18/06/2021
0Чотири сценарії: який виявиться дієвим через 30 років?
Біоекономіка є одним із найбільших і надзвичайно важливих секторів ЄС, що охоплюють сільське і лісове господарство, рибальство, продовольство, біоенергетику та біопродукти. Об’єднаний дослідницький центр Єврокомісії у співпраці з Центром знань з біоекономіки за допомогою перспективного аналізу розробили чотири альтернативні сценарії розвитку біоекономіки ЄС до 2050 року.
Біоекономіка ЄС: між економікою і екологією
Глобальні проблеми, такі, як: зміни клімату, деградація земель і екосистем у поєднанні зі зростаючим попитом на продовольство й енергію, змушують людство шукати нові способи виробництва та споживання. Великою мірою вирішувати ці проблеми допомагає стійка і циклічна біоекономіка. Біоекономіка є новим напрямком економічного розвитку, яка, на відміну від попередніх, передбачає повторне використання і переробку вторинної сировини, у тому числі відходів, створює умови багаторазового, циклічного застосування ресурсів, забезпечуючи підвищення ВВП, а також покращуючи соціально-економічний розвиток країни.
Біоекономіку також розглядають як одну зі сторін економічної діяльності, яка враховує позитивний вплив біологічних процесів і поновлюваних біоресурсів на здоров’я населення, на економічне зростання і розвиток, а також повністю ґрунтується на використанні відновних джерел енергії, кінцевих результатах біопроцесів і потенціалі екотехнологій для виробництва новітніх біопродуктів, отримання прибутку від їх реалізації та створення додаткових робочих місць. Загалом, біоекономіка як виробництво включає три основних елементи:
• використання відновної біомаси і ефективних біопроцесів для досягнення сталого виробництва;
• використання сприятливих і конвергентних технологій, включаючи біотехнології;
• інтеграцію в такі галузі, як: сільське та лісове господарство, охорона здоров’я, промисловість та деякі інші.
Сьогодні річний оборот європейської біоекономіки перевищує 2 трлн євро і в ній задіяно близько 18 млн людей. Вона становить важливу частку економіки ЄС, генеруючи близько 5% ВВП і використовуючи майже 9% робочої сили в країнах-членах ЄС.
Оновлена біоекономічна стратегія ЄС 2018 року спрямована на розвиток кругової, стійкої біоекономіки для Європи, зміцнення зв’язку між економікою, суспільством і навколишнім середовищем на період до 2030 року. Вона розглядає також такі глобальні проблеми, як: досягнення цілей сталого розвитку, встановлених ООН, і кліматичних цілей Паризької угоди. Циркулярна, стійка біоекономіка може стати основним інструментом «зеленої угоди» в епоху після COVID-19, що зробить ЄС стійкішим і конкурентоспроможним.
Чотири сценарії форсайту для біоекономіки
Форсайт (від англ. Foresight – «погляд у майбутнє») – це сценарне прогнозування соціально-економічного розвитку: економіки, промисловості, суспільства у середньостроковій та/або довгостроковій перспективі (10 і більше років). Він може підтримувати розробку тієї чи іншої політики, інформуючи про короткострокові рішення, щоб забезпечити їх узгодженість із довгостроковими цілями. Розробка сценаріїв є одним із методів, що використовуються у форсайті. Це допомагає розвинути глибоке розуміння логіки та напрямку різних можливих майбутніх подій.
Об’єднаний дослідницький центр Єврокомісії створив спеціальну мережу експертів-дослідників для надання сприяння Центру знань ЄС із біоекономіки в проведенні перспективного аналізу. Команда з шести основних експертів додатково зібрала дані від більше, ніж 50 фахівців із різних сфер політики, громадянського суспільства, промисловості і наукових кіл, результатом чого стали чотири альтернативних сценарії розвитку біоекономіки ЄС у 2050 році.
Сценарії описують альтернативні наративи біоекономіки в 2050 році, засновані на численних чинниках, які можуть вплинути на її майбутнє, а також у залежності від реалізації конкретних граничних умов. Кожен сценарій описує світ, Європу і біоекономіку в 2050 році, і якою мірою кожен сценарій сприятиме досягненню цілей Біоекономічної стратегії ЄС та окремих цілей сталого розвитку ООН.
Сценарій 1: «Зроби це для нас». Розроблено і впроваджено послідовний набір політик для сприяння кардинальних змін у системах постачання, але суспільство чинить опір значним змінам у попиті (споживанні), незважаючи на зміни у виробництві і діловій сфері.
Сценарій 2: «Зроби це разом». І політична система, і суспільство налаштовані на досягнення мети щодо кліматичної нейтральності і цілей стійкого розвитку. Виробництво і бізнес швидко адаптуються і є частиною змін. При цьому, трансформаційний процес включає всіх учасників.
Сценарій 3: «Зроби це сам». Політична система демонструє нездатність реалізувати політику в галузі клімату і цілей стійкого розвитку. Однак споживачі змінюють своє ставлення й поведінку під натиском найвпливовіших соціальних рухів і після низки драматичних криз. Згодом зміна попиту (як структури, так і рівнів) приводить до адаптації системи постачання.
Сценарій 4: «Роби те, що неминуче». Спосіб життя істотно не змінюється в порівнянні зі зміною моделей виробництва і бізнесу (але рівень споживання зростає), і політична система не в змозі або не підтримує реалізацію/проведення активної політики, обмежуючись прийняттям, з деякою затримкою, заходів у відповідь на кризи.
Об’єднаний дослідницький центр і Генеральний директорат з досліджень й інновацій Єврокомісії планують продовжити вивчення цих сценаріїв і доведення їх до відома ключових сторін, зацікавлених у розвитку європейської біоекономіки.
Навіщо Європі біоекономіка?
Не секрет, що ЄС й інші країни живуть сьогодні у світі обмежених ресурсів. Стійка і циклічна біоекономіка сприяє вирішенню багатьох існуючих проблем.
Створення робочих місць. Біоекономіка вже становить майже 9% робочої сили ЄС. Між тим, біоіндустрія здатна створити до 1 млн «зелених» робочих місць до 2030 року, особливо в сільських і прибережних районах. Приклад: локальне розгортання одного біореактора може створити до 4000 робочих місць за чотири роки, а більш ефективна переробка високоцінних органічних відходів у містах може створювати, щорічно, від 1200 нових робочих місць у довгостроковій перспективі.
Оновлення, укріплення промислової бази ЄС і модернізація первинного виробництва. Впровадження біоекономіки по всій Європі з інноваціями на основі «біо» дозволить модернізувати сільське і лісове господарство, аквакультуру, а також оновити окремі сектори промисловості. Приклад: раціональна переробка харчових відходів може заощадити до 143 млрд євро щорічно. Агропродовольчі відходи можуть бути перетворені в пластик, що біологічно розкладається, для упаковки харчових продуктів.
Пом’якшення наслідків зміни клімату і вуглецеве майбутнє. Біоекономіка скорочує викиди і нашу залежність від викопних ресурсів. Приклад: використання 1 тонни деревини замість 1 тонни бетону в будівництві може привести до скорочення викидів вуглекислого газу на 2,1 тонни. Вирощування водоростей може стати новим джерелом відновної біомаси для виробництва продуктів харчування, матеріалів та енергії.
Відновлення здорових екосистем і зміцнення біорізноманіття. Біоекономіка робить внесок у сталий розвиток ООН. Цілями ЄС є відновлення не менше 15% деградованих екосистем. Приклад: щорічно в океани скидається до 12 млн тонн пластику, однак, за допомогою біоекономіки до 2025 року ця кількість може бути зменшена на 90%.
