19/02/2013
0Лісове господарство Сумщини – одна з галузей економіки, яка попри всілякі економічні катаклізми працювала й продовжує працювати стабільно. Про здобутки та перспективи державних підприємств лісової галузі регіону розповідає начальник обласного управління лісового та мисливського господарства, депутат обласної ради Віктор ЧИГРИНЕЦЬ (бесіду вів заступник редактора газети «Сумщина» Микола Петленко)
Щоб дерево зрубати, його 100 років треба плекати
– Вікторе Петровичу, свідченням стабільності в роботі підприємств очолюваного управління є підсумки їх діяльності за минулий рік, про що детально говорилося на недавньому засіданні колегії управління. А що було пріоритетним у їхній роботі торік?
– Справді, нанедавньому засіданні колегії ми підбивали підсумки роботи за минулий рік і констатували, що у 2012 році державні підприємства управління забезпечили виконання виробничої програми за всіма показниками господарсько-фінансової діяльності. Зросли обсяги реалізації лісопродукції, рівень заробітної плати працівників та платежі до бюджету. Серед пріоритетів, які впродовж звітного періоду втілювались у життя, було відтворення та розширення площ лісів, модернізація лісогосподарських процесів, упровадження енергозберігаючих технологій та розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури.
– У пересічного обивателя глибоко вкорінилася думка про те, що у лісівників один клопіт – рубати ліс та одержувати від цього зиск. Достеменно знаю, що це далеко не так…
– Дякую за розуміння і ту підтримку, яку надає газета «Сумщина» нашим підприємствам, об’єктивно висвітлюючи їхню діяльність. Зверніть увагу, коли я говорив про пріоритети в роботі минулого року, то першим назвав відтворення та розширення площ лісів. Це не випадково. Адже у своїй роботі ми користуємось плодами праці наших попередників, котрі працювали 50-100 років тому (саме стільки треба часу, аби виросло повноцінне дерево). Тож ми робимо все можливе, аби ліси Сумщини шуміли у віках. Цьому значною мірою сприяє реалізація Регіональної програми «Ліси України – Сумська область» на 2010-2015 роки. За минулий рік підприємствами управління було забезпечено виконання передбачених програмою заходів за всіма показниками діяльності. Так, протягом року проведено відтворення лісів на площі 1844 га (що становить 117% від плану). В тому числі, створено нових лісів на землях, не придатних для сільськогосподарського користування на площі 339 гектарів. Посіяно лісових розсадників на площі 14,5 га, що становить 123% від плану; вирощено стандартного садивного матеріалу 22,3 млн. саджанців, що становить 134 % від плану. Доглянуто лісових культур та захисних насаджень на площі 11105 га (137 % від плану), доповнено лісових культур та захисних насаджень 3332 га (169 % від планових показників). Підготовлено ґрунту під лісові культури та захисні насадження наступного 2013 року – 585 га (119 % від плану) та заготовлено насіння лісових порід – 39873 кг (112 % від плану).
На ведення лісового господарства підприємствами управління спрямовано 86,2 млн. грн., що на 0,8 млн. грн. більше показника попереднього року. Найбільше направлено коштів з розрахунку на гектар земель лісового фонду Глухівським, Кролевецьким, Середино-Будським, Свеським, Шосткинським держлісгоспам. Усі ці витрати підприємства здійснюють за рахунок власних коштів, які отримують від ведення лісопромислової діяльності.
– І все ж, Вікторе Петровичу, вирощуючи ліс, ви його й рубаєте?..
– Звичайно, бо принцип роботи лісівників полягає, в першу чергу, в безперервному невиснажливому веденні лісового господарства. Спробую пояснити: рубаємо ми ліс в межах законодавчо визначених нормативів, які щорічно визначаються матеріалами лісовпорядкування і базуються на принципах безперервного та раціонального використання лісових ресурсів, підвищенні продуктивності і якісного складу лісів та сприяють посиленню їх захисних функцій. Тобто, це той об'єм, який визначений для нас безпосередньо Державою.
Приміром, в минулому році від усіх видів рубок підприємствами управління заготовлено 736 тис. м3 деревини, майже половина цього об'єму – деревина, заготовлена під час проведення заходів з поліпшення якісного складу лісу, решта – в межах так званої розрахункової лісосіки, іншими словами – це рубки лісу, який за віком досяг віку стиглості. З 1 м3 заготовленої деревини нами реалізовано продукції на 459 грн., що на 30 грн. більше від показника 2011 року, це найвищий показник по Україні. У власних деревообробних цехах перероблено більше ніж 96 тис.м3, що на 4 тис. м3 більше відповідного показника минулого року. За підсумками 2012 року чистий прибуток підприємств склав 9,5 млн. грн.
Торік підприємствами було реалізовано продукції на суму 338 млн. грн., або на 12,3 млн. грн. більше, ніж за попередній рік. Обсяг реалізації продукції на одного працюючого склав 130,4 тис. грн. і зріс порівняно з минулим роком на 11,5 тис. грн., або на 10 %.
Інвестиції окупляться сторицею
– Щоб більше одержувати якісної продукції з меншими затратами, треба спочатку зробити певні капіталовкладення. Це – прописна істина, можна сказати – аксіома. Достеменно знаю, що держлісгоспи саме в цьому ключі й працюють.
– Скажу більше: ми не просто інвестуємо значні кошти в розвиток власного виробництва, але й з кожним роком збільшуємо суми асигнувань на ці цілі. Для прикладу, торік всіпідприємства перевиконали план з капітальних інвестицій, спрямувавши більше 19 млн. грн. у розвиток власного виробництва. Зокрема, в Кролевецькому лісомисливському господарстві торік введено в експлуатацію нижній склад, який збудовано на базі потужного високоефективного перенавантажувача CATERPILLER, який залишається поки що одним із перших в Україні. Кошторисна вартість складу близько 3 млн. грн. Цей позитивний досвід з організації пунктів відвантаження лісопродукції колісними навантажувачами вивчається спорідненими підприємствами Держлісагентства.
