Щодо Проекту Закону 5302 від 25.03.2021 року +Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про мисливське господарство та полювання”

Народним депутатам України –

Членам Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування

Щодо Проекту Закону 5302 від 25.03.2021 року

Шановні Народні депутати!

У Верховній Раді України Зареєстровано Проект Закону про внесення змін до ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» №5302 від 25.03.2021 року. Головним при його розгляді визначено Комітет ВРУ з питань екологічної політики та природокористування. Законопроектом запропоновано заборонити регулювання чисельності вовка у немисливський сезон, та бродячих котів на території мисливських угідь загалом; позбавити єгерську службу повноважень по регулюванню чисельності хижаків протягом року без спеціального дозволу; скасувати положення про можливість спорядженнями мисливців набоями та необхідним спорядженням задля регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин. ГС «Всеукраїнська мисливська спілка» звертає Вашу увагу, що даний Законопроект несе загрозу вітчизняному біорізноманіттю, а через маніпулятивні і брехливі твердження, викладені у пояснювальній записці до нього, може вводити в оману народних обранців.

1. Щодо охоронного статусу вовка в ЄС

На відміну від України в окремих країнах ЄС вовка свого часу винищили повністю. Саме тому там йому було надано статусу суворої охорони, а при приєднанні України до Бернської конвенції для нашої держави зробили виключення щодо полювання на цього хижака. Та навіть попри охоронний статус, в Європі регулюють чисельність вовків за допомогою полювання. Зокрема, у 2019 році Європейський суд визнав^[1], що полювання на суворо охоронювані види хижаків для управління їх популяціями сумісне з законодавством ЄС (положеннями Директиви ЄС «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни та флори»). Наприклад у Болгарії, яка є членом ЄС, Законом дозволено полювати на хижаків (у т.ч. на вовка) протягом усього року, при полюванні на інші види тварин; уповноважені на охорону диких тварин особи мають регулювати чисельність хижаків, бродячих собак і котів; а мисливцям за регулювання чисельності хижаків виплачується винагорода^[2]. Це свідчить про те, що запропоновані до скасування положення Закону України відповідають законодавству окремих країн-членів ЄС. Абсолютно недоречно стверджувати, що Україна порушує взяті на себе зобов’язання щодо приєднання до Бернської конвенції, оскільки кожна сторона Конвенції самостійно визначає нормативно допустиму чисельність вовка і допустимі об’єми добування цього виду. Про жодні застереження з цього приводу з боку європейських або міжнародних інституцій нам невідомо.

2. Щодо «знищення» вовка в Україні

Незважаючи на те, що згідно з офіційною статистикою протягом щонайменше останніх 15 років в Україні добувають близько 1 тисячі вовків, їх популяція залишається стабільною. Вважаємо, що про наявність певних загроз для існування виду або його знищення можливо говорити, лише спираючись на думку фахівців. Про популяцію вовка в Україні зоологи говорять наступне: «Загрози зникнення виду на даний момент не існує^[3]»; «Популяція вовка в прекрасному стані. Таке було в останній раз років 60 тому, після війни^[4]»; «Нормальна щільність вовка по Україні має бути 500-600 особин, а зараз його 2 500^[5]»; «Українські зоологи…вважають, що в Україні офіційно показана чисельність вовка нижче реальної…Його чисельність по різним суб’єктивним і офіційним оцінкам можна визначити в межах від 3 до 5 тисяч особин^[6]». Тобто, твердження авторів Законопроекту про «цинічне і максимальне винищення» вовка в Україні є такими, що не відповідають дійсності і вводять в оману.

Незрозумілим також залишається твердження авторів Законопроекту про те, що «далеко нерідкі випадки браконьєрського відстрілу вовка, коли порушник відстрілює вовка без наявності в нього яких-небудь…дозволів», адже самі вони зазначають, що полювання на вовка навіть в не мисливський сезон потребує дозволу, отже, виключення вовку зі списку хижих та шкідливих тварин ніяким чином не може вплинути на браконьєрів, які ці дозволи не отримують. Більше того, саме для скорочення браконьєрського відстрілу вовків через конфлікт людина-вовк Фінляндія дозволяє офіційне регулювання чисельності виду, що Європейський суд визнає цілком сумісним з законодавством ЄС^[7]. Таким чином, насправді Законопроект призведе не до скорочення, а до збільшення обсягів браконьєрства.

