22/01/2013
8ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
ДКУД _______
НАКАЗ
21.01.2013 Київ №9
Про затвердження Методичних вказівок з відведення і
таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду
місць заготівлі деревини в лісах
Державного агентства лісових ресурсів України
Відповідно до пункту 9 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 458,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методичні вказівки з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Державного агентства лісових ресурсів України, що додаються.
2. Визнати такими, що втратили чинність, накази Державного комітету лісового господарства України від 22 листопада 2010 року № 403 «Про підвищення якості відведення лісосік» та Державного агентства лісових ресурсів України від 18 липня 2011 року № 508 «Про внесення змін до наказу Держкомлісгоспу від 22.11.2010 № 403».
3. Голові Рескомлісу АР Крим, начальникам обласних управлінь лісового та мисливського господарства, керівникам підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, забезпечити належне виконання цього наказу.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Голови Макарчука Я.І.
Голова В.М. Сівець
Примітка: Для збереження файлу Методики, збережіть його у форматі Word (тобто в назві файлу додайте .doc).
8 коментарів
Forester
Інструкції – варто, Правила – варто, Закони – безперечно. Але, чи можна не виконувати Методичні вказівки, приміром, саме ці?
Проста цікавість спонукала знайти пункт 9 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, що став правовою підставою для затвердження цих методичних вказівок:
"9. Держлісагентство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції (254к/96-ВР) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держлісагентства України."
Отже правовою основою затвердження Методичних вказівок стало повноваження Держлісагенства видавати накази.
Але ж тоді будь-які нормативи, вказівки тощо можна затверджувати наказами Держлісагентства.
Проте змінений (зовсім недавно) Лісовий кодекс покладає цю функцію на Мінагрополітики, яке "забезпечує нормативно-правове регулювання з ведення лісового господарства" (стаття 28), але не на Держлісагентство (стаття 28-1).
Ось звідки питання – чи можна не виконувати Методичні вказівки, що власне мають сумнівну правову основу?
лісовод
Положення галузевої науки ще за радянських часів було не зовсім визначеним. Проте завдяки зацікавленості держави та розумного галузевого керівництва в Москві, було розроблено механізм роботи, в якому мали місце і наукові пошуки, широкомасштабні експедиційні дослідження, і разом з ними на "виході" з кожної теми були практичні настанови, в яких була зацікавлена галузь.
Сьогодні ситуація кардинально змінилась. З одного боку відсутність належної матеріальної бази і кадрового потенціалу не дозволяє підняти на новий рівень проведення наукових досліджень, а з іншого – відсутність зацікавленості в нових розробках з лісовирощування. Ось і виходить як з тим "чемоданом" без ручки, і нести тяжко і викинути жалко.
Останнім часом ми все звикли кивати на Європу і на її досвід. Не будемо говорити про країни, які ніколи себе не відносили до соціалістичних. Візьмемо для прикладу Польщу і подивимось скільки витрачає державний холдинг "Ліси Польщі" на наукові розробки. Ця сума складає близько 4 млн. дол. США власних коштів щорічно. Причому ці кошти холдинг "роздає" під їм же визначений перелік наукових розробок.
А які наукові розробки цікавлять наших потенційних замовників починаючи з рівня лісгоспу? А якщо мова зайде про оплату робіт, то результат у 99 випадках із 100 буде прогнозованим.
От і маємо, що маємо….
kverkur
Не розумію. для чого було перезатверджувати ці Вказіву знову, коли решта лісокористувачів юридично повинна користуватися "Наставлением по отводу и таксации лесосек в лесах СССР" затверджених Дежкомлісом СРСР удумайтеся 27.12.1968 року???!!!!!!!!!!!!! Невже за 20років Дежкомлісгосп-Держлісагенція України не змогли вирішити це питання та затвердити єдиний документ для всіх лісокористувачів?????!!!!! Ну про що тоді можна говорити??
Інше запитання- де в цьому документі методика або нормативи по розподілу відведеної до рубки деревини по сортиментам і сортам, так як це вимагають у Держлісагенції для проведення аукціонів на ще не заготовлену деревину, яка росте на відведених лісосіках??? То ДЕ норматив?
Хто дасть відповідь на ці запитання????
lismen2013
Ознайомився! Концептуальних змін в них не знайшов. Лише внесені зміни до пункту 2.6 щодо конфігурації та площі лісосік, пункту 7.1 в рядку "Вид, спосіб рубки" – освітлення в незімкнутих л.к. – це рубки догляду (зверніть увагу!!!) та згідно з додатком 1 не потребують погодження з органами Мінприроди виявлені розбіжності в матеріалах лісовпорядкування (з практичної сторони цілком вірно (немає акта – свої гроші цілі), але порушуються вимоги абз. 4 ст. 48 ЛкУ). Інші зміни не суттєві та виправлені минулі граматичні помилки. Але вони ще є. Видно, що в Агентстві відсутні літредактори.
Шановний kverkur, спілкуючись з колегами, знаю, що в Агентстві пустий кабінет юрвідділу. Вакансії! Чому? Незнаю! Так хто ж буде їх розробляти? Зато мають при собі начальники управлінь власних секретарок. Може ці київські дами нормативи і розробляють (вибачаюсь за сарказм)?
Стоп! А які функції виконує УКРНДІЛГА? Де їхні нормативи? В Росії наукові уми з Пушкіно щось же видають на гора!
kverkur
Шановний lismen2013 у мене також виникає постійно запитання стосовно наших наукових співробітників та науково-дослідних інститутів у лісовому господарстві. Я то по практичній роботі з ними не спілкуюся, проте не розумію чим вони займаються. Можливо для системи Держлісагенства вони і видають якісь рекомендації, настанови, проте у системі лісового господарства МінАПК ми цих рекомендацій не бачимо зовсім. Аналогічно щось не відомо мені і про участь вчених мужів у питаннях розробки нормативної бази для лісового господарства. А на мою думку ці люди і інститути повинні відігравати тут основну роль. Проте нажаль це зовсім не відчувається.
На мою думку немає в Україні лісової науки. Навіть якщо взяти таке важливе для практичного застосування у системі лісового господарства питання що виникає у зв’язку з обрахуванням збитків завданих незаконними (самовільними) рубками і сам підхід стосовно юридичного розуміння цих незаконних чи самовільних рубок немає. Хоча погоджуюсь це і не наукова проблема, проте вирішувати її то необхідно і для цього потрібно розробити відповідну зрозумілу нормальну життєву методику.
