Життя, присвячене лісу

Мабуть, мало так статися, що хлопчик, який виріс у мальовничому куточку Баштанщини, яке світилося на скатерті степового лісу, неодмінно полюбив ліс. І справді, відколи пам’ятає Володимир Миколайович /Гайдаш/ себе, то стільки й пам’ятає ліс, який починався вже мало не за порогом батьківської хати. Він любив природу, йому подобалось те, чим займався його батько, він і сам хотів щось добре зробити для лісу. Тоді на все життя зрозумів, що ліс – це велике багатство, він і нагодує, і зігріє, і душу заспокоїть своєю неперевершеною красою влітку і у пору золотої осені. Мабуть, саме це і зіграло вирішальну роль при виборі професії.

Трудову діяльність він розпочав 1977 року помічником лісничого Клеванівського лісництва, що на Рівненщені, після закінчення Львівського лісотехнічного інституту. 1979 року повернувся на батьківщину та почав працювати лісничим Привільненського лісництва. Всьому навчався у досвідчених лісівників, до всього придивлявся, а головне намагався бути справжнім господарем лісу. Помітивши це, тодішнє керівництво запросило Володимира Миколайовича 1982 року на посаду директора лісгоспу. І знову він призвичаювався до нових умов праці, нового колективу лісівників. Поважав, цінував та заохочував працьовитих та сумлінних працівників і принципово, жорстко запитував з недбайливих. Завдяки такій позиції керівника, очолюваний ним колектив незабаром вийшов у число кращих, постійно перевиконуючи виробничі завдання. Відтоді Баштанський лісгосп став для Володимира Миколайовича рідним. Улюблена праця у лісовому господарстві завжди приносила йому насолоду і наснагу.

Змінювалися часи, змінювалися працівники, якими він керував, але не змінювалось ставлення Володимира Миколайовича до улюбленої справи. Більше 30-ти років життя присвятив лісу, він вмілий наставник молоді, без перебільшення, людина-легенда, у якої є чого навчитися, як у професійному, так і у суто житейському плані. Володимир Миколайович вимогливий та принциповий керівник, водночас він завжди готовий допомогти тим, хто цього потребує, великий оптиміст і життєлюб. Такі люди були і є справжнім натхненням для тих, хто зараз приходить у лісове господарство. У нього завжди і на все є обґрунтована думка, із якої його важко збити.

Багато води збігло відтоді коли В. М. Гайдаш влився у дружню і працьовиту сім’ю Баштанських лісівників. За роки роботи у лісовому господарстві було всього. Але і досі ліс приємно бентежить душу Володимиру Миколайовичу, додає сил, бадьорості, не дає старіти. Сповнений сил та оптимізму Він, не зупиняючись ні на мить, енергійно продовжує головну справу свого життя. У звершеному ним є й своя характерність, бо він у житті та праці, у стосунках з людьми, у всьому, за що б не брався, – природжений лідер та яскрава особистість