Другий Всеукраїнський лісопромисловий форум

Форум безусловно удался. К этому выводу я пришел на основании общения  с несколькими его участниками, которые в один голос подчеркивали великолепную организацию, огромный вклад деревообработчиков львовской ассоциации  и личную заслугу Николая Васильевича Когута.  Сейчас важно не останавливаться на достигнутом и развивать успех. ГО “Открытый лес” будет всячески помогать этому. М.П.

20 травня у конференц-залі комплексу «Арена Львів» відбувся другий Всеукраїнський лісопромисловий форум, ініційований ГО «Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини» та проведений у рамках 23-ї міжнародної виставки «Деревообробка».

https://www.openforest.org.ua/wp-admin/post.php?post=166338&action=edit

Без перебільшення можу сказати, що принаймні на один день Львів став столицею лісової та деревообробної галузі України. Тому перш за все хочу подякувати: співорганізаторам – Національному лісотехнічному університету, асоціації «Меблідеревпром»; оргкомітету – Стеллі Мамаєвій (від біржі «Галконтракт» та Кравчуку Андрію (керівнику LVIV PAK); підприємцям-спонсорам, а також всім учасникам форуму. Окрема подяка першому заступнику Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдану Боруховському та голові Державного агентства лісових ресурсів України Юрію Болоховцю, які прийняли запрошення, пояснили позицію влади та відповідали на гострі питання учасників форуму.

У вересні минулого року ми планували провести наступний форум через  два роки. Але за дев’ять місяців, що минули, ситуація кардинально змінилася і ми зрозуміли, що необхідно провести новий форум.

Україна має неврегульований, абсолютно розбалансований, вкрай нестабільний ринок деревини. Ситуація, коли ціни за квартал зросли у 2,5-3 рази не є аномальною. Ми бачимо, як сьогодні надувається чергова цінова «бульбашка», яка обов’язково вибухне найближчим часом і спричинить чергову кризу. Дрібним та середнім підприємцям все важче і важче отримати місцеву сировину. Лихоманить крупний бізнес. Від цього страждають всі: лісовий та деревообробний сектор, місцеві громади, врешті економіка країни.

 Як чинна влада планує реформувати ринок деревини?

Одним із перших виступав Богдан Боруховський, заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів. У своєму вітальному слові він запевнив, що ми спільно можемо створити чесний, прозорий і відкритий ринок деревини, який задовольнить всіх учасників.

Основна частина форуму розпочалася із доповіді Ореста Кійко, професора НЛТУ України – одного з найкращих аналітиків лісового сектору  України і не тільки. Доповідь стосувалася перспектив розвитку лісового сектору і, як завжди, була цікавою, ґрунтовною і пізнавальною.

Деревина, на його переконання, є важливою складовою у боротьбі із глобальною зміною клімату тому, що це:

• Поглинання надлишку вуглецю в атмосфері.
• Зберігання поглинутого вуглецю не тільки у дереві, а й виробах із деревину.
• Ефект заміни викопної сировини (наприклад ПВХ у віконних блоках) на деревину.

Разом із сталим лісокористуванням це має стати основою державної лісової політики. Деревину, вироби з неї, дерев’яне домобудівництво необхідно робити популярним трендом!

На прикладі Фінляндії Орест Кійко розповів, як, спираючись на баланс заготівлі і споживання деревини, розробляється стратегія сталого управління лісами. Користь від збалансованої, виваженої стратегії є всім: екології, промисловості і розвитку держави.

99 % деревообробки і меблевого виробництва в Україні – це мікробізнес (підприємства до 10 працівників). Тому показник ефективності роботи влади і успішності реформ є робочі місця: їх збереження чи зростання – позитивна оцінка, скорочення – негативна.

Цікавою є думка професора щодо експорту деревини, який розглядається у трьох можливих варіантах:

1. Є надлишок деревини, який не використовується в середині країни.
2. В державі недостатньо деревообробних потужностей.
3. Країна є «банановою республікою».

