«Кедр» позадкував

Майже 9 тисяч гектарів скандальних мисливських угідь в межах Маломаякської, Ізобільненської та Партенітської селищних рад Алуштинського району повернуло Криму «Товариство мисливців і рибалок «Кедр» після більш як річної оренди.

ПАРЛАМЕНТАРІЇ півострова схвалили добровільну (!) відмову «Кедра» від заповідних угідь (а вони розкинулися від мису й гори Аюдаг морським узбережжям до кордону Алуштинської міськради, межами Кримського природного заповідника до гори Чатирдаг, з півночі — знову кордонами Кримського природного заповідника, Сімферопольського лісомисливського господарства до автотраси Сімферополь—Алушта й Мармурової печери) і повернули їх автономії. Тепер утриманням унікальної території знову займатиметься Алуштинське лісове господарство, як основний землекористувач.

Своє рішення сановиті мисливці мотивували тим, що, мовляв, керівництво товариства базується далеко від Криму, тож місцеве управління вгіддями доцільніше і ефективніше. Сам «Кедр» зареєстровано у Вишгородському районі Київщини, а засновники його — вищі чиновники України: Юрій Бойко, Володимир Демішкан і Сергій Тулуб, яких пов’язують з найближчим оточенням Президента.
Свого часу рішення парламенту автономії віддати в користування пристоличним мисливцям цей унікальний заповідний куточок викликало шквал протестів з боку широкої громадськості й місцевих жителів, вилилося у скандали з прокурорськими перевірками та судовою тяганиною за трьома позовами громадських організацій про його скасування. Та й протягнути його на листопадовій сесії 2011 року вдалося аж із третьої спроби. Врешті кримських депутатів поставили перед фактом: на значні площі в чарівних місцях Криму претендує верхівка влади країни. Тож довелося змиритися з її забаганкою. «Витиснули» позитивне рішення для «Кедра» нинішній спікер та глава уряду автономії. А перед тим, щоб «царське полювання» стало можливим, «добровільно» й блискавично швидко відмовилися від власних угідь Алуштинське мисливське господарство, об’єднання «Масандра» й Алуштинський ефіроолійний радгосп-завод.
Сьогодні у версію добровільності повернення півострову «кедрового лісу» кримчани не вірять. Громадськість вважає: це дійство оточення Президента вчинило за його вказівкою, щоб підняти імідж Глави держави перед президентськими виборами-2015 та задля того, щоб «регіонали» в очах народу виглядали не так одіозно. Та й надто вже багато скандалів супроводжувало кримську епопею «Кедра». Проти виступали місцеві ЗМІ, хвилями прокочувалися мітинги мисливців, масове незадоволення висловлювали туристи, які боялися наразитися на непередбачувану реакцію охоронців закритого елітного пристоличного клубу. Тож, певне, саме широкий негативний резонанс від нахабного загарбання ласого шматка Південнобережжя та безперспективність сподівань на подальшу тиху приватизацію угідь і стали причиною відмови клубу друзів гаранта Конституції від облаштування нового «кримського Межигір’я». А ще втаємничені люди кажуть, що мисливці безперешкодно полюватимуть ті ж самі, тільки утримувати вгіддя доведеться кримчанам.
Тож ставити крапку в цій історії ще рано. Особливо, якщо врахувати, з якою настирливістю можновладці підминають під себе найкращі куточки України. Он у парламенті держави уже вп’яте нардепи намагаються легалізувати полювання… на заповідних територіях. Останній такий законопроект, зареєстрований народним обранцем від Одещини Віталієм Барвіненком, мав би дозволити мисливство… у заповідних парках і біосферних заповідниках під виглядом такого собі «мисливського туризму». Надто наполегливого нардепа-одесита не зупинило навіть те, що його згубний для довкілля проект закону було відхилено. Днями він знову подав законопроект, який передбачає ту ж таки можливість полювати в зонах біосферних заповідників, національних парків, заказників та на території інших об’єктів природно-заповідного фонду України.

— Це при тому, що під мисливськими вгіддями вже майже 80% території нашої держави, а під національними парками й заповідниками — менше одного відсотка! Однак і цього нашим депутатам-мисливцям мало: їх доступ до вітчизняних заповідників і національних парків призведе до повного безконтрольного знищення й розлякування всіх диких тварин, котрі там ще живуть, — застеріг київський еколог Володимир Борейко.

Та й без нових законодавчих ініціатив плям на авторитеті нинішніх владців ще багато. Особливо в Криму, який вважається «вотчиною «регіоналів». Громадськість активно висловлює невдоволення діями вищих агроначальників, котрі запопадливо заходилися руйнувати Південне відділення знаменитого на весь світ «Магарача» задля облаштування «Чайного будиночка Януковича». Ще хвилюють людей загадкові події на територіях, де донедавна господарював «Кедр»: самогубство селищного голови Малого Маяка Леоніда Малика і втеча за кордон глави села Лучистого Юрія Мамчина. Тривожить досі не розкрита правоохоронцями справа, пов’язана з розстрілом мера Сімеїза Кирила Костенка. Масові мітинги викликала остання затія чиновників щодо «розширення» кордонів Ялтинського гірсько-лісового заповідника, при цьому вилучено 700 гектарів Південнобережжя, а натомість приєднано землі Куйбишевського лісництва. А тут ще й загострилися стосунки вищих чиновників із меджлісом кримськотатарського народу…
Хоче влада того чи ні, а їй усе частіше доводиться зважати та реагувати на вимоги пересічних громадян. Адже важко не помітити: останнім часом українці все активніше відстоюють власні права і борються за своє.