19/12/2012
0Зокрема, Едуард Ставицький резюмував, що з 26 листопада по 8 грудня 2012 року делегація України взяла участь у 18-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та 8-ій Зустрічі Сторін Кіотського протоколу, які відбувалися у м.Доха (Катар).
Під час переговорного процесу представники української делегації послідовно відстоювали позицію України щодо здійснення подальших заходів, спрямованих на пом’якшення зміни клімату та адаптацію екологічного та економічного середовища України до зміни клімату.
Позиція України базувалася на національних інтересах держави, з урахуванням основних параметрів другого періоду дії Кіотського протоколу та формуванням пост-кіотського “кліматичного режиму” в рамках нової глобальної угоди.
Прийняті рішення та поправки до Кіотського протоколу говорять про те, що Україні вдалося відстояти свою позицію у низці питань, з урахуванням послідовної державної політики у сфері зміни клімату, зокрема:
1. Україна є учасником другого періоду Кіотського протоколу та бере на себе зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів до 2020 року на 20 відсотків у порівнянні з викидами у 1990 році;
Це особливо показово, враховуючи, що Японія та Нова Зеландія, які мали зобов’язання із обмеження викидів в першому періоді протоколу, не взяли таких зобов’язань у другому періоді.
Зобов'язання в рамках «Кіото – 2» взяли: ЄС, Україна, Австралія, Казахстан, Білорусь, Норвегія, Швейцарія, Ісландія, Ліхтенштейн і Монако.
2. Другий період зобов’язань за Кіотським протоколом розпочнеться у 2013 році та завершиться у 2020 році з урахуванням того, що нова глобальна та всеосяжна багатостороння міжнародна угода набере чинності не пізніше початку 2020 року, зокрема її укладання заплановано завершити до 2015 року;
3. Україна подала найвище розрахункове значення цільового показника з кількісного обмеження та скорочення викидів парникових газів (QELRC) на другий період зобов’язань за Кіотським протоколом. Зокрема, він становить – 76 відсотків (середнє скорочення викидів для восьмирічного періоду дії зобов’язань 24 відсотки відносно рівня викидів 1990 року);
Міжнародна спільнота привітала амбітні зобов’язання України, як самі високі серед усіх заявлених іншими країнами цільові показники з кількісного обмеження та скорочення викидів парникових газів на другий період зобов’язань за Кіотським протоколом.
Зокрема, 6 грудня під час проведення двосторонньої зустрічі з Комісаром Європейського Союзу Конні Хедегаард, було зазначено, що такий високий цільовий показник скорочення свідчить про високий рівень амбіцій України.
4. Україна домоглася збереження існуючої редакції параграфу 13, статті 3 Кіотського протоколу.
5. Україна зберегла за собою особливий статус країни з перехідною економікою, який міститься у положеннях Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, та відповідно, забезпечила збереження преференцій, які призначені для допомоги країнам, що розвиваються;
6. Україна продовжить реалізацію “гнучких” механізмів Кіотського протоколу, при цьому в рамках рішень, прийнятих у Досі передбачено як обмеження використання гнучких механізмів так і значне вдосконалення, зокрема, процедури реалізації проектів спільного впровадження.
Сторони погодились, що нова модель Механізму спільного впровадження має базуватись на принципах максимальної прозорості та доступності інформації для усіх заінтересованих сторін, а також забезпечувати: уніфікацію процесів акредитації незалежних органів для механізму спільного впровадження, запровадження єдиного проектного циклу замість 2-х наразі існуючих, запровадження чітких та прозорих вимог щодо обґрунтування додатковості проектів спільного впровадження, запровадження обов’язкових стандартів та процедур, яким повинні відповідати проектні діяльності спільного впровадження.
Щодо механізму торгівлі квотами слід зазначити, що у зв’язку з прийняттям низки нових положень в рамках КП це питання потребуватиме додаткового вивчення та аналізу після прийняття відповідних технічних рішень та надання роз’яснень Робочими органами Конференції сторін та Секретаріатом РКЗК ООН.
Проте, вже зараз очевидно, що Рішенням Конференції змінено правила переносу одиниць установленої кількості. Наразі, невикористані квоти значно обмежені у використанні. Окрім того, досить суттєві зміни внесено у порядок розрахунку кількісних зобов’язань Сторін у другому періоді Кіотського протоколу, це в першу чергу стосується країн в яких спостерігається тенденція зростання викидів, в рамках реалізації державних інтересів, економічного зростання та розвитку виробництва. Прийняті зміни ведуть до значного заниження установлених для них допустимих викидів на другий період зобов’язань. Україна, враховуючи неможливість використання надлишку квот першого періоду до кінця другого періоду Кіотського протоколу, а також враховуючи передбачені новим рішенням заниження установлених допустимих викидів на другий період зобов’язань опинилася в ситуації серйозного вибору.
Окрім того, навіть якби Україна не була обмежена у можливості використання залишку квот першого періоду у другому періоді вона б не змогла продовжувати торгівлю квотами, оскільки потенційні покупці ОУК, такі як Австралія, ЄС та 27 країн, які до нього входять, Японія, Ліхтенштейн, Монако, Норвегія, Швейцарія зробили політичні заяви в яких зазначили про відмову купувати ОУК, перенесені з першого періоду зобов’язань по Кіотському протоколу.
Ситуація, в якій опинилася Україна безпосередньо впливає на майбутні параметри функціонування механізмів Кіотського протоколу.
Також, залишається неприпустимим той факт, що прийняття рішень у Досі 18 Конференцією сторін РКЗК ООН відбулося при значному порушені встановлених правил процедури. Цей факт підриває базові принципи, прийнятої в ООН практики та норми ведення міжнародних перемовин.
Обраний Конференцією Сторін порядок дій ставить під сумнів легітимність прийнятих рішень, зокрема, в частині, яка стосується Кіотського протоколу. Це, в свою чергу загрожує серйозними наслідками для прийняття Сторонами відповідних поправок до Кіотського протоколу та потребує здійснення подальшого аналізу у загальносистемному контексті діяльності ООН.
Проект рішення, який було запропоновано наприкінці Конференції не відповідав по суті тексту документу над яким усі країни працювали протягом 4 років. Окрім того, його було надано для розгляду країнам о 8.00 ранку в суботу. Країни не мали можливості обговорити наданий текст нового проекту рішення.
У процесі підготовки тексту проекту остаточного рішення, запропонованого Конференцією, Україною, Росією та Білорусією були внесені пропозиції та суттєві зауваження до проекту рішення, проте, не дивлячись на це, їх не було враховано, всупереч установленим правилам процедури.
Представники української та російської делегацій під час прийняття рішення, відповідно до процедури подали заявку з місця на виступ, але її було проігноровано.
Найближчим часом, планується проведення глибокого аналізу наслідків прийнятих рішень 18 Конференцією Сторін РКЗК ООН для України.
Слід також врахувати той факт, що на учасників Кіотського протоколу припадає всього 13% світових викидів парникових газів. Тому, можна з упевненістю сказати, що впровадження Кіотського протоколу його учасниками є більше внутрішнім стимулом для скорочення викидів парникових газів, ніж гарантією забезпечення суттєвих змін у глобальному кліматичному просторі.
В свою чергу, Україна докладе максимум зусиль для того аби виконати взяті на себе зобов’язання зі скорочення викидів парникових газів та забезпечити участь держави у Кіотському протоколі в рамках національних інтересів та глобальних кліматичних цілей.