А питання проведення рубок в лісах і нормативна база по ньому. Це вже точно наукова тема. Основне, що потрібно в кінцевому для вирощування лісу – щоб ліс мав максимальну продуктивність і біологічну стійкість, виконував ті завдання, що визначені відповідно до його категорій захисності. В даний час діючі настанови по проведенню рубок більше ставлять лісоводів у вузькі рамки дотримання тих чи інших нормативних показників (особливо це стосується рубок догляду), і у випадку порушення лісоводом цих нормативів на практиці є лише «козирем» для різних контролюючих і правоохоронних органів в ході перевірок і при цьому останніми зовсім не береться до уваги, що часто з лісівничої точки зору лісу не тільки не нанесено шкоди, а навіть навпаки забезпечено йому максимально-комфортні умови росту. Проте лісоводам довести це не можливо, бо їх швидко «заженуть» під порушення показників визначених нормативним документом. Тобто лісівник не може самостійно виконувати роботи по догляду за лісом з урахуванням тих чи інших особливостей місцеросту лісу, з урахуванням особистого практичного досвіду роботи, щоб при цьому отримати максимальний ефект від своєї роботи на користь лісу.
Для науки тут не початий край діяльності. І цього чекають лісоводи-практики
admin
Ниже приведен один из докладов на коллегии, по вопросу посвященному лесной науке. Кажется, это было летом 2011 года… Я ещё был на той коллегии и помню, что доклад сопровождался отличной презентацией, которой у меня нет и без которой текст многое теряет. Однако, основная особенность научного взгляда на проблемы очевидна: лесная наука в значительно большей мере зациклена сама на себе и своих проблемах, чем на проблемах отрасли… Ловлю себя на мысли: кажется я никогда не слышал директора УкрНИИЛХА говорящего о проблемах отрасли, – его конек – проблемы науки и её бедственное положение. В этой связи невольно вспоминаю классический вопрос-посыл любому руководству от Георгия Николаевича Конончука (его любил повторять Валерий Михайлович Брежнев): "Вы там сперва определитесь, – собака машет хвостом или хвост собакой?!". Хочу подчеркнуть, что сложившиеся подходходы к руководству лесной наукой нельзя ставить в вину работникам Научно-технического управления, среди которых много (для меня три – это уже много) симпатичных мне людей, а также научным сотрудникам наших НИИ и станций: их просто поставили в рамки, выйти за которые можно только ценой увольнения, потери должности, зарплаты, льгот и пенсий… Требовать подобного "самопожертвования" никто не вправе…
Шановний Вікторе Миколайовичу, члени колегії, присутні.
З початку 2010 року галузеві науково-дослідні інститути та їх дослідна мережа працюють над виконанням завдань, поставлених у Тематичному плані досліджень на 2010 – 2014 роки, погодженому нами з Національною академією наук України.
Згідно цього плану з 2010 року ведуться дослідження за 22 науковими темами, зокрема фундаментальні дослідження – 1 тема, прикладні дослідження – 21 тема.
Пріоритетні напрямками наукових досліджень, визначені на основі запитів виробництва, приведені на екрані. Найбільші обсяги робіт направлені на вдосконалення систем ведення лісового господарства, лісовідновлення та лісорозведення, захист лісу, лісову селекція, екологію та моніторинг, агролісомеліорацію.
Основна кількість наукових рекомендацій, настанов, нормативних документів, буде остаточно сформульована наприкінці планового періоду досліджень – у 2013 році.
Проте життя не стоїть на місці і за останні півтора роки в лісовому господарстві виникли нові реалії і завдання, які потребують наукового вирішення. У зв’язку з цим в проекті наказу з даного питання передбачений пункт щодо розробки і внесення змін до галузевого плану науково-дослідних робіт.
На даний час по окремих етапах досліджень вже отримані проміжні результати. Найвагоміші з них:
• Уточнено нормативи захисної лісистості за природними зонами.
• Визначено оптимальні строки садіння лісових культур на великих згарищах Степової зони.
• Встановлено причини всихання ялинників Українських Карпат.
• Вивчений вплив сучасних способів трелювання деревини на лісове середовище.
• Оцінено вразливість лісових екосистем України до змін клімату.
• Проведено моделювання накопичення вуглецю в лісових екосистемах.
На протязі останнього року інститутами було виконано ряд додаткових завдань по розробці методичних документів, серед них розроблено:
• Інструкції «Рубки переформування у лісах Карпат» і «Лісовідновні рубки у лісах Карпат»;
• «Концепція розвитку транспортної мережі в підвідомчих лісах »;
• «Методичні рекомендації з організації планування і будівництва лісогосподарських автодоріг в рівнинних регіонах»;
Декілька слів про госпдоговірну тематику. Наукові розробки, які проводяться нашими інститутами на прямі замовлення та за кошти підприємств є важливим способом забезпечення наукової підтримки виробництва.
Протягом 2010-2011 років на безпосередні замовлення підприємств виконувалися 149 наукових розробок. Виконання досліджень здійснюється пропорційно їх оплаті. Однак, в окремих випадках спостерігається невиконання замовниками фінансових зобов’язань. Загальна договірна вартість цих робіт у минулому році склала 2 мільйони 670 тис. грн., з них фактично профінансовано лише 1 мільйон 750 тис. грн. Загальна картина приведена на екрані.
В системі Держлісагентства найактивніше замовляють госпдоговірні наукові розробки Житомирське, Івано-Франківське, Полтавське, Чернігівське та Чернівецьке облуправління.
Хочу підкреслити що госпдоговірні наукові розробки – це перш за все професійна наукова підтримка діяльності наших підприємств, а лиш потім кошти, завдяки яким інститути мають змогу розширювати польові дослідження та вдосконалювати матеріальну базу. Тому цей напрямок наукової діяльності потрібно розвивати на основі спільної зацікавленості.
Для оптимізації і уникнення дублювання науково-дослідних робіт, які проводяться на договірній основі необхідно визначити найбільш важливі для конкретних підприємств проблеми та підготувати їх орієнтовний перелік. Ці положення внесені в проект наказу.
Ситуація з науковими кадрами у нас достатньо стабільна. Безпосередньо у сфері науки зараз працює 256 осіб, з яких 12 докторів та 53 кандидатів наук. Кількість докторів і кандидатів порівняно з 2010 роком збільшилася на 1 та 3 особи відповідно. Проте високопрофесійних виконавців та керівників наукових робіт все ще недостатньо як в інститутах, так, особливо, в дослідній мережі.
За віком науковців найбільш загрозлива ситуація склалась у науково-дослідному інституті гірського лісівництва, де більшість наукових співробітників старша 60 років. Враховуючи пенсійний вік багатьох докторів наук, після введення в дію нового пенсійного законодавства, інститути можуть втратити чисельний склад своїх Вчених рад.
Для посилення кадрового забезпечення галузевої науки проводиться цільова підготовка спеціалістів вищої кваліфікації через навчання в аспірантурі. Кількість аспірантів складає 24 особи, у т.ч. – половина з них з відривом від виробництва.
Значна робота ведеться щодо наукових форумів. За півтора роки інститутами підготовлено та проведено 11 конференцій та семінарів та 12 робочих нарад.
Науковці представляли галузь на 91 науковій конференції, у тому числі у 18 – за кордоном.
Проводиться інтенсивна видавнича діяльність. Науковцями опубліковано майже 500 праць, у тому числі – 20 монографій та 297 статей. Видано 2 випуски міжвідомчого тематичного наукового збірника „Лісівництво і агролісомеліорація”.
