Репортаж учасника  пресс-туру Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа  Абрамовського  до ДП ТетерІвський лІсгосп

       Анатолій Сабадир, 21 03 2021

Анонс події   виглядав у стилі  детективного жанру, що  уже  з початку складало підвищену зацікавленість,  навіть інтригу щодо організації заходу.  Щось схоже на «Юстас –Алексу» із радянської кінокласики …   Але усе втаємничине  стає явним.  Я не детектив.  Інформацію про захід отримав, як і 90%  тих, що зібралися, за  8 год. до завершення акредитації. Але, то пусте. Дякую, що прилаштували до колег. Їхати  напряму до підприємства – означало  накликати зайві нарікання на персонал. У них іншого клопоту вдосталь.   Вбачаю що не менш «весело» було регіональним керівникам.

Олексію Бойко, начальнику обласного управління «Київлісу» було початково відомо, що при багатому виборі достойних держлісгоспів області,   інша альтернатива, як місця спілкування з Міністром, трішки гасне, тьмяніє. Мені, як ветерану лісової галузі і   «медійнику» з 80х рр.. років ХХ  ст. приємно було побачити  зміни у  діяльності колективу Тетерівського держлісгоспу черговий крок, вагомий для лісу і галузі в цілому.  Багато хто буде зауважувати щодо найліпших лісорослинних умов  лісгоспу, особливостей деревостанів, а також “чумацького возу”  інших переваг.  За звичай,  заздрісно  ведуть  себе балагури !   Ми  ж побачили  результати багаторічної фахової роботи дружнього колективу    Маю підстави стверджувати, що  усі  надбання є результатом  високопрофесійної діяльності  злагодженого колективу. Впродовж останніх    30 – 35  років.  Зформована  довіра, глибока повага до кожного члену колективу.  Одне мені прикро – в останні роки відійшли у вічність друзі з 70х   та в   небуття –  багато рідкісних   видів суміжної діяльності.  Підкреслюю, то на мій  особистий погляд. Лісохімічна дільниця, підсочка, художньо – сувенірна дільниця та багато чого іншого, що до теми прес – туру, здавалось відношення  не має. Юрій Олексійович Колодій, який  близько чверть віку  очолював колектив, разом  з колегами, згуртували і  виплекали новий шлях до стійкого господарювання. Вибудували  економічну модель, значно відмінну від багатьох підприємств галузі. Те, що сьогодні бачимо,  набуто багаторічними поїздками за досвідом до колег із Німеччини, Італії, Польщі,  Росії ( так, для багатьох це сьогодні подразник, як плащ матадора для бугая, але то був інший часовий та соціальний вимір, їздили, навчались і навчали). Впровадили краще, з врахуванням місцевих умов та  нормативних вимог   Правонаступники у адмініструванні лісгоспом високо тримають  марку та удосконалюють лісівничий фах.  У лісівників України корінним чином змінились погляди на справи,  за час реалізації  так званого «шведського проекту».  Сьогодні звучить багато закидів та звинувачень  до Михайла Попкова ( свої теж мав, світоглядні), але  за 20 років уже  зросло ціле  покоління фахівців високого ґатунку. Перш за все, у лісівництві.  Керівник лісової  галузі Польщі, якого приймали в  Українї 2007 р.,   поїздивши по лісах лісгоспу мовив  директору –  та  у нас теж так !