Підтримую ідею Ореста Кійко щодо створення при Кабміні  спеціалізованого відомства, яке займатиметься аналізом, стратегічним плануванням і моніторингом лісового сектору, а також Ради лісового сектору.

Наступним виступав Володимир Маєвський, директор Навчально-наукового інституту деревообробних та комп’ютерних технологій Національного лісотехнічного університету України, якій доповів про проходження бюрократичних лабіринтів обома законопроектами «Про ринок деревини», їх відмінності і на якому етапі затвердження вони знаходиться.

Валерій Подкоритов, директор ТОВ «Ванеса» розглянув цінову політику на круглий ліс в Україні та світі. На фоні зростання домобудівництва в США ціна на пиломатеріали за останні три місяці стрімко зросла. Через відсутність нормальних правил торгівлі, контролю за виконанням аукціонних угод і пов’язаних з цим ажіотажних і спекулятивних настроях ціна на пиловники в Україні зросла на 300 %, тоді як в європейських країнах вона зростає поступово і наразі кругляк подорожчав лише на 10-15 % за той самий період.

Не є нормальним стан речей, коли вартість сировини для приватних підприємств втричі більша, ніж для цехів лісгоспів. За розрахунками Валерія Подкоритова, ціна на хвойні пиловники на рівні 2400-2500 грн. за 1 куб сьогодні є оптимальною як для лісгоспів, так і для приватного бізнесу. Сьогодні ж ціна занадто висока, що може зіграти злий жарт для самих лісгоспів вже наприкінці цього року.

Ігор Гужва, доктор економічних наук, Директор мозкового центру CMD_Ukraine зробив онлайн-доповідь про збереження та вдосконалення трендів розвитку деревообробної промисловості та необхідність продовжити  державну політику, направлену на розвиток цієї галузі, а саме: і надалі обмежувати експорт необробленої деревини, розвивати ринок лісоматеріалів в інтересах виробників в Україні, компенсувати відсоткові ставоки за кредитами на модернізацію виробництва і забезпечувати якісну освіту. Все це дасть змогу розвинути потужну промисловість та фінансувати вирощування та обслуговування лісів.

Наступною була доповідь Богдана Боруховського. Перший заступник Міністра запевнив, що в-цілому підтримує закладену у законопроект «Про ринок деревини» депутата Матусевича норму про укладення прямих угод на певний обсяг сировини між лісгоспом і споживачем від історії закупівель за попередній період. Але вважає законопроект 4197 недосконалим і пропонує об’єднати його із альтернативним 4197-1. Допрацьований законопроект, на його думку, допоможе пережити стрес від скасування мораторію на експорт деревини.

Богдан Боруховський запевнив, що законопроект буде поданий, але… після того, як відбудеться пілотний проект продажу 100 % деревини через «Прозорро». Данііл Маландій запитав зам міністра про те, за якими критеріями буде оцінюватися цей проект і чи буде взагалі оцінюватися, як це сталося із попереднім проектом? У відповідь Боруховський пообіцяв взяти оцінювання результатів під особисту відповідальність.

Богдан Боруховський підтримав пропозицію продавати через аукціони пиломатеріали, які виготовляють лісгоспи на власних цехах. Піднімалося питання щодо забезпечення кругляком власних цехів лісгоспів на загальних підставах через аукціони, а що заступник міністра намагався довести ефективність власної переробки лісгоспів, розповідав про високі зарплати працівників. Але ж брати сировину втричі дешевше, показувати високу зарплату і прибутковість 1-1,5 %, чи це є ефективність?

Після його виступу відбулось жваве і гостре обговорення. Підприємці намагалися отримати відповідь як їм забезпечити своє виробництво сьогодні, не чекаючи завершення пілотного проекту з продажу 100% через «Прозорро» і ухвалення проектів закону «Про ринок деревини». На це перший заступник міністра однозначної відповіді не дав, проте наполягав, що обов’язково витримається план міністерства: пілотний проект – оцінка результатів – законопроект у Верховній раді.

