17/03/2013
0Спустя неделю после нашей публикации http://www.lesovod.org.ua/node/17219 позицию "Украинского лесовода" публично поддержали многие независимые люди. М.П.
Єгері фотографувалися з вовком, який був мертвим 2 дні? Фото Оксани Островської
Трапляються випадки, коли дикі звірі підходять впритул до людських домівок. Причому, сусідство, небезпечне для людини, може бути згубним і для тварини. Бо часто інакшого виходу, як ліквідація дикої тварини, яка тероризує людей, немає. Однак, попри те, що для декого сам процес полювання може бути цікавим, його подробиці, все ж, не завжди варто афішувати. На межі моральності можна розцінити фото, які нещодавно з’явилися в інернет-ресурсах — полювання на вовка у Вигодському лісовому господарстві. Фото вражають натуралістичністю, тому викликали широкий суспільний резонанс. Не менш широкий, ніж питання, чи насправді такі небезпечні вовки і чи варто так радикально регулювати їхню чисельність.
Підвесну вовки стали надокучати мешканцям сіл Мислівки, Вишкова і Семичева. Як ідеться у сюжеті «Вікон-СТБ», поблизу Мислівки оселилася ціла зграя вовків. Тварини просто посеред білого дня заходять на людські подвір’я, забирають свійську птицю, і навіть — собак. Селами ходить страшна згадка про те, як колись вовк напав на жінку. Тож, люди бояться випускати дітей до школи, і самі виходити на вулицю.
— Що стосується контакту із людьми, то вовки, здебільшого, до людських осель навідуються через голод. Переважно — взимку. Адже сніг може зробити цього хижака абсолютно нездатним полювати. Наприклад, коли висота снігового покриву становить 50-60 см, то вовк нездатен вполювати навіть козулю. А, загалом, вовки харчуються і зайцями, і навіть часом вистежують мишей біля нір. Коли вовк голодний, то може з’їсти за один раз до 10 кг м’яса. Нормальний одноразовий прийом їжі — 2 кг м’яса. Нападаючи, вовк може видерти кілька кілограмів м’яса за раз. Не гребує і своїми родичами. Голодний вовк може роздерти собаку. Тому, спускаючись узимку нижче, гірські вовки можуть забрати із господарств і собак, і овець, а, траплялися випадки, навіть — старих корів. Що стосується нападів на людей, то пригадати таких випадків не можу, — зазначив у коментарі «Вікнам» голова Калуського товариства мисливців і рибалок Василь Фединяк.
Зранку, отримавши сигнал про вовчі сліди, єгері Вигодського лісництва зреагували миттєво і, будучи досвідченими мисливцями, зробили все, аби вполювати вовка-одинака, щоб вберегти навколишні села від його візитів. Вбитого вовка передали у ветеринарну лабораторію для дослідження. Про сам перебіг полювання можна дізнатися із фото цього полювання, оприлюднених членом Національної спілки журналістів України Оксаною Островською матеріалу у мережі «Фейсбук».
Альбом «Єгері Вигодського лісгоспу врятували людей від вовка» вражає натуралістичними деталями. На серії фото — до десятка дужих чоловіків на квадроциклах зі зброєю вистежують одного вовка. Ще більш моторошно виглядають фото, як чоловіки поводяться з уже мертвим вовком: оглядають зуби, радісно фотографуються, а потім — узагалі чіпляють тушу на капот квардоцикла і везуть лісом.
— Судячи із розміру зубів, тварина, яку вполювали, була ще молодою, можливо, річною. Хоча, тривалість життя вовка — 15-17 років. Вовк — дуже обережна тварина, наділена дуже добрим нюхом. Тому полюють на нього, переважно, взимку, вистежуючи його за слідами. Дуже важливий момент у полюванні — «офлажковування» території. Місце, де осідає вовк, обгороджують стрічкою їз прапорцями яскравого кольору. Вовк їх боїться, тому за периметр не забігає, а бігає, переважно, поблизу лінії. Хоча, навіть таким методом вистежувати вовка можна навіть зо два дні. Вистежити вовка можна і за виттям.
Вовка легко відрізнити від собаки тим, що він ніколи не закидає хвоста на спину, не закручує його. Хоча, зустріти такого хижака у лісі — малоймовірно. Можливо, вовки мешкають у Чорному лісі. Колись були відомості про виводок із 6-7 вовків, які мешкали поблизу Грабівки. Зазвичай, вовки полюють вночі чи у сутінках. Вдень — якщо дуже голодні. Полюють за 7-10 км від свого лігва. А загалом, за ніч дорослий вовк може пройти до 100 км, — каже Василь Фединяк.
Користувачі мережі почали висловлювати своє обурення поведінкою лісників, зафіксованою на фото. До дискусії підключився відомий політик Роман Зварич.
«Один вовк, тобто «самець», ніколи не буває небезпечним для людей. Він буде зовсім переляканий, якщо він сам один. Навіть зграя вовків рідко коли нападатиме на людей, і це лише тоді, коли вони дуже голодні. Ці фотознімки швидше всього демонструють варварство людини по відношенню до тварини. А так як ці здорові мужики хизуються взагалі не викликає у мені жодної до них поваги. Мені соромно, що в одного на лобі причеплений тризуб», — прокоментував фотоальбом Роман Зварич.