Без врахування згаданого, повірте,  можливо ми виконували би «прес – тур» у іншому напрямку. Але команда медівників прибула  саме у ДП  Тетерівське ЛГ  де мада можливість бачити найкращі рішення. В тому числі, мій опонент, пан Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Роман Абрамовський, власноруч, чи не вперше у житті, тримав шишки зібрані з плюсових дерев,  вдихав  повітря у шишкосушарному  комплексі, яке перенасичене смолянистими парами. Професійний пульмонолог міг би мовити – то  це скипідаролікування по проф..Залманову !  Міністр  мав нагоду, почути від фахівців логічні пояснення  та  подискутувати, запитати – та дечому навчитись, вникнути у сутність дій лісівників. Допустимо –  проходив I курс лісового  «робфаку», як в минулому говорили, але то крок до порозуміння одне  з одним.  Думаю, організатори дійства та Міністр пробачить мені мої «п”ятаки» щодо можливості впровадження нових технологій, обсягів використання сіянців із закритою кореневою системою, Мною були озвучені проблеми, які склалися впродовж останнього  десятиріччя на півдні держави, які замовчуються іншими.  Логіку дискусії  Роман Романович сприйняв. Вартісні показники, певен провірить. А директор підприємства – Дмитро Гоцуляк та головний лісничий Іван Черевко мали чисельні запитання, досить поширені у колах журналістів та блогерів. «А це що ? Навіщо береза ?  А навіщо висівати насіння чагарників і т.п.» Дискусію обмежував лиш брак часу у Міністра. Лісівничий «всеобуч» відбувся не лише для журналістів. Так би крок за кроком. Мені вдалося поєднати у спілкуванні  до одного «вузла» роль Старопетрівської науково-дослідної станції,  масштаб колекції на насіннєвих плантаціях та роль елітного насіння з  тих плантацій. Віповідь Міністру та Голові Держлісагенства Ю. Болоховцю надав начальник Київського управління ЛГ Олексій  Бойко, який значний час очолював згаданий науковий підрозділ. Для читачів довожу слова п. Леоніда Бойка – понад 500 найкращих форм сосни звичайної на дослідних плантаціях !  То є генофонд українського лісу !  Дай боже розуміння у владних кабінетах, оцінити  наявне належно, зрозуміти  що то безпрограшний шлях до збільшення продуктивності лісу, без вкладання додаткових коштів. На мою думку,     прямий шлях спільних досліджень з науковцями Білорусі, країн Балтії, як  давніх партнерів.

 Щодо лісівничих аспектів, необхідно підкреслити те, що прикро буде, коли результати праці одного чи більше поколінь лісівників згинуть у вогні. Тоді, що для Природи, що для соціуму  не буде мати принципового значення – з чиєї недбалості… Гірко тим, хто зростить ці 180 чи 200 млн. сіянців для «вогняних півнів».  Я привіз для  згаданих високопосадовців архівні матеріали та раритетні журнали 1995 – 98 рр. з профільними матеріалами, з досвіду Данії, Польщі  які впровадження в Україні та Білорусії. Нагадав, що для  лісорозсадників ми придбали два неповних комплекси, а Білорусь –  двадцять шість. Білоруси сьогодні  працюють на одному рівні з лідерами ЕС.  Але особливого зацікавлення високопосадовців архівом це не визвало. Та все одно, через іх радників донесу до приймальних. У моїх публікаціях «Лесные питомники и школы – что имели ? Как храним ?» та «Лесные питомники и школы – с надеждой и верой в будущее» ( 1997-98 рр.) змістовно показував шлях до індустріальних технологій у цій  складній справі. Все одно, що вищий пілотаж у авіаторів. Зазначав обсяги вирощування посадкового матеріалу: 8 (вісім ) млрд. шт. по Госкомлесу СРСР . в  т. ч. 2 (два) млрд.. шт.. в розсадниках Мінлісгоспу України.  Прослухайте. Будь ласка,  С. Нікітіна – «Думайте сами, решайте сами, кметь или не иметь». Думаю, що коментарі зайві.

Щодо моніторингу пожежної стійкості лісів та  роботу персоналу, новий рівень телекомунікаційних систем доповідали Іван Черевко та Дмитро Гоцуляк. Сучасний рівень роботи здивував не тільки Романа Романовича, з колегами, які супроводжували,  але і  Юрія Болеховця. У галузі, впродовж значного часу, впроваджено значну кількість систем спостереження, у томи числі на «кущ» підприємств, так, як ставив Борис Паламарчук в Бориспільському лісгоспі та сусідню територію військового полігону, в Харківській, Дніпропетровській, Херсонській та ряді інших областей. Я в чергове вибачився, але зазначив пану Міністру, що саме у Харківській області, у 1998 році було проведено виїзну колегію, продемонструвавши нові можливості телекомунікації. «Оборонка» розпочала  ділитись надбаннями того мегаполісу і лісівники скористались. За 22 роки, що минули, незрівнянно змінились технології, але обладнання у першопрохідців, в основному, лишилось другого покоління. І питання не в інертності керівників, а в економічних злиднях. Тут коментарі зайві. Демонстровані можливості Тетерівського «Азимуту»  ваблять та не кожному посильні, без державної підтримки. Пан Міністр має це донести до Урядового Комітету. Міг би у «скрині» фонду захисту довкілля  по куточках пошкребти, провести конкурс найвразливіших підприємств Півдня та на відзнаку переможця – нагородити. Для збереження національного надбання.

