30/04/2021
0
Селекція як основа лісовідновлення і лісорозведення дуба звичайного.
Важливою складовою лісовідновлення і лісорозведення є лісова селекція і насінництво. Крім якості та схожості насіння для створення лісів, необхідно враховувати спадкові властивості садивного матеріалу. Пропонуємо у цій статті розглянути перспективи використання «тестованого» та «сертифікованого» насіння дуба для вирощування більш стійких і продуктивних лісів.
Дуб звичайний (Quercus robur L.) є одним із найважливіших лісотвірних видів України. Ліси, в яких переважає цей вид, ростуть на більшій частині рівнинної території країни і займають 26,3% загальної площі земель лісового фонду. За даними Держлісагентства, близько 450 т жолудів заготовляють щорічно для потреб лісовідновлення і лісорозведення, при цьому 42,5% – з об’єктів постійної лісонасінної бази (ПЛНБ).
Слід зазначити, що насіння, заготовлене у генетичних резерватах і на постійних лісонасінних ділянках має категорію «нормальне». «Покращеним» вважають лише насіння, заготовлене з плюсових насаджень, плюсових дерев, їх потомства або клонів на лісонасінних плантаціях. Значно більшою селекційною цінністю характеризується насіння категорії «випробуване» або «тестоване», отримане від плюсових дерев та їхніх клонів, які пройшли випробування за потомством і характеризувалися суттєвими перевагами над контролем за продуктивністю і стійкістю. Такі дерева отримують статус «кандидатів у еліту» при випробуванні потомства віком менше 30 років і «елітних» при випробуванні більше 30 років. Важливо усвідомити, що на даному етапі польові випробування не можуть бути замінені лабораторними генетичними дослідженнями, хоча молекулярно-генетичні дослідження надзвичайно важливі для лісової селекції. Вони здатні вирішити низку важливих питань, таких, як: ідентифікація плюсових дерев, клонів і сортів, визначення рівня мінливості і спорідненості, визначення таксономічних зав’язків та шляхів міграції видів. Водночас, пошуки генетичних маркерів інтенсивності росту, стійкості та якості стовбурів деревних рослин поки що значних результатів не дали.
В Україні роботи з випробувань кращих дерев дуба звичайного за потомством тривають понад 60 років. Дослідження у п’яти областях України впродовж останніх 10 років засвідчили, що в середньому 10–20% плюсових дерев дуба звичайного дають потомство з істотними перевагами за продуктивністю і одночасно високими якістю стовбурів та стійкістю (Лось С.А., Гайда Ю.І., Нейко І.С., Смашнюк Л.В., Самодай В.П.). Так, у Вінницькій, Харківській, Сумській, Тернопільській і Хмельницькій областях виявлено 34 елітні дерева та кандидати в еліту, придатних для залучення до створення клонових насінних плантацій (КНП) вищих рівнів для отримання «тестованого» насіння. Звичайно, такої кількості достатньо для створення КНП ІІ рівня лише на Поділлі. Для виявлення більшої кількості елітних дерев потрібне розширення мережі випробувань. Нині в Україні випробовується лише 24% плюсових дерев дуба звичайного, включених до Державного реєстру. Можна припустити, що результатами випробувань усіх включених до Державного реєстру 1,5 тис. плюсових дерев цього виду буде відбір до 150–300 елітних дерев, що дозволить створити КНП ІІ порядку в кожному лісонасінному підрайоні. Забезпечення лісового господарства «тестованим» насінням дуба звичайного, в свою чергу, сприятиме вирощуванню більш стійких і продуктивних лісів майбутнього.
Актуальним є створення нових клонових насінних плантацій за участю клонів плюсових дерев, відібраних у 2010–2015 роках, особливо в жорстких степових умовах, із одночасним закладанням дослідів з випробування плюсових дерев за потомством.
