Ліс – це його життя

Открытое лицо… Мудрый, всё понимающий и не веселый  взгляд… Морщинки у глаз выдают человека, который любит и умеет посмеяться, но губы скрывают скорее усмешку, чем улыбку. За плечами ухоженная усадьба  и скромная, но аккуратная  контора лесничества… Так выглядят лесоводы, которые создавли для народа всё то, что сейчас обогащает совсем иных… Отдадим им должное и скажем "Спасибо"…, хотя "Извините", на мой взгляд, ещё уместнее… М.П.

Стрепенувся від ласкавих сонячних променів ліс, тьохнув соловейко, стрімко майнула козуля, зашуміли гіллям велетні-дуби, розповідаючи нічні сни. Прокидається все живе в лісі. День новий починається.

Узимку і влітку, весною і восени починається трудовий день і для лісничого Сумівського лісництва Анатолія Олексійовича Гуза (на знім – ку), який уже більше 40 років працює в колективі Бершадського лісгоспу.

Ще зовсім юним хлопчиком він з рідної Білорусії приїхав в Україну і вступив до Малинського лісового технікуму.
Після закінчення за направленням приїхав працювати в Бершадський лісгосп техніком-лісоводом Бритавського лісництва. Першим учителем, наставником, а згодом і добрим старшим другом став для молодого спеціаліста Я.О. Макарчук. Про нього і його науку й досі з повагою та тремтливим щемом згадує Анатолій Олексійович.

Не раз, долаючи Бритавські крутосхили, пітніло чоло, підкошувалися від утоми ноги, але не в характері Гуза відступати, не було коли – ліс треба садити! Та й соромно перед старшими колегамилісниками, груди яких прикрашали бойові нагороди.

Так злетіло 6 років. Зріднився з людьми, заслужив повагу, став студентом лісогосподарського факультету Львів ського лісотехнічного інституту. Добре себе зарекомендував у роботі, вникав у всі тонкощі лісознавства та лісівництва.
Згодом запропонували посаду помічника лісничого Бершадського лісництва, а в грудні 1973 року молодого ініціативного, відповідального А.О. Гуза призначили лісничим Сумівського лісництва, де працює і нині. Згуртував злагоджений трудовий колектив, який ніколи не пас задніх, намагається впроваджувати в роботу нові технології посадки та догляду за лісом.
Не одну тисячу дерев на сотнях гектарів посадив Анатолій Гуз разом зі своїми колегами. Багатьом став наставником, вчиться сам і навчає інших. Добрі, товариські стосунки склалися у нього з тими, хто довгий час працює у лісгоспі, завжди знаходить дружню підтримку у М.В. Краснєєва, І. П. Сухореброго, В.Д. Франчука, В.А. Сташенка, В.В. Літинського, І.П. Мочульського. Про нього завжди з повагою говорять колеги-працівники Бершадського лісгоспу, високу оцінку праці Анатолія Олексійовича дає керівництво ДП «Бершадський лісгосп» за професійну майстерність, порядність, щирість та доброту.

А.О. Гуз – лісничий першого класу, відмінник лісового господарства України, нагороджений іменним годинником голови комітету лісового господарства, має багато почесних грамот та подяк за сумлінну працю. А ще він – голова методичної ради Сумівського шкільного лісництва, завжди поруч із дітьми, ділиться цікавою наукою любові до лісу та його мешканців.

Анатолій Олексійович – добрий сім’янин, турботливий батько, люблячий дідусь.
65-ту весну зустрічає А.О. Гуз. Його серце і душа не знають спокою, він завжди в тривозі за ліс, який полюбив усією душею і який став справою всього його життя.

Тож прийміть вітання, шановний Анатолію Олексійовичу. Нехай не вигасне зірниця Вашої доброти і працелюбності, здоровим будьте, радійте життю, пишайтеся дітьми, любіть онуків… Нехай ростуть величні ліси, що посадили Ваші руки.