Я маю гріх перед колегами, мене декілька разів запрошували – А.І, приїдь до Пісківки, поспілкуємось. Разом з Іваном Миколайовичем переживав весною минулого року, коли мені скаржився – усі на крайній межі витримки. Пилюка така, що можливо трапитись збій, у диму та пилюці лиш контури видно. Та вистояли, посприяла нова технологія. У них система четвертого покоління.  Не кожен колектив здатний укласти понад 950 тис. грн. у  засоби, а потім –тримати рівень заробітної плати обслуговуючого персоналу. А це не ті 65 «рэ» (жаргонне, радянське 60 х  років ХХ ст.)  дідусеві Йосипу, які той отримував щомісяця, знаходячись на пожежній вежі ПНМ – 35.  З іменним  армійським біноклем від Будьонного. .Директор Дмитро Гоцуляк, без калькулятора пояснив, що зберігши деревостани, за один сезон відшкодовуються інвестовані кошти. Склалось враження, що пан Міністр усе зрозумів, за винятком одного – на кошти природоохоронного фонду лісівникам зазіхати зась ! А може, як мовлять в Одесі,- «таки да ??»   відповідь не озвучена.  Мене, відверто, гнітило бажання не визвати «вогонь» на колег, що цей А.С. знову  у когорті медійників. Свої запитання я вже поставив у письмовій формі. Вони без відповіді не залишаться. Колись був жарт у побуті «Больше роты не дадут и дальше Кушки (Середня Азія, це для  молоді) не пошлют». Надамо належне – дискусія плідна, змістовна. Важлива конструктивна позиція журналістів. Скільки себе пам”ятаю,  завжди це було неоднозначним питанням для галузі. І як, в чергове, не згадати чаклуна слова – Булата Шалвовича; «хоть Флора здесь все та же, да Фауна не та».  До речі, наш тур вібувався у День поезії ! Правда, у календарі компанії «Гриф» ( знову м. Харків!!) зазначено : 21 березня, неділя, 8 березня за ст.. стилем. День лялькаря. ( А.С. у мене напрошується запитання – а  хто у ролі «ляльковода» ? прикро, це не по темі туру).   А по темі – директор підприємства щиро говорить, Ласкаво просимо ! Вивчайте. Разом з поезією про Ліс. Я ж не наважився порушувати графік екскурсії, розписаний по хвилинах. Подумки прочитував «Давайте же не будем поучать сосновых бабок и еловых внучек, как под открытым небом март рожать…».

 Мені  (А.С) слід зазначити,  що маю не лише певні роздуми та пропозиції щодо шляху удосконалення справи. Я геть відкидаю блудливе «Пожежі нового типу». Це від тих т.з. «науковців», яких, «как  бы учили».  А під час нашого туру, від лісгоспывського мозкового центру команди  системи «Азимут», разом з високопосадовцями перейшли  до огляду машино – тракторного  парку  та технологічного обладнання. Цікаво та ефектно. І дієво, так підтверджує багаторічний досвді. Стало схоже, що сезон пожеж 2020 року багато чому навчив п. Романа Романовича, як адміністратора. Дискусія була конструктивною, змістовною. За винятком визначення джерел можливих капітальних інвестицій. Як не згадати народне – «Казав пан, кожух дам…», то щодо тіла.  А для просвітництва та  розуміння суті формування захисту довкілля, не лише лісу, луків та річищ із всохлою травою, я в  чергове привіз архівну роботу. Владімір Ніколаевич  Петров,  доцент ( на час  написаня, нині доктор економіки) Санкт-Петербургської державної лісотехнічної академії ( у дипломах чисельної когорти українських лісівників – ЛЛТА) опублікував роботу «Страхування лісів від пожеж». Журнал «WOOD business» № 2. 1998 р.  стор. 26 -29.   На моє прохання взяти архівний примірник,  – дивне мені «а что с ним делать».  Я вказав, що мені, знову таки, залишається завезти його до приймальної їх шефа. На вул.. Шота  Руставелі у Києві.

