Хто наводить порядок у карпатському лісі?

Диву даєшся тому, як газдують наші люди. Дивишся на них і справді, щось вони хотять, і справу дійсно затіяли хорошу, тобто взялися порядок наводити в лісі, щоб могли самі пройти тим лісом.

Але запитання: чого так взялися до цього наші люди і хто вони, і з яких це пір у них прокинулася свідомість? Невже так соромно за свої дії стало, чи може їнше щось їх таки до цього спонукало? Питань багато , а відповідь одна. Це совість іх загризти хоче, а з совістю далеко не пройдеш, вона гризуча мов щури, які рахують , що вони найголовніші і лад наведуть у своїй окрузі.

Але до більш конкретного ми хочемо дійти і взнати, від чого така спіха, чого так швидко треба ліс палить, майже ревізія іде і хоче подивиться як наші сільські санітари слідкують за нашим добром народним. Але , як зирнеш із іншого то боку і бачиш зовсім інше, коли ці наші санітари самі розводять хлам і залишки від лісу, коли зробили і з землі військовий полігон , неначе війна вже почалась.
Щоб зрозуміло було Вам, що це серьозно, ми Вам для пітвердження хочемо вказати, що ці так звані санітари, якщо ще їх можна так добротно назвати, а вони варвари і совісті у них немає, не думають про завтрашній день і ще не знають,як їх будуть діти називати. На фотознімках ,які в додатку є, ви можете прослідкувати і оцінити "добрі" іхні справи. За двадцять років стільки нагребли, що вже незнають де ті гроші діти, але ніхто із них ще не сказав: "досить, схаменімся" все мало, мало…Людська натура в нас людей, не з"їм , але і іншому не буде що давать.

І так,повернемося ми до своїх же баранів, хто главний з них і хто цим руководить. А главний той у кого рога круче і завиваються вони і гострі на кінцях, але невже цю крутизну так нікому не вдасться розкрутить, хоч обламати трошки для трофею треба, і користь буде і ганьба для баранів то буде. Але прийдеться звіт перед громадою робить, чи зараз, чи через рік чи потім.І ці барани бляячи будуть указазувати і все на старшого валить, ні не на барана, а на старшого хто іх до цього доводив, хто розпорядження давав, і їм ділив , чи то чабан чи інший хтось буде ,не важно ,але суд буде. І рішення то люди винесуть баранам, чи шкуру спустять з них ,чи просто їх приструнять, але важливо в цій байці інше, невже за стільки років нашого життя ми не розібралися, де баран, і де вівця чи то козли, які навчилися всю отару портить. Можливо б іх вмісті всіх тримать і не косить траву, нехай зубами гризти будуть, і не траву ,а різну псяру. А то від доброго життя і від з кошеної осінньої оттави в них у голові щось примудроє може завестись, від роги кручені стають.

І на кінець цієї байки Вам скажу,- не довіряйте більше барану, хоть він на чотирьох ногах стоїть,і роги в нього круче всіх, ми люди є і ми не барани. Це істина проста із давна зрозуміла, але хотілось би щоб не повторювалася вона .
І научімся розрізнять де є вівця, а де баран…