3. Щодо поняття «шкідливі тварини»

Щодо намірів авторів Законопроекту вилучити із законодавства термін «шкідливі» тварини. Звертаємо Вашу увагу, що ЗУ «Про мисливське господарство і полювання» стосується виключно ведення мисливського господарства, і перелічені у статті 33 Закону тварини є шкідливими саме для мисливських видів тварин. Неприпустимою є пропозиція заборони регулювання бродячих домашніх тварин на території мисливських угідь. У пояснювальній записці до Законопроекту влучно зазначено, що «З екологічної точки зору «шкідливих» тварин у природі не існує. В одних природних умовах вони можуть завдавати деякої шкоди, а в інших приносити користь. Так звані «шкідливі» тварини –  це невід’ємна, істотна і важлива частина дикої природи». Однак, бродячі собаки і коти НЕ Є частиною дикої природи. Вони є домашніми тваринами і «приносять користь», проживаючи вдома; а у дикій природі – порушують природній баланс і призводять до зникнення цілих видів^[8]. Тому, за оцінкою вчених, собаки і коти – одна з найбільших загроз для дикої природи^[9].

У якості підстави для заборони регулювання чисельності бродячих котів автори Законопроекту називають необхідність захисту лісового кота. Та Міжнародний союз охорони природи називає найбільшою загрозою для дикого кота домашніх котів. Зокрема, здичавілі домашні коти конкурують з лісовими хижаками за здобич і простір, високий потенційний ризик передачі хвороб між домашніми і дикими котами^[10]. У вітчизняних наукових працях зазначено, що важливе місце у збереженні лісового кота займає запобігання гібридизації цього виду з домашніми котами. Підкреслимо, що у період з 1999 по 2020 рік, коли регулювання чисельності бродячих котів в Україні дозволене Законом, чисельність лісового кота зросла з 0,5 тисяч до 1,4 тисяч особин. Отже, загрози для існування цього виду також відсутні. Таким чином, у випадку прийняття Законопроекту буде завдано непоправної шкоди вітчизняному біорізноманіттю, у тому числі видам тварин, які знаходяться під загрозою зникнення.

4. Щодо цілей і завдань прийняття Законопроекту

У Пояснювальній записці зазначено, що ціль прийняття Закону – дотримання принципів щодо охорони і захисту диких тварин, а завдання – охорона диких тварин, які знаходяться на межі зникнення. Це є відвертою брехнею. По-перше, вовк в Україні не знаходиться на межі зникнення; по-друге, фактично запропоновано захистити домашніх тварин, які наносять непоправну шкоду диким. У Законі Україні 436/96-ВР від 29.10.1996р про приєднання України до Бернської конвенції чітко зазначено, що регулювання чисельності вовка дозволяється з метою запобігання негативному впливу на популяції інших видів, серйозній шкоді худобі та іншим об’єктам власності. Наскільки нам відомо, з 1996 року Постійний комітет Бернської конвенції не надсилав Україні жодних застережень з приводу порушення нею своїх зобов’язань або принципів охорони і захисту вовка. Що стосується бродячих котів, яких запропоновано захищати на території мисливських угідь, то вони знищують не лише державний мисливський фонд, а й види диких птахів, занесених до Червоної книги України.

