13/03/2021
0Голова обласної ради виступив проти об’єднання лісгоспів Рахівщини і Тячівщини
Про це Олексій Петров заявив на своїй офіційній сторінці.
За його словами, він брав активну участь у збереженні Рахівського району в рамках змін адміністративно-територіального устрою, тож усвідомлює унікальність умов обидвох районів.
– У окремих гірських територіальних громадах Рахівського та Тячівського району лісгоспи є, фактично, бюджетоутворюючими прибутковими підприємствами і їхня ліквідація відчутно вдарить по можливостям соціально-економічного розвитку цих громад.За словами голови обласної ради, він звернувся до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського з проханням виключити із списку підприємств, які підлягають укрупненню, «Ясінянське», «Рахівське», «Великобичківське», «Брустурянське» та «Мокрянське» лісові господарства.
– Слід враховувати інтереси новостворених гірських територіальних громад у яких не так багато можливостей для наповнення бюджету та створення робочих місць, – зазначив Олексій Петров.
Нагадаємо, лісгоспи Закарпаття об’єднають найближчим часом. Таке рішення прийняла Колегія Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства.
23 березня, робоча група під головуванням Анатолія Полоскова повинна обговорити вже конкретні пропозиції для створення потужної моделі, яка сприятиме успішній лісовій реформі в Закарпатській області.
“ГОЛОВНЕ ЗАВДАННЯ НЕ ДОПУСТИТИ БАНКРУТСТВА ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ НА ЗАКАРПАТТІ”, – АНАТОЛІЙ ПОЛОСКОВ
“Будь-яка реформа повинна мати чітку мету та конкретний план. Ми напрацюємо ефективну модель для покращення становища лісової галузі для Закарпаття“, – зазначив голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков.
У облдержадміністрації під головуванням голови Закарпатської ОДА Анатолія Полоскова пройшла нарада з питань оптимізації мережі державних лісогосподарських підприємств області, за участі заступника голови ОДА Іштвана Петрушки, начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Віктора Яковця, його заступників, голів райдержадміністрацій та начальників лісгоспів області.
Закарпатська область входить у п’ятірку областей за найбільшою площею лісового фонду.
Ліси Закарпатської області – головне природне багатство краю, займають одне з найважливіших місць у народному господарстві, відіграють водозахисні, водо-і кліматорегулюючі функції, мають міжнародне значення в розвитку рекреації і туризму.
У Закарпатській області функціонує 20 державних лісових господарств, з яких за результатами минулого року чотири працювали збитково.
Анатолій Полосков:
«Ми підтримуємо керівництво Державної агенції лісових ресурсів щодо необхідності реформування лісової галузі і повинні напрацювати дієві пропозиції для Закарпаття, які зможуть покращити ефективність роботи лісгоспів. Передусім реформа має базуватися на таких напрямках, як перегляді правових і нормативних засад функціонування галузі, зміні моделі оподаткування і фінансування та удосконаленні інституцій. Тому я ініціював цю зустріч, щоб ми з вами напрацювали схему змін, яка буде передана до Державного агенства лісових ресурсів України».
На разі Житомирська область стала пілотним проєктом у реформуванні лісової галузі країни. Зараз, житомирські лісові господарства здійснюють перехід на нову модель управління, яка за планом повинна забезпечити ефективне господарування, економічний ріст та стабільні масштабні підприємства, а також соцзахист працівників.
Доприкладу, “Ємільчинський лісгосп” у Житомирській області став пілотним підприємством з впровадження електронного обліку деревини, тому вже має певні напрацювання та результати роботи.
У лісгоспі вже провели укрупнення лісових обходів та оптимізували чисельність працівників. Значно скоротився час на завантаження автомобілів на лісосіках та час на оформлення супровідних документів на перевезення лісопродукції на склади, а також доставку лісопродукції в двір споживача, що в свою чергу дає також економію, кажуть місцеві лісівники.
Анатолій Полосков, голова Закарпатської ОДА, зазначив, що хоче кожного вислухати і почути конкретні пропозиції щодо реформування лісової галузі на Закарпатті:
«Ми маємо так реформувати лісову галузь в краї, щоб наші лісові підприємства були рентабельними. Інвестиції, нові робочі місця, щоб розвивалася економіка регіону та сплачувалися податки».
Підсумовуючи обговорення питання оптимізації мережі державних лісогосподарських підприємств області, голова Закарпатської ОДА Анатолій Полосков дав доручення фахівцям управління за напрямками у співпраці з керівниками лісгоспів зібрати інформацію щодо рентабельності лісових підприємств в області, зокрема підготувати конкретні цифри: наповнення місцевих бюджетів, зарплати працівників, і т.д.
