10/08/2021
0Передати ліси-самосіви в підпорядкування держлісгоспам. Із такою ініціативою до громад звернувся начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Аніщенко. Щоб дерева зберегти від вирубки, лісівники пропонують змінити цільове призначення земель.
Дерева, які насіялися самі поблизу села Політрудня Городнянської громади, вирубають. Фермер Володимир Баглай, який орендує цю ділянку у власника каже, за документами – це рілля. Говорить, буде використовувати землі за призначенням – для ведення сільського господарства.
«Не оброблялось із 90-х років, позаростало. Для того, щоб користуватися, створена бригада і викорчовується, оскільки це – паї, й воно як рілля числиться по кадастру. Може й трава буде, сінокоси, побачимо».
ФОТО: Суспільне Чернігів
Ліси-самосіви на Чернігівщині хочуть легалізувати: скільки їх і що для цього треба
Деревам від 18 до 30 років, говорить начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Аніщенко. З його слів, це – нормально сформоване соснове насадження.
«Можна було б на наступний рік робити рубки догляду. Зараз воно зрубується, отримають, ну в кращому випадку дерев’яну деревину. Яка чи буде мати попит, чи не буде. Можливо деревне вугілля з нього випалять. Далі прийде техніка відповідна, розкорчована буде ця земля і вирощені сільгоспкультури».
Вирубують ліс і в Сновській громаді, поблизу села Хотуничі. Лісівники кажуть, це – землі запасу, хто робить вирубку – не відомо. Як сказав Суспільному директор ДП «Городнянське лісове господарство» Валентин Реуцький, дерева вирубали на території близько 40 гектарів, і приблизно один гектар лишився. Деревам, каже, 10-25 років.
ФОТО: Суспільне Чернігів
Ліси-самосіви на Чернігівщині хочуть легалізувати: скільки їх і що для цього треба
В області понад 10 000 гектарів земель, які за документами мають сільськогосподарське призначення, насправді ж поросли лісом, говорить начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Сергій Аніщенко.
Щоб зберегти дерева від вирубок, пропонує такі варіанти:
- змінювати цільове призначення земель;
- якщо це землі запасу, то передати держлісгоспам чи агролісгоспам, або іншим лісокористувачам, які мають у своєму штаті відповідних працівників, які можуть організувати догляд за цими насадженнями;
«Якщо ці землі вже розпайовані, то повинен бути механізм, або ці землі замінити для пайовиків, або ж розробити механізм, яким ці землі стануть лісами, і наші люди, які мають по два гектари, стануть власниками лісів».
У Городнянський громаді дві тисячі гектарів залісненої землі, із цільовим призначенням рілля. Це як людські паї, так і землі запасу. Землями запасу розпоряджаються громади. За користування землею фермери за рік платять понад 11 мільйонів гривень податку. Голова Городнянської громади Андрій Богдан припускає, що зміна цільового призначення може зменшити надходження в бюджет, проте готовий ініціювати питання передачі заліснених земель лісовому господарству на сесії.
«Біда, що заліснені землі нам 0,1 відсотка. Ось тут ми втрачаємо. Але ми втрачаємо гроші, а гроші – це ж не головне в житті. Депутати вирішують, не я особисто, але ми можемо ініціативу подати, й ми обов’язково подамо».
