З надією на фазанів 

У коростенських лісах побільшає дичини.

20 років тому ГО «Коростенське товариство мисливців та рибалок» відокремилося від обласного осередку УТМР. Але сам процес «розлучення» затягнувся на довгі роки і це не кращим чином позначилося на результатах діяльності товариства. Голова товариства Володимир Рафальський каже, що лише кілька років тому вдалося стабілізувати роботу громадської мисливської організації і розпочати її швидкий розвиток. А нещодавно коростенські мисливці взялися за відновлення основних видів диких тварин: кабана, лося, козулі. Організованішою і рішучішою стала протидія браконьєрству. Всі ці нові запровадження тут пов’язують із діяльністю нового і завзятого мисливствознавця Олександра Гусаревича. Олександр Васильович – колишній міліціонер, брав участь в АТО, у 2015 році був важкопоранений на одному із блокпостів на Сході України. Після його приходу у Коростенське товариство мисливців і рибалок місцеві браконьєри втратили спокій, адже безкарні «вилазки» до лісу для багатьох уже закінчилися.

– Розпочав свою трудову діяльність у цьому мисливському господарстві у 2017 році, – розповідає Олександр Гусаревич. – Розпочав з того, що в товаристві підготували належним чином необхідні документи і подали на затвердження, отож рішенням сесії Житомирської обласної ради від 23 липня 2018 року нам надано право користування мисливськими угіддями ще на 25 років.

– Мисливське господарство не така вже й проста справа? – цікавлюсь в Олександра Васильовича.

– Так. Проблеми навалилися відразу і їх було багато. Насамперед, треба було зупинити зменшення чисельності копитних, диких свиней, в першу чергу. Їх популяцію помітно підкосила африканська «чумка», але допустити їх повного зникнення ми не могли. Чимало шкоди довкіллю і нам клопоту завдавали місцеві браконьєри, з ними довелося вести безкомпромісну і довготривалу «війну».

– Структурно господарство не дуже змінилося за останні роки?

– Загальна площа мисливських угідь, які ми орендуємо, становить 62 тисячі гектарів. Зараз у господарстві працює дев’ять єгерів і мисливствознавець. Товариство очолює голова, а облік коштів і цінностей здійснює бухгалтер. Маємо ще кілька власних транспортних засобів. До речі, у нас частково платне користування мисливськими угіддями: ми платимо двом місцевим лісгоспам і ДП «Грозинське» (державним підприємствам) за кожен орендований гектар. Інші угіддя поки що орендуємо на безплатній основі. Загалом, лісової території ми орендуємо 28,4 тисячі гектарів, все інше – поля і луги. А членів мисливського товариства у нас 678 осіб.

– Це всі коростенці, чи є житомиряни і кияни?

– Відповідно до нашого Статуту, право на пільгове полювання мають лише працівники ДП «Коростенський лісгосп АПК» та ДП «Коростенське лісомисливське господарство», всі інші члени – це, переважно, жителі міста Коростеня та району. Є ще п’ять осіб з інших областей, але раніше вони проживали у Коростені. «Чужих» ми неохоче приймаємо або й відмовляємо.

– Маєте вже результат?

– З багатьох позицій він позитивний. Наприклад, маємо відчутний приріст козулі. Її чисельність зросла майже втричі і сягнула 270 голів. Цю цифру встановлено шляхом візуального спостереження на полях і шляхом прогону й підрахунку слідів. Поступово збільшується й чисельність диких свиней, які завжди мешкали у густих поліських лісах.

– Тому ви вирішили додатково вирощувати їх ще й у вольєрі?

– Так, але у нас створено вже три вольєри: для відновлення популяцій диких свиней і оленя плямистого. Окремо – вольєр для фазанів. До речі, дикі свині дали вже перший приплід: п’ятеро поросят, а до кінця цього року очікуємо ще один приплід. Для оленів і кабанів звели великий вольєр площею 6,2 гектара і розділили його на двоє. Оленя плямистого придбали у Баранівському держлісомисливгоспі і це був вдалий вибір, адже на відміну від благородного, плямистий олень не мігрує, а тримається постійного місця проживання і швидко «прив’язується» до місцевості. Отож ми його незабаром відпускатимемо в мисливські угіддя, але відстріл буде заборонений. Поки що в нас обліковується шестеро голів оленя плямистого.

– А фазани мисливцям для чого?

– У наших лісах зменшується чисельність птахів, особливо плаваючих. Мабуть, через тотальне потепління й зменшення кількості боліт і водойм. Навіть невеликі річки влітку зараз пересихають. Отож наші мисливці вирішили розводити фазанів. Ми завезли з інших областей України, зокрема, фазана румунського і фазана мисливського, двох видів. У нас була домовленість із ТОВ «Спеціалізоване мисливське господарство «Мисливці Побужжя» (Миколаївська область). Вони нам дали 300 голів фазанів, які ми випустили у дику природу: 150 голів поблизу села Новаки та ще стільки ж поблизу сіл Клочевого і Кожухівки. Потім ще додатково випустили 140 голів і тепер у наших угіддях уже фіксуємо чимало дикого фазана. Хоча раніше цього птаха в коростенських лісах ніколи не було.

Ми також звели закритий вольєр для 30 голів фазана з метою збору яєць і їх подальшої інкубації. Хочемо вирощувати цих птахів власними силами.

– Ви впевнені, що вони виживуть у дикій природі?

– Якщо контролювати ситуацію з приростом лисиці і єнотоподібного собаки та спиратися на дієву допомогу єгерських служб, то в польових умовах фазан зможе виживати. Особливо там, де є вдосталь води. Він уже прижився у Чернігівській і Полтавській областях, то чому не приживеться у Житомирській? Ось уже у квітні розпочнеться токування фазанів, у вольєрі розділимо їх по парах, будемо відбирати яйця, вирощувати молодняк і випускати в угіддя. Тим більше, що «Мисливці Побужжя» нам обіцяли цієї весни дати ще 350 голів фазана в обмін на диких свинок.

У нас, до речі, є мисливці, які люблять полювати лише на пернату дичину. Глухарів у нас немає, а тетеруків теж обмаль – близько 50 голів, отож будемо розводити фазанів, – завершує розмову Олександр Гусаревич.

Отож уже незабаром у коростенських лісах суттєво побільшає диких свиней, плямистих оленів і фазанів.

Володимир ВАСИЛЬЧУК,

Газета “Природа і суспільство