«Ми вас будемо потроху відстрілювати» – заявив єгерям спійманий на гарячому браконьєр

23 січня ц.р.на нараді, яку проводив голова Київської обласної державної адміністрації Анатолій Присяжнюк, спеціалізоване мисливське господарство «Переяславське» було визнане одним з найкращих в області. З цієї нагоди ми зустрілися з його генеральним директором, головою райради Українського товариства мисливців та рибалок Іваном Радіоненком, 62 роки.

— Іване Олександровичу, про що ще говорилося на нараді в губернатора?
— Анатолій Йосипович націлив директорів мисливських господарств на продовження боротьби з браконьєрством. Одним з методів такої боротьби губернатор назвав громадський вплив, який був досить дієвим у радянські часи. Який це має вигляд, наприклад, у нашому господарстві? Даємо ми безплатну ліцензію сільському мисливському колективу. І якщо член цього колективу попадеться на браконьєрстві, надалі цей колектив ліцензії не отримає. І люди знатимуть, через кого вони постраждали і не зможуть полювати. Хай тоді впливають самі на такого порушника.
— Розкажіть, будь ласка, про своє господарство.
— СМГ «Переяславське» займає площу 15 тисяч гектарів. У господарстві працює 22 особи. Колектив стабільний, є колишні працівники міліції, є люди зі стажем перебування в УТМР по 30-40 років. Наше господарство було створене 2003 року, тоді ж забили перший кілок, почали будувати базу, кормосховища, навіси. 2005 року побудували вольєр, закупили звіра. До речі, крім тих тварин, які в наших лісах не водяться, ми придбали на Рівненщині та Львівщині кабанів, щоб вони змішувалися з місцевими й давали якісніше потомство. Перші чотири роки ми не провели жодного полювання, тільки годували й охороняли тварин. Господарство має посівні площі, де висіваємо злаки для харчування звірів. Заготовляємо і моркву, і буряки, і кукурудзу. Є відповідна техніка, радіостанції, обмундирування для єгерів. У майбутньому плануємо залучити до полювання іноземців, щоб вони тут залишали свої гроші. Як це робиться, наприклад, в Угорщині, де мисливський туризм дає 22% надходжень до державного бюджету.
— Який порядок отримання ліцензій на відстріл звіра?
— Після закінчення сезону полювання із залученням представників лісгоспу та екологів проводимо таксацію звіра, тобто його облік. Чи з повітря, чи з вишок, чи прогонним методом. Така таксація є доволі точною — вона дає похибку плюс-мінус 20 голів. Тоді, виходячи з наявного поголів’я, згідно з нормами, нам виділяється певний відсоток для відстрілу. Для кожного звіра він різний. Минулого року ми купили 36 ліцензій на кабана, 22 – на косулю. Для порівняння: в Яготині було дві ліцензії на кабана, вполювали тільки одного. В Баришівці купили 4 ліцензії, відстріляли тільки двох кабанів. Немає звіра в угіддях. У нас він тримається, бо ми його підгодовуємо.
— Чи багато витрачається коштів на утримання мисливського господарства?
— Нині збільшення поголів’я звірів, цивілізоване полювання та забезпечення охорони угідь можливе тільки із залученням інвестицій у приватних мисливських господарствах, бо в держави коштів на утримання таких господарств немає. Цього року СМГ «Переяславське» витратило 250 тис грн. тільки на корми. Плюс щомісяця 1,5 т бензину, це ще 15 тис. грн. Кілька днів тому привезли з Криму 10 тонн солі для звірів. Купуються й тварини: плямистий та благородний олень, муфлон, лань. Плямистого оленя ми купували по 8 тисяч грн. за голову, благородного – по 10 тисяч. Якби ми займалися такою діяльністю за кордоном, то подавали б фінансовий звіт про витрати й доходи. Прибутковим таке господарство, звісно, бути не може. Тож там держава компенсує збитки таким господарствам, бо вони, по суті, виконують її функції. У нас про таке не доводиться і мріяти. Хоча б тільки не заважали й дали відповідні права.
