Волинські журналісти стали учасникам імпровізованого полювання. Про це інформує «Волинська правда».
Представники волинських засобів масової інформації побували на умовному полюванні у ДП «Мисливське господарство «Звірівське». У лісі їх вітали як справжніх мисливців. Як розповів начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник, на Волині велику увагу приділяють поверненню мисливських традицій, які уже фактично втрачені.
Волинські лісники переконують, що потрібно позбавитися споживацького ставлення до природи, а потрібно підтримувати та оберігати її дари.
Богдан Колісник розповів, що ведення мисливського господарства на Волині здійснюють 15 підприємств. Щороку на ведення мисливського господарства користувачами спрямовуються чималі кошти. У 2012 році ця сума склала 4,5 мільйонів гривень. А находження від ведення мисливського господарства складають лише 555 тисяч гривень.
На Волині проводяться і рейди, аби охороняти ліси. Лише минулоріч було виявлено 210 порушень правил полювання. Накладено 43 тисячі гривень штрафів. Лісники ловлять браконьєрів та вилучають вогнепальну зброю.

На території лісництва горів вогонь у соснових зрубах на знак привітання мисливців. На їхню честь лунали спеціальні мелодії, які долинали із сурм. Виявилося, що таких мелодій є 12 основних і ще купа додаткових. Їх волинські лісники запозичили у польських та словацьких колег, адже українські, на жаль, забуті. Проте Богдан Колісник розповів, що польські мелодії дуже схожі на українські, тому такі звуки можна використовувати як автентичні. Тим паче, що ці землі довгий час перебували у складі Польщі. Колись у цих лісах полювали князі Радзивіли із свитою і просто у лісі влаштовували обіди. Зауважимо, що поки що Волинська область – це єдиний регіон в Україні, де відроджують стародавні традиції полювання.
.jpg)
Далі журналістам-«мисливцям» розповіли про техніку безпеки на полювання. Зауважимо, що українці можуть витрати і собі кілька тисяч гривень та приїхати до лісництва на полювання. Щоправда, такий вид відпочинку досить дорогий. Приміром, полювання на козулю обійдеться у 1,5-2 тисячі гривень, на кабана – 2-3 тисячі гривень, а іноді може «потягнути» і усі 5, а за оленя доведеться викласти 10 тисяч гривень. М’ясо впольованих тварин мисливці зазвичай залишають собі.
Потім гості лісництва побували на майданчику із біотехнічними спорудами. Сюди тварини, особливо взимку приходять обідати. Тут є численні солончаки із сіллю, яка так необхідна тваринам, сіно для оленів, а для козуль із дерев звисають віники із листя, які лісники заготували ще влітку. Молодняк диких свиней може спокійно поїсти, не наражаючись на напади із боку старших. Є й автоматична годівниця із кукурудзою.
Пізніше журналісти із фотоапаратами розійшлися по позиціях. Їх доставили до місця полювання на бричках.
.jpg)
Кожен журналіст розмістися на такому собі оглядовому майданчику, а лісники розпочали загін тварин. Налякані тварини бігли просто на журналістів і їм вдалося зафіксувати їх на плівку. Репортери змогли побачити благородних оленів і навіть із десяток зубрів, королів лісу. А дехто розповідав, що бачив кабана. Щоправда, побачити тварин вдалося лише одиницям. Додамо, що побачити зубра навіть серед лісників вважається великим досягненням, а тим паче – сфотографувати його. Кількість та вид тварин фіксувалися у спеціальних картах, які допоможуть лісникам у обліку лісових багатств.

Також журналісти змогли взяти участь у імпровізованому полюванні на вовка. Як виявилося, ці хижаки дуже не люблять червоні та сині прапорці і людський запах. Вовків на Волині мало, зазвичай – це «гастролери».
Таким чином, представники ЗМІ змогли переконатися, що волинські ліси просто кишать дичиною.
