Сумний кінець огаря

Рукотворний пташиний мор на Херсонщині.

Після нещодавньої трагедії із загибеллю цілої зграї червонокнижних сірих журавлів у біосферному заповіднику «Асканія-Нова», там знову помирають птахи… Зокрема червонокнижні качки і пернаті хижаки. І, як припускають науковці, знову від отруєння – покропленим отрутою зерном.

– Наприкінці лютого під час сильних морозів майже всі перелітні водоплавні птахи, які зимують у заповіднику, оселились на кількох озерах, що не замерзають. На одному озері в ополонці на загальній площі близько 150 метрів зимують наші гості – тисячі червонокнижних качок – огарів, крижнів, інших птахів. Нині у нас є понад 3,5 тисячі огарів зі всього півдня України. Поруч із ними – «корінні» птахи заповідника. Гості вдень відлітають харчуватися на прилеглі поля, інколи в радіусі й 50 кілометрів від зони, що перебуває під охороною. Тоді як наші птахи не полишають заповідник, – розповів нашому журналісту директор «Асканії-Нови» Віктор Гавриленко. – І ось зранку, 23 лютого, ми побачили в ополонці десятки мертвих птахів. Уся крига й сніг були рожевими від загиблих огарів. Поруч із ними густо лежали мертві крижні.

Загинуло вже 50 огарів. Ще декілька червонокнижних красенів були живими, але паралізованими і харкали кров’ю. Так само як і у попередньому випадку із отруєнням журавлів. На жаль, ми не знаємо, скільки ще птахів отруїлись і загинули у полях. Також на озері було знайдено 66 мертвих крижнів. Втім, на цьому жахіття не скінчились, – під час обстеження лісосмуг навколо цих озер ми знайшли ще 65 мертвих граків, 47 галок, двох канюків-зимняків і одного яструба великого.

Я терміново викликав фахівців районної і обласної Держпродспоживслужби і правоохоронців. Усіх мертвих птахів забрали на експертизу. Висновок очевидний як із журавлями – це не епізоотія, не інфекційне захворювання. Бо жоден з наших «корінних» птахів не загинув. Отже, дикі качки, як і журавлі, теж скуштували зерна, що було протравлене сильнодіючими отруйними речовинами від гризунів. Бо це кроплене зерно або кашу з нього із отруйними домішками густо розкидають полями і лісосмугами, замість того, щоб точково лишати у колоніях гризунів. Граки, галки і канюки, які не гребують стервом, теж харчувались отруєним зерном або мертвими гризунами, або отруєними птахами.

26 лютого на одному з полів, що межують із заповідником, знову було виявлено зерно пшениці, що нещодавно розкидали з сільгосптехніки. А наступного дня, у Каланчацькому районі знайшли мертвими на полі трьох лебедів-кликунів поруч із розсипаним зерном рожевого кольору. Але сільгосптехніки, яка б тоді працювала в угіддях, не виявили. На жаль, ми не можемо вести оперативно-розшукові та слідчі дії.

Удар по українській популяції огаря…

– Цей випадок – важкий удар по українській популяції качки огаря. Свого часу цю гарну качку ледь не винищили докорінно. Але з 70-х років фахівці нашого заповідника розпочали відтворення їхньої популяції в Україні. Тоді на Керченському півострові у Криму гніздувались 32 пари птахів. У нашому заповіднику ми почали штучне розведення і утворили популяцію, зокрема, за рахунок птахів, які зимують у нас. З 1983 по 2000 рр. на волю випустили близько 3400 огарів, яких виростили у нас, – із сумом каже Віктор Гавриленко. – У тоді ще не окупованому Криму популяція значно збільшилась. Згодом огар оселився майже по всьому Чорноморсько-Азовському узбережжі України. Зараз його популяція в Україні може нараховувати до десяти тисяч пар.