Науковці галузі продовжують приймати участь міжнародних проектах і програмах технічної допомоги. Останнім часом таких проектів було 6. Перспективи розвитку цього, необхідного для підвищення міжнародного рівня нашої науки напрямку, прямо пов’язані із стимулюванням участі науковців у міжнародних проектах. Для цього в інститутах потрібно розробити необхідні механізми, як це робиться в багатьох країнах.
Залишається проблемою сплата членських внесків до міжнародних організацій, членами яких є наші інститути. Це IUFRO Міжнародна спілка лісових наукових організацій, щорічний членський внесок до якої складає 224 євро. Членство Європейського лісового інституту, єдиним від України членом якого є УкрНДІЛГА, потребує внесок у розмірі 1250 євро на рік. Останні 10 років інститут не сплачував внески готівкою, йому зараховувались спільні наукові розробки та публікації. Проте цей шлях тимчасовий, і вже себе вичерпав. Реальних коштів і механізмів оплати внесків валютою за кордон у в інститутах немає і їх треба розробити.
Як видно з таблиці, нажаль, бюджетні кошти, які передбачаються Мінфіном для ведення наукових досліджень в Держлісагентстві приблизно на 40 відсотків менші від тих, що заплановані у Державній програмі «Ліси України». І лише за рахунок коштів спецфонду, тобто госпдоговірної тематики, ситуація не така гостра.
У зв’язку з цим залишається нераціональною структура видатків на ведення науково-дослідних робіт. Наприклад на зарплату з нарахуваннями останні роки іде понад 80 відсотків всіх коштів, а якщо розглядати бюджетні кошти – то 93, при оптимальному рівні до 60 відсотків.
Така структура видатків блокує оновлення матеріальної бази та проведення експедиційних досліджень. І це знову ж таки підтверджує необхідність для інститутів посилити роботу в рамках додаткового укладання прямих договорів з лісгоспами.
Враховуючи відсутність останні роки капітальних вкладень на науку, складною залишається ситуація з розвитком матеріально-технічної бази інститутів.
Станом на 01.07.2011 р. на балансі наукових установ знаходиться 208 будівель та 90 інженерних споруд. Із загальної кількості будівель – 92 будинків виробничого призначення, 13 адміністративних будинків і 12 наукових корпусів, 91 об’єкт соціального призначення. Основна їх кількість побудована ще у 1950-1960 роках і потребує капітального ремонту.
Із загальної кількості – 49 це житлові будинки і 3 гуртожитки. Але в них зараз мешкає тільки 16% працюючих у галузевій науці. 57% квартир житлового фонду приватизовано. В той же час, в інститутах гостро стоїть питання з забезпеченням житлом працівників.
Витрати на утримання житлового фонду перевищують квартплату в 5 разів. Тому необхідно невідкладно вирішити питання передачі житлових будинків, квартири в яких приватизовані, органам місцевої влади.
Треба відмітити, що лише завдяки допомозі підприємств галузі, в УкрНДІЛГА за рік капітально відремонтовано приміщення наукової бібліотеки, зроблено ремонт деяких інших приміщень.
Лабораторне та польове обладнання, що є в наукових установах на даний час фізично зношене і морально застаріле. Навіть багато лісогосподарських підприємств на сьогодні укомплектовані вже більш сучасним обладнанням. Без технічного переоснащення інститутам складно забезпечувати належний рівень наукової підтримку лісової галузі.
Це ж стосується технічної бази лісових господарств дослідної мережі.
Тому без допомоги галузі вирішити ці проблеми буде неможливо.
Головним критерієм ефективності наукових досліджень був і залишається позитивний ефект від впровадження наукових розробок.
Зараз, відповідно до галузевого плану впровадження наукових розробок, підвідомчі підприємства повинні впроваджувати 26 наукових розробок та здійснювати дослідно-виробничу перевірку 14 розробок.
Проблеми, які галузь має с впровадженням, існують давно і мають системний характер.
Перш за все це низька зацікавленість підприємств у залученні до виробничого процесу наукових розробок.
Не використовуються такі механізми наукової підтримки впровадження як науковий супровід та авторський нагляд. Причина – відсутність на це коштів в наукових установах з одного боку і небажання підприємств витрачати додаткові кошти на ці заходи з іншого.
Не зважаючи на попередні рішення з цього питання все ще недостатньо використовується потенціал впровадження через роботу об’єднання «Укрдержліспроект». Впровадження вимагає обов’язкового врахування при плануванні діяльності підприємств. Тому нами внесено ряд доповнень до розділу «Організація впровадження результатів НДР» у галузевому «Порядку формування тематики та контролю за виконанням науково-дослідних робіт».
Це покращить механізм надання авторської підтримки, конкретизує обсяги і фінансування робіт по впровадженню у розрізі окремих підприємств.
Пункт щодо затвердження нової редакції Порядку внесено в проект наказу, який ми просимо колегію підтримати.
Дякую за увагу.
admin
Действующий темплан есть на сайте УкрНИИЛХА. Дублирую его не заполняя таблицы в той же последовательности: номер темы, название темы, руководитель. Источник: http://uriffm.org.ua/ndr
Сайт Ивано-Франковского института у меня перестал открываться. Может они сменили адрес?
Остальные материалы (внедрение, хотелки) разосланы в конце 2012 года по всем ОУЛМГ. В оригинале они подготовлены в формате Excel, но мне было лень строить таблицы: и так всё понятно.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН на 2010-2014 рр.
При формуванні Тематичного плану науково-дослідних робіт Держкомлісгоспу на 2010-2014 рр. Конкурсною комісією розглянуто пропозиції підвідомчих підприємств, установ та організацій, структурних підрозділів Держкомлісгоспу щодо пріоритетних напрямів наукових досліджень і потреби у конкретних наукових розробках, необхідних для забезпечення діяльності та вирішення проблем галузі, та проведено конкурсний відбір зазначених пропозицій у три етапи.
Наказом №383 від 30.12.2009 р. тематичний план затверджено і погоджено з НАНУ.