Також журналістам показали місце, де мисливці складають убиту здобич. Це прямокутник, викладений хвойним гіллям, по кутках якого горить вогонь. Цей вогонь символізує звернення до богів і прохання простити небеса за вбивство тварин. На цьому хвойному настилі зазвичай мисливці викладають свою здобич: від найбільшої до найменшої, приміром, зайця. Хижаків викладають окремо від тих тварин, що їдять траву. Якщо вбитих тварин багато, то обирають короля полювання, в залежності від здобичі.

Далі представникам ЗМІ дісталися медалі на пам’ять про участь у полюванні, а також гостинні лісники пригостили їх ароматним лісовим чаєм та справжнім лісовим кулішем. Журналісти повезли додому фотографії та купу вражень.
Довідка «ВП»
Державне підприємство «Мисливське господарство «Звірівське» Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства займає площу 24849 га і розташоване в південно-східній частині Волинського Полісся на території Ківерцівського і Луцького адміністративних районів. Створене у 1999 році на базі державного мисливського господарства «Цуманське».
Тут водяться лось, олень благородний, олень плямистий, козуля європейська, кабан, заєць-русак, лисиця, куниця лісова, качки тощо.
Основна діяльність господарства пов’язана із охороною та відтворенням мисливської фауни, проведенням біотехнічних заходів, організацією та проведенням полювань.
Фото: Олена КУЗЬМИЧ
На Волині відбувся мисливський семінар
Вчора (24.01.13) на Волині відбувся семінар на тему «Ведення мисливського господарства на прикладі ДП «Звірівське МГ»».
На базі державного підприємства «Звірівське мисливське господарство» журналісти мали змогу на власні очі побачити як відбувається загін диких тварин у мисливських угіддях та безпосередньо стати учасниками імітованого полювання, познайомившись із його атрибутикою.
Присутні переконалися, що результатом ведення мисливського господарства на Волині є збільшення чисельності тварин.
До основних видів мисливських тварин в умовах господарства відносяться:
копитні: лось, олень благородний, олень плямистий, козуля європейська, кабан (дика свиня); хутрові: заєць-русак, лисиця, куниця лісова; водоплавна дичина: качки, лиска.
За результатами зимового обліку чисельність їх становить: лось – 4, олень благородний – 160, олень плямистий – 420, козуля європейська – 293, кабан (дика свиня) – 230.
Загалом, основна діяльність господарства пов’язана із охороною та відтворенням мисливської фауни, проведенням біотехнічних заходів, організацією та проведенням полювань.
На охорону та відтворення тваринного світу мисливське господарство щорічно витрачає коштів на суму понад 500 тис. грн.
– За результатами роботи мисливське господарство «Звірівське» – одне з кращих не тільки на Волині, а й на Україні, – зауважив начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник. – Ми були б раді, якби інші користувачі сягнули такого рівня або показували б ще кращі результати.
Якщо ж говорити в загальному, то мисливське господарство, як галузь – сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, регулювання чисельності диких тварин, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського собаківництва (Закон України "Про мисливське господарство та полювання”).
Ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь.
Загальна площа мисливських угідь у Волинській області складає 1,573 млн. га. Структура користувачів наступна:
Українське Товариство мисливців та рибалок – 53%
користувачі Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства – 32 %
користувачі приватної форми власності, товариства та інші – 15%.
На підприємствах підпорядкованих управлінню у мисливському господарстві працюють 11 мисливствознавців та 93 єгері. На 1 єгеря припадає 5,4 тис. га мисливських угідь. Окрім того обов’язки із ведення мисливського госпадарства, виконують майстри лісу, лісничі. Заробітна плата одного працюючого складає 1900 гривень.
Щороку на ведення мисливського господарства користувачами спрямовуються чималі кошти. У 2012 році ця сума склала 4,5 млн. гривень.
Витрати на ведення мисливського господарства спрямовуються на забезпечення охорони мисливських угідь, збереження та відтворення диких тварин, проведення біотехнічних заходів.
На біотехнічні заходи, придбання кормів, облаштування кормових полів щороку витрачається близько 1,2 млн. гривень.