А демонстрація техніки дійсно вразила  і визвала зацікавленість медійників. Бази – потужні та надійні автомобілі подвійного призначення формули 6 х 6 з додатковою спецкомплектацією.  З ємностями для води, збільшеними на 25-30 % проти  штатних, наявних  у станцій   системи МНС. Мені, як ліки на душу, слова Романа Романовича – « а наші кругом заходили у минулому році». Особливо а наші. Та чи щиро сказано ?  ( свій серед чужих ?)  Згадано було  про гелікоптери, та наземну техніку. Міністр, директор та головний лісничий навперебій відповідали на чисельні запитання.  Зазначали, – а от Ляшковий у  Прилуках з-д ( мали на увазі Олега – радикала ) не те зовсім придатний,  за можливостями…  Чемність та регламент не дозволяли мені класти свого  чергового «п”ятака» для участі у дискусії. Але, зараз, даючи оцінку мушу сказати,там у с. Ладан, на заводі «Пожмаш» мої давнішні друзі. Сперечались, писали претензії один одному, багаторазово виїздив на випробовування визивав «технарів» заводу по рекламаціях. А техніку, на конверсійних базах, для лісівників вони робили добру. То було активне життя. Заступник Міністра ВПК та конверсії Вадим Трохимович Лящов, заступник Міністра оборони, командувач і куратор автотранспортного забезпечення та спеціального обладнання   Іщук Василь Аксентійович були справжніми державними мужами. Мене сприймали по – державному, а жартома називали «комбриг кінної тяги» Анатолій із Лісу. Завдяки діям таких  військових посадовців, які не допустили тупого пресингу з Печерських пагорбів – «порезать и отправить в метеллолом, порт такой то, тел.. №  ). Вчинили по іншому і сьогодні  ми ще маємо можливість на чому виїхати та погасити  осередок вогню.   Була би моя воля, я обов”язково виставив би на огляд посадовців  ще ГПМ -54 (55) – спецмашини Львівського танкоремонтного заводу. Ще нас трохи лишилось,  тих, хто був задіяний на гасінні пожежі у Кремінній (близько 12 тис. га згарища 1996 р). До АГНКС  залишалось полум”ю пройти близько  300 м.  За спиною газокомпресорна і холоне спина від розуміння можливих наслідків. Валерій Брежнєв ( перший заступник Міністра у той час)керівник штабу, який вже дві доби не спав, з колегами виставили три таких потужних машини у ряд, із зміщенням на ширину відвалу і виконали направлений  повал дерев та використали зустрічний пал. Спрацювало., врятували АГНКС, селище. Мені зараз роблять зауваження – А.І,,твої історичні відступи до «дупи» ( польське). Вони, мовляв,  відволікають і ніхто не буде їх читати, не узнають справжніх новин. Моя думка інша  – без знання того, що уже було – не найдемо грамотних рішень у майбутньому.   Несприймається ?  Користуйте військово – політичне ППР ( посиділи, порозмовляли, розійшлись, але розшифровуйте абревіатуру на «слензі»).

На завершення прес – туру Міністра,  – колективне інтерв”ю, Безпосередньо біля посівного відділення розсадника. Доглянутого, без т.з. «макіяжу», воно завжди на виду з вікон адмінбудинку.

 Без модератора, звичний  журналістський хаос з конкуренцією  камер. Склалось враження, що за 20 – 30 хв. Міністр відповість на увесь невпорядкований “ворох”:   Чому «зрубали Карпати» ; коли призупинять крадіжку лісу; чому таке злодійство; чи буде ринок деревини і яким він бачиться у Міністерстві; чому в криниці щезла вода та коли заведуть облік усіх  водовидобувних скважин та лічильників спожитого ( включно  до родини тітоньки Марини) і  як це впливає на  зміни клімату ??

        Для людини, що у владі, а до того, у радниках Народних депутатів, з такими питаннями – що щуці у річці. Не заперечую права на запитання, але вони не визначальні щодо ключового – визначення наявного нормативно – правового базису  пропонованих реформ,  Головне у зверненні пана Міністра до журналістів  – ми розпочали кардинальну реформу. Висвітлюйте її. Лише цей шлях врятує лісову галузь у період суцільного безгрошів”я.  Укрупнення – головний шлях до раціонального використання усіх ресурсів.

      Міністерство розіслало проект Стратегії на розгляд у областях та фахових колах. Отримаємо відгуки та пропозиції – швидко затвердимо. Щодо проекту Закону про ринок деревини, то він проходить узгодження у Верховній Раді, згідно регламенту. І ні слова про блок найгостріших питань, що накопичувались із часів «рулежа» галуззю О. Ковальчуком.