23 березня, робоча група під головуванням Анатолія Полоскова повинна обговорити вже конкретні пропозиції для створення потужної моделі, яка сприятиме успішній лісовій реформі в Закарпатській області.
Реформа лісової галузі: чи постраждають бюджети громад?
18
Четверг, 18 Марта 2021 12:20
Державне агентство лісових ресурсів України, яке очолює наш земляк Юрій Болоховець, розпочало реформу лісової галузі, початком якої є укрупнення лісгоспів та переатестація їх працівників.У своїх аргументах Держагентство апелює як до європейського, так і до білоруського досвіду, де середній розмір лісогосподарського підприємства складає від 60 до 150 тисяч гектарів (у нас – 10-15 тисяч гектарів). У Держлісагентстві переконані, що це вплине на ефективність господарств, дасть лісництвам більше можливостей у фінансовому та технічному забезпеченні. В Уряді ж обіцяють: як тільки модель запрацює, Кабмін схвалить необхідні рішення, направлені на поліпшення фінансового забезпечення державних лісогосподарських підприємств, зокрема щодо зміни оподаткування. Натомість деякі громади Чернігівщини, особливо «лісові», вбачають у планах ліквідації лісгоспів і власну загибель. Першими забили на сполох у Семенівській територіальній громаді – бояться, що з ліквідацією лісгоспу громада втратить понад 11 мільйонів гривень, а це – 15 відсотків від власних надходжень. Чи справді варто громадам боятись лісової реформи?Укрупнення як вихідУ Державному агентстві лісових ресурсів вважають, що ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектарів, є недостатньо високою. Наводять приклад Німеччини, де вважають ефективним те господарство, яке заготовляє в рік не менше 1 мільйона метрів кубічних деревини. Середній розмір державного лісогосподарського підприємства в Республіці Білорусь – 60-100 тисяч гектарів, а деякі налічують і по 150 тисяч гектарів. У поляків – інша модель лісового господарства, але центральні контори теж укрупнені. Тож і в Україні запланували йти подібним шляхом, обґрунтувавши реформу збільшенням можливостей лісництв. Натомість запланували об’єднати лісгоспи та провести переатестацію працівників.«Для того, щоб більше коштів залишалося в галузі, необхідно вирішити два питання. Перше – зниження собівартості продукції, друге – зміна системи оподаткування, – пояснює голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець. – Будемо відверті, за сьогоднішньою формулою, коли доводиться віддавати 80% дивідендів, керівники не зацікавлені показувати, що підприємства працюють прибутково. Також є рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів і податок на землю – це великі суми, ще й складні в адмініструванні, які потрібно замінити на один справедливий у нарахуванні, залежний від цінової політики податок».Завдання продумати логістику Київ спустив на місця. Тож над тим, які підприємства треба укрупнити, а які – ліквідувати, нині думають у Чернігівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.Семенівка не згодна з другорядною роллю
Головна контора Семенівського лісгоспуДержавне підприємство «Семенівське лісове господарство» – одне з тих, що підлягають ліквідації. Його планують приєднати до Новгород-Сіверського лісгоспу. У Семенівській громаді такі плани вважають небезпечними. Кажуть, що в результаті реформи громада втратить 15% власних надходжень. Навіть часткова втрата цих доходів буде катастрофою для міського бюджету, який і так є дефіцитним.
«Мета реформи, я так розумію, полягає в оптимізації структури і більш ефективній роботі цих підприємств, – коментує плани Держлісагенства Семенівський міський голова Сергій Деденко. – Але, якщо взяти, до прикладу, північ Чернігівщини, то пропонується один із найкращих лісгоспів Чернігівщини – Семенівський, лідера галузі області – приєднати до Новгород-Сіверського лісового господарства, яке займає одинадцяту позицію серед лісгоспів Чернігівщини. Мова йде і про середню зарплату, і про дохідну частину – там багато показників. Говориться про те, що це районний центр, і лісгосп має бути тільки в районному центрі. Ми з цим категорично не згодні, це як мінімум несправедливо, – обурюється голова громади. – Щойно завершилась реформа децентралізації, де центральною ланкою мала бути громада, а сьогодні її вже ніхто не хоче бачити, а хочуть бачити виключно районні центри. Ми вважаємо це кардинально неправильним рішенням. Семенівська громада прийняла декілька звернень до керівництва області та держави з проханням переглянути це рішення і залишити потужне підприємство в Семенівці. Це підприємство дає роботу близько трьом сотням працівників. Ця оптимізація – це смерть Семенівській громаді. Ми – північ Чернігівщини, прикордоння, форпост, який межує з агресивною Росією. Як на мене, все робиться для того, щоб там взагалі не жили люди».За словами Сергія Деденка, він мав зустріч із керівництвом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
«У міністерстві не проти Семенівського лісгоспу, але вони наполягають на тому, що Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства повинне самостійно намалювати схему та конфігурацію лісгоспів в області, – продовжує міський голова. – А в Чернігові натомість стверджують, що все вирішує Київ. Мовляв, вони подавали документи, але їх повернули, бо Семенівка не є райцентром».