Щоправда єдиний з підприємців, хто виступав за «Прозорро» був представник ТОВ «Верба ВВ». За його словами, місцеві торгові майданчики всіляко перешкоджають і блокують участь «Верби» в аукціонах. І лише завдяки «Прозорро» підприємство може закуповувати сировину, переважно за межами області. Постає логічне питання як, на яких підставах окремі акредитовані торгові майданчики «Прозорро» блокують певних учасників торгів?

 Продовжив форум голова Держлісагентства України  Юрій Болоховець, якій доповів про стан реформування лісової галузі . Завданнями залишаються діджиталізація, розвиток існуючих і створення нових електронних сервісів, а також об’єднання і укрупнення лісгоспів. Зокрема, планується найближчим часом он-лайн видавати мисливські картки, а також відпрацьовується автоматизована схема видачі сертифікат походження деревини.

З приводу укрупнення лісгоспів голова лісагентства запевнив, що це не вплине на споживачів деревини. Так само не вплине на надходження до місцевих бюджетів, оскільки передбачена можливість платити податки за місцем здійснення робіт.

Окремий напрямок роботи і ДАЛРУ і Мінзахисту довкілля – це перехід на єдиний лісовий податок замість двох: рентної плати та земельного податку. Об’єднаний податок має максимально враховувати екологічне або економічне значення лісових масивів та враховувати ринкову вартість деревини. Проте погодження із податківцями просувається важко.

Болоховець піднімав питання відповідальності за виконання угод. Ситуація із відвантаженням постійно на контролі лісагентства. Вже є перші випадки покарання директорів лісгоспів, поки що адміністративні. Але просив підприємців теж бути відповідальними. За участі асоціацій переробників та бірж розробляється типова аукціонна угода, де буде чітко прописана відповідальність сторін. Розглядається питання заборони споживачам,  які без вагомих причин не викупили придбану на деревину, брати участь у торгах на певний період.

Планується проводити електронні торги у наступній пропорції: 50 % обсягів буде виставлятися на щоквартальні торги, решта – на додаткові. Це дасть можливість більш точно прогнозувати обсяги, породні та якісні характеристики лотів. При цьому лоти максимально формуватимуться в межах однієї породи, групи діаметрів та ґатунку.

І наостанок Юрій Болоховець повідомив, що ведеться робота по проведенню аукціону з продажу пиломатеріалів, які виготовляються державними лісгоспами Львівської області.

Потім виступав начальник Львівського облуправління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека. В його доповіді йшлося про те, що правила рубок стають все жорсткіше, а ліміти зменшуються. Створюються штучні перепони роботі лісгоспів, зокрема блокування рубок окремими ОТГ, а також втручаннями в роботу підприємств псевдо активістами або навіть аферистами. Через це, наприклад, Старосамбірське лісомисливське господарство заготовляє щорічно 10-20 тисяч кубів лісу при потенціалі до 50 тисяч.

Про формування ефективної фіскальної політики в лісовому господарстві говорив професор Інституту економіки Ігор Лицур. На сьогодні податкова політика така, що при збільшенні вартості продукції на 50 % прибуток лісокористувачів збільшується лише на 5 %. Керівництву країни  необхідно переглянути податкову політику, усунути подвійне оподаткування і сформувати єдиний лісовий податок, прив’язаний до кон’юнктури ринку.

Найцікавішою цього дня була доповідь першого заступника голови правління ОАО «Білоруська універсальна товарна біржа» Новикова Андрія Петровича. Створена чисто адміністративним шляхом біржа з продажу продукції державних підприємств перетворилася на потужний інструмент внутрішньої і міжнародної торгівлі.

Через біржу продають не лише круглий ліс, а й пиломатеріали, щепу, , посадковий матеріал, харчовий папір тощо, пробують торгувати послугами лісозаготівель.

