21/06/2021
0
17 червня відзначався Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухою. У Херсонській області розташований найбільший піщаний масив Європи – Олешківські піски. Їх називають Олешківською пустелею, але за температурним режимом і кількістю опадів це – напівпустеля.
Олешківські піски утворились через випасання великої кількості худоби. Така думка побутує, але це лише частина історії. Насправді, піщаний масив виник ще у льодовиковий період.
Екскурсоводка НПП “Олешківські піски” Юлія Сташенко, розказує як виникла пустеля.
“Це природне диво, яке утворилось за часів льодовикового періоду, коли відірвався льодовик і ніс перед собою груди піску, каміння, і це все зупинило сам льодовик і поступово сформувалась велика хвиля і поступово те, що знесло всю рослинність і живність, яка тут була, і все, що осіло на дні цієї течії, те і сформувало ці ось піски. І поступово сюди вже почалась заселятись рослинність, а також тварини почали витоптувати, виїдати. Це були і козацькі тварини, і кочові народи, скіфи, кімерійці”, – розповідає Юлія.
Наступ пісків почали зупиняти ще у середині 19 століття. На території Олешківської напівпустелі почали висаджувати сосну – кримську та звичайну. Деякі дерева прижились і утворили оази посеред барханів, а по-місцевому кучугур. У балках, де вода близько, росте і абориген місцевої флори – береза дніпровська. Оточують піски рівні рядки штучного лісу, висадженого вручну у 50-х роках минулого століття. Тож, Олешківська пустеля – не мертвий простір.
Екскурсоводка Юлія говорить, що піски живі, адже тут і рослинність квітне, бувають дощі, вітер гоне пісок, тому ландшафти постійно в нас змінюються.
“Дощі йдуть дуже рідко, менше, ніж у Херсоні, в Олешках і навіть в Раденську. Але пісок нагрівається до 75 градусів”, – продовжує дівчина.
Олена Труш, приїхали з Києва. Розказує, що знали раніше, про такі гарні місця в Україні. Приїхали декількома родинами, разом з друзями захоплюються туризмом.
“Це вже не перше місце, яке ми дивимось саме у цьому турі. Враження такі, захоплюючі, я не думаю, що хтось скаже погано про це. Цікаво, пізнавально, і дуже корисно і треба розвивати це все, тому що треба показувати Україну її мешканцям, це важливо”, – говорить Олена Труш.
Вдень зустріти мешканців пустелі практично неможливо. Лише за слідами на піску, які швидко змітає вітер, можна визначити, яка тварина тут пробігла, а ще побачити – нірки, де ємуранчик ховається від спеки і хижаків. На площі близько 12 тисяч гектарів зустрічаються пів тисячі видів рослин, кілька тисяч видів комах і павуків, 300 видів хребетних тварин.
Туристка з Києва Ніколь Очиченко приїхали з сімєю подруги, говорить, що екскурсія їм подобається.
“Особливо цікаво дізнаватись про тварин та їх види. Велика різноманітність тих, хто тут живе, і саме про їх спосіб життя цікаво дізнатись, як вони тут живуть, як пристосовуються до таких тяжких умов”, – каже Ніколь.
Туристичний сезон в Олешківських пісках – цілорічний. Але з квітня по жовтень охочих відвідати це місце найбільше. Гіди Національного природного парку “Олешківські піски” проводять кількома маршрутами.
Олена Ліщенко