Відповідну проблему Сергій Деденко озвучував на зустрічі з головою Чернігівської облради Оленою Дмитренко, яка обіцяла допомогти, а також доводив до відома керівництва Чернігівської облдержадміністрації.
«Вони зустрічались з керівником обласного управління лісових ресурсів, – каже очільник Семенівської територіальної громади. – Проблематику всі знають, а яким буде результат – невідомо».
Податки залишаться в громадах
Все буде добре! Як пояснив нашому виданню голова Державного агентства лісових ресурсів Юрій Болоховець, проблема реформування лісгоспів сьогодні заполітизована, насправді ж для громад вона не нестиме жодного економічного послаблення.
«Всі фінанси та відрахування залишатимуть на місцях. Навіть ПДФО – будь-який кваліфікований бухгалтер розкаже, що його неважко розщепити за місцем роботи людини. Єдине, що втратиться, – це саме приміщення як центр, – говорить Юрій Болоховець. – Що стосується людей – всі фахівці залишаться при роботі. Сьогодні треба шукати ресурси, щоб люди отримали достойну заробітну плату. Ще раз наголошую – всі податки залишаються: податок на землю залишається там, де і був, рентна плата – найбільший податок, який сплачують лісівники – теж залишається, ПДФО, як я наголошував – можна розщепити за місцем роботи людини».
Разом із тим керівник Держлісагентства закликав громади Чернігівщини до більш тісної співпраці з лісівниками.
«Я саме повертаюсь із Донеччини. Так от, там із місцевого бюджету виділили 37 мільйонів гривень для нового сучасного насіннєвого центру європейського зразка, зараз їду на Херсон – там із місцевого бюджету виділяють 11 мільйонів на камери відеоспостереження та нагляд, – говорить Юрій Болоховець. – Реально тут я бачу співпрацю, у нас громади рахують мільйони від лісгоспів, а не виділяють ні копійки на якийсь спільний проект».
Лісову реформу Юрій Болоховець називає порятунком для галузі. Каже, що питання об’єднання лісгоспів поставив на розсуд обласних управлінь.
«Ці рішення вони повинні обґрунтувати не політичною доцільністю, а ресурсами, економікою, географією. Ми повинні реформуватись на лісівничий погляд, – пояснює керівник лісової галузі. – Що це дасть? По-перше, зниження адміністративних витрат, які впливають на собівартість продукції. По-друге, оскільки ми робимо крок із свого боку, є реальна надія на те, що нам також зроблять крок назустріч у перегляді оподаткування. В комплексі це дасть інші фінансові можливості для лісгоспів і посилення можливостей. Ми забули про те, що основним завданням лісгоспу є менеджмент, а роботу повинні виконувати в лісництвах. Ми їх не чіпаємо, а навпаки шукаємо можливості для посилення як фінансово, так і технічно. Громадам абсолютно немає за що турбуватись».
Віталій Назаренко, «Чернігівщина» №11 (829) від 18 березня 2021
Кременчуцький лісгосп можуть ліквідувати: Синєгубов і Малецький – проти
Пропонується укрупнення.
Сьогодні на нараді в голови облдержадміністрації Олега Синєгубова з питання «Про стан виконання обласної цільової програми комплексного розвитку лісового господарства «Ліси Полтавщини на період 2016-2025 роки» та оформлення лісгоспами правовстановлюючої документації на земельні ділянки лісогосподарського призначення» доповів перший заступник начальника Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Олексій Тенянко.
Після його доповіді віце-мер Кременчука Дмитро Кравченко попрохав слово і заявив, що у нього є інформація про ліквідацію Кременчуцького лісгоспу.
«А це 17 тис га заліснення. Багато лісів навколо підприємств є, як еко-зона. Кому це прийшло в голову? У вас голови немає на роботі, а ви не поїхали на нараду в Київ, а поїхала економіст і звідти привезла таку новину. Ми будемо проти цього боротися»,- повідомив Д.Кравченко.
Олексій Тенянко заявив, що Міністерство екології ініціює реформування лісогосподарської галузі.
«Стратегія поки не затверджена, але Київ рекомендує реформування і укрупнення підприємств. В одному з матеріалів є приєднання Кременчука до Лубен, аби посилити його матеріально технічну базу»,- заявив О.Тенянко.
«Де Лубни, а де Кременчук? Ми просимо облдержадміністрацію не сприяти цьому укрупненню»,– заявив Д.Кравченко.