№ теми: Назва теми: Керівник теми:
2. "Дослідити ефективність використання лісорослинного потенціалу лісами України (рівнинна частина та гірський Крим) і розробити систему заходів щодо підвищення їх продуктивності та формування деревостанів природного походження" . Руководитель: д.с.-г.н., проф., член-кор. УААН В.П.Ткач
15. "Удосконалити технології створення лісових культур на великих згарищах та вирощування садивного матеріалу головних лісоутворювальних порід" Руководитель:к.с.г.н., с.н.с. В.М.Угаров
11. "Розробити систему діагностичних показників ґрунтів для оцінки їх придатності до залісення (для рівнинних умов України)" Руководитель: к.с.г.н. С.П.Распопіна
21. "Визначити якісні та кількісні показники впливу шкідливих комах на стан крон, приріст і відпад дерев сосни і дуба в деревостанах рівнинної частини України та гірського Криму" Руководитель:д.с.г.н., с.н.с. В.Л.Мєшкова
9. "Вивчити причини та динаміку масових лісопатологічних процесів у сучасних умовах та розробити заходи щодо підвищення стійкості лісів"Руководитель:к.с.г.н., с.н.с. І.М.Усцький
14. "Розробити вдосконалені рекомендації щодо формування та експлуатації лісонасінної бази в сучасних умовах на засадах популяційної та плюсової селекції" Руководитель: к.с.г.н., с.н.с. С.А.Лось
7. "Збереження генетичних ресурсів лісових порід і отримання генетично поліпшеного репродуктивного матеріалу для лісових насаджень та плантацій" Руководитель:к.б.н., с.н.с. Р.Т.Волосянчук
22. "Удосконалити методи інвентаризації та моніторингу лісів відповідно до вимог сталого ведення лісового господарства" Руководитель: к.с.г.н., с.н.с. І.Ф. Букша
23. "Вивчити структурно-функціональні зміни деревостанів в умовах антропотехногенного впливу та розробити рекомендації щодо ведення лісового господарства в них" Руководитель: к.с.г.н., с.н.с. В.П. Ворон
38. "Розробити методи оцінки та моніторингу біорізноманіття лісових територій для визначення їх охоронного статусу" Руководитель: к.б.н., с.н.с. Г.В.Бондарук
24. "Розробити концептуальні засади агролісомеліорації і степового лісорозведення та обґрунтувати зональні нормативи захисної лісистості в сучасних умовах"Руководитель:к.с.г.н., с.н.с. Г.Б.Гладун
25. "Вивчити сучасний стан лісових насаджень на рекультивованих землях та розробити рекомендації щодо ведення господарства в них" Руководитель:с.н.с. П.Б.Тарнопільський
18. "Вивчити сучасний перерозподіл радіонуклідів у компонентах лісових екосистем і накопичення їх у продукції лісового господарства" Руководитель: д.с.г.н., проф. В.П.Краснов
13. "Вивчити особливості гніздування мисливських видів водоплавних птахів на території Північно-східної України і розробити систему заходів щодо підвищення його успішності" Руководитель: к.с.г.н., с.н.с. І.М.Шейгас
17. "Дослідити особливості організації та ведення мисливського господарства в Україні в сучасних умовах" к.с.г.н., с.н.с. І.М.Шейгас
30. "Розробити організаційно-економічні моделі розвитку підприємств лісового господарства на регіональній основі" к.е.н., с.н.с. А.С.Торосов
40. "Розробити державну систему електронного обліку деревини на базі автоматизованої інформаційної системи Держкомлісгоспу" Руководитель: к.е.н., с.н.с. А.В.Полупан
"План впровадження
результатів закінчених науково-дослідних робіт на підприємствах Держлісагентства України в 2013 році"
Структура таблицы: № п/п, Назва розробок, що впроваджуються, У вигляді якого документу подані пропозиції, Місце впровадження, Одиниці виміру, Обсяг впровадження
Київське га 30
Кіровоградське га 15
Полтавське га 20
Сумське га 55
Харківське га 160
2. Рекомендації з використання гербіцидних препаратів для проведення хімічних прополок в культурах сосни звичайної в умовах Лісостепу та Полісся України Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 04.02.11р.
Житомирське га 50
Київське га 50
Рівненське га 50
Черкаське га 40
Чернігівське га 50
3. Методичні рекомендації щодо захисту сіянців сосни від вилягання та шютте у відкритому та закритому ґрунті Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 04.02.11р.
Київське га 5
Полтавське га 5
Сумське га 3
Чернігівське га 5
4. Методичні рекомендації щодо обстеження осередків стовбурових шкідників лісу Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 04.02.11р. Рескмліс АР Крим тис. га 10
Сумське тис. га 5
Харківське тис. га 10
Херсонське тис. га 10
Чернігівське тис. га 5
5. Рекомендації щодо вирощування садивного матеріалу цінних супутніх порід у відкритому та закритому ґрунтах Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 04.02.11р.
Луганське тис. шт. 50
Сумське тис. шт. 100
Харківське тис. шт. 50
Херсонське тис. шт. 50
УкрНДІЛГА тис. шт. 20
6. Рекомендації щодо інтенсифікації вирощування лісових культур на рекультивованих землях Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 04.02.11р. Дніпропетровське га 10
Донецьке га 20
Житомирське га 15
Кіровоградське га 15
7. Рекомендації з рубок догляду в культурах сосни звичайної на рекультивованих відвалах відкритих розробок корисних копалин Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 04.02.11р.
8. Рекомендації щодо підвищення стійкості лісових насаджень основних лісоутворюючих порід, в яких спостерігаються патологічні процеси. Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 04.02.11р.
Київське га 50
Рівненське га 50
9. Методичні рекомендації щодо обстеження осередків стовбурових шкідників лісу Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №1 від 04.02.10р. Луганське га 50
Львівське га 50
Тернопільське га 100
Харківське га 50
Чернігівське га 20
УкрНДІЛГА га 20
10. Рекомендації щодо принципів застосування лісових меліорацій на ландшафтно-екологічній основі Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 17.12.09р.
Донецьке га 7
Луганське га 10
Херсонське га 10
УкрНДІЛГА га 10
11. Настанови з ведення господарства в Нижньодніпровських лісах. Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ України прот. №2 від 05.06.08р. Херсонське тис. га 10
Миколаївське тис. га 4,2
Укр НДІЛГА га 500
12. Рекомендацій з комплексного захисту лісових культур від комах-шкідників коріння Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №4 від 26.12.08 р.
Львівське га 50
Тернопільське га 100
Харківське га 100
Хмельницьке га 20
Чернігівське га 200
Укр НДІЛГА га 20
13. Рекомендації з обстеження соснових культур на заселеність шкідливими комахами Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №3 від 27.08.07р.
Київське га 200
Луганське га 150
Харківське га 100
Укр НДІЛГА га 130
14. Рекомендації щодо покращення стану та посилення екологічних функцій лісів зелених зон навколо населених пунктів України Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №3 від 27.08.07р.
Донецьке га 60
Київське га 100
Луганське га 150
Рівненське га 100
Харківське га 200
Херсонське га 10
15. Рекомендації щодо покращення стану та підвищення меліоративної ефективності захисних лісових смуг різного цільового призначення Рекомендації розглянуті ВР УкрНДІЛГА прот. №2 від 05.03.03, затв.НТР ДКЛГУ прот. №3 від 27.08.07р.
Донецьке га 7
Запорізьке га 15
Херсонське га 10
Укр НДІЛГА га 10
16. Рекомендації щодо інтенсифікації вирощування садивного матеріалу та підвищення ефективності створення лісових культур Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 30.10.06р.
