Размещаю это письмо и радуюсь: там где люди не прячуться от соседей за заборами и ходят без охраны ещё живы и человеческая мораль и традиции лесоводов… Это значит не все потеряно…Завтра ВЕСНА…М.П.
Шановна газета "Лісове господарство Вінниччини"! Прошу подякувати добрим людям за порядність, увагу.
Мій чоловік Микола Володимирович з 1977 р. працював у Крижопільському держлісгоспі. У 1999 р. трагічно загинув. Я залишилася вдовою з дитиною-інвалідом першої групи. Директор Крижопільського держлісгоспу Цимбалюк Володимир Васильович є помічником і рідною людиною не лише для нас з донькою. Я вдячна Богу, що є такі люди як Цимбалюк В.В.
Перед загибеллю чоловік працював на міжобласній станції захисту рослин (зараз – державне спеціалізоване підприємство "Вінницялісозахист"), якою тоді керував і зараз керує Чудак Володимир Володимирович. 13 років немає вже мого чоловіка, а Володимир Володимирович не забуває нас, постійно допомагає.
Дорогі наші помічники, порадники, нехай Божа благодать завжди буде з вами. Здоров’я вам, щастя, спокою, радості. Ви для нас з донькою – справжня родина!
З повагою Пастушенко Галина Юхимівна, жителька смт Крижопіль.
2013-02-27