— Як ви співпрацюєте з мисливцями?
— У районі є 49 мисливських колективів, підпорядкованих УТМР. У 2012 р. безкоштовні ліцензії були видані Студениківському, Гайшинському, Сомководолинському, Помоклівському, Циблівському, «Агрошляхбудівському» первинним мисливським колективам. Це ті колективи, які нам допомагають у боротьбі з браконьєрами, у заготівлі кормів. Іншим мисливським колективам продаємо ліцензії за півціни. Господарство придбало ліцензій на 60 тисяч грн. На сьогодні ліцензія на кабана коштує 5000 грн., на козу 3000. Цивілізовані мисливці й полюють цивілізовано, в присутності єгерської служби, певними видами набоїв, з проведенням інструктажу. У нас не було випадків порушення заходів безпеки.
— Звірі у ваших угіддях належать господарству?
— Дикі тварини, які є на території господарства, не приватні, а державні. Це –державний мисливський фонд. Держава дає суб’єктам господарювання право на використання флори й фауни. Ми купуємо в держави ліцензії на відстріл, маємо пільги, адже допомагаємо їй в утриманні тварин. Держава нас контролює й може застосувати санкції, якщо ми неправильно поводитимемося з нашою фауною. На відміну від деяких інших господарств, наші угіддя не огороджені, за винятком 180 га вольєра. Це як маленький заповідник для акліматизації та відтворення популяції тварин. У вольєр, як і в звичайний ліс, можуть приходити люди з дітками, фотоапаратами, але тільки через КПП і без зброї. Облаштування цього вольєра, який робили спеціалісти з Угорщини, обійшлося співзасновникам господарства у 70 тисяч євро.
— Чи докучають вам браконьєри?
— Кожної ночі автомобілі господарства чергують в угіддях. Буває, що за ніч доводиться проїжджати 150-200 км. Проте за всім не вслідкуєш. Плямистих оленів, яких ми випустили з вольєра в угіддя, залишилася тільки половина стада, решту вибили браконьєри. Ця тварина дуже довірлива. Я бачив, як олень підходив до дороги, його фотографували за 20 м, батьки показували діткам. Через тиждень проїжджаю — сліди крові: браконьєри вбили, витягли на дорогу й забрали. Тому багато тварин ми тримаємо у вольєрі. В інших районах, де немає приватних господарств, можна ніч ходити з ліхтариком — ніде й оченятко не блисне, бо чотириногих звірів вибили звірі двоногі. А в нас, крім тих, що спеціально розводимо, є ще лось, кабан, косуля… Екологи з вишки проводять таксацію, дивляться — то одне стадо підійшло до годівниці, то інше. І тварини з нашого господарства йдуть у сусідні райони, парканів же немає. Років зо два тому облітали господарство на гелікоптері, нарахували загалом 30 лосів. Вони на зиму розходяться в інші райони, а на весну повертаються. Так от, навесні повернулося 18. Це при тому, що ми жодного лося не вбили. Куди вони поділися? Питайте в браконьєрів.

Підхід у таких, з дозволу сказати, мисливців, суто споживацький: «Після нас хоч потоп». Вони стріляють у будь-яку звірину, незважаючи навіть на те, що ця тварина може виношувати дитинчат. Ні жалю, ні сорому, ні совісті ці люди-хижаки не мають. Виходить так, що співзасновники вкладають свої кошти в розвиток господарства, купуючи корми, обладнання, звірів, ліцензії на відстріл, в тому числі й для того, щоб члени мисливських колективів могли полювати, адже далеко не в кожного сільського мисливця є за що її купити. Але чому співзасновники повинні оплачувати надмірні апетити браконьєрів, яких не хвилює ні чисельність поголів’я звірів, ні інтереси законослухняних мисливців, ні взагалі стан фауни в наших лісах? Досить єгерям на тиждень припинити роботу, і двоногі істоти з наявністю сучасної зброї та з повністю атрофованою совістю перетворять наші ліси на пустку.
