01/03/2013
0У Винниківському та Брюховицькому лісах, лісопарку Погулянка та лісах неподалік Сихова менше, ніж 25 років тому масово росли первоцвіти. Квіти банально винищили, зриваючи на букети.
Про це в розмові з кореспондентом IA ZIK сказав завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України Олександр Кагало.
Під особливою загрозою на Львівщині – підсніжник звичайний і білоцвіт весняний.
«У лісопарку Погулянка у 80-роках були окремі ділянки, де підсніжник ріс із щільністю 10-20 особин на квадратний метр. Зараз його там взагалі нема. У Сихівських лісах лишилися поодинокі рослини. А 25 років тому там були щільні популяції. Те саме і в околицях Львова – підсніжники майже зникли, – сказав науковець. – Можна однозначно стверджувати, що оце «здирання» на букети є прямою причиною катастрофічного зменшення чисельності».
Такі ж тенденції і в районах області, каже Олександр Кагало: «В околицях населених пунктів підсніжники зникають. Особливо це помітно довкола райцентрів та поблизу трас. Наприклад, за останні 10 років катастрофічно знижується чисельність підсніжника вздовж тернопільської траси (на ділянці Львів–Золочів). Більш-менш квіти зберігаються у важкодоступних місцях – у високогір’ях віддалених від населених пунктів».
Незаконний бізнес та бажання зірвати красиву квітку було і 25 років тому. Втім тоді цей бізнес не був настільки «масовим» адже, економічна ситуація не була такою поганою:
«Починати рятувати підсніжники треба з порятунку країни. В Італії, Франції, Австрії такої проблеми взагалі немає. А карати бабусю, що стоїть із цими квітами на базарі – проблему не вирішить.
Причиною нищення червонокнижних видів є економічна ситуація в країні. Загострення почалося із формування величезних мас бідного населення. Ті люди, які живуть на селі, менше потребували тої копійки, яку вони заробляють, продаючи квіти. Раніше могли заробити іншим шляхом – здавши молоко чи вигодувавши свиню. А зараз хто здаватиме молоко по 70 копійок за літр?
Це проблема вічна, але все залежить від ступеня навантаження. Раніше квіти рвали пізніше, коли вони вже були сформовані. Тоді більша ймовірність, що вся рослина від цього не загине. Зараз несформовані квіти, фактично бутони висмикують із цибулини – рослина від цього гине».
Штрафи за нищення червонокнижних видів у нас доволі високі, але проблеми це не вирішує, адже, за словами науковця, в законодавстві є ціла низка недосконалих моментів, які практично унеможливлюють застосування адміністративної відповідальності до тих, хто продає підсніжники на базарі. «Міліція не хоче ускладнювати собі життя – в них достатньо роботи і без того. Тому вони просто закривають на це очі», – каже завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України.
«Ця проблема стосується не тільки первоцвітів, а й багатьох інших дикорослих рослин, внесених до Червоної книги, які масово викопують і продають на базарі для висаджування на різноманітних альпінаріях», – додав він.
На півдні України, за словами науковця, незаконний бізнес на букетиках первоцвітів набув вражаючих масштабів: «Квіти заготовляють ящиками та відправляють в Київ, Луганськ, Донецьк та в інші міста на продаж. У нас росте інший вид і заготовляти його в таких «напівпромислових» масштабах, як у південних районах, трудно. Окрім того, кримські і причорноморські види поки що мають більш щільні популяції і значно швидше набувають «товарного» вигляду. Тому там зосереджені основні «промислові» заготовки. Але наше місцеве населення цілком «справляється» із завданням винищити квіти і без промислових заготівель», – підсумував Олександр Кагало.
