КОНЦЕПЦІЯ розвитку агролісомеліорації в Україні

В 2013 году Гослесагентство задействовано в выполнении единственного пункта Национального плана действий…., курируемого Президентом…  Участие "лесников" предусмотрено в разработке "Концепции развития агролесомелиоорации в Украине". Отраслевая наука  уже разработала и передала на обсуждение вариант концепции агролесомелиорации, который был разослан областным управлениям и некоторым организациям прямого подчинения. Конечно, "Украинский лесовод" в списке рассылки не значился, но, тем не менее, мы получили этот документ ещё месяц назад… Благодарю тех, кто его выслал и считаю свои долгом разместить этот шедевр агролесомелиоративной мысли   на сайте. Читайте, – комментируйте…М.П.

Додаток до листа Держлісагентства
від 24.04.2013 № 02-20/2106-13
Проект
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету
Міністрів України
від 2013 р. №

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку агролісомеліорації в Україні

Проблема, яка потребує розв'язання

Загострення екологічних проблем функціонування сучасних агроландшафтів насамперед пов’язано з незбалансованим землекористуванням та відсутністю системних меліоративних та протиерозійних заходів на орних землях, які займають близько 78% сільськогосподарських угідь. Захисні лісові насадження лінійного типу створюють екологічний каркас агроландшафтів і є важливою організуючою умовою просторового застосування інших заходів з охорони ґрунтів, проте, їх кількість, лісівничий стан та безсистемне розміщення не відповідає сучасним вимогам.

Збереження і охорона орних земель входить до числа першочергових пріоритетів держави і є важливою умовою забезпечення збалансованого розвитку агроландшафтів, підвищення урожайності сільськогосподарських культур. Тому в основу Концепції покладено заходи, спрямовані на вирішення зазначеної проблеми шляхом покращення лісівничо-меліоративного стану існуючих захисних лісових насаджень лінійного типу та створення їх нових систем на основі науково-обґрунтованих технологій.
Захисні лісові насадження лінійного типу є основою агролісомеліоративних заходів, які розміщують на землях привододільного (ухил до 2-3º) та присіткового земельних фондів (до 7º) для захисту ґрунтів у польовій та кормовій сівозмінах. Вони обумовлюють суттєві сприятливі мікрокліматичні зміни середовища і позитивно впливають на функціонування інших компонентів агроландшафту.

Проблема неефективного захисту сільськогосподарських угідь захисними лісовими насадженнями лінійного типу зумовлена:
− спрощеною структурою агроландшафтів і відсутністю необхідних площ інших типів екологостабілізуючих угідь (луки, пасовища, сіножаті, багаторічні насадження тощо);
− незбалансованим співвідношенням орних земель, природних кормових угідь і лісів;
− посиленням негативних впливів на агроландшафти та їх біологічну компоненту (зміни клімату, аридизація, техногенне навантаження тощо);
− погіршенням лісівничого стану існуючих захисних лісових насаджень лінійного типу, зменшенням їх площі та ослабленням їх захисно-меліоративних функцій;
− відсутністю завершених систем захисних лісових насаджень лінійного типу;
− застосуванням спрощених технологій у землеробстві, що не підсилюють меліоративний вплив захисних лісових насаджень лінійного типу на польові угіддя;
− падінням обсягів створення агролісомеліоративних насаджень за останні десятиліття.

Водночас, практика успішного ведення сільського господарства економічно розвинутими країнами світу свідчить про важливість застосування захисних лісових насаджень лінійного типу як невід’ємної складової сучасного землеробства. У цих країнах на державному рівні прийнято низку програм створення захисних лісових насаджень лінійного типу, які фінансуються із бюджету та сприяють заохоченню землевласників стосовно широкого їх впровадження на території їхніх землекористувань.

Аналіз причин виникнення проблеми

Погіршення ефективності захисту орних земель захисними лісовими насадженнями лінійного типу зумовлене:
− відсутністю цілеспрямованих системних державних заходів щодо захисних лісових насаджень лінійного типу;
− недостатньою загальною площею різних категорій захисних лісових насаджень лінійного типу;
− неефективністю захисту земель в умовах збільшення інтенсивності суховіїв, посух, водної і вітрової ерозії протягом останніх десятиліть у зв’язку із змінами клімату існуючими системами захисних лісових насаджень лінійного типу, меліоративний вплив яких забезпечує захист лише 30% ріллі;
− значне скорочення обсягів створення нових захисних лісових насаджень лінійного типу;
− відсутністю завершених захисних систем лісових насаджень лінійного типу на землях привододільного та присіткового земельного фондів;
− погіршення лісівничо-меліоративного стану існуючих захисних лісових насаджень лінійного типу, порушення їх оптимальної вікової та видової структури;
− зменшення площі захисних лісових насаджень лінійного типу незаконними рубками, внаслідок пожеж, потравою худоби тощо;
− ліквідацією агролісомеліоративних служб і відсутністю контролю;
− припиненням фінансування наукових досліджень з агролісомеліорації.

