Проект генерального плану смт. Кореїз, розроблений ТОВ «Кримський інститут екології та проектування» за замовленням Кореїзської селищної ради, передбачає розширення меж населеного пункту.
Плановані «територія передгірної зони в межах селища» площею 288 га і «територія зони тривалого відпочинку за межами селища» площею 164 га майже повністю входять до складу Ялтинського гірсько-лісового природного (ЯГЛПЗ). Крім того, розробник включив дві ділянки ЯГЛПЗ в існуючі кордони смт Кореїз. Всі ці ділянки (загальна площа – близько 450 га) вказані штрихуванням на основному кресленні проекту генерального плану (див. малюнок).
Відповідно до ст.4 Закону України «Про природно-заповідний фонд», «території природних заповідників … є власністю Українського народу». Таким чином прийняття пропонованого генерального плану смт. Кореїз призведе до відібрання в українського народу близько 450 га природно-заповідних, т. тобто особливо цінних (ст. 150 Земельного кодексу України) земель.
Сьогодні Проект в міністерстві екології та природних ресурсів України і наступний крок – підготовка Указу президента щодо зміни меж ЯГЛПЗ. Якщо Указ буде, високопоставлені чиновники і великий бізнес отримають сотні і тисячі гектарів найцінніших південно-бережних земель.
«Зупинити процес знищення Ялтинського заповідника може тільки власник заповідних земель – народ. Приєднуйтесь до кампанії «Захистимо Ялтинський заповідник», розгорнутої екологічними організаціями України. Дамо загарбникам по руках!» – закликає організація «Екологія і світ».
Завтра, 1 березня 2013 року, о 11.00 селищі Кореїз відбудуться громадські слухання щодо проекту генерального плану смт. Кореїз . В цей же день планується проведення сесії селищної ради.
Направляйте свої вимоги про виключення земельних ділянок Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника з меж смт. Кореіз і відхиленяі розробленого проекту генерального плану голові Кореїзської селищної ради.
Контакти селищної ради та приблизний текст листа-звернення за посиланням.
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник створений у 1973 році з метою збереження в природному стані унікального гірничо-лісового комплексу південного гірського Криму. На території заповідника відмічено 13% видів рослин, занесених до «Європейського Червоного списку тварин і рослин, що перебувають під загрозою знищення у світовому масштабі», 8% рослин флори заповідника відносяться до категорії ендемічних, тобто більше ніде в світі не зустрічаються. Ліси заповідника мають велике водоохоронне та ґрунтозахисне значення. Унікальний природний комплекс створює якісну середовище проживання – чисту воду, цілюще повітря, заворожливий ландшафт.