Важливо порозумітися з громадою

Будні волинських «аграрних» лісівників.

Державне підприємство «Камінь-Каширськагроліс» – не велике, але й не дрібне лісогосподарське підприємство Волині. Незважаючи на відносно «молодий» вік, історія становлення і діяльності підприємства досить цікава і своєрідна.

– Свого часу наше підприємство входило до складу «Волиньоблагролісу». Згодом після реформ ми стали вже у складі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, – розповідає директор ДП «Камінь-Каширськагроліс» Олександр Грицай. – Я очолив підприємство у 2016 році. Коли прийшов сюди керувати, то контора була у старому консервному цеху. Багато приміщень і виробничих потужностей були здані в оренду. Довелось чи не всю інфраструктуру і адмінприміщення будувати «з нуля». Поступово ми провели всі необхідні ремонти, відновили лісопожежну станцію, дві стрічкові пилорами і деревообробний цех. А ще встановили там душові кабінки, місця для перевдягання й відпочинку, аби працівники могли працювати з комфортом.

Загальна площа наших лісових угідь понад 36,6 тис. га. Це переважно хвойні соснові ліси. Є і лісосмуги, і посадки між селами, полями. Фактично поблизу кожного села або селища є свій ліс. Бо це ж колишні колгоспні ліси. А зараз ми опікуємося цими угіддями. До речі, наш район густонаселений. Зараз це територія двох укрупнених районів Волині – Любешівського, частина Маневицького і Камінь-Каширського. У нас є Прилісненська, Камінь-Каширська, Сошичненська великі міські та селищні територіальні громади. Все це накладає неабиякий відбиток на нашій діяльності. Крім нас, лісовими угіддями Камінь-Каширщини і суміжних районів опікуються ще й наші колеги із місцевого держлісгоспу. Із ними у нас традиційно міцна співпраця та взаємодопомога у разі біди.

– І саме вашим лісівникам найчастіше приписували «незаконні рубки», «нищення лісу». Були перекриття доріг, численні фото- і відеорепортажі, «громадські та журналістські розслідування». Чи є зараз напруга між лісівниками й місцевими мешканцями? Як вдалося знайти вихід із ситуації?

– Було і таке. Як я вже казав, райони густозаселені. Загалом, близько 68 тисяч населення. У людей свої погляди, уявлення. Фактично з перших діб моєї праці на цій посаді доводилося чи не щодня спілкуватися, роз’яснювати, переконувати. Розповідати громадянам, що ліс потребує постійного догляду, що рубки – це не нищення лісу «під корінь», а один із важливих елементів лісового господарства, що ніхто не ставить собі за мету знищити всі дерева. І якщо лісгосп не буде проводити господарську діяльність, то не матиме як сплатити кошти своїм співробітникам, заплатити податки до бюджету громади, заготовити дрова у допомогу місцевим мешканцям, їхнім родинам. Від цього буде усім лише гірше. І тут ми знайшли повне порозуміння й взаємоповагу з боку керівників і старост місцевих територіальних громад та сіл. Особливу підтримку нам надає голова Камінь-Каширської ОТГ Віктор Пась.

Деякі ситуації доходили до абсурду. От, наприклад, у селах Черче, Хотешів місцеві мешканці перекривали шлях лісовозам, заважали нашим працівникам. Ми їздили туди спілкуватись, але консенсусу спершу так і не досягли. А згодом ті ж місцеві зверталися наче нічого не було до наших працівників із проханнями комусь дрова на зиму заготовити, комусь деревина потрібна, аби в хаті ремонт провести, новий паркан на подвір’ї встановити. Звісно, ми питали – чому нас тут вважають чи не злочинцями, лають та проклинають, а потім собі звертаються в разі потреби? Хіба це гарно і етично? На щастя, робота з населенням все ж таки дала свої позитивні плоди.

До речі, за минулий рік ми сплатили понад чотири мільйони 300 тисяч гривень податків лише до місцевих бюджетів. За п’ять місяців цього року сплатили вже майже три мільйони гривень. Це ж усе кошти на добробут громад. Ми їх не отримуємо з повітря. Загалом, тогоріч ми сплатили майже 15 мільйонів податків та зборів усіх рівні. В цьому році вже понад десять мільйонів. А ще наше підприємство та держлісгосп – це ж робочі місця для місцевих мешканців.

