14/02/2013
3Спасибо за объективность уважаемому автору этой заметки. Такие структуры, как НПП действительно должны создаваться с конкретной целью, на прочном экономическом фундаменте и при социальной поддержке. Иначе нет смысла "огород городить".
Таких специалистов, как Юрий Романович Шеляг-Сосонко, Татьяна Леонидовна Андриенко, Яков Петрович Дидух настоящие лесоводы хорошо знают и уважают, хотя они далеко не всегда "гладят их по шерсти". Однако, они всегда профессиональны, честны, прнципиальны и объективны. В лесном хозяйстве Украины сегодня очень много плохого… лесоводов, понимающих, что охрана природы, – важнейшая часть их работы, становится все меньше …и "на верху" /любого уровня/ "лесные мужи" озабочены лишь бизнесом… и отношенем с "крышующим начальством", но… Во-первых, уверен, что это временное явление, в во-вторых, убежден , что это не повод огульно обвинять всех лесников….
Очевидно, что Ющенко едновременно образовав кучу НПП, принял не профессональное и популистское решение, в расчете на бонусы в виде % электората, который будет его поддерживать. Многие из списка этих объектов явно не дотягивают до статуса НПП, затрат на их становлене бюджет не выделял или выделял крайне мало, последствия их образования для регионов никто не просчитывал…, общественные слушанья и обсуждения не проводились…Отсюда проблемы…, которые многие сегодня расхлебавают… Приятно, что это понимают экологи, которые видят ситуацию ежедневно…М.П.
«Екологи вийшли на стежку війни з лісниками», – твердять автори публікації «Лісники віддаляють інтеграцію України і ЄС» (http://maidanua.org/2013/02/lisnyky-viddalyayut-intehratsiyu-ukrajiny-i-es/). Бої місцевого значення описано з Чечельницького району Вінниччини, де лісівники не погоджуються передати землі місцевого лісгоспу до новоствореного національного парку.
Я тверджу, що вінницька, а тим паче чечельницька природоохоронна громадськість на війну під прапорами нацпарку «Кармелюкове Поділля» не виходила, і лісівників у підлих планах зриву євроінтеграції не звинувачує. Ми вважаємо, що саме Мінприроди України винне у конфлікті, який розгоряється навколо цього заповідного об’єкта. Причину треба шукати у ділах давно минулих днів.
Ще далекого 1985 року авторка цих рядків виявила в Бритавському лісі декілька унікальних видів червонокнижних рослин. До вивчення території за рахунок власних відпусток і власним коштом долучилась відомий фахівець у галузі заповідної справи Тетяна Андрієнко, науковці Вінницького краєзнавчого музею, керівники гуртків та вихованці Вінницької обласної станції юних натуралістів. До збереження унікальних лісів додали свій голос журналісти (великий резонанс був від статті власкора «Робітничої газети» Я.Рекрута «Тінь сокири над лісом»). І лісівники сприйняли доводи екологів: майже 20% площі Чечельницького лісгоспу було оголошено заказниками, рубки головного користування (тобто суцільні) на цих площах припинено.
Далі був Указ Президента України від 10 березня 1994 року N 79/94, про резервування земель для заповідника “Південноподільські ліси”, однак на цьому етапі заповідний об’єкт не було створено через підтверджену економічну недоцільність: вилучення земель у підприємств лісового господарства могло призвести до руйнування уже сформованого господарського комплексу. .. Але лісівники Вінниччини роблять крок, безпрецедентний в історії заповідної справи України: на підставі указу про резервування, ще до створення заповідника припиняють рубки головного користування. З 1996 року і по сьогодні в чечельницьких лісах суцільні вирубки не проводяться!
Основоположний принцип заповідної справи у Європі – заповідний об’єкт створюється не силоміць «згори», а з максимальним врахуванням інтересів місцевого населення. Врешті-решт знайшовся варіант, яких влаштовував і екологів, і лісівників, і місцеву владу: створення національного природного парку «Південне Поділля» шляхом реорганізації існуючого державного підприємства “Чечельницьке лісове господарство” зі збереженням його у віданні Держкомлісгоспу.