— Розкажіть про останні успіхи в боротьбі з браконьєрами.
— Ми отримали інформацію про діяльність порушників поблизу Жовтневого. Залучили міліцію. Згідно з розпорядженням начальника Переяслав-Хмельницького міськрайвідділу внутрішніх справ Сергія Кириленка були проведені оперативні заходи разом з працівниками єгерської служби. На гарячому ми затримали жителів Березані Олександра Харченка та Євгена Гелеверу, а також депутата Жовтневої сільської ради Миколу Тихонова. Березанці попалися вже вчетверте чи вп’яте, а наш земляк — вдруге. Тихонов водив заїжджих браконьєрів на їхній злочинний промисел. Не остерігаючись міліціонерів, він казав єгерям: «Ми вас будемо потроху відстрілювати». Вважаю, що у Жовтневій сільській раді повинні зробити відповідні висновки, а депутати заслухати свого колегу на комісії з етики. До слова, на всіх цих браконьєрів вже відкрите кримінальне провадження в Переяслав-Хмельницькому відділі міліції
— Чому люди стають на слизький шлях? Вони ж не вмирають з голоду?
— Серед затриманих практично немає бідних людей, які пішли на злочин, щоб прогодувати себе та сім’ю. Навпаки, незаконно полюють в основному люди з досить високими статками та соціальним статусом. Чи хочуть адреналіну, чи вже звикли до безкарності? Щороку ловимо та штрафуємо близько 30 браконьєрів. За цей час ми довели до суду дві кримінальні справи, за якими порушники закону засуджені та понесли фінансове покарання. По одній справі нам заплатили 30 тис. грн, адже за кожну незаконно вбиту тварину порушник сплачує збитки: за лося – 20 тисяч грн, за кабана – 10 тисяч, за косулю – 8 тисяч. Плюс штраф. Надалі такі правопорушення також будуть жорстко відслідковуватися із залученням правоохоронних органів. Така тверда позиція співзасновників СМГ «Переяславське».
— Що б Ви побажали мисливцям Переяславщини?
— Хочеться звернутися до всіх мисливців району, щоб вони співпрацювали з мисливським господарством і сприяли виявленню браконьєрів. Це в їхніх же інтересах. Повинні мати в цьому свою зацікавленість і фермери, адже браконьєрські джипи ганяють по їхніх посівах, а працівники СМГ таким діям кладуть край. Хочеться, щоб у нашому районі була колективна протидія цим злочинцям. Принагідно повідомляю, що ми надаємо безкоштовні ліцензії всім мисливським колективам, які беруть посильну участь в роботі СМГ “Переяславське”.
До розмови приєднався один зі співзасновників СМГ «Переяславське», наш земляк Костянтин Бриль, 42 роки.
— Для мисливського господарства нещодавно були придбані прилади нічного бачення, тепловізори, за допомогою яких можна вночі виявляти браконьєрів. Тому нехай не сподіваються — відповідальності їм уникнути не вдасться. Рано чи пізно сваволі буде покладено край. Ні посада, ні зв’язки браконьєрам не допоможуть! Покарання чекає на кожного без винятку! Я з групою народних депутатів, занепокоєних відсутністю суворого покарання за браконьєрство, на прикладі в Білорусі, Росії, Німеччині, Чехії готуємо законопроект, який підвищить таку відповідальність і в Україні. Наприклад, він передбачає за перше порушення притягнення до кримінальної відповідальності, за повторне — значні фінансові санкції з вилученням зброї та транспортних засобів, на яких здійснювалося протиправне полювання. Плюс домагатимемося надання додаткових повноважень єгерській службі, які б збільшили її перевіряльні функції та відповідний юридичний захист єгерів. Від себе особисто та від працівників СМГ «Переяславське» висловлюю щиру вдячність начальнику Переяслав-Хмельницького відділу міліції Сергію Кириленку та його підлеглим за співпрацю, бо без міліції єгерям справлятися з браконьєрами нині й справді дуже складно.