Із жолудя – діброви

Площа лісів, що нею опікуються працівники державного підприємства «Остківське лісове господарство», сягає понад 31 тисячу гектарів.

І ця цифра невпинно зростає – лише цьогоріч створено майже 300 гектарів молодих насаджень та заліснено додатково 10 гектарів земель, непридатних для сільськогосподарського використання. При цьому чільна увага приділяється не лише кількості, а й якості – остківські лісівники дбають, аби створені ними діброви були справді ошатними та високопродуктивними.

– Той, хто не любить ліс, не хоче ним жити, довго у ньому не затримується, – говорить директор ДП «Остківське лісове господарство» Микола Михайленко, – стримано, але влучно характеризуючи і своє ставлення до професії, що вже стала справою життя, і колективу, який очолює впродовж семи років. Загального ж стажу роботи в лісівничій галузі має понад 20 літ: як і годиться – пройшов шлях від звичайного лісоруба до керівника підприємства. Отож, так би мовити, зсередини і до найменших дрібниць знає, як налагодити стабільну роботу кожної з ланок лісгоспу. А це й створення насаджень, і догляд за ними, і розвиток мисливського господарства, протипожежні заходи та багато інших напрямів. За кожним із цих пунктів – праця, досвід, знання, а на додачу – ще й новітні технології, які навдивовижу активно впроваджуються у, здавалося б, консервативну лісівничу справу.

– Ось, наприклад, завдяки такому обладнанню для відео-спостереження, – розповідає, наочно демонструючи новації на підприємстві, інженер охорони лісу Богдан Лозян, – ми просто з контори лісгоспу, так би мовити, не виходячи з кабінету, можемо бачити кожен куточок нашої території. А це – 35,5 тисячі гектарів, в тому числі площі, що вкриті лісом, – понад 31 тисяча. Вдається це з допомогою двох відеокамер, встановлених на пожежних вежах на висоті 35-40 метрів. Сучаснішу з них – ту, що в Дубнівському лісництві, – ми взагалі встановили першими в області. Відтак оперативно, ледве не з точністю до метра, можна виявити ділянку, де спалахнула пожежа, та, відповідно, швидко встигнути загасити.

Така пильність стає ще більш зрозумілою, якщо вникнути у те, скільки праці і зусиль доводиться докласти, поки ті гінкі сосни чи дуби сягнуть неба. Починається ж бо все зі звичайного жолудя чи крихітного насіння, яке можна просто здмухнути з долоні…

– Та ні, аж ніяк не звичайного, – заперечує лісничий Остківського лісництва Сергій Кондратовець. – Аби майбутні насадження були високопродуктивними, ми дуже багато уваги приділяємо селекційній роботі. Зокрема на території кожного з лісництв відведено постійні лісонасіннєві плантації, виокремлено так звані плюсові дерева – тобто ті, які мають показники щодо діаметра, висоти, ступеня росту, вищі за середні в нашому регіоні. Ці сосни та дуби відбирає спеціальна комісія, і кожне з цих дерев стоїть на обліку не лише в лісгоспі, а й на загальнодержавному рівні. Відповідні номери можна побачити на стовбурі. От із таких дерев ми й заготовляємо насіння для створення насаджень. Приміром, на території Остківського лісництва їх є 27. За кожне з них я, так би мовити, відповідаю головою.

Загалом у ДП «Остківське лісове господарство» цьогоріч заготовлено майже три тонни лісового насіння, в тому числі жолудя – 2,5 тонни. Подальший його шлях – або у тепличне господарство (площа 2,1 гектара), або у базисні розсадники (їх є три) чи тимчасові, які для власних потреб облаштовує кожне з лісництв, а вже аж потому – на ділянки, відведені для висаджування лісу. У 2012 році молоденькі ліси в Остківському лісгоспі з’явилися на площі майже в три сотні гектарів. Крім цього 10 гектарів насаджень створено на колишніх сільгоспугіддях, що вже стали непридатними для аграрного використання. При цьому садивним матеріалом, левова частина якого, як мовилося, плекається з елітного насіння, лісгосп себе забезпечує повністю – цьогоріч там надбали 2,7 мільйона сіянців та саджанців. До речі, якщо повернутися до їх якості, то чималу увагу остківські лісівники приділяють ще й вирощуванню інтродуцентів.

– Це породи, які є нетиповими для Полісся, але біологічну стійкість та таксаційні показники мають значно вищі, ніж корінні насадження, – пояснює головний лісничий ДП «Остківське лісове господарство» Олег Ткач. – Мова, зокрема, про модрину європейську, дуб червоний та ін. Лише впродовж останніх двох років, аби поліпшити продуктивність наших лісів, ми створили 15 гектарів таких насаджень.