Умова створення НПП саме шляхом реогранізації ДП Чечельницький держлісгосп була зафіксована у науково-екологічному обгрунтуванні національного парку, підготовленому Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області, у погодженнях на створення НПП, наданих Чечельницькою районною радою, Вінницькою обласною радою та Держкомлісгоспом.
І тут «свою баньочку до здачі» додали тодішній Президент Ющенко і Мінприроди. Об’єкт отримує псевдоісторичну назву «Кармелюкове Поділля», хоч народний герой Поділля Устим Кармелюк ніколи в тих краях взагалі не бував. А головне, за більшовицьким принципом «до основанья а затем…» замість реорганізації існуючого лісгоспу створюють нацпарк «з нуля» як нову природоохоронну установу у віданні того ж Мінприроди… Невже ніхто із цих управлінців не розумів, що не можна так плювати в душу кільком десяткам тисяч причетних до долі нацпарку подолян?
Таким чином саме Мінприроди разом з дирекцією нацпарку створили на рівному місці конфлікт не лише з лісівниками, а й місцевими радами, а також з науковою та природоохоронною громадськістю, яка роками, причому власним коштом і у свій вільний від основної роботи час, працювала на проект створення Нацпарку “Південне Поділля”.
За 25 років моєї належності до екологічного руху (чи всі 45 – якщо врахувати мій стаж у Товаристві охорони природи і ДОП) мене не підозрювали у надмірних симпатіях до лісівників. Але у конфлікті навколо Нацпарку “Кармелюкове Поділля” правда не на боці Мінприроди і не на боці дирекції Нацпарку.
З повагою
3 коментаря
OLEG Lystopad
"Очевидно, что Ющенко едновременно образовав кучу НПП, принял не профессональное и популистское решение, в расчете на бонусы в виде % электората, который будет его поддерживать"
Ні, це аж ніяк не очевидно. За більшістю із Указів про створення нових НПП або заповідників – наукове обгрунтування , часто підготовлене тими ж вченими, про яких Михайло згадує у своєму коментарі. Усі ці Укази доводилося лобіювати і відстоювати. ВОни довго лежали "на полиці", і тільки уже під кінець свого правління Ющенко їх підписав. І мені байдуже – чому. Бо – ще раз наголошую, готувалися вони не на голому місці і не за один день.
"Многие из списка этих объектов явно не дотягивают до статуса НПП" – шановний МП у таких випадках сам завжди пропонує наводити аргументи.
"затрат на их становлене бюджет не выделял или выделял крайне мало" – отож бо і воно, наступники Ющенка замість виконувати укази, стали їх саботувати. .
"последствия их образования для регионов никто не просчитывал". . . – про обгрунтування я уже писав. А що буде як не створити ці обєкти – хто прораховував???
, "общественные слушанья и обсуждения не проводились" – знову не факт, я, наприклад, можу навести цілий пакет "обговорення" щодо Канівського біосферного – я сам брав участь. По іншим – можу пошукати, теж знайдуться.
."Отсюда проблемы…, которые многие сегодня расхлебавают".. Та ніхто просто нічого у цій владі не робить, це не дає прибутків, бабла, от і усе.
"Приятно, что это понимают экологи, которые видят ситуацию ежедневно" А давайте у пані Олени спитаємо про інші обєкти ПЗФ – не факт, що вона стане поливати усе помиями, я її дуже давно знаю і її позицію – теж.
admin
Серьезное обсуждение стратегии охраны природы в Украине пока отложим. Обещаю вернуться к этому вопросу позднее, вооружившись цифрами.
Сейчас я отвечу только на конкретные претензии, предъявленные уважаемым Олегом.
1.Почему я считаю решение Ющенко популистским и нацеленным на электорат?