У Білорусі 60 % із майже 19 млн. кубів заготовленої ділової деревини реалізується через вказану біржу. У 2020 році за допомогою біржі 6 млн. кубів лісо продукції було реалізовано у 25 країн, реалізовано на внутрішньому ринку 16 млн. кубів круглої деревини.

Послуги біржі стали настільки зручними, що навіть приватні деревообробні підприємства стали пропонувати свою продукцію для торгів. Таким чином,  Білоруська універсальна товарна біржа змогла консолідувати крупні обсяги та отримати доступ до азіатських ринків (як-то Китай, Індія, Єгипет), на які нереально пробитися дрібним кампаніям. Вдається у досить короткий термін формувати товарні партії для відправки морем (через Балтику) та залізничним сполученням (на Китай). За рахунок консолідації обсягів ціна на неї зростає на 30-40 %! Наразі біржа шукає шляхи виходу на чорноморські порти.

Білоруси вже запровадили те, що українські асоціації деревообробників вимагають від уряду:

• Щорічно у листопаді публікується баланс деревини на наступний рік.
• Всі лісгоспи купують деревину для власної переробки через біржу (в тому числі самі у себе).
• Всі біржові угоди ведуться біржею до їх фізичного виконання.
• Недобросовісні учасники торгів блокуються (не допускаються до участі у наступні або декілька наступних торгів).
• Платежі за участь у торгах складають 0,3 % від обсягів укладеної на біржі угоди. Ніяких інших платежів немає.
• На експорт поставляється виключно надлишки деревини.

У Білорусі також існують проблеми. Так, ціна на ділову деревину зросла у 2,4 рази. На сьогодні дефіцит сировини  складає біля трьох мільйонів кубометрів. Через це навіть прийшлося повернутися від європейських до радянських ГОСТів, оскільки в одному сегменті опинилися споживачі балансів і пиловників аналогічної якості, але різної ціни.

Що можу сказати? Білорусам вдалося створити справжню біржу, а не звичайного посередника.

Директор ЛІАЦу Юрій Сотник розповів про роботу його підприємства. Зокрема розпочалася робота із супроводу біржових угод. Також починаються продажі пиломатеріалів лісгоспів Львівської області.

Дарина Марчак, перший заступник директора ДП «Прозорро Продажі» намагалася розвіяти міфи про своє підприємство. Вона запевнила, що лоти в системі не приховуються, а навпаки «світяться» по всіх біржах. Запевняла, що «Прозорро» безпосередньо не займається торгівлею, а є лише адміністратором торгівельних майданчиків. Також намагалася переконати, що послуги «Прозорро.Продажі» є досить демократичними, але учасники аукціонів знають, які розміри внесків пропонують робити торгівельні майданчики без гарантії придбання сировини.

Під тиском зали прийшлося визнати, що окремі торгівельні майданчики вносять ложку дьогтю в бочку «Прозорро». Але ситуація дещо зміниться із набранням чинності нового Закону про біржі.

Даніїл Маландій, директор ТОВ «UTESYSTEM» виступив опонентом Дарина Марчак. Перфразуючи його виступ можна сказати, що в Україні торгівля деревиною поставлена з ніг на голову. Але ж біржі не головні – вони призначені для зручності продавців і покупців.

Валерій Міцкевич, який представляв деревообробників Житомирщини закликав визначитись: деревина в нашій державі це більше сировина чи товар? Лише після цього можна будувати зрозумілу державну політику.

Останньою на форумі робила доповідь Марія Мага, голова Асоціації «Національна Система Лісової Добровільної Сертифікації». Вона розповіла про важливість і можливості, які відкриває для підприємств України найбільша в світі система лісової сертифікації PEFC.

Підчас форуму відбулося надзвичайно якісне обговорення, місцями точилися досить гострі дискусії. Я впевнений, що влада почула і зрозуміла проблеми лісівників, деревообробників, бірж. Тільки у постійній співпраці ми зможемо подолати труднощі, побудувати успішну, гармонічну у соціальному, екологічному і економічному плані лісопромислову галузь України.