Загальна площа кормових полів складає 307 га. Це поля, засіяні злаковими (овес, пшениця, жито), кукурудзою, поля із коренеплодами.
Щорічно для підгодівлі диких тварин заготовляється:
сіно – 280 тонн
зернові – 430 тонн
коренеплоди – 117 тонн
кормові віники – 660 тис. штук
У солонці викладається близько 8 тонн солі.
В мисливських угіддях ВОУЛМГ облаштовано понад 330 підгодівельних майданчиків для кабана, 240 годівниць для оленів, 740 годівниць для козулі, понад 1,5 тис. солонців.
За результатами 2012 року надходження від ведення мисливського господарства складають 555 тис. гривень.
У 2012 році лісовою охороною було проведено 2811 рейдів з метою забезпечення охорони мисливських угідь. Виявлено 210 випадків порушень правил полювання. Накладено 43 тис. гривень штрафів. У добровільному порядку порушниками сплачено 42 тис. гривень.
Виявлено 210 випадків браконьєрства. Сума збитків складає 109 тис. гривень. У добровільному порядку сплачено 89 тис. гривень. Для розслідування і примусового стягнення збитків було передано у районні відділи МВС 1 справу та 8 справ в суди. На даний час ще залишаються не відшкодованими збитки по факту незаконного добування 3 особин лося у мисливських угіддях Камінь-Каширського лісгоспу та 1 особини лося у мисливських угіддях Ковельського лісгоспу. В обох випадках порушники були затримані працівниками лісової охорони, справи разом із порушниками були передані у правоохоронні органи.
У 2012 році єгерською службою у порушників правил полювання було затримано 412 одиниці вогнепальної зброї.
Результатом ведення мисливського господарства є збільшення чисельності мисливських тварин. На початок 2013 року в угіддях користувачів обласного управління обліковано 13549 голів копитних тварин, в тому числі :
лось – 612 голів
олень європейський (благородний) – 549 голів
олень плямистий – 546 голів
козуля – 8240 голів
кабан – 3582 голови.
Порівняно із 2001 роком загальна чисельність копитних тварин збільшилась на 4353 голови, в тому числі:
лось – 203
олень європейський (благородний) – 157
олень плямистий – 303
козуля – 1840
кабан – 1886.
На даний час обліковується 72,2 тис. хутрових звірів (із 2001 року їх кількість збільшилась на 8663 голови).
Прес-служба Волинського ОУЛМГ
Фото Анни Кравець
http://volynlis.at.ua/news/na_volini_vidbuvsja_mislivskij_seminar/2013-01-25-749
Полювання по-волинськи: сурми, вогнище та куліш.ФОТО
Багато хто вважають, що полювання – це жорстокість, адже давно минули часи, коли людям треба було вбити тварину, аби вижити та прогодувати родину. Інші ж думають, що такі забави приваблюють забезпечених чоловіків, які в такий спосіб хочуть проявити себе. Як би там не було, але мисливство завжди було, є та, скоріш за все, буде. Однак слід пам’ятати про те, що існують традиції, яких бажано дотримуватись, аби полювання не перетворились у вбивство. Про це розповіли 24 січня в державному підприємстві «Мисливське господарство «Звірівське» під час семінару.
Мисливське господарство – не лише місце для полювання
Начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Богдан Колісник розповів про ази ведення мисливського господарства. За його словами, це – досить затратна справа, адже, для прикладу, в області на його ведення витрачається в середньому 4,5 мільйона гривень, тоді як надходження становлять всього 555 тисяч гривень. Проте й саме полювання – задоволення не з дешевих.
Отже, для того, аби допомогти управлінню підтримувати лад у лісах, мисливські угіддя здають у користування, на що видається відповідне рішення Волинської обласної ради. «Прошу не плутати оренду та користування», – наголосив головний лісничий краю. Він пояснив, що ніхто не буде хаотично користуватись лісом і винищувати тварин, адже обласне управління наглядатиме за мисливськими господарствами. Так, наразі є намір віддати в користування 74 тисячі гектарів лісу.