Інформація щодо глобальних змін клімату, яку Міністр спробував наспіх донести журналістам,  їм відома у обсязі, не меншому, ніж Міністру. Ні слова про структури, пов”язані з Мінприроди, які обдирають лісгоспи за видачу оцінок впливу на довкілля, ні  про реальні шляхи захисту від безглуздого оподаткування.  Так схоже зі сценарієм від «Шурика» – « в то время, корда  космические корабли бороздят Большой театр…»   Стає зрозумілим, не для того зібрали.

      Юрій Болоховець,  цілковито підтримуючи шефа, наголосив, що усі питання, підняті у трудових колективах та громадах – то надумане, особливо щодо фінансово –  правових. «Все добре, чарівниця Маркіізо!». Податки – громадам, заробітна платня зросте, нікого ніхто не скоротить…  Галузь запрацює з новою, потрійною, силою. Ми з паном Міністром лише виконуємо слізні клопотання від областей. Останніх згаданих, з «чолобитними» обсіли директори лісгоспів з проханнями про це… 

 Я слухав, а  десь у підкорку  звучало  давно чуте  гасло; «Земля  –  крестьянам,  заводы – рабочим !». Красиве гасло. Але після останнього переділу та приходу «ехвективного власника», моїй  родині надходять дивіденди.  За попередній рік вони  складають суму, еквівалентну вартості половини марки поштової листівки, надісланої мені з адресою місця отримання нам належного.  То є  акції заводу – красеня бувшої оборонної сфери.  «Обпікшись молоком – на воду дують!», говорять мудрі люди. Остерігаються чергового обману, знаючи рівень пройдисвітства  в сучасній Україні. А ще – суцільної недовіри до виконавчої влади та судів. Саме тому,  стоячи 10 хвилин із здійнятою до неба рукою, не витримав безперервного потоку запитань репортера із каналу «UA», попросив права на  слово.

Перше – просив увесь медійний загал, нести слово правдиве, об”єктивне. Зупинити лайливий потік – що  кожен лісник є злодій.  Панове,  Вам надана можливість переконатись у протилежному, спілкуючись з працівниками лісгоспу. Побачили доглянутий ліс, а лісонасінневий комплекс з розсадником – то,  є дитячий виховний заклад, з Л І Ц Е Є М !   У спрощеному до сприйняття  виразі, визначенні зрозумілому пересічним громадянам. 

Погоджуюсь з поширеним у суспільстві – диму без вогню не буває. Та на посаді першого заступника, традиційній для лісівників планети, Головного лісничого держави,  сьогодні фахівець іншого напрямку діяльності. Дуже важливої  для суспільства, яке насправді бажає оздоровитись. За декілька разів згаданою кінокласикою, навчені – « злодій має бути в тюрмі». Аксіома.  Президент України, так фахово  говорив про дії з очищення суспільства, що бабусі тримали на грудях філіжанку. Для збирання сліз.  Пане Міністре, після отриманих знань з вирощування лісу, зайдіть до Володимира Олександровича і поділіться набутим – у сучасному світі, посів та посадка стали всесезонними!  Самі ж, зважено віднесіться до задуманого ( схоже – не Вами) і не ламайте діючу структуру через коліно.    Злодійські схеми розривайте з користю для людей та держави.

 Разом з паном Міністром, мовившим до запрошених – висвітлюйте події чесно, фахово  цілковито погоджуюсь. Я теж прошу вас, як колег, десять разів провіривши,  писати та нести в ефір те, що не зашкодить довкіллю, громадянину та  суспільству.

 Свої запитання до обох урядовців я уже оприлюднив, у письмовій формі.  Звертаючись до очільника лісової галузі, пропоную Вам,  підготуйте  на аркуші паперу відповіді на найболючіші  питання, які так збурили суспільство. Узгодьте їх з Романом Романовичем Абрамовським, він  – з Урядом. З посиланням на пункти постанов, розпоряджень, виданих центральними органами виконавчої влади, на конкретні Закони України. Міністерство та Держлісагенство  мають для цього величезний штат юристів. Так буде чесно.

Відкритий розгляд зазначеного дозволить згасити  хвилю обурень у галузі та суспільстві.  Не мудріть з ретельно формованим хаосом.  Не поширюйте неправдиву інформацію. Не мав можливості сказати у мікрофон, але  нагадую, наші пращури давно викарбували – посієв вітер, зросте буря. 

Історія свідчить що впродовж останніх 300 років, для  особистої вигоди формували образ бунтаря, із тих, хто насправді хотів справедливості. Будьмо обачні ! Лише спільно можливо не допустити сценаріїв, близьких до Омеляна Пугачева. А така пересторога є, на жаль.