Після критики і тривалої дискусії авторка фото видалила їх із мережі. Проте, громадськість вони, схоже, настільки шокували, що дискусія продовжилася. Журналістка Оксана Кваснишин повідомила ще більш шокуючі подробиці обставин, за яких зроблене фото. За її словами, тварину вбили напередодні, а вже наступного дня глумились над мертвим вовком.
— Цю тварину вбили напередодні. А наступного дня туди повезли журналістів. Над мертвецьки мертвою твариною глумились як могли: прив’язували і відв’язували з квадроциклу, тягали по снігу, брали на руки, робили групове фото і т.д., — обурилася у соцмережі Оксана Кваснишин. — Що ж ви, якщо тварину, за вашими словами, відвезли в лабораторію на виявлення сказу, так всі біля нього позуєте? Не боїтеся?».
Зрештою, полювання — одне з найдавніших занять людини. Але чи варто робити на ньому рекламу, взагалі, сумнівно. Адже якщо фото, які днями шокували чи не всю прикарпатську «Фейсбук»-громаду могли б бути цікавими, наприклад, чоловікам, то для дітей, які також могли б їх бачити, вони — надто жорстокі. У будь-якому випадку, хизуватися навряд чи є чимось. Хіба що в обмежених колах шанувальників полювання, звиклих до таких випадків і таких фото.
Василь ФЕДИНЯК, голова Калуського товариства мисливців і рибалок:
— Такі фото мисливці роблять часто, адже кожен хоче похвалитися таким трофеєм. Вовк у мисливстві вважається серйозною здобиччю. Колись тим, хто його вполювував, давали навіть нагороди. Шкіра вовка колись високо цінилася. Зараз, схоже, попит на них також є, адже відкриваються чимало ресторанів, кафе, готелів із такою тематикою, де шкіри вовка могли б служити елементом декору.
За впольованих вовків колись нагороджували радгоспи, колгоспи, адже ці тварини часто наносили шкоду сільському господарстві. Хоча, здебільшого на здорових тварин вовки не нападають, а полюють за кволими, старими чи хворими.
Насправді, вовка дуже важко вполювати. Це — дуже обережна тварина. Вона має дуже добрий нюх. Тому для мисливців такий трофей — серйозне досягнення. І, напевне, ліквідація — єдиний доступний нині метод позбавитися від вовка, який надокучає людям. Звичайно, тварину можна зловити, вивезти подалі і відпустити, але цей метод, по-перше, витратний, а, по-друге, і сама тварина переживає великий стрес. Кількість вовків регулюють і за кордоном — це нормальна практика.
Михайло ДОВБЕНЧУК, голова громадської екологічної організації «Зелений рух-Карпати»:
— Афішувати такі фото, однозначно, — аморально. Може викликати підозру і сама необхідність полювання на цю тварину. Особисто я часто влітку ходжу на гриби поблизу Мислівки. І досі жодного разу не чув про навалу вовків, а, тим паче, про те, щоб вовк на когось нападав. Для того, щоб розгорнути таке полювання на вовка, слід мати відповідні дозволи. Вони мали б бути видані хіба що у випадку нападу на людину, або ж стрімкого зростання популяції вовків. Наскільки мені відомо, поки що такого зросту популяції немає. Вовк — це санітар лісу. Він у лісі — необхідний. Крім того, вовк дуже рідко є переносником сказу. Навряд чи один вовк насмілився б так тероризувати все село. У горах люди часто тривають собак у дуже міцних вольєрах — саме для того, щоб убезпечити їх від вовків. А, якщо хтось і випускає собаку без нагляду надвір — то це вже питання порядності господаря. Тож, по-перше, є підстави сумніватися в адекватності самого факту полювання.
З іншого боку, навіть етичний аспект викликає занепокоєння. Суспільство повинне розуміти, що показане є аналогічним до того, як колись показували знущання над тілом диктатора у Лівії. Або ж — зі злочинами тих людей, які вбивають собак, і виставляють фото мертвих тварин в інтернеті. У нас є багато людей, які захищають собак, але ніхто не захистить вовка. Чим вовк гірший?
Олеся МАРТИНЕНКО, громадська активістка з захисту тварин:
— Не знаю, наскільки виправданим був цей відстріл. Якщо справді вовк був один, яку загрозу він ніс собою? Я не заперечую, що є виправдані вбивства тварин. Між іншим, вживаю м’ясо у їжу, і знаю, звідки воно береться. Також знаю, що в окремих випадках можуть бути виправдані вбивства і диких тварин. Тому у цьому випадку важко сказати, наскільки треба було того нещасного вовка вбивати. Це мали б з’ясовувати природозахисні організації. Але навіщо було з такими понтами це виставляти, я не знаю. Як на мене, це — рівень культури.
Цей рівень можна охарактеризувати словами «жлобство, понти», люди наслухалися про полювання новостворених «еліт» і вирішили, очевидно, себе до них віднести? А чому? Наприклад, синові Президента можна влаштовувати раллі на джипах через заповідники Полісся, полювати, то чому б нам не записатися до тої ж еліти?
Що стосується мене, то це викликає відразу. Я вважаю, що такі фото — для приватного фотоархіву, точніше, — для показу собі подібним за культурним рівнем. А на факт полювання мають звернути увагу правозахисні організації.