Також було реконструйовано цех переробки деревини в Свеському лісовому господарстві. Оновлений цех включили в роботу наприкінці минулого року. Тут встановлене сучасне обладнання: нова технологічна лінія з виготовлення пиломатеріалу, виробнича потужність якої більш як 20 м3 готової деревини за зміну, це 5 високопродуктивних верстатів. Кошторисна вартість виконаних робіт склала 1,2 млн. грн.
Окремо хочу сказати про будівництво доріг лісогосподарського призначення, які мають важливе не тільки господарське, але й соціальне значення. В цілому протягом року збудовано 24,3 км лісових доріг з твердим покриттям, що на 3 % перевищує планові показники, крім того, побудовано 34 км земляного полотна. На будівництві доріг були задіяні два високопродуктивні комплекси, які значно здешевили вартість одиниці дороги, забезпечивши при цьому високу якість виконання робіт. У цілому, по області економічний ефект від будівництва лісових доріг складає 2 млн. грн. на рік.
– Вікторе Петровичу, на початку розмови з-поміж інших пріоритетів Ви називали впровадження енергозберігаючих технологій.
– У цьому напрямку ми також працюємо досить активно. Зокрема, на всіх підприємствах опалення виробничих, побутових та адміністративних приміщень здійснюється за допомогою котлів, що працюють на відходах лісопиляння, побудовані тирсосховища для накопичення тирси у літній період. На сьогодні кожне із 12 підприємств має власне тирсосховище, вміст якого до 500 м3 палива.
Крім цього, торік у Сумському та Шосткинському лісгоспах повністю реконструювали котельні, встановивши високоефективні водогрійні котли КВм (а) 0,82 (КРІГЕР), які працюють на відходах лісопиляння. Опалювальна площа такого котла – 8200 м2. До речі, такі котли вже не перший рік працюють у котельнях Краснопільського, Лебединського, Конотопського, Свеського, Середино-Будського лісових господарств та Кролевецького лісомисливського господарства.
Економічний ефект від цього помітний, як то кажуть, неозброєним оком, так протягом минулого року підприємствами управління було використано близько 6 тис. т. умовного палива, що відповідає 4,4 млн. м3, думаю, що ці показники говорять самі за себе. Тому, за підсумками року при високій якості тепло забезпечення економія підприємств управління склала біля півмільйона гривень кожного місяця.
Говорячи про економію, не можу не акцентувати увагу на роботі великовантажних автомобілів, оснащених гідроманіпуляторами. Так на лісозаготівлях у Конотопському, Кролевецькому, Лебединському, Свеському та Шосткинському лісгоспах деревина вивозиться саме такими машинами. Річний економічний ефект від роботи одного великовантажного автомобіля становить 350 тис. грн.
Такі приклади можна наводити й наводити. Адже ми знаємо, що сьогодні вкладена у виробництво гривня з часом «проросте» кількома, розумно налагоджена робота з енергозбереження дасть десятки тисяч гривень економії.
100 мільйонів на зарплату
– Маючи солідні виробничі показники, прибутки, підприємства управління, певне, забезпечують своїх працівників пристойною зарплатою, відраховують чималі суми в бюджети та фонди?
– Звичайно, все, про що говорите, має місце. Наші підприємства повною мірою забезпечили соціальні гарантії уряду з оплати праці працівникам галузі, вчасно запроваджували змінену мінімальну заробітну плату, при цьому здійснюючи перерахунок окладів усім категоріям працюючих. Усього в нас працюють 2800 штатних працівників, які забезпечені Усім необхідним для високоефективної праці. На оплату праці за 2012 рік підприємствами спрямовано майже 100 млн. грн. Середньомісячна зарплата склала 3213 грн.
Окрім іншого, державні підприємства є бюджетоутворюючими для територіальних громад. Бюджетам і державним цільовим фондам протягом року перераховано 91,1 млн. грн, що на 3,2 млн. грн. більше минулорічного показника. До місцевих бюджетів сплачено 19,7 млн. грн., або на 2,3 млн. грн. більше порівняно з 2011 роком. До обласного бюджету спрямовано 8338,6 млн. грн. плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що на 431 тис. грн. більше за минулорічний показник, це є стабільним внеском у розвиток економіки області та значним важелем в оцінці діяльності галузі.
– Знаю, що серед підприємств управління постійно проводиться трудове суперництво. Вважаєте його ефективним стимулом для працюючих?
– Звичайно. Адже змагальність дає хороші результати: у суперництві народжуються нові ідеї, пропозиції, окреслюються шляхи подальшого підвищення якості та ефективності роботи. Кожному хочеться бути кращим, ушанованим. До того ж, окрім морального фактора, є ще й матеріальний – кращі отримують грошові винагороди. Ось і нещодавно підбили підсумки за четвертий квартал. Перше місце і перехідну вазу переможця здобулопідприємство Середино-Будський лісгосп (директор Олександр Плужніков). Друге місце виборов Лебединський лісгосп (директор Іван Гурін), а третє – Кролевецьке лісомисливське господарство (директор Олександр Посошенко).
Але новий рік уже перегорнув нову сторінку. І наразі перед нами стоїть низка дуже важливих завдань, виконання яких залежить від ставлення до своєї роботи особисто кожного з нас. Тож зосереджуємо зусилля для досягнення спільних позитивних результатів.