Справді ж унікальні породи дереві та кущів можна зустріти у дендрологічних парках, що їх на території держлісгоспу усього лише протягом двох останніх років створено аж три – у Кисорицькому, Остківському та Біловізькому лісництвах. Загальна площа – понад три гектари.

– Садивний матеріал для створення дендрологічних парків ми закуповували в різних регіонах України, а також у Росії, Польщі, Прибалтиці, – продовжує Олег Ткач. – Чимало висаджених екземплярів внесено до Червоної книги. Створено дендропарки завдяки співпраці з проектом ПРООН – ГЕФ ПМГ «Відновлення біологічного різноманіття лісів Полісся». Важливо, що до його реалізації залучалися місцева молодь та діти. Відтак досягнуто не лише екологічної, а й виховної мети. Крім цього у рамках реалізації проекту коштом ПРООН для потреб шкіл, учні яких брали участь у створенні дендропарків, безкоштовно надано обладнання для комп’ютерних класів та інтерактивні дошки. До речі, якщо ще раз торкнутися виховної мети, то чимале значення в цьому має функціонування шкільного лісництва. Діє воно при Остківському лісництві. Його вихованці беруть активну участь у збереженні та відновленні лісових ресурсів. Досвід свідчить, що 80 відсотків із них у майбутньому обирають лісівничий фах. Одне слово, кадри для себе плекаємо змалку.

Звісно, створення насаджень – це ще аж ніяк не все. Аби ліси у майбутньому милували око із естетичного та економічного погляду, тобто були не лише гарними, а й високопродуктивними, зусилля потрібно докладати постійно. Перелік заходів, які для цього проводять лісівники, дуже об’ємний. Це, зокрема, догляд за культурами, рубки формування та оздоровлення лісів тощо. Приміром, останніми за 9 місяців нинішнього року охоплено 878 гектарів. У результаті не лише приведено у належний стан насадження, а й заготовлено чималий обсяг деревини – 25,5 тисячі кубометрів. Якщо порівняти цю цифру з показниками щодо рубок головного користування (33,4 тис.куб.м), стає очевидним, що до довіреного зеленого багатства остківські лісівники ставляться ощадливо.

Варто зауважити, що витрати на лісовідновлення, лісорозведення, догляд за насадженнями та інші напрями роботи підприємства здійснюються переважно за рахунок його власних коштів. Із державної скарбниці, та й то лише частково, фінансується лише зарплатня лісової охорони. При цьому колективу лісгоспу до снаги виконувати не лише головну функцію, яка на нього покладена (збереження та відновлення лісів), а й соціальну. Саме цю складову (водночас з економічною) містить і ще один важливий напрям роботи підприємства – будівництво лісогосподарських доріг. Цьому питанню там приділяється особлива увага.

– Загалом протягом п’яти років збудовано 23 кілометри лісогосподарських доріг, – деталізує головний лісничий Олег Ткач. – За якістю вони не поступаються дорогам загального значення. Звісно, кошти витрачаються чималі на їх облаштування (до речі, це ще один із небагатьох напрямів, які частково фінансуються з держскарбниці), проте економічний ефект буде тривалим – у результаті зменшиться відстань вивезення лісопродукції (відповідно й витрати), поліпшиться доступ до насаджень з метою догляду за ними, охорони та захисту від пожеж і лісопорушень. Щодо соціальної складової, то промовисто можна її проілюструвати з допомогою такого прикладу: завдяки будівництву доріг, приміром, між селами Дерть та Нетреба, відстань між цими населеними пунктами зменшилася на 15 кілометрів. Зрозуміло, що місцеві жителі втішені цим.

За всіма переліченими напрямами роботи і безліччю тих нюансів, про які ще не згадано, – невтомна праця колективу підприємства. Налічує він нині 167 працівників. І чи не кожен – справді фанатично любить свою справу. Із вдячністю директор лісгоспу Микола Михайленко згадує лісничого Кисорицького лісництва Віталія Козаченка, Остківського – Сергія Кондратовця, майстра лісу Кисорицького лісництва Петра Григорчука, начальника АТП Леоніда Пахнюка, водія Миколу Лощиця, інженера лісовідновлення Ольгу Трофимчук та багатьох інших. Віриться, що остківським лісівникам і надалі вистачатиме снаги для праці, що успіхи підприємства з року в рік примножуватимуться.