Сувора зима звірині не страшна

Хуртовини, снігові замети та тріскучі морози дуже ускладнюють життя диких тварин.

Лісівники Волині, зокрема працівники державного мисливського господарства «Старовижівське» на чолі з Віталієм Гайдою, зробили все, щоб дика звірина не знала голоду, почувалася захищеною від лиходіїв. На зиму припасли 20 тонн зерна кукурудзи та вівса, шість тонн сіна, заготували із дерев листяних порід понад 10 тисяч штук кормових віників, достатню кількість зернових і вівсяних снопиків, картоплі, кормових буряків, жолудів, солі в брикетах тощо. Підгодовують лісових мешканців у спеціальних «їдальнях» — єгері спорудили 16 кормових майданчиків, встановили 99 годівниць, 167 солонців. Окрім того, всі дикі звірі «ласкаво запрошуються» на кількадесят кормових плантацій вівса, кукурудзи, топінамбура, люпину. Таким чином, на території господарства, а це понад 38 тисяч га мисливських угідь, є чим поживитись у цей суворий період лосям, кабанам, козулям, зайцям та іншим тваринам.

Єгері доставляють корми трактором, кінними саньми та возами. Звірі здалеку чують наближення фури з наїдками, не видимим серед дерев поступом лап і копитець вони прямують до вже звичних для них «їдалень». До єгеря Сьомаківського лісництва ДП «МГ» «Старовижівське» Анатолія Хомича у звірів виняткова довіра. Воно й не дивно: цей чоловік перейнятий піклуванням і любов’ю до лісу, до братів наших менших. Він достеменно знає всі особливості та потреби лісового господарства на своєму обході. На моїх очах на одному з годувальних майданчиків молода самка дикого кабана мало не з рук хапала в нього зерно кукурудзи. Вочевидь, тварини добре «розбираються», хто перед ними — друг чи ворог. Анатолій 15 років тому замінив на посаді батька Григорія Макаровича, котрий свого часу самовіддано боронив звірину від лісопорушників і, зрештою, загинув від кулі злісного браконьєра. Тепер ось уже підріс його внук — шести­класник, названий на честь славного дідуся Гришею, який також нестримно душею і серцем тягнеться до зеленого друга родини — лісу, є татусевим «хвостиком».

У ці зимові дні єгері разом із працівниками державного підприємства «Старовижівське лісове господарство» намагаються створити надійний заслін для зловмисників, що сунуться до лісу з сокирою, пилкою чи зброєю в руках. Лісівники проводять нічні рейди, влаштовують засідки і т. д. На сторожі мисливських угідь вони невсипно стояли і в новорічну ніч, і на Різдво.

— Знаєте, навіть тоді, коли в оселях звучать святкові колядки та щедрівки, все ж знаходяться ті, що бредуть до пущі по дармову здобич. І найприкріше те, що здебільшого це не бідаки без харчу й палива для груби, а так звані круті, котрі прибувають на джипах та з сучасними дорогими рушницями в руках, — розповідають лісівники.

Під час зимових свят дикі тварини в лісах Волині мали не лише спокій, надійний захист, а й тішилися новорічними дарунками: поживними, запашними та соковитими кормами, які за будь-якої погоди своєчасно доставляли їм до годівниць залюблені в свою роботу волинські лісівники.

На фото автора (зліва направо): єгері Анатолій Хомич, Микола Мазурик.