Щодо полювання, то Богдан Колісник наголосив, що це вже кінцевий етап ведення господарства, мета якого – зберегти популяції диких звірів у природі. Для цього слід прикласти чимало зусиль. «Звірівське мисливське господарство» – одне з показових в області, а тому саме на його прикладі потрібно вчитися хазяйнувати.
Догляд за тваринами: що це таке і з чим його їдять
Заступник начальника відділу мисливського господарства та охорони і захисту лісу Руслан Люшук розповів про те, що в усіх господарствах створені майданчики для підгодівлі. Наразі через погану погоду тварини не мають доступу до природних кормів, а тому їх треба підгодовувати. Так, на спеціалізованих майданчиках розміщені різні види годівниць: для оленів вони більші, а для козуль – менші. На гілках розміщені віники з листям, які влітку заготовляють єгері.Крім того, подбали тут і про найменших. За словами Руслана Люшука, коли кабанів багато, то зазвичай вони малят «до столу» не пускають тому лісничі для них побудували спеціальні годівниці.
Варто зауважити, що обов’язкова складова годівельного майданчику – солонці різних форм. За словами посадовця, сіль – це важливий елемент харчування тварин у будь-яку пору року. Крім того, на полях серед лісу щорічно висаджують різні сільськогосподарські культури, якими взимку годують тварин.
До слова, в тому, що тварини знають, де можна смачно поласувати, переконались і журналісти, адже під час семінару невелика зграя оленів із цікавістю споглядала непроханих гостей, чекаючи, коли ті підуть і дадуть їм змогу спокійно пообідати.
Традиції полювання по-волинськи
Руслан Люшук розповів про те, що на Волині вперше в Україні хочуть відродити традиції полювання, оскільки мисливці втратили шанобливе ставлення до тварин, перетворившись на загарбників: їхнє полювання має споживацький характер. А колись увесь ритуал супроводжувався звуковими сигналами.
Тож, з метою відновлення давніх традицій у мисливському господарстві в найвідповідальніші моменти полювання грають сурмачі. Для прикладу, спочатку всі охочі вишиковуються, аби прослухати привітання мисливцям. Коли ж розпорядник розпочинає полювання, то грає мелодія «Слухати всім», а після інструктажу сурми грають «Вихід на позиції».
Після цього всі роз’їжджаються на свої місця, де сидять у невеликих вежах, обладнаних лавками. Аби не сполохати здобич, мисливець повинен сидіти в засідці дуже тихо. Коли всі учасники займуть свої позиції, звучить мелодія «Початок загону». Тоді десять чоловіків у яскравому одязі за допомогою специфічних звуків починають заганяти тварин до мисливців. Як розповідають лісничі, першими біжать лисиці та інші маленькі тварини, а вже потім – копитні.
Після полювання всі збираються на майданчику, в центрі якого гіллячам з хвої споруджено місце для викладки дичини, а навколо стоять факели. За словами Руслана Люшука, вогонь – це своєрідна шана та прохання прощення в богів за забрані душі тварин. Здобич викладають від найменшої до найбільшої і для кожної грають сурми. Дуже часто мисливці всі разом після цього варять куліш із різними видами м’яса.
Руслан Люшук розповів і про те, що варто ходити на полювання з собаками, адже поранена тварина може втекти, а це погано як для лісу, так і для самої тварини, яка з часом все одно помре.
Полювання – задоволення не з дешевих. Так, якщо мисливці вирішили йти на козулю, то це обійдеться 1,5-2 тисячі гривень, якщо ж на кабана, то, залежно від розміру трофеїв, – від 3 до 5 тисяч гривень, а от олені вартують до 10 тисяч гривень.
Цікаво проходить полювання на вовків, адже такий трофей – справа честі для мисливця, тому що вполювати цього звіра досить складно.
На імітоване полювання їздила Анна Єкименко
http://vip.volyn.ua/article/polyuvannya-po-volinski-surmi-vognishche-ta-kulishfoto
.jpg)