Мета Концепції

Визначити напрями інституційних і нормативно-правових змін, що забезпечать оптимізацію площ захисних лісових насаджень лінійного типу за зональним принципом та стануть екологічною передумовою для збалансованого розвитку агроландшафтів. Це дозволить вирішити проблеми захисту ґрунтів від деградації та забруднення, підвищення врожаїв сільськогосподарських культур, збільшення обсягу виробництва екологічно безпечної продукції та забезпечення продовольчої безпеки держави, збереження ландшафтного і біологічного різноманіття, створення екологічно безпечних умов проживання населення.

Визначення оптимального варіанта розв’язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Розв'язання проблеми можливе шляхом розвитку агролісомеліорації у трьох напрямах:
– перший – удосконалити систему управління розвитку агролісомеліорації та збільшити фінансування заходів щодо створення захисних лісових насаджень, їх обліку і контролю за ними. Це дозволить частково стабілізувати негативні природні процеси в агроландшафтах, але не забезпечить істотних зрушень у питаннях ефективного їх захисту від негативного впливу природно-антропогенних факторів, а також дасть змогу частково вирішити проблеми збалансованого розвитку агроландшафтів;
– другий – внести інституційні і нормативно-правові зміни до законодавчої бази та відкорегувати Державну цільову програму «Ліси України» на 2010-2015 роки в частині оптимізації площ захисних лісових насаджень лінійного типу за зональним принципом. Це дасть змогу спрямувати кошти державного бюджету на ліквідацію найуразливішої частини сільськогосподарських угідь – орних земель, які займають близько 78% площі у структурі агроландшафтів;
– третій – розробити та затвердити комплексну «Державну цільову програму розвитку агролісомеліорації в Україні на період до 2025 року», яка сприятиме поетапному розв'язанню багатьох екологічних та соціально-економічних проблем, пов’язаних із функціонуванням сучасних агроландшафтів, забезпечить умови їх збалансованого розвитку, створить сприятливі умови для розвитку соціальної інфраструктури сільських населених пунктів і покращить рівень життя сільського населення.
Другий варіант є оптимальним для впровадження за умови фінансування з державного бюджету, бюджетів місцевого рівня та інвесторів.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання

Проблему передбачається розв’язати шляхом вирішення таких завдань:
– першочергового проведення інвентаризації земель, зайнятих захисними лісовими насадженнями лінійного типу;
– поетапного виконання лісовпорядних робіт і отримання об'єктивної інформації про їх сучасний стан та меліоративну ефективність;
– внесення інституційних і нормативно-правових змін щодо законодавчого забезпечення використання захисних лісових насаджень лінійного типу;
– наукового обґрунтування обсягів та категорій захисних лісових насаджень лінійного типу ;
– розроблення системи державного стимулювання щодо створення захисних лісових насаджень лінійного типу;
– відновлення підготовки фахівців з агролісомеліорації у відповідних навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації за державним замовленням.

Концептуальні положення агролісомеліорації передбачається впровадити поетапно протягом 2014–2025 років.

Очікувані результати виконання Концепції, визначення її ефективності

Виконання визначених Концепцією заходів дасть змогу:
− підвищити стійкість біологічної компоненти агроландшафтів до негативних впливів (глобальне потепління, аридизація, техногенне навантаження тощо);
− забезпечити фільтрацію та очищення поверхневого стоку від шкідливих інгредієнтів шляхом переведення його захисними насадженнями лінійного типу у підґрунтовий;
– призупинити ерозію та дефляцію ґрунтів;
− зберегти біологічне та ландшафтне різноманіття, посилити інтенсивність процесів природної ренатуралізації агроландшафтів;
− оптимізувати розміщення систем захисних лісових насаджень лінійного типу за адаптивно-ландшафтним принципом;
− збільшити рівень полезахисної лісистості;
– зменшити забруднення ґрунтів хімічними сполуками ;
– підвищити врожайність сільськогосподарських культур на міжсмугових полях;
– збільшити підґрунтовий стік при досягненні оптимальної лісистості водозборів на 30-40%;
– забезпечити додаткові обсяги депонування вуглецю завершеними системами захисних лісових насаджень лінійного типу;
– підвищити ефективність впровадження інших державних екологічних програм, пов’язаних з покращенням стану навколишнього природного середовища.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів

Фінансування має здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел, передбачених законодавством.
Обсяг фінансування, склад матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для реалізації Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів.