Юрій Марчук: Чи назріла потреба реформування лісового господарства, чи ми маємо право жити і працювати так, як працювали до цього?

 

Питання, викликані майбутнім реформуванням лісового господарства, сьогодні хвилюють всіх лісівників України. І це не перебільшення. Всі розуміють, що реформи потрібні, і вони викликані вимогами часу. Чому назріла потреба реформування лісового господарства, чому ми не маємо права жити і працювати так, як працювали до цього?
   В умовах економічної ситуації, яка на сьогоднішні склалася в країні, лісове господарство не може не враховувати реалії сьогодення, жити  і працювати так, як раніше, і розраховувати на те, що з бюджету держави буде фінансуватися лісове господарство. Ресурсу в бюджеті немає. І ми всі це прекрасно розуміємо. Держава хоче від державних підприємств ефективності. А ми маємо сьогодні ситуацію, коли рентабельність лісгоспів максимально низька, коли ринок деревообробки бажає бути кращим – переробка деревини не така глибока, як хотілося б, маємо заблокований експорт деревини у круглому виді. Фінансова спроможність людей низька, а ризик втрати робочого місця високий. Сьомий рік йде війна, коли гроші з бюджету держави мають направлятися на оборону, до цього додалася пандемія і вже більше року ми живемо у напівкарантинному режимі, коли величезні кошти йдуть на переоснащення лікарень, лікування хворих, зарплату лікарів, виплату лікарняних…   
   Основні кошти лісгоспи отримують від реалізації деревини. Розуміємо, що у нас проблема з внутрішнім ринком деревини, що він у нас орієнтований на експорт напівфабрикатів, у нас проблема з цінами на внутрішньому ринку: деревообробники хочуть купити дешевше, а лісгоспи хочуть продати дорожче, тому,  якраз і повинні знайти оптимальні підходи. Для цього потрібно отримати максимальну ефективність з кожного кубометра, кожного гектара, і через цю призму потрібно розуміти, що іншого виходу сьогодні, аніж змінювати ефективність ведення лісового господарства на краще, немає.
   До Товариства лісівників України звертаються колективи із запитанням: що буде з лісгоспами, чи не втратять люди роботу, як відбуватиметься реформування. Стурбованість колективів зрозуміла – це можлива втрата робочих місць. 
   Саме тому я вже двічі (3.03.2021 та 18.03.2021) зустрічався з Головою Держлісагентства Ю.В. Болоховцем, щоб отримати відповіді на запитання, які сьогодні хвилюють лісівників. Ми говорили і про ризики реформи управління, пов’язані з ситуацією, що склалася, обговорювали і питання, які потрібно вирішувати для того, щоб максимально зберегти робочі місця, не втратити кращі напрацювання не одного покоління лісівників. 
   Оскільки звернення надходили до Товариства, ми домовилися про те, що Голова Держлісагентства ці звернення розгляне і за його дорученням, вони будуть направлені до керівництва обласних управлінь. Саме вони зараз ведуть економічні розрахунки і вносять пропозиції по оптимізації. Тому за дорученням Голови (в т.ч. за звернення колективу Фастівського ЛГ) будуть проведені зустрічі з колективами і напрацьовані оптимальні підходи до системи управління. Головне – донести до людей інформацію, як на практиці відбуватиметься реформування, які ризики воно несе, чи захищає професіоналів, адже на кону – людські долі. 
   Кожна реформа має відбуватися не просто заради зміни системи управління, а заради певної мети. І на першому плані має бути людина,  лісівник – професіонал, український ліс і ефективність ведення лісового господарства, далі – охорона і захист лісу. Якщо всі ці складові при проведенні реформування будуть витримані, тоді буде зрозуміла ефективність цієї реформи. Потрібно підготувати пакет нормативно-правових актів зі спрощення системи оподаткування, посилення функцій лісової охорони і її соціального захисту, врахувати зміни розрахункової лісосіки та зміни в землекористування. Всі ці питання та можливі ризики були обговорені. Я мав можливість висловити застереження і отримати відповіді.
   Разом з тим, система реформи, яка зараз пропонується, обов’язково повинна пройти глибоке публічне обговорення і на Колегії ДАЛРУ, і на засіданні Громадської ради. На виході  – оформлена нормативно-правовим актом у вигляді Постанови Кабінету міністрів України, який, без широкого обговорення прийняти неможливо.
   А Товариство лісівників України відстоювало і буде відстоювати інтереси Українського лісу і його працівників. Кожне звернення трудового колективу буде уважно розглянуто, будуть враховані всі позиції задля максимального збереження кадрів і максимальної ефективності ведення лісового господарства. Всі рішення повинні прийматися через призму людської долі і розвитку лісового господарства на довгострокову перспективу і на благо людей,  громад і держави. 
Голова Товариства лісівників України                                       Юрій Марчук