Віце-губернатор Євген Греков заявив, що в області в рамках реформування замість 8 лісгоспів хочуть залишити 4 або 3 лісгоспи.
«Наша позиція – ми не бачимо ліквідації Кремллісгоспу. 40% його лісів виконують природоохоронну функцію. Буде підготовлено відповідне звернення до Держагенства»,- заявив Є.Греков і його підтримав губернатор.
Гуцули вимагають, щоб Вижницькі і Путильські ліси АПК були лише у власності громад
 |
ЧИМ ДАЛІ В ЛІС, ТИМ ГРУБШІ ПАРТИЗАНИ… /
Вижницькі і Путильські ліси АПК повинні бути у власності громад. Так заявили представники Вижницького району, який сьогодні об’єднав гірську частину Буковини. Вони вимагають передати так звані ліси АПК з державної у комунальну власність місцевим ОТГ. Це відновить історичну справедливість і надасть гірським громадам ресурсну базу, щоб вони нарешті могли вийти з занепаду на економічний розвиток.
Вирішення цього питання в руках голови Чернівецької облдержадміністрації Сергія Осачука. Про це на своїй сторінці у Фейсбук пише журналістка Світлана ІСАЧЕНКО.
Ліс не тільки для рубок
Стаття 142 Конституції України визнає основою економіки місцевого самоврядування землю і природні ресурси. Тому для гірських ОТГ життєво необхідно мати ліси у комунальній власності і передати їх в користування комунальним спеціалізованим підприємствам. Це суттєво збільшить місцеві бюджети, дозволить громадам контролювати заготівлю деревини і забезпечувати нею місцевих деревопереробників. А також дозволить відродити традиційні для гір види підприємницької діяльності в агропромисловому комплексі. Тільки за таких умов громади зможуть вибудувати економіку розвитку.
Ставка на туризм, як бачимо, себе не виправдала. При всіх численних програмах і гучних стратегіях відсоток туризму у структурі валової доданої вартості області до смішного малий – всього 0,7%. Етнофестивалі, туристичні стежки і зелені садиби карпатські села не нагодують і не врятують. Гуцули вже в цьому переконалися. Селиконові долини – це також для гір утопія. А от молочні ріки в медових берегах – реальність. При умові правильного використання природних ресурсів, найперше – лісів.
Економіка гір споконвіків базується на лісозаготівлі і високопродуктивному тваринництві.З багатющого природного ресурсу і невтомної праці горян в горах можуть процвітати не тільки лісгоспи з рубок деревини, але й агропідприємства – з вироблення екологічно чистої сільгосппродукції.
На відміну від кельменецько-сокирянських просторів з садами і чорноземною ріллею, агросектор у Вижницькому і Путильському районах має лісово-пасовищний характер. Без лісу, точніше без лісових земель, неможливо вести в горах товарне сільськогосподарське виробництво, розвивати, зокрема, молочне тваринництво, вівчарство і супутні з ним промисли..jpg)
Тому і стоїть в Путилі без діла найсучасніший молокопереробний завод, тому і закриваються м’ясопереробні цехи, в руїнах вовнопереробна фабрика. Бо починати відродження економіки в горах треба не з забезпечення переробних потужностей, а з забезпечення горян землею, на якій вони можуть розвивати господарство і надавати сировину для переробки.
Коли були у селянина в горах ліси з полонинами – були молочарні, пасіки, переробні цехи для консервації грибів, ягід соків. З дарів лісів працював навіть сокоекстрактний завод. Ткали ліжники, шили кожушки і модні дублянки.
Агровиробництво в горах зосереджено на землях, які зараз називають лісогосподарськими. Біда у тому, що сьогодні горяни опинилися цілковито відрізаними від своєї землі, від свого лісу. Це і призвело до занепаду гірських територій.
Двічі ошукані
Спричинили цей занепад не якісь зайди, а свої рідні депутати Чернівецької обласної ради, які у 2000 році протизаконно забрали землі лісового фонду у сільськогосподарських підприємств і віддали їх новоствореним держспецлісгоспам АПК.
Сокирянські аграрії зі своїми полями і садами цієї втрати навіть не помітили. А от агропідприємства Вижниці і Путили без лісів вмерли. Приватне фермерство на клаптиках розпайованих полонин також не має базису для розвитку і шансу вижити. Сьогодні фермери у горах – це відчайдухи, які за покликом крові і рідної землі не можуть кинути дідівські гори з отарами і поїхати по світах у найми.
Тому Вижницька районна рада, гірські ОТГ вимагають передати у комунальну власність для розвитку місцевих громад 33 тисячі гектарів лісогосподарських земель, які були свого часу незаконного надані у користування Карпатському і Вижницькому держспецлісгоспам АПК. Тим більше, що лісівники досі не мають на переважну більшість цих лісів документів, які посвідчують право вести