Уникальный, даже по мировым меркам, прецедент создания за один день 15 объектов ПЗФ (из них 11 НПП и 2 заповедника) имел место в самом конце президентского срока, немногим более чем за месяц до выборов. Что мешало принять решения раньше, тем более что Указы долго лежали «на полке»? Характерно, что Президент создал два НПП на территории ДУСи, что безусловно должно было понравиться электорату, возмущенному уровнем бюджетных затрат на содержание в основном не эффективной Власти. Но на мой взгляд, такие поступки надо делать в начале, а не в конце президентского срока, в противном случае они очень многое теряют…в своей привлекательности…
2.Почему я считаю решение Ющенко не профессиональным?
Укажу только на главные аргументы:
• Несмотря на годы подготовки, Указы выглядели скороспелыми, так как не содержали даже обычных для таких документов приложений с указанием землепользователей и площадей на которых создавались объекты ПЗФ
• В бюджете 2010 года не было предусмотрено средств ни на создание, ни на финансирование деятельности вновь образованных объектов, большинство из которых являлись государственными организациями.
• Компания предшествовавшая образованию новых НПП велась на основе единственного аргумента , – необходимости достижения «европейского показателя заповедности». Такого показателя в Природе не существует, а отождествление особо охраняемых природных территорий в европейском смысле этого понятия с украинскими объектами ПЗФ является грубой ошибкой.
• Я несколько раз слушал запись совещания по ПЗФ в Шацке с участием Ющенко, Филипчука и губернаторов , после чего осталась досада, недоумение и убежденность в том, что так государством управлять нельзя…
3. Почему я считаю, что некоторые объекты не соответствуют своему уровню?
В данном случае речь идет о ряде объектов, которые по наличию достопримечательностей и туристическому потенциалу явно не соответствуют уровню Национальных парков, которые должны быть известны и интересны всей стране и в обозримой перспективе иметь возможность самостоятельно себя обеспечивать. Наладить охрану редких видов и сообществ на тех же территориях можно путем создания заказников, заповедных урочищ или региональных природных парков. В Европе это сплошь и рядом делают в обычных эксплуатационных лесах.
Кстати, после подписания обсуждаемых Указов, Украина по числу НПП заняла одно из первых мест в Европе (кажется второе, -после Норвегии) сравнявшись с бескрайней Россией. Конечно, большинство украинских НПП не сравнимы с мировыми и европейскими национальными парками ни по природной привлекательности, ни по развитию инфраструктуры для туризма, ни по финансовому обеспечению.
Такой подход к созданию НПП, с моей точки зрения, является частным проявлением одной из главнейших украинских проблем, корни которой , наверное, кроются в национальном менталитете. Я называю эту проблему, – «Проблемой ложного статуса». Любые звания и степени, лычки и звезды на погонах, ордена и корочки , звучные названия Вузов и организаций так желанны и любимы в Украине, что погоня за ними у многих становится самоцелью, в результате чего количество их носителей уже превысило все мыслимые пределы. Но беда не в этом: беда в том, что доктора наук, профессора, заслуженные деятели и орденоносцы, Вузы и выпускаемые ими инженера по объективным показателям все в большей и большей степени не соответствуют тому статусу , который они правдами и не правдами получили…Очень многие риски для страны, кроются именно в национальном феномене оценки по "ложному статусу"… На мой взгляд в этом вопросе прав Ильич, – «Лучше меньше, да лучше»… Это применимо и к НПП.
