялися…»
В Орлівці Новгород-Сіверського району 4600 гектарів ріллі. На майже третині площ, що колись оброблялися, нині ростуть сосонки, ялинки, берізки. На деяких ділянках уже піднявся добрий ліс.
Лише торік землю в оренду взяли харківські інвестори. їх. представник, комерційний директор ТОВ «Орлівське» Володимир Зінченко розповів про наболіле:
«Я спочатку отримав шок від побаченого. На деяких полях виросли 20-річні сосни! Ми довго вагалися, чи брати таку землю… Усе ж таки прийняли рішення розпочинати справу. Торік спільними зусиллями вирубали самосів на 800 гектарах. Корчували пеньки, пиляли, палили. У такий спосіб привели пайову землю до пуття. Торік засіяли площі на 1200 гектарах, нині – на 2500. Цього року будемо займатися «польовим лісом» на 200 гектарах.
Нині ще маємо 920 – залісненої ріллі. Але з нею більше проблем – адже тут не тільки маленькі деревця ростуть… Вирішити цю проблему буде непросто. Поки що я не знаю, як діятимемо».
Начальник управління агропромислового розвитку Новгород-Сіверської райдержадміністрації Михайло Косенко великі надії покладає на «Агрікор-Холдинг», який взяв в оренду у місцевих селян до 9000 гектарів землі. За його підрахунками, це сільгосппідприємство значно зменшить площі, які багато років не використовувалися. Втім, на його думку, добру частину з майже 3000 заліснених гектарів будуть переводити у лісовий фонд. Зрозуміло, якщо на пайовій землі росте ліс, виграє природа, довкілля, але… не пайовик. Він, маючи державний акт на земельну ділянку, не отримує нічого за таку власність.
Хоча і є винятки. У селі Жеведь Чернігівського району 79-річний пенсіонер Михайло Мироненко вирощує на 1 гектарі 10-річні сосни, на 70 сотках – 3-річні сосни і на 50 сотках – 2-річні ялинки.
«У мене пайова земля піщана. -розповів ветеран. – Тут, щоб щось виросло, треба багато хімії, добрив. То я вирішив вирощувати ялинки, сосни на новорічні свята. Уже 4 роки продаю в сезон по 100 і більше деревець. Це
більше виходить, ніж комусь здавати в оренду. У мене й дитсадки замовляють, і підприємці. Я всі документи на продаж беру. Так що до мене ніхто не має ніяких претензій».
Житель Ріпок Олександр Дмитренко взяв із сином на території Грабівської сільської ради 10 гектарів землі в оренду і вирощує уже більше 5 років ялинки для новорічних свят. Однак цим досвідом навряд чи скористаються більшість пенсіонерів, оскільки зайнятися реалізацією вирощених дерев – не така вже й проста річ.
… Тим часом процес заліснення великих територій, належних пайовикам, триває. На державному рівні, на нашу думку, слід продумати заходи, які узаконять спрощену процедуру виведення подібних земельних ділянок у лісовий фонд, його впорядкування, використання і компенсації селянам або їх нащадкам. Адже не секрет, що на Придесенні ще багато сіл є на картах, а в реальності їхні жителі померли, і вже навіть не ділянки, а обійстя власників пайової землі заростають чагарниками.
Сергій Павленко, власний кореспондент газети «Голос України», газета "Чернігівщина" №22 (402) 30 травня 2013