Кіровоградське тис. шт. 100
Київське тис. шт. 200
Луганське тис. шт. 50
Миколаївське тис. шт. 100
Полтавське тис. шт. 200
Харківське тис. шт. 300
Херсонське тис. шт. 2 500
Укр НДІЛГА тис. шт. 150
17. Рекомендацій зі створення та експлуатації насінних плантацій сосни звичайної (Pinus silvestris L.) І та ІІ порядків Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 30.10.06р.
Київське га 38
Луганське га 20
Полтавське га 15
Сумське га 10
Харківське га 45
Чернігівське га 6
18. Рекомендації з регулювання чисельності великих хижих ссавців. Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 30.10.06 р.
19. Попередні рекомендації зі створення лісонасінної бази найбільш перспективних інтродуцентів деревних рослин. Рекомендації УкрНДІЛГА, затв. НТР ДКЛГ прот. №2 від 30.10.06 р.
Сумське га 5
Черкаське га 6
20. Методичні рекомендації з реабілітації лісів на територіях забруднених радіонуклідами внаслідок аварії на ЧАЕС. Рекомендації розглянуті ВР УкрНДІЛГА прот. №13 від 13.10.04 затв.НТР ДКЛГУ, прот. № 1від 22.12.05р.
Волинське тис. га 5
Житомирське тис. га 15
Київське тис. га 15
Рівненське тис. га 45
Чернігівське тис. га 15
ПРИМЕЧАНИЕ. В НАШЕЙ лесной СИСТЕМЕ многие десятилетия темы НИР определяют, исходя из желания ученых-исполнителей (потребности отрасли всегда были вторичны), которые естественно опираются на библиотеку с отчетами за последние 40-60 лет и её помощью минимизируют свои трудо затраты. Ниже приведены последние, я бы сказал "панические" "хотелки" УкрНИИЛХА, направленные на то, чтобы предприятия отрасли помогли "науке" компенсировать сокращение бюджетного финансирования. Обычно, такого рода предложения исполняются если:
Почитайте…вдумайтесь… оцените…Может быть кому-то, как и мне, тоже вспомнится "палата №6". Лично я очень скептично отношусь к возможности практической реализации ниже следующих "хотелок". Впрочем, пусть кто-либо иной их оценит.
Орієнтовний перелік науково-дослідних робіт, які можуть бути здійснені на замовлення підприємств Держлісагентства України /на 2013 и последующие…М.П./
Структура таблицы: п/п, Потенційний замовник (облуправління), Назва теми, Очікувані соціально-економічні та науково-технічні результати
1. Вінницьке, Хмельницьке; "Дослідити вплив поступових та вибіркових рубок головного користування на відновлення та формування дубових лісостанів Поділля Рекомендації щодо проведення несуцільних рубок головного користування в дубових лісах Поділля (Доповнення до "Правил РГК", 2007 р.)
2. Полтавське,Сумське, Харківське; Дослідити хід росту модельних та еталонних деревостанів основних лісотвірних порід Лівобережного Лісостепу та розробити їх нормативну базу Регіональні ТХР модельних та еталонних деревостанів. Регіональні сортиментні та товарні таблиці. Уточнені віки стиглості.
3. Волинське, Житомірське, Рівненське, Вінницьке, Хмельницьке, Черкаське, Полтавське, Сумське, Харківське, Луганське, Херсонське; Дослідити вплив різних способів і технологій комплексних рубок на ріст, формування і продуктивність рівнинних лісів основних господарсько цінних порід Полісся, Лісостепу та Степу Проект інструкції з проведення комплексних рубок у рівнинних лісах України (Доповнення до «Інструкції з проведення рубок формування і оздоровлення лісів»)
4. Вінницьке; Розробити методику розрахунку сортиментно-гатункової структури лiсосiчного фонду лісогосподарських підприємств Вінницької області Методичні вказівки з розрахунку сортиментно-гатункової структури лiсосiчного фонду лісогосподарських підприємств Вінницької області
5. Вінницьке, Кіровоградське, Миколаївське, Одеське; Дослідити особливості стану та продуктивності деревостанів ушкоджених ожеледдю у 2000 році Рекомендації з покращення стану та підвищення продуктивності лісів ушкоджених ожеледдю
6. Волинське, Житомирське, Чернігівське, Сумське; Удосконалити сортиментні таблиці для основних лісотвірних порід лісостанів на основі моделювання профілю стовбурів. Сортиментні таблиці основних лісотвірних порід для умов Лісостепу
7. Рескомліс АР Крим; Дослідити особливості росту і формування букових лісів АР Крим Рекомендації щодо посилення еколого-захисних функцій букових лісостанів АР Крим.
8. Волинське, Київське, Полтавське,Рівненське,Харківське, Хмельницьке, Луганське; Дослідити вплив санітарних рубок на стан лісових насаджень та їх ефективність в системі лісовирощування Рекомендації з удосконалення санітарних рубок (Доповнення до "Санітарних правил в лісах України")
9. Київське, Сумське, Чернігівське; Дослідити вплив поступових рубок головного користування на особливості росту і формування соснових лісостанів Східного Полісся Рекомендації щодо проведення несуцільних рубок головного користування в соснових деревостанах Східного Полісся (Доповнення до "Правил РГК", 2007 р.)
10. "Волинське, Київське,Полтавське,Рівненське,Сумське, Харківське,Черкаське, Чернігівське; Вивчити еколого-економічну доцільність та особливості заміни соснових деревостанів, вражених кореневою губкою на листяні Рекомендації щодо заміни соснових деревостанів на деревостани листяних порід
11. Дніпропетровське, Херсонське, Миколаївське; Розробка сортиментних таблиць для сосни кримської, гледичії трьохколючкової для Південного Степу. Сортиментні таблиці для сосни кримської, гледичії трьохколючкової для Південного Степу
12. Волинське, Рівненське, Сумське, Чернігівське Дослідити вплив кореневої губки на формуваня соснових деревостанів та доцільність їх заміни на листяні Рекомендації щодо тимчасової заміни соснових деревостанів, вражених кореневою губкою, на деревостани листяних порід
13. Київське Вивчити особливості росту та формування насаджень на меліорованих землях та розробити рекомендації щодо ведення лісового господарства в них Рекомендації з ведення лісового господарства в насадженнях на меліорованих землях
14.Волинське, Житомирське, Чернігівське, Полтавське, Харківське, Черкаське, Луганське, Херсонське; Вивчити вплив великих лісових пожеж на властивості грунтів та терміни лісовідновлення на них у різних природних зонах Рекомендації з лісовідновлення на згарищах після великих лісових пожеж.