5. Щодо соціально-економічних наслідків прийняття Законопроекту

У Пояснювальній записці вони фактично відсутні. Однак соціально-економічні наслідки будуть катастрофічними. Лише за останній рік у ЗМІ повідомлялось, що вовки тероризують  сільських жителів Івано-Франківщини^[11], Хмельниччини^[12], Кіровоградщини^[13]. Обмеження у регулюванні чисельності цих хижаків призведуть або до вкрай негативних економічних наслідків для вітчизняного сільського (фермерського) господарства, або до негативних соціальних наслідків, як-то зростаючі конфлікти у сільській місцевості. Прогнозованим результатом котрих буде збільшення незаконних методів боротьби з вовком – для захисту сільськогосподарських тварин і власного життя і здоров’я. Основу раціону вовка складають дикі копитні тварини, за рік 2000 вовків споживають біля 1 500 000 м’яса. Для розуміння масштабів – якби вовк харчувався виключно дикими кабанами, за рік ним би була знищена уся облікована в Україні чисельність дикого кабана. На додачу до заборони регулювання чисельності здичавілих домашніх котів, які знищують дрібну дичину, прийняття Законопроекту призведе до негативних наслідків для галузі мисливського господарства і зменшення чисельності  диких, у томі числі рідкісних видів тварин. Через скасування можливості єгерській службі проводити регулювання чисельності «хижих та шкідливих» тварин чисельність останніх почне різко зростати. Оскільки тварини не будуть сидіти на місці і чекати проходження складної бюрократичної процедуру по отриманню дозволів у органів державної влади. Для зграй бродячих домашніх тварин таких дозволів не може існувати, оскільки вони не  є частиною мисливського фонду.

Прийняття даного Законопроекту – намір завдяки брехливим маніпуляціям фактично призвести до скорочення чисельності мисливських тварин та значних збитків для мисливського господарства. Тому просимо вас не підтримувати його прийняття, а рекомендувати Верховній Раді відхилити Проект Закону 5302.

^[1] https://curia.europa.eu/juris/documents.jsf?oqp=&for=&mat=or&lgrec=nl&jge=&td=%3BALL&jur=C%2CT%2CF&num=C-674%252F17&page=1&dates=&pcs=Oor&lg=&pro=&nat=or&cit=none%252CC%252CCJ%252CR%252C2008E%252C%252C%252C%252C%252C%252C%252C%252C%252C%252Ctrue%252Cfalse%252Cfalse&language=en&avg=&cid=2044774

^[2] https://www.lex.bg/laws/ldoc/2134941184,  https://www.slrb.bg/lov/srokove-za-lovuvane/

^[3] http://www.terioshkola.org.ua/library/varia-articles/shkvyrya&kolesnikov-2008.pdf

^[4] https://24tv.ua/ru/volki_losi_i_brakonery_ili_net_hudshego_zverja_chem_chelovek_n775670

^[5] https://hromadske.radio/podcasts/kyiv-donbas/v-ukrayini-nemaye-fahivciv-yaki-mogly-b-kontrolyuvaty-chyselnist-vovka-biolog

^[6] https://cyberleninka.ru/article/n/chelovek-i-volk-v-ukraine

^[7] https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf;jsessionid=6F191C2AEFFE253354A43AE75721F97E?text=&docid=213873&pageIndex=0&doclang=en&mode=req&dir=&occ=first&part=1&cid=2306431

^[8] https://wildlife.by/ecology/articles/odichavshie-koshki-vragi-ili-druzya/

^[9] https://www.unian.ua/ecology/10443903-vcheni-nazvali-sobak-odniyeyu-z-naybilshih-zagroz-dlya-dikoji-prirodi.html

^[10] https://www.iucnredlist.org/species/60354712/50652361#threats

^[11] https://glavcom.ua/news/golodni-vovki-terorizuyut-zhiteliv-prikarpattya-722044.html, https://versii.if.ua/novunu/vovky-teroryzuyut-meshkancziv-kilkoh-girskyh-sil-na-frankivshhyni/

^[12] https://bogdan.news/2021/01/25/sela-hmelnychchyny-teroryzuyut-zgrayi-vovkiv/

^[13] https://www.unian.ua/ecology/10917365-vovki-terorizuyut-zhiteliv-dvoh-sil-na-kirovogradshchini-video.html