Не менш цінними для лісовідновлення є високопродуктивні природні і штучні деревостани, які пройшли випробування за потомством і мають або можуть отримати статус «сорту-популяції». Всі сорти дуба звичайного, що були внесені до Державного реєстру сортів рослин України у 1995–2001 роках, пройшли випробування за потомством (відомче сортовипробування) в дослідних культурах 40–60-річного віку. Потомства цих сортів вирізняються швидким ростом і високою продуктивністю: об’єм стовбура середнього дерева перевершує показник контролю на 17–35%. Насіння таких сортів отримує статус «сертифіковане».
У сортовипробуванні є також категорія «сорти-популяції синтетичні». Кандидати у такі сорти представлені кращими ЛНП дуба звичайного репродуктивного віку (рис. 1), частина з яких вже випробовується за потомством, решта потребує випробування та визначення генетичної цінності. Випробування ЛНП доцільно проводити в умовах D1-3 рівнинної частини України.
У 2020 р. Держлісагентством затверджені: «Проєкт Програми сортовипробування лісових деревних порід в Україні», «Нова редакція Методики сортовипробування лісових деревних порід», в яких окреслені не лише етапи розвитку сортовипробування в країні, а й шляхи їх реалізації. Використання насіння перспективних сортів дуба у лісовідновленні і лісорозведенні також сприятиме підвищенню продуктивності, стійкості та якісної структури лісів, вирощених з нього. Цільове призначення запропонованих селекціонерами кандидатів у сорти дуба звичайного – плантаційне лісовирощування з метою отримання крупномірної деревини та створення захисних насаджень в умовах Лісостепу та Степу.
У сучасних умовах зміни клімату не варто забувати про значний потенціал, яким володіють інтродуковані види дуба та їхні гібриди. До Державного реєстру сортів 2001 року були включені два сорти дуба «Веселобоковенькивський степовий» (дуб вапняковий) і «Степовий Велетень» (дуб великоплодий), які добре себе зарекомендували у жорстких умовах Правобережного Cтепу, в умовах D1. Чотири найкращі гібриди С.С. П’ятницького – «Дуб Висоцького», «Дуб Мічуріна», «Дуб Тимірязєва» і «Дуб Комарова» (отримані за участі дубів великопилякового, білого, великоплодого, білого і червоного) у 1995 році отримали статус сортів та були рекомендовані для створення агролісомеліоративних насаджень у Лісостепу і Степу України.
Сучасні дослідження підтверджують висновки попередників про перспективність використання гібридів дуба для створення насаджень у жорстких умовах Степу. Так, за результатами досліджень на території ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки», найкращим за комплексом показників виявився «Дуб Комарова» (Лось С.А., Терещенко Л.І., Бадалов К.П.). Його збереженість, середні діаметр і висота істотно перевершують показники дуба звичайного, а частка дерев І і ІІ селекційних категорій найбільша серед усіх варіантів (рис. 2). Високу стійкість та інтенсивність росту виявив також «Дуб Висоцького».
Рис. 2. Гібрид «Дуб Комарова» І покоління у ДСДЛЦ «Веселі Боковеньки», 2017
За результатами обстеження 59-річних гібридів дуба селекції С.С. П’ятницького ІІ покоління в Харківській області найперспективнішими визнано потомства дубів Тимірязєва, Мічуріна та дуба звичайного, запиленого сумішшю пилку 4-х гібридів.
Третє покоління гібридів в умовах Харківщини виявило переваги над дубом звичайним за інтенсивністю росту, часткою дерев із моноподіальним типом галуження (рис. 3), стійкістю до борошнистої роси та раннім початком репродукції фази (Лось С.А., Грицайчук В.В., Тарасенко О.Л.).
Рис. 3. 7-річне дерево ІІІ покоління гібридів дуба селекції С.С. П’ятницького, 2009
Продовження і розширення таких випробувань набувають особливої актуальності з огляду на важливість пошуку та впровадження стійких до зміни клімату індивідів і популяцій, в тому числі, гібридного походження шляхом залучення їх до лісонасінної бази.
Світлана ЛОСЬ,лабораторія селекції УкрНДІЛГА,
фото автораі Лариси Терещенко,
Лісовий і мисливський журнал