– У вашому краю постійно проводять рейди і перевірки з дотримання законності діяльності пилорам, протидії незаконним рубкам лісу. Водночас, дехто трактує це як «тиск на бізнес».

– Такі рейди проводяться постійно, – як нашою державною лісовою охороною, так і спільно з правоохоронцями, представниками громад, владних структур, фіскальною службою, службою Держпраці. Вилучили там 5040 кубометрів деревини. Цілком можливо, що ці дерева десь нелегально знесли і розраховували нашвидкуруч продати задля прибутку. Можливо, й у наших лісах. Слідство за всіма цими фактами триває. В цьому році вже виявили 50 кубометрів кримінальної деревини.

До речі, вже в цьому році лише наша державна лісова охорона своїми силами та спільно із поліцією виявила 37 незаконних рубок. Збитки, що завдані лісовому господарству та навколишньому природному середо­вищу, становлять 138 тис. гривень.

– Як ви зараз ведете економічну діяльність у цих надскладних умовах?

– Ми зіштовхнулися з усіма проблемами віч-на-віч, як і решта держлісгоспів країни. Спершу мораторій на експорт деревини до ЄС, далі економічна криза, пандемія, карантини. Доводилося не раз усім нашим колективом сідати й думати – як зберегти наше підприємство, робочі місця та людей. Але зберегли. Зараз зі збутом проблеми немає. Працюємо по всій країні, беремо участь в аукціонах і тендерах. Добре, що вартість деревини підвищилась. За минулий рік ми заготовили понад 47 тисяч кубометрів деревини, реалізували продукції майже на 37 мільйонів гривень. В цьому році – вже понад 16800 кубометрів, за які виручено 21 мільйон гривень Обсяги знизились через вище вказані причини.

– Який кадровий потенціал у Камінь-Каширськагролісу? Чи немає кадрового голоду?

– У минулому році у нашому колективі працювали 119 працівників. Зараз 110. На жаль, дехто розрахувався, і ми не можемо тут винуватити в чомусь людину. Але в цілому нам вдалося зберегти увесь кадровий потенціал. Тішить, що до лав лісівників стає більше молоді. В апараті управління підприємства – молодь, серед інженерів, майстрів лісу, лісничих теж більшає молодих працівників. Є й ветерани, які передають свій досвід та знання молодому поколінню. З молодих працівників я найбільше хочу виділити лісничого Полицівського лісництва Івана Вовка, провідного інженера з реалізації – Сергія Мартинюка, інженера з підготовки кадрів I категорії – Ігоря Балика. З ветеранів – інженера ЛГ – Володимира Федорука, начальника транспортного цеху – Ярославу Мосейчук, бухгалтера – Світлану Яльницьку, які працюють у нас уже більше 40 років. До речі, того року середня заробітна плата становила у нас майже 9700 гривень у місяць. Зараз вже майже 14 тисяч гривень. І це ще не межа. Плюс соціальний пакет. А ще максимально комфортні умови праці. Це теж важливо.

– Розкажіть, будь-ласка, про вашу готовність із протидії лісовим пожежам. Наскільки мені відомо, саме ваше підприємство стало базовим для проведення масштабних міжобласних навчань.

– На щастя, лісових пожеж у цьому році у наших угіддях ми не допустили. Мали місце підпали сухої трави або очерету, але ми реагували на них належним чином. Минулого року трапилося 35 таких випадків, у цьому році – нуль. Ми тісно співпрацюємо із нашими колегами з держлісгоспу. У наших колег є спостережні вежі, де є спільне цілодобове чергування особового складу. Як я вже розповідав, є оновлена лісопожежна станція. Придбали й потужний пожежний автомобіль «ЗІЛ-131». Він вже довів свою потужність та надійність.

У 2020 році ми витратили на пожежну безпеку понад 375 тисяч гривень. У цьому році – вже більше 330 тисяч гривень. У минулому році 10 наших співробітників брали участь у ліквідації надзвичайної ситуації на Житомирщині. Ми отримали там дуже важливий практичний досвід та затямили головне – будь-якому лиху набагато легше запобігти, аніж потім розгрібати важкі наслідки. Недарма саме наше підприємство обрали базовим для проведення нещодавнього масштабного тренування із гасіння лісової пожежі зведеними загонами лісівників Волині, Рівненщини та Житомирщини, а також працівників ДСНС, інших спецслужб та структур. Бо найголовніше – готовність персоналу, спільні дії, безцінний досвід.

Газета “Природа і суспільство”