«Вербуя себе союзников» сошлюсь на Владмира Гетьмана, который первый отреагировал в прессе на Указы Ющенко в статье «Национальная красота бумажных ландшафтов». Ниже привожу ссылку…
http://www.lesovod.org.ua/node/5736
Конечно, в своей небольшой ремарке к статья Елены Яворской я и в мыслях не держал «поливати усе помиями». Более того я подчеркнул, что говорю не обо всех, а о многих объектах, подготовка создания которых оставляет желать лучшего. Делая этот вывод, я опирался на многочисленные публикации о конфликтах вокруг образования «ющеновских» НПП и хронических проблемах с их финансированием, кадровым обеспечением, я уже не говорю о научной и туристической деятельности. Полистайте Украинский лесовод, – Вы обязательно найдете эти статьи. Кроме того, согласитесь, что обоснование создания объектов ПЗФ сплошь и рядом осуществляется биологами. Вопросы, связанные с воздействием создания нового объекта на жизнь региона, прорабатываются не глубоко. Часто это и не требуются: главное убедить ПАПУ, а всех остальных он сам убедит…Именно такой сценарий и разыгрывался в Шацке… Немудрено, что при таком подходе многие органы местной власти, при смене ПАПЫ, задним числом отзывают свои согласования на создание объектов ПЗФ…
Поверьте, указы Ющенко никто не саботировал. Изначально было ясно, что в полном объеме и в короткие сроки их выполнить не возможно, тем более в разгар кризиса и в год выборов. Позиция "есть Указ, – надо выполнять" в стране, где приказы отдают лица с "ложными статусами" – опасна для государства. Подумайте и найдете много тому подтверждений.
В целом же я убежден, что существующая система охраны природы в Украине, в своей основе родившаяся в громадной и мало населенной стране, не подходит для нашего независимого европейского государства. К сожалению, время для обсуждения этого то ли ушло, то ли ещё не скоро придёт…
Надеюсь, все читающие заметку понимают, что в подавляющем числе случаев, – роль короля играет свита. Поэтому мои упреки в популизме или не профессионализме относятся не конкретно к Виктору Ющенко, а к сформированной им власти и её конкретному решению. Справедливости ради, надо вспомнить о том, что конституционность природоохранных инициатив Ющенко уже через 10 дней, после публикаци пакета его Указов, была поставлена под сомнение Кабмином.
OLEG Lystopad
"Характерно, что Президент создал два НПП на территории ДУСи, что безусловно должно было понравиться электорату, возмущенному уровнем бюджетных затрат на содержание в основном не эффективной Власти".
Та плювати мені на мотиви Ющенка щодо цих двох об’єктів, зокрема. Ми з Борейком понад 20 років добивалися заповідного статусу для так званих "царських полювань" (а їх не 2 було у радянській Україні, а 4, а потім ще два додалися). Ми їх – у НПП та заповідники, а Кучма та його наступники – знову у закрити мислівські спецсафарі. І агрумент щодо грошей тут теж не працює, якраз на ці об’єкти гроші виділялися ого-го які, і були в бюджеті тощо. І Межі там були, і штат. Ющенко не був мисливцем і в принципі був не проти, а нова влада – це ж просто спецназ із такими "гарматами", що ховайся. Хіба ж це не саботаж? Ось дещо по цій темі: http://www.ecoethics.ru/old/b33/(“ЦАРСКИЕ ОХОТЫ”:
ОТ МОНОМАХА ДО ПУТИНА И КУЧМЫ).
МОжна і далі піти поблочно по темі заповідників і НПП. Але важливо тут ось що: в умовах дефіциту порядносіт, чесності, професійності з боку держчиновників в цій державі, стримати бажаючих поживитися природою можна лише за допомогою бетонного відбійника. ПОдвійна осьова не допомагає – будуть через неї усе одно їхати. ТОму з Михайлом багато у чому згоден, але!!! про це можна говорити лише після того, як станемо цивілізованою Європою. Тоді може й буде досить заказників, тоді може й у звичайнісінькому лісгоспі будуть берегти червонокнижні види тощо. Укази Ющенка при усіх їх недоліках є хоч якоюсь надією зберегти те, про що у них написано. БУдь-яка спроба ревізії цих указів на сьогодні – це удар про тих територіях, які у них прописані. Тут же знайдуться бажаючі цсе це роздерибанити. ТОму такі дискусії якщо і вести, то лише у вузьуому колі професіоналів за зачиненими трьома дверима, без диктофонів і записів.
Comments are closed.