15.Вінницьке, Хмельницьке; Вивчити особливості формування і відтворення природних дубових лісостанів Правобережного Лісостепу. Рекомендації з проведення заходів щодо природного відтворення дубових лісостанів Правобережного Лісостепу
16. Рескомліс АР Крим, Сумське, Полтавське, Луганське, Дніпропетровське, Запорізьке, Миколаївське, Донецьке, Кіровоградське; Дослідити лісопридатність земель,переданих під заліснення , та їх ефективне використання при створенні лісових культур у Лісостепу та Степу Методичні рекомендації з визначення ступеня лісопридатності малопродуктивних земель, переданих під заліснення, та їх ефективного використання при створенні лісових культур
17. Луганське, Сумське, Харківське, Чернігівське; Дослідити особливості формування і відтворення природних соснових лісостанів Лівобережної України. Рекомендації з проведення заходів щодо природного відтворення соснових лісостанів Лівобережної України
18. Миколаївське, Одеське Удосконалити технології створення грунтоводоохоронних захисних лісових насаджень на схилових землях у Південному степу Рекомендації з удосконалення технології створення грунтоводоохоронних захисних лісових насаджень на схилових землях у Південному степу
19. Миколаївське, Полтавське; Розробка рекомендацій щодо заліснення підтоплених та засолених ділянок земель що передаються для заліснення.
20. Київське; Удосконалення технологій вирощування садивного матеріалу головних лісотвірних порід із закритою кореневою системою. Рекомендації з удосконалення технологій вирощування садивного матеріалу головних лісотвірних порід із закритою кореневою системою
21. Чернігівське,Сумське,Полтавське, Харківське. Вивчити закономірності та причини поширення всихання дубових деревостанів у Лівобережному Лісостепу Рекомендації з посилення стійкості та підвищення продуктивності дубових лісостанів Лівобережного Лісостепу
22.Луганське, Сумське, Харківське, Черкаське, Чернігівське; Вивчення біології, розвитку, поширення комплексу листогризучих п’ядунів – шовкопрядів, соснового пильщика східного та визначення рівня загрози пошкодження лісових насаджень. Рекомендації з прогнозування рівня загрози ушкодження лісових насаджень п’ядунами-шовкопрядами та сосновим пильщиком східним
23. Донецьке, Кіровоградське, Луганське, Одеське; Дослідити стан, вивчити причини ослаблення дубових насаджень у Степу та розробити заходи щодо посилення їх еколого-захисних функцій. Рекомендації з проведення заходів щодо покращення стану та посилення еколого-захисних функцій дубових насаджень у Степу
24. Черкаське; Вивчити причини інтенсивного всихання сосни звичайної в Притясминських борів. Рекомендації з удосконалення технологій ведення лісового господарства в Притясминських борах
25. Житомирське; Дослідити вплив вторинного заболочення на стан лісових екосистем. Рекомендації з ведення лісового господарства на меліорованих землях
26. Житомирське; Визначити причини всихання дубових, соснових та ясеневих насаджень на Поліссі України. Рекомендації з ведення господарства в ослаблених насадженнях Полісся
27. Сумське, Полтавське, Харківське; Провести відбір та соротовипробування швидкорослі стійких форм тополі з метою підвищення ефективності використання лісорослинного потенціалу земель Рекомендації щодо створення високопродуктивних культур псевдотсуги на селекційно-генетичних засадах
28. Вінницьке, Сумське, Харківське; Визначити швидкорослі стійкі форми модрини з метою створення високопродуктивних культур з коротким оборотом рубки Рекомендації щодо створення високопродуктивних культур модрини з коротким оборотом рубки на селекційно-генетичних засадах
29. Сумське; Дослідити рівень адаптації кліматипів сосни звичайної у географічних культурах у зв’язку з глобальним потеплінням клімату Пропозиції щодо визначення найбільш адаптованих до умов Східного Полісся та Лівобережного Лісостепу потомств кліматипів сосни звичайної у географічних культурах другого покоління
30 Кіровоградське, Сумське; Дослідити лінії дуба звичайного отримані від міжвидової його гібридизації в умовах Лісостепу Рекомендації зі створення ліній підвищеного генетичного рівня для отримання міжлінійних гібридів дуба звичайного підвищеної продуктивності
31. Миколаївське, Херсонське; Дослідити стан насаджень горіха волоського та підготовка рекомендацій щодо їх реконструкції в умовах Південного Степу Рекомендацій по реконструкції насаджень горіха волоського.
32 Рескомліс АР Крим, Житомирське, Київське, Рівненське, Черкаське, Полтавське , Луганське, Херсонське; Дослідити особливості розвитку сосняків , ушкоджених низовими пожежами та визначити критерії прогнозування їх всихання Рекомендації щодо покращення стану насаджень що постраждали від низових пожеж
33. Дніпропетровське, Луганське,Сумське, Харківське, Черкаське; Вивчити ступінь забруднення лісів важкими металами та виділити екологічно несприятливі території зелених зон мегаполісів і промагломерацій України. Картосхеми територій зелених зон міст лісів за рівнями стану забруднення важкими металами
34. Волинське, Житомирське, Київське, Луганське, Сумське, Харківське, Черкаське,Чернігівське; Оптимізація лісокористування в лісах зелених зон міст і населених пунктів. Рекомендації щодо оптимізації лісокористування в лісах зелених зон
35. Полісся, Лісостеп (лісогосподарські підприємства); Розробити методичні рекомендації для лісогосподарського підприємства щодо підготовки та реалізації проектів спільного впровадження згідно з механізмами Кіотського Протоколу. Методичні рекомендації для лісогосподарського підприємства щодо підготовки та реалізації проектів спільного впровадження згідно з механізмами Кіотського Протоколу
36. Житомирське, Сумське, Рівненське; Розробити методику відведення лісосік та визначення сортиментно-гатункової структури деревостанів без рубки модельних дерев Методика відведення лісосік та визначення сортиментно-сортної структури деревостанів на основі прямих вимірювань профілю стовбурів модельних дерев за допомогою програмно-технологічного комплексу Field-Map
37. Вінницьке, Волинське, Хмельницьке; Провести уточнення сортиментних таблиць для основних лісотвірних порід у різних регіонах України Регіональні сортиментні таблиці для основних лісотвірних порід на основі моделювання профілю стовбурів, визначених з допомогою новітнього лазерного та оптико-електронного обладнання
38. Закарпатське, Житомирське, Полтавське, Рівненське, Сумське, Ченігівське; Розробити методичні рекомендації для підготовки та реалізації проектів спільного впровадження згідно механізмів Кіотського Протоколу в лісогосподарському підприємстві. Методичні рекомендації щодо підготовки та реалізації проектів спільного впровадження згідно механізмів Кіотського Протоколу з урахуванням специфіки лісогосподарських підприємств
39. Вінницьке, Івано-Франківське, Чернівецьке,Львівське; Розробити методичні рекомендації та надати консультації щодо підтвердження легальності поставок деревини від лісогосподарських підприємств. 1. Методичні рекомендації щодо підтвердження легальності поставок деревини від лісогосподарських підприємств 2. Матеріали щодо проведення сертифікаційних аудитів згідно міжнародних вимог з урахуванням особливостей конкретного підприємства
40. Житомирське, Київське, Сумське, Харківське, Хмельницьке"; Розробити методично-інструктивні матеріали та програмне забезпечення для інформаційної підтримки безперервного лісовпорядкування у лісогосподарському підприємстві (на базі мобільної геоінформаційної системи Field-Map) 1.Методичні та інструктивні матеріали для проведення безперервного лісовпорядкування лісогосподарського підприємства на базі мобільної ГІС Field-Map. 2.Програмне забезпечення для роботи з лісовпорядними базами даних і цифровими картами на рівні лісогосподарського підприємства.