Під «занавіс»  красивого дійства, звернувся до учасників прес – туру та керівництва ДП Тетерівське лісове господарство з щирою подякою. За показане, за коректність у короткому за часом спілкуванні. По реакції присутніх зміг оцінити – третина учасників зібрання добре знайомі. Звучало навіть у зверненнях – «брате».

Щодо Романа Романовича, заради можливого погляду у очі якому я їхав, побачив їх.  Висказав, на межі фолу, дещо з Біблійних притч. Почув дуже знакову репліку. Відверту. Вибачаюсь за нагадане із Писання, коли стояли  біля посівного  відділення розсадника.  Я повторюю, що зібрались у післядень,  коли релігійна спільнота вшановувала дату «Обретіння (знахідки, по мирському) Чесного Хреста і цвяхів Царицею Оленою». Збіг чи містика ?   Календар у моєму домі вірний, від Владики.  А на другий день після прес-туру і спілкування (22 березня н.ст.), знову таки, «Вшанування 40 мучеників у Севастійському озері». Мало ймовірно, що серед сучасних урядовців знайдуться послідовники бувшого іновірця, стражника, який замінив загиблого зневіреного і пішов на захист Віри. Та не допусти Боже, створити ситуацію стократного збільшення мучеників. Сучасних.

Мій висновок, за  підсумком прес-туру Міністра:

• Задекларовані напрямки реформ не виважені без корегування нанесуть шкоду державі; Ведучи пошуки розпорядчих документів Міністра щодо реформ, таких не знаходимо:
• Обоє адміністраторів – реформаторів не відповідають вимогам щодо управління на такому рівні, коли  державне має бути «пазлом» у  картині глобального, Управлінська практика завжди початково вимагала високої фахової підготовки, як правило, Академії управління.
• Відчувається їхня повна залежність і неспроможність чинити супротив явному безглуздю, одночасно – притаманна зайва амбітність перекреслює їм шлях до пошуку  компромісу;
• Абсолютне нехтування нормами моралі та права. Ганебний приклад спроб знущання попередниками над Романом Олійником так нічому і не навчив, більш того -продовжується.   (з історії пошуку винних та покарань; сумне і цинічне, прикре щодо декабристів  1825 – 26 рр. : «вы и повесить по правилам неспособны.»);
• Щось у піарі пішло не так, поставлена мішень отримала парупопадань у «молоко». У спорті – штрафне коло бадмінтоністу гарантовано, а лісівникам що ?  Валерій Павлович у середині 90=х змушував вивезти на полігон та вдягнути протигази…
• Тур і «десятку»  має, продовжувати робочі поїздки !  Можливо навіть з меншим числом запрошених для висвітлення. Та з чітким зверненням до  тих, кого ведете у «бій». Запросіть кадрового польового офіцера зі статутом . По пунктах прочитайте бойовий наказ.  Більш чіткого документу  ніж цей,  військового Статуту.  Доповніть  побажанням класика – «чужому научайтеся і свого не цурайтеся».
• У одного із «реформаторів» може бути сховано до рукава «туза». У кого ?    Ризиковано, 

Історичне « позови народ на Вече, он же Колокол снесет»  не має стати перепоною до відкритого зібрання директорського корпусу, чесних науковців, разом за участі Міністра та Лідера галузі.  Для обговорення пакету підготовлених документів. Приклад подій реформованої, приватизованої та перекроєної «Укрзалізниці» має бути повчальним. Лісова галузь,  у сучасному світі, має бути на чільному місці. Має відбутись прозріння, що  без професійних і поєднаних дій лісівників планети – ні продовольчої ні кліматичної безпеки не вибудувати.  За такого стану довкілля, сьогоднішні  Govidы, за два – три будуть здаватись дитячою забавою. Це базове у обґрунтуванні необхідності відновлення статусу Міністерства лісового господарства. Ресурсна складова буде залищатись важливою, але  лісівнича складова буде домінувати. Лиш висококваліфікований, чесний і сильний член Уряду здатен об”’єднати урядовців до спільних дій. Заради життя на Планеті.

 P.S. Шановні, відкрийте укр.. народну «Роман воли пасе», то поруч постане в уяві «генеральша»,  що з курвіметром  руках вимірює довжину периметру лісових земель користувачів.

То хто він, РР ? Чужий серед своїх чи навпаки ??