«Бебі-бум» у буковинських зубрів

По осені порахують усіх…

В єдиному в Україні вольєрі-розпліднику для напіввільного утримання червонокнижних зубрів, що на Буковині, нещодавно народилася самочка.

– Це зубреня народилося близько двох місяців тому. Нині телятко з матір’ю вже у стаді. Бо ж перед пологами й у перші тижні народження, вигодовування і виховання потомства зубриця тимчасово покидає одноплемінників. Народилася самочка, – розповів районний мисливствознавець ДП «Сторожинецьке лісове господарство» Сергій Чистов. – Потомство привела одна з самиць, яких нам ще з 2018 року доправляли із Хмільницького держлісгоспу Вінниччини. Останню зубрицю з Вінниччини ми придбали вже навесні цього року. От зараз й потомство привела хтось із її старших одноплемінниць. А от хто з трьох наших племінних самців є батьком – нам невідомо.

Ми назвали новонароджену Муталою. Вона ж біловезько-кавказької племінної лінії. Всі імена наших зубрів цього родоводу мають обов’язково починатися на сполучення «Му». Цікаво спостерігати за поведінкою Мутали та її матері у стаді. Дорослі досвідчені самиці всіляко опікають молоду матір та її дитинча, оберігають, виховують… Зубри – соціальні тварини. У природі в разі небезпеки зубри стають колом, усередину стада заганяють телят і молодих тварин, а з усіх боків старі самиці й самці готові захищати їх рогами і копитами. Апетит у Мутали добрий. Вона ще ссе материнське молоко, але вже залюбки ласує травою, грибами, ягодами. На благодатних дарунках природи Карпат вона швидко зростатиме.

Мутала потоваришувала з нашими молодими зубрами, які народились уже у вольєрі. У нас зростають самець і три самки віком до трьох років. Старші за віком зубренята теж її всіляко виховують і доглядають. А от людей наші зубри остерігаються і тікають при першій їхній появі. Навіть обережно та з недовірою ставляться до наших єгерів. Це добре, бо ми плануємо скоро випускати двох зубрів на волю. Дика тварина завжди має бути дикою. Це запорука її виживання.

До речі, нашими зубрами «цікавляться» не лише люди. В цьому році у нас часто зустрічаються ведмеді. Минулого року вже декілька разів бачили сліди клишоногих неподалік зубрячого вольєра. Там садки, де зростають груші, яблука, тож ведмеді восени ходили ласувати фруктами. Можливо, відчували запах зубрів. Але великому стаду зубрів ведмідь не страшний. Навіть у дикій природі у нас ще не було зафіксовано жодного випадку нападу ведмедів на дорослих чи молодих зубрів.

У вольєрі Сторожинецького держлісгоспу є 14 дорослих та молодих зубрів. Єгері та мисливство­знавці припускають – у дикому стаді червонокнижних гігантів, які блукають Карпатами та гірськими лісами, теж може бути поповнення.

– Щороку дикі зубри, які мешкають у наших угіддях і в сусідньому з нами Берегометському лісгоспі, приводять від одного до трьох малюків, – пояснює Сергій Чистов. – Можливо, цього літа є поповнен­ня, але нині ми точно не можемо це дізнатись. Зараз зубри розбилися на дрібні стада. У густій траві і кущах їх дуже важко помітити. Вже восени та взимку, коли вони гуртуватимуться в одне стадо, побачимо й підрослих малюків та їхніх матерів. Тоді й знатимемо точну статистику.

ПідготувавАнатолій МЕЛЬНИК,Газета “Природа і суспільство”