Огар – земляна качка, яка гніздується у закинутих норах лисиць, борсуків, гризунів. Інколи виганяє звідти дрібних гризунів-господарів. Розмірами вона дещо більше за крижня. Завдяки ретельній охороні, огаря у нас подекуди більше, аніж крижня. Але птахів часто стріляють браконьєри. І ці отруєння, – у нас загинули дорослі птахи, племінне поголів’я.

Стосовно попередньої трагедії з сірими журавлями. Ми нарахували 218 загиблих журавлів. Фактично, загинула вся зграя. Збиток довкіллю сягнув три мільйони 270 тисяч гривень. Рештки й кістяки журавлів ми досі знаходимо у полях. А згодом за харчовим ланцюжком гинуть й не менш корисні хижі птахи. За останній рік майже у півтора рази скоротилась кількість круків – птахів-санітарів. Нещодавно під час рейдових перевірок виявили тушку зайця, яку не їв жоден стерв’ятник. Отже, цей заєць отруївся? Минулого року так загинули й двоє рідкісних червонокнижних орланів-білохвостів. Вони з’їли мертвих журавлів. Тож збитки, що завдані навколишньому природному середовищу й загальну кількість загиблих тварин і птахів, варто у кожному випадку помножити вдвічі, а то й втричі.

По журавлях досі триває слідство. Створена комісія при Херсонській обласній державній адміністрації, куди увійшли представники влади, правоохоронці, ветеринарні фахівці, екологи. Задіяне керівництво Держпродспоживслужби України. Але усі чомусь досі так і не назвали препарат, яким отруїлись птахи та звірі. Хоча, на мою думку, його назва вже давно всім відома. Як і те, що ці сильнодіючі речовини часто застосовують у сільському господарстві без жодних правил і норм. Не хочуть псувати стосунки з аграріями і фермерами? Цілком можливо. Але тоді такі трагічні випадки будуть тривати й надалі. Та й правоохоронці чомусь зараз набагато активніше цікавляться діяльністю заповідника, аніж обставинами загибелі червонокнижних тварин. Незабаром посіви збіжжя на полях району і області будуть масово обробляти інсектицидами від комах-шкідників. Тож чекаємо на нові трагедії та масову загибель тварин?

Міжнародні організації з охорони природи, червонокнижних звірів і птахів ретельно слідкують за розслідуванням трагедій у «Асканії-Нови» і зроблять належні й принципові висновки. Тож я сподіваюсь, що держава Україна не зацікавлена потрапити у гучний міжнародний скандал. Але й «замилити» цю справу ми теж не дозволимо.

У пресслужбі обласного управління Держпродспоживслужби Херсонщини так прокоментували ситуацію:

– За участю першого заступника голови Держпродспоживслужби Владислава Седика відбулась нарада в Херсонській ОДА, участь у якій також взяли представники Держпродспоживслужби, обласної державної адміністрації, біосферного заповідника «Асканія-Нова», обласної прокуратури, Нацполіції та Держекоінспекції.

Щодо випадку отруєння сірих журавлів, за результатами розтину і хіміко-токсикологічних досліджень виявлено, що птахи загинули від набряку легень, унаслідок інтоксикації організму неіндифікованою речовиною з антикоагулятивним ефектом. Відкрито кримінальне провадження. Фахівці Управління фітосанітарної безпеки Головного управління залучені в якості спеціалістів.

За словами голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької, державні фітосанітарні інспектори здійснили виїзд до 49 суб’єктів господарювання поруч із заповідником. На 27 суб’єктах виявлені порушення законодавства в сфері захисту рослин. Перевірки здійснювались із виїздом на поля для виявлення залишків отруйних принад, які використовують для боротьби з гризунами. Відібрані зразки залишків отруйних принад із полів двох підприємств було направлено на визначення заборонених до використання пестицидів на основі фосфіду цинку. Їх не виявлено. На 8-и підприємствах перевірки провести не вдалося через відсутність допуску на підприємства. Розслідування триває. Держпродспоживслужба Херсонщини також з’ясовує й причини нового випадку загибелі птахів у біосферному заповіднику «Асканія-Нова».