41. Житомирське, Луганське, Полтавське, Сумське, Херсонське; Доопрацювати і впровадити систему підтримки і прийняття рішень при винекненні лісових пожеж і підготува електронні карти-схеми про місце розташування і розгортання сил та засобів пожежогасіння Посібник користувача і електронні карти-схеми про місце розташування і розгортання сил та засобів пожежогасіння
42. Житомирське, Черкаське, Кіровоградське, Донецьке, Дніпропетровське; Вивчити динаміку формування лісорослинних умов у лісових насадженнях створених на рекультивованих землях та розробити рекомендації з ведення лісового господарства в них 1. Рекомендації з ведення лісового господарства на рекультивованих землях в Поліссі 2. Рекомендації з ведення лісового господарства на рекультивованих землях в Лісостепу
3. Рекомендації з ведення лісового господарства на рекультивованих землях в Степу "
43. Житомирське, Черкаське ; Дослідити вплив рекреації на лісові насадження на рекультивованих землях після видобутку титанової руди та бурого вугілля і розробити лісогосподарські заходи щодо поліпшення їх стану . 1. Рекомендації з ведення лісового господарства на рекультивованих землях після видобутку титанової руди та бурого вугілля в умовах інтенсивного рекреаційного навантаження в Поліссі 2. Рекомендації з ведення лісового господарства на рекультивованих землях після видобутку титанової руди та бурого вугілля в умовах інтенсивного рекреаційного навантаження в Лісостепу
44. Миколаївське; Розробка Концепції захисного лісорозведення та обласної схеми заліснення.
45. Житомирське; Вивчення інтенсивності радіоактивного забруднення продукції лісового господарства.
46. Рескомліс АР Крим, Вінницьке, Волинське, Житомирське, Запорізьке, Луганське, Сумське, Харківське; Дослідження економічної ефективності діяльності лісових мисливських господарств Рекомендації з економічної оцінки лісових мисливських угідь
47. Шацький НПП; Екологічне значення бобрових поселень в лісових фітоценозах Шацького НПП.
48. Рескомліс АР Крим, Вінницьке, Волинське, Житомирське, Київське, Рівненське, Сумське, Харківське, Чернігівське; Економічна оцінка лісових ресурсів рекреаційного призначення Рекомендації з економічної оцінки ресурсного потенціалу рекреаційних лісів
admin
Отвечая на вопрос уважаемого Kverkur привожу выдержку из своей докладной Самоплавскому, написанной 17 лет назад. С того времени многое изменилось.. В основном к худшему: я говорю не о "форме", которая безусловно прогрессирует, а о "содержании". Полностью текстовую часть этой докладной можно скачать в формате Word ЗДЕСЬ. В докладной была масса графиков и таблиц, которые в 21 веке уже никому не интересны. Однако, под текстом я бы подписался и сегодня (предварительно исправив орфографию и пунктуацию).
Кроме того, попытаюсь найти и разместить тематический план и какое-либо выступление о состоянии науки на коллегиях (темпланов и выступлений много, все они однотипны, но сейчас мне их будет проблематично найти, так как после недавнего "облома" компьютера я ещё не навел порядок и огромные массивы информации остаются на разных накопителях)…Так что простите, если быстро не сдержу обещания …
Что касается сегодняшнего положения дел, то для науки оно особенно печально. После ухода Николая Максимовича, который 12 лет (последние годы с астральной позиции члена коллегии , "физически", находясь уже в УкрНИИЛХА) упорно лоббировал в Киеве интересы УкрНИИЛХА (не надо "контору" путать с отраслевой наукой) и прочих "земляков", последовало прогнозируемое снижение бюджета на науку (на 30% по общему финансированию). Далее, как я думаю, последуют: с одной стороны, попытки выбить деньги на "ХД" из отрасли, а если повезет и из бюджета; с другой, – вопросы руководства к науке, типа, – "А чем вы там занимаетесь?" и попытки заставить науку приносить "ощутимый результат". Чем это закончится – посмотрим. По большому счету, лесное образование, лесная наука, лесоразведение, лесное хозяйство в южных, "не ресурсных" областях, то есть всё, что не приносит деньги, как мне кажется, "Шота Руставели" мало интересует…
В системе УкрНИИЛХА есть несколько хороших научных сотрудников, но их очень мало, кроме того все они нашли себе нишу, занимаясь вопросами отдаленными от "горячих точек" практической жизни отрасли. Законы и нормативы – это прерагатива руководства…Я давно заметил, что структура и содержание документов, отражают стиль мышления и уровень знаний их авторов. Почитайте, сравните и поймете, что в наших законах и нормативах 21 века взято из из "нашего доброго планово-коммунистического детства"…, что привнесено сумбурным и не структурированным мышлением и привычкой к наукообразному многословию. Научно-техническая революция последних десятилетий, также как и годы независимости Украины нашу законодательно-нормативную базу, конечно, из-менили (или из-уродовали?), но не сильно…
Кстати, сейчас во всех бедах отрасли некоторые обвиняют нынешнее е руководство. Я категорически с этим не согласен и думаю, что наше "системное движение вверх" "по лестнице ведущей вниз" началось ещё в 2000 году, когда на посту заместителя председателя Госкомлесхоза В.М.Брежнева сменил Н.М.Ведмидь, возглавивший в Госкомлесхозе лесное хозяйство и лесную науку, а также определивший содержание нового цикла пересмотра лесного законодательства, который начался в 2002 году и ещё не завершен. Кроме того, абсолютно все нынешние начинания руководства (и бирки, и торговля, и…многое другое) освящены лесной наукой. Роли "прожектора, освещающего путь отрасли", "проводника, прокладывающего дорогу в будущее", " эксперта, отстаивающего Правду", "хранителя отраслевой морали, способного противостоять лжи и подлости" наука никогда не играла. Не было у неё исполнителей на эти роли, а те что появлялись – не приживались. Поверьте, мне очень жаль, что всё так случилось… Судьба лесной науки и лесной отрасли могла и должна была сложиться совсем по другому…
Ниже выдержка из докладной 1997 года, относящаяся к темплану.
4. Тематика НИР
«Энто как же, вашу мать
Извиняюсь понимать?
Мы ж не Хранция какая,
Чтобы смуту поднимать!»