                                                                                                                             Проект

вноситься народними

депутатами України

Скороход А.К. (посв. №299) та іншими

Закон України

Про внесення змін до Закону України «Про мисливське

господарство та полювання»

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до Закону України «Про мисливське господарство та полювання»:

У Законі України «Про мисливське господарство та полювання» (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст.132; 2014 р., № 6 – 7, ст. 80; 2010 р., № 10, ст. 108; 2015 р., № 25, ст. 194, ст. 195):

1) у статті 33:

у назві статті 33 виключити слова «та шкідливих»;

у частині першій слова «вовків» та «і котів» виключити;

у частині другій:

у першому реченні слова «вовка і» виключити;

частину третю виключити;

у частині четвертій слова «вовків»,  «і котів» та «і здійснюється без спеціального на це дозволу протягом року» виключити.

II. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим законом:

прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України                            

Пояснювальна записка

до проекту Закону України

 «Про внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання»

1. Обгрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України  «Про внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» розроблено з метою удосконалення норм і положень чинного законодавства щодо охорони дикої природи та з метою уникнення порушення Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань. Україна взяла на себе зобов’язання дотримуватися принципів, правил та практик, викладених в актуальних рішеннях та регламентах ЄС та поступового приведення національного законодавства у відповідність до європейського.

Ще у 1996 році Україна ратифікувала Бернську Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (далі – Бернська конференція).

Згідно з Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, вовк є видом, який суворо охороняється.

Закон України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі», щодо вовка містить застереження, згідно з яким допускається регулювати його чисельність в обмеженій кількості за умови відповідного контролю.

Пункт 4.8.3 Міжнародного плану заходів з охорони вовків в Європі, розробленого відповідно до вимог Бернської конвенції, вимагає охороняти вовків.

Додатком XXX Угоди про асоціацію між Україною та ЄС передбачено наближення національного законодавства до законодавства ЄС у секторі «Охорона природи» у частині двох директив ЄС: Пташиної та Оселищної – Директива ЄС «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни та флори» (21.05.1992 № 92/43/ ЄЕС), яка вимагає заборонити знищення вовка.

Метою Директиви є збереження та покращення стану біорізноманіття за рахунок збереження природних середовищ та видів природної фауни і флори на території ЄС. Оселищна директива (разом із Пташиною директивою) є головними законодавчими документами ЄС щодо охорони видів тварин і рослин, а також оселищ. Директива заклала фундамент і встановила конкретні підходи і процедури для створення єдиної європейської мережі («Смарагдова мережа») територій з особливим статусом збереження під назвою «Natura 2000».

До охорони вовків закликає і Маніфест МСОП (Міжнародний союз охорони природи) з охорони вовків.

Проте вимоги міжнародних документів і Закону України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» не враховуються в Законі України «Про мисливське господарство та полювання», де вовк необґрунтовано внесений до списку «шкідливих видів». Через це полювання на вовків дозволене в Україні протягом всього року і без обмежень. Вовків знищують навіть на території заповідників та інших об’єктів природно-заповідного фонду. У підсумку, за офіційними даними, щорічно в країні знищується більше половини популяції вовка.

Слід зазначити, що«шкідливих» тварин, за дуже невеликим винятком (наприклад, деякі патогенні мікроорганізми), не існує. В одних природних умовах вони можуть завдавати деякої шкоди, а в інших приносити користь. З екологічної точки зору «шкідливих» тварин у природі не існує. Так звані «шкідливі»      тварини –  це невід’ємна, істотна і важлива частина дикої природи.

Нерідко до «шкідливих» тварин, за інерцією, через упереджене ставлення,  або через неосвічені забобони,  або з причини відсутності сучасних екологічних знань відносять види, безумовно корисні в господарстві людини (кроти, сороки), а також ті, що відіграють дуже важливу роль у природних екосистемах, наприклад, вовк, хижі птахи та інші.