3 коментаря

  • Isachenko

    Невігластво лісівників зашкалює і продовжує вражати. Розумію, що знову потраплю під вогонь обурення гонорового лісового панства і наражаюсь на чергові випади Віктора Мауера і Анатолія Сабадиря (про усяких там анонімників взагалі мовчу) з вимогою заблокувати мені доступ навіть до прочитання цього сайту, як вже було, а не тільки до коментування. Проте все одно скажу щодо теми, яку зараз у коментарях піднімає шановний Popovich_Pavel. Тим більше, що пан Попович згадав моє ім’я, мовляв, я також нібито боюся сказати, що «основним продуктом лісового господарства є деревина у вигляді круглого сортименту (або у вигляді колоди)». Тож маю право на «отвєтку».
    Загальна ваша біда, панове лісівники, у тому, що ви вперто не хочете зрозуміти і визнати, що а) лісове господарство – це сфера виробнича, б) у ньому є свої виробничі переділи, в) продукція кожного виробничого переділу має свою чітку назву і свою ціну.
    Основним матеріалом цієї продукції є справді деревина. Так само, як, скажімо, основний матеріал металургії – залізо. Але ніхто, панове Попович і Марчук, з металургів не скаже на котуни, що це залізо у вигляді кульок, на агломерат, що це залізо у вигляді гранул, а на прокат, що це залізо у вигляді балок, листів чи там труб. Це смішно. Чому ж Ви собі дозволяєте говорити про якусь деревину у вигляді колоди чи ще краще – круглого сортименту, а то й про деревину у вигляді дошок? Що це за дитячий садок, пан Попович?
    Є лісоматеріали як продукція другого виробничого переділу у лісовому господарстві, який називається лісозаготівлею. Це те, що лісівники безграмотно навіть в офіційних документах називають просто деревиною. І чому це виробництво лісоматеріалів повинно бути основним продуктом лісового господарства? Чому ним не може бути деревина на пні, яка є продукцією першого виробничого переділу, власне, лісівництва? А пиломатеріали – це вже продукція взагалі іншої виробничої галузі, тобто деревопереробки.
    Кожний лісгосп може працювати, як він собі вважає за потрібне, як йому фінансово вигідно і як дозволяють його виробничі фонди. Лісгосп може продавати лісосіку як продукт лісівництва, може продавати лісоматеріали як продукт лісозаготівлі, а може продавати пиломатеріали як продукт деревопереробки. Ні уряд з міндовкілля, ні ДАЛРУ з облуправліннями, ні Марчук з Поповичем лісгоспу тут не указ. При цьому лісгосп не може махлячити і привласнювати безкоштовно лісоматеріали для своїх цехів древопереробки, ще й експортувати продукцію цих цехів мало не удвічі дешевше, ніж приватні підприємства, забираючи кеш в кишеню директорів і далі розносячи незаконні гроші управлінськими кабінетами.
    В усьому решта цілковито згідна з Павлом Поповичем і дякую за науку Андрію Миколайовичу Бобку. Реформи лісового господарства повинні стосуватися виробничих аспектів діяльності господарюючих і управлінських структур, покращення показників роботи на кожному виробничому переділі, а не пустих неаргументованих дискусій довкола розмірів лісгоспів.

  • Popovich_Pavel

    “Основні кошти лісгоспи отримують від реалізації деревини.” Хоч констатував автор реальний стан справ, на тому йому шана і дяка. Бо інші як води в рот набрали і бояться сказати навіщо лісове господарство. А далі пішло – “охорона і захист лісу”. Та охорона і захист лісу потрібна не самі по собі, а щоб отримати у віці рубки достатній об’єм круглого лісосортименту. Це максимум що може зрозуміти мозок і сказати язик українського лісника. Наступне питання виходить за межі мозкових здатностей лісників і лісових вчених, принаймні публічно. А лісові насадження на півдні призначені для виробництва деревини? Ефективно використовувати землі і працю для вирощування лісів задля деревини?

  • Нарешті і керівник ТЛУ вирішив висловитися щодо реформи… Правда ні про що… Дуже обережно і з оглядкою. Відповідді на винесене в заголовок запитання так і не дав… і своєї точки зору на все що відбувається так і не висловив… Перевів стрілки на колегію Держдісагенства та Громадську раду.

Comments are closed.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.