Л.Филатов
Для понимания сложившейся в науки ситуации надо отдавать себе отчет в том, что сегодня мы являемся свидетелями завершения целого этапа ее развития, начавшегося в после военные годы на волне Сталинского плана преобразования природы. Пользуясь терминологией нашего Президента его можно назвать – этапом партийного руководства наукой. В этот период в основном определилась научная специализация УкрНИИЛХА – селекция, семеноводство, лесовосстановление и лесоразведение, агролесомелиорация в самом широком смысле этого понятия, в меньшей степени защита леса, лесоводство и механизация. В конце 60-х начале 70-х годов вместе с новым директором П.С.Пастернаком в УкрНИИЛХА пришла новая волна исследователей, которая принесла с собой новые научные направления – типология и взаимодействие пород, кругооборот веществ и удобрение лесов, устойчивость сосны к корневой губке, разработка и внедрение АСУ, влияние промышленных выбросов на леса…
На данном этапе украинская лесная наука приобрела многие весьма специфические черты, которые к сожалению развились и укрепились в годы перестройки и независимости. Среди них:
• Переферийность. Развитие науки осуществлялось в рамках внутрисоюзной специализации, под непосредственным руководством из Москвы. От научных разработок, служащих основой государственного лесоуправления УкрНИИЛХА был практически отстранен. Все решалось в Москве. Практически во всех исследованиях УкрНИИЛХА и его сети отводилась роль исполнителей, прорабатывающих региональные частности в рамках принятых в Москве стратегических решений;
• Безответственность. Наука действительно ни когда, ни за что не отвечала. Некоторые примеры безответственных рекомендаций приведены в начале этой записки. Их перечень можно продолжать долго. Наука обещала за счет селекции и интродукции на 10-20% повысить продуктивность украинских лесов; за счет внедрения целевых программ ухода довести запасы до 400-600 кбм на га; обосновывала всякого рода псевдо экономические новшества с якобы миллионными прибылями; десятилетиями разрабатывала никому не нужную технику. За редким исключением (Мороз А.П.), ни кто и не пытался призвать науку к ответу за ее мифотворчество, ошибочные рекомендации и прогнозы;
• Расточительность и не экономичность. Наука никогда не считала и не умела считать, ни свои, ни отраслевые, ни государственные деньги. Как правило, ее рекомендации не имели и не имеют экономического базиса, – отсюда пустая трата средств и громадные просчеты .
В этой связи на ум приходит аналогия с мыслью о Великой Отечественной войне, высказанной одним из наших публицистов. Он спрашивал своего оппонента ,- «можем ли мы говорить о Великой Победе, если по статистике каждый погибший немецкий солдат, унес с собой жизни трех советских?» (речь только о военных ,- гражданские не в счет). Мне кажется , в хозяйственной жизни деньги – рубли, гривны, – чем то похожи на солдат. Беда науки в том, что планируя свои «битвы» она их не считает и не бережет. Не мудрено, то что значительный процент научных и вообще отраслевых средств оказывается «зарыт в землю»;
• Оторванность от хозяйственной жизни. Деятельность науки не оказывает положительного влияния на реальную жизнь. Отсюда отсутствие истинного интереса к науке со стороны руководства отраслью и в целом низкий ее авторитет среди практиков. Печальной истиной является то, что большинство работающих в лесной науке просто не знают лесного хозяйства. Отрасль привыкла обходится без науки. Фактически государственные (бюджет) и отраслевые (инновационный фонд) деньги при общем молчаливом согласии уходят не на решение научных проблем, а на содержание научных учреждений ;
• «Обезьянничество и глобалистика». Характерной чертой украинской лесной науки является стремление «хвататься» за новые модные направления, воспринимая их перспективность «на слух», не учитывая ни наличия необходимых предпосылок для работы, ни их реальной полезности для лесного хозяйства Украины.;
• «Примат личных научных интересов исследователей». В основе составления плана НИР при ближайшем рассмотрении всегда лежали и лежат чьи-то частные интересы. Они весьма однообразны: стремление внести в план темы, развивающих ранее начатые работы (1); стремление пробить темы совпадающие с докторской диссертацией(2); стремление работать в рамках «вечных» тем и избегать новых направлений, связанных с риском и разного рода хлопотами;
• «Трусливость и беспринципность». По отношению к руководству наука всегда занимала позицию типа «чего изволите?». Она самоустранилась от решения действительно важных проблем развития отрасли, сбросив всю ответственность на плечи отраслевого руководства. В чем она преуспела, так это в искусстве самовосхваления и лести.
В последние годы в научную отраслевую жизнь вошли новые методы работы, ранее считавшиеся аморальными:
плагиат в научной деятельности стал нормой. Одной из самых распространенных его форм является перевод с русского и английского на украинский под видом собственных исследований. Растущая доступность компьютеров и средств электронной связи сделали плагиат исключительно легким. За частую, списать и присвоить себе чужой текст можно не читая его;
тихая смена научных позиций, путем присвоения мыслей и высказываний своих былых оппонентов. Это особо извращенная форма плагиата, весьма характерная для многих руководителей отраслевой науки;
вопиющая беспринципность в определении перспективности и оценке научных работ открывшая двери в науку всем имеющим высокий уровень самомнения и амбиций. Сплошь и рядом научная степень стала продаваться, подноситься в виде подарка или взятки.
Собственно анализ тематического плана ранее выполнялся мной многократно и безрезультатно. Вновь тратить на это время я не буду. Просто приведу короткие комментарии к плану НИР на 1998 год. В целом они лишь подтверждают многие из сделанных выше обобщений…
По теме 1, помимо прочего предполагается создать базу данных для анализа научных исследований, которая согласно отчетов УкрНИИЛХА создана в 1995 году (см. стр.10). /Кстати я уже забыл про эту базу. Надо спросить у Виктора Корниенко есть ли она и кому доступна М.П./ Здесь же 11-ый год разрабатываются «правовые, экономические и организационные основы» лесного хозяйства Украины. Слова то какие знакомые, можно сказать родные.
По теме 3 предполагалось изучить технологии лесовосстановления, рубок ухода, реконструкции и т.д. в «условиях перехода к рыночной экономике», предварительно испытать культиватор КЛР-1.5 (он уже разрабатывался, когда в 1978 году я пришел в УкрНИИЛХА), а главное испытать «пристрой для піднімання людей в крону». Теперь я понял за чем в аспирантуру по механизации приняли выпускника Высшего командного летного училища.
Исполнители темы 4 замахнулись на разработку новых основ плантационного выращивания лиственности, ели, дугласии и тополя.
Исполнютелю темы 5 – Данько дали возможность завершить исследования по рекультивации в Донбасе.
По теме 6 разрабатываются основы создания защитных насаждений (имеются в виду лесные полосы). Бедные классики, ушли не оставив нам даже основ…
Характерна формулировка двух самых крупных тем 7 и 8 , – «Розробити нові засади» лесной селекции и лесоводства. А что стало со старыми, которые УкрНИИЛХА разрабатывал со дня своего основания?
И т.д., и т.п.
В целом для меня очевидно, что в планировании науки менять надо все или почти все. Все что делается руководством науки в последнее время не более, чем макияж. Стратегия изменений одна – надо добиться, чтобы деньги выделяемые на науку не проедались, а работали на лесное хозяйство.
Comments are closed.