На сьогодні Україна (не враховуючи  Білорусь та Росію) є єдиною країною в Європі, де вовк занесений в перелік «шкідливих видів» та цинічно і максимально винищується.  Практично в усіх каїнах Європи вовк або занесений до Червоної книги (у Польщі), або охороняється державою, як мисливський вид (у Латвії). В  деяких європейських країнах вовків більше ніж в Україні, Румунії, Іспанії,  Португалії.

На превеликий жаль, в Україні досі залишається практика максимального винищення вовків, яка обумовлена статусом «шкідливого виду». Наразі, відповідно до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», вовк є бінарним видом, що занесений одночасно в список мисливських тварин, що підлягають охороні в немисливський сезон і раціональному використанню та одночасно в список шкідливих тварин, що підлягають знищенню протягом року, що є грубим порушенням Бернської конвенції.

Так, згідно статті 19 вищезгаданого Закону, полювання на вовка за відстрільними картками на хутрового звіра може вестися з жовтня по лютий включно.

Але відповідно до ст. 33 цього ж Закону, полювання на вовка може здійснюватися під час полювання на інші види мисливських тварин в мисливський сезон, а також не в мисливський сезон – за дозволами.

Щороку, за офіційними даними, в Україні мисливцями знищується більше 1 тис. вовків, тобто більше половини  української популяції вовків, що є порушенням Бернської конвенції та Директиви ЄС «Про збереження природних середовищ існування і дикої фауни та флори» (21.05.1992 № 92/43/ ЄЕС).

Разом з тим, далеко нерідкі випадки браконьєрського відстрілу вовка, коли порушник відстрілює вовка без наявності в нього яких-небудь відстрілочних карток, ліцензій або інших дозволів. А також є фактором, що провокує сукупність порушень – незаконне перебування в угіддях зі зброєю, без дозволів, без супроводу єгера тощо і знижує ефективність охорони угідь в цілому.

У зв’язку з вищевикладеним, необхідно виключити вовка із списку шкідників в ст. 33 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», залишивши вовка мисливським видом, що буде сприяти посиленню боротьби із браконьєрством.

Крім того під виглядом боротьби з бродячими котами мисливці винищують лісового кота. Відрізнити його від домашнього кота практично неможливо. В Україні лісовий кіт вже рідкісний ссавець, що підлягає охороні та має статус «вразливий» -занесений до Червоної книги України.  Як вид, що підлягає особливій охороні, включений до списку CITES та Бернської конвенції.

А тому, для збереження кота лісового необхідно заборонити відстріл бродячих свійських котів. А тому, необхідно заборонити винищувати котів та виключити з переліку «шкідливих тварин».

У зв’язку з вищенаведеним, законопроектом вносяться відповідні зміни до ст. 33 Закону «Про мисливське господарство і полювання».

• Цілі і завдання прийняття акта

Ціль прийняття закону – дотримання принципів, правил та практик щодо охорони та захисту диких тварин відповідно до норм міжнародних екологічних угод та удосконалення норм і положень чинного законодавства щодо охорони дикої природи.

Завданнями є охорона диких тварин, які знаходяться на межі зникнення та охороняються міжнародними договорами по охороні фауни.

• Загальна характеристика і основні положення акта

Прийняття проекту закону необхідне для уникнення порушення Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань спрямованих на охорону та захист дикої фауни і природних середовищ їх існування.

Законопроект вносить зміни і приводить у відповідність з вимогами Бернської конвенції закон України «Про мисливське господарство та полювання».

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Нормативно-правові відносини у сфері охорони тваринного та рослинного світу регламентуються Законами України «Про Червону книгу України», «Про тваринний світ»,  «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про мисливське господарство та полювання».

5. Фінансово-економічне обґрунтування.

Реалізація проекту акта не потребує додаткових фінансових витрат за рахунок Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття нормативно-правового акту.

Прийняття даного Закону приведе внутрішнє законодавство у відповідність до вже прийнятих положень, сприятиме гармонізації законодавства України з правом ЄС та відповідатиме зобов’язанням, які взяла на себе Україна, відповідно  до міжнародних договорів з охорони фауни, флори, посиленню захисту територій і об’єктів природно-заповідного фонду.

Народні депутати України