26/03/2013
0Дорогой Юрий Юрьевич, Всего Вам самого доброго! Пусть энергия и оптимизм никогда не покидают Вас. С уважением, М.Попков и Украинский лесовод.
Інтерв’ю для сайту «Ліси Черкащини»
Гроші, влада і керівна посада завжди були випробуванням на порядність та людяність, гідно пройти яке не кожному до снаги. Втім, саме випробування загартовують лідерів – людей, здатних брати на себе відповідальність та ініціативу, здатних шукати шляхи вирішення проблем, а не втечі від них.
Лісівник – за покликанням, керівник – за призначенням, депутат – за обранням та активіст по життю – Юрій Сегеда встигає поєднувати непоєднувані для багатьох речі. І не просто поєднувати, а ще й досягати високих результатів. Свідченням цьому – лідерські позиції Смілянського лісгоспу та неодноразові нагороди Юрія Юрійовича як кращого керівника серед лісогосподарських підприємств Черкащини.
Втім, не меншим авторитетом користується він і серед депутатської спільноти та місцевої громади. Як депутат, працює в одній з, напевне, найскладніших – соціальній сфері, де доводиться вирішувати найболючіші та найбільш злободенні питання громадян. У першу чергу соціально незахищених. Він є заступником голови постійно діючої комісії з питань праці та соціального захисту Черкаської обласної ради.
Про депутатські будні без прикрас, реальні та омріяні плани на перспективу, а також специфіку цієї діяльності в розмові з Юрієм Сегедою.
«Не розділяю свою діяльність на професійну, депутатську чи громадську»
– Не завжди вдається розмежовувати різні напрямки своєї діяльності і чітко розподіляти, що я зробив як депутат, а що як громадський діяч, чи керівник підприємства. Людям не наскільки важливо, допоміг їм Юрій Сегеда-депутат чи Юрій Сегеда-директор лісгоспу. Для них головне допомога у вирішенні проблеми. А проблеми бувають різними. Хтось просить з дровами допомогти, хтось розраховує на фінансову чи іншу допомогу. Звичайно, є прийомні депутатські дні, але якщо людина, особливо у літньому віці, прийшла до мене в лісгосп, то напевне, неправильно було б не вислухати її чи сказати «приходьте завтра».
«Депутатство без кордонів»
– Депутатом я був обраний по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 26, який охоплює частину Смілянського району. До нього входить 16 населених пунктів. Втім, у допомозі не відмовляю нікому. Не ділю на своїх і чужих. Адже часто звертаються за допомогою і сміляни з іншої виборчої дільниці, і мешканці сусіднього Городищенського, або інших районів області.
«Соціальні питання: від наймолодших до людей похилого віку»
Дитсадки та школи, інтернати, а також інші заклади соціальної сфери – традиційна зона опіки для Юрія Сегеди. Тут же і підтримка шкільного лісництва, яким опікується лісгосп, і розвиток спорту на Смілянщині, адже Юрій Юрійович очолює ще й районну громадську організацію «Футбольний клуб «Явір».
І, звичайно, особлива увага – приділяється найбільш уразливій категорії – людям літнього віку, які найчастіше звертаються за допомогою.
«До мене – як до директора «швидкої»
– До мене часто йдуть як до директора «швидкої». Якщо вже нема куди йти, то за допомогою звертаються, як в останню інстанцію. Звичайно, не завжди і не в усьому вдається допомогти, але ховатися від людей і їх проблем не звик. Просять люди, якщо є можливість – я допомагаю. Та навіть якщо і немає можливості – намагаюсь допомогти. Мій принцип: пообіцяв – потрібно зробити».
«В тісній співпраці з керівниками органів місцевого самоврядування»
– Тісно співпрацюю з головами сільських рад, директорами шкіл, адже це ті напрямки, де часто потрібна допомога, і не лише фінансова. Допомогти «просунути» якийсь запит чи посприяти в реалізації якихось планів або проектів – щодня знаходяться нагальні питання. Таких звернень у мене по 5-6 на день, тому активно співпрацюємо навіть у телефонному режимі.
Звичайно частина питань вирішується за допомогою адміністрації, зокрема, районної. Тісно співпрацюємо з райдержадміністрацією, райрадою та й з обласною владою, коли виникають якісь серйозні питання.
«Одне з найбільших депутатських досягнень – ремонт дороги в Малому Старосіллі»
– Як депутат «вибивав» це питання мабуть більше півроку. І таки прийняли рішення на сесії обласної ради – виділили кошти, провели ремонт дороги. Я не скажу, що це моя особиста заслуга, але часу і зусиль було витрачено немало. Якщо маю можливість втрутитись і посприяти вирішенню питання, то я це роблю.
«Енергоощадні технології – в навчальні заклади»
– Як керівникові лісгоспу, мені б хотілося на теренах району реалізувати енергоощадний проект. У зв’язку з дорожнечею газу, доцільно було б скористатися європейським досвідом, де все більше і більше установ та громадян обирають альтернативні види опалення. Перевівши навчальні та адміністративні заклади на тверде паливо деревини, можна було б заощадити як мінімум половину бюджету, який витрачається на опалення і газифікацію. І це враховуючи покупку обладнання. Вже на другий рік використання системи її окупність склала б 50 %. І це не голослівні фрази, адже ми прораховували рентабельність такого проекту. Мало хто озвучує цю проблему, але на сьогодні, якщо ти замовив скажімо, 2 тисячі кубів газу і не використав – платиш за всі. Замовив менше – наступного місця уріжуть пільговий ліміт, тому в основному всі перестраховуються, адже не хочеться переплачувати у разі форс-мажору. Проблем з нестачею твердого палива, на сьогодні у нас немає. Реалізувати такий проект – цілком реально. Але потрібен інвестор, який взяв би на себе витратну частину та закупив обладнання.
«Мав би мільярд, вклав би, у першу чергу, в розвиток села та району»
– Історію я не зміню, Смілу не перебудую – потрібно дивитися на речі реально. Хоча, звичайно, був би якийсь мільярд, вклав би, в першу чергу, у розвиток села, в розвиток району. Адже ми маємо всі необхідні ресурси і потенціал для того щоб змінити стан справ на краще. Хочеться все-таки щось зробити для людей, хочеться щоб заводи і підприємства працювали, економіка розвивалася. Адже працюватиме економіка, вирішуватимуться і соціальні питання!
