Антиприродний закон

У законопроєкті про завершення земельної реформи експерти знайшли низку загроз для довкілля.

16 березня утретє на розгляд Верховної Ради України мав виноситися Законопроєкт № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Нині його розгляд перенесено. Зареєстрований у парламенті ще у 2019 році, проєкт закону кілька разів повертався Комітетами на доопрацювання, до речі, на час подачі Міндовкілля його не підтримало. Саме цей документ багато з депутатів називає одним із найважливіших для завершення земельної реформи. Однак природоохоронці вважають, що попри це він має низку ризиків для дикої природи України.

У чому суть законопроєкту?

У Міністерстві аграрної політики та продовольства пояснюють, що Законопроєкт № 2194 фіналізує земельну децентралізацію, максимально дерегулює і деконцентрує сферу земельних відносин. За словами Міністра аграрного відомства Романа Лещенка, законопроєкт стане новою земельною Конституцією, яка ліквідує цілу низку корупційних складових у земельних відносинах і підвищить інвестиційну привабливість.

Однак екологів стривожило кілька моментів, викладених у пояснювальній записці до проєкту закону. «Законопроєкт не передбачає чітких і прозорих механізмів розпорядження землями комунальними громадами, що створює ризики виникнення надзвичайних ситуацій, які лягатимуть тягарем на місцеві бюджети; скасовує державну екологічну експертизу без належної заміни та нівелює принцип охорони земель, а також не узгоджується з екологічними оцінками, чим створює загрозу екологічній безпеці України; створює ризик «дерибану» тих лісів України, на які лісгоспи ще не встигли виготовити необхідну земельну документацію, та лісів, які перебувають на землях запасу; ліквідовує контроль за охороною земель, а значить, земля не розцінюється як екосистема», – пояснюють в «Українській природоохоронній групі».

Основні ризики

Фактично громади отримують право розпоряджатися земельними ділянками, а контролю за цим закон не передбачає. «Закон передбачає передачу територій тут і зараз громадам, без перехідного періоду. Він пропонує спрощувати земельні процедури за рахунок дикої природи, – додає голова УПГ Олексій Василюк. – І в цьому ризик для наших лісів. Закон стосується земель сільськогосподарського призначення, а з точки зору земельного законодавства лісу немає, і далеко не увесь ліс має конкретне призначення. Трохи менше, як два млн га землі, яка є лісом з точки зору, що це місце, де ростуть дерева, живуть рослини і тварини, мають статус земель сільськогосподарського призначення, це або комунальні ліси, або ґрунтозахисні ліси тощо. І розпоряджатися цими півтора відсотками площі України, які можуть бути просто розорані завтра, будуть громади. За спрощеною процедурою вони можуть перевести їх у ріллю. Більшість лісгоспів мають на руках лише документацію лісовпорядкування, актів на землю у багатьох нема. Тому ОТГ може злукавити і сказати, що земель лісогосподарського призначення нема, це можна передавати під ріллю».

Юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк продовжує, що у законопроєкті відсутні чіткі механізми контролю і відповідальності за дії, які свідчать про неправильне розпорядженням земельними ділянками. «Тобто нема головного акценту, що земля не просто ресурс, а певний елемент екосистеми, який вичерпний і може швидко деградувати, – зазначає вона. – Багато громад чекають, щоб до них прийшли земельні ділянки, і вони нарешті отримають своє право розпорядитися ними. Але завдання – не розпорядитися, а правильно управляти, щоб земельні ділянки зберегли свою цінність, а Україна не перетворилася на пустелю. Але закон цього не передбачає».

Ще один ризик стосується пропозиції скасувати необхідність погодження Урядом зміну цільового призначення особливо цінних земель, режиму використання територій в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також земель, на яких розташовані пам’ятки культурної спадщини. Софія Шутяк пояснює наслідки такої норми на прикладі: приміром, старі будинки чи сараї можуть взяти у приватну власність, а територія під ними – забудована багатоповерхівками.

Як зменшити загрози?

МБО «Екологія-Право-Людина» зверталася до профільних Комітетів Верховної Ради з пропозицією відкликати законопроєкт як такий, що не може бути прийнятий. Оскільки цього не сталося, екологи радять доопрацювати його з усіма стейкхолдерами, громадами та фахівцями. Інший варіант – прийняти законопроєкт із правками, які підготував екологічний Комітет Верховної Ради. Як розповіла його представниця, народна депутатка Юлія Овчинникова, Комітет підготував близько 50 правок, не всі з них прийняті профільним аграрним Комітетом. Але деякі з них дуже важливі.

«Одна з правок стосується збереження лісів, якщо її не підтримати, то безпосередньо сільські ради будуть визначати призначення лісових ділянок. Тобто цільове призначення усіх лісів, що є в кадастрі, зможуть змінити сільські ради, – продовжила Овчинникова. – Візія Президента, органів виконавчої влади наступна – підтримка зеленого курсу ЄС та збереження біорізноманіття, нам треба комплексно підійти до цього питання, бо будь-яка реформа має бути збалансована, комплексна, яка буде враховувати всі важливі складові – питання наших ресурсів, зокрема. І другий момент стосується об’єктів та територій ПЗФ – треба передбачити перехідний період для дії закону. Зараз багато указів є на заповідання певних територій, які ще на підписах у Президента чи Уряду. Якщо закон набере сили, то всі законопроєкти треба заново погодити з сільськими радами, тобто повернемося на точку відліку знову. І збільшити відсоток ПЗФ буде практично нереально».

У разі ж прийняття законопроєкту без змін, експерти радять громадянам бути активними учасниками процесу планування територій, слідкувати за інформацією про розробку детальних планів, генпланів тощо, аби запобігати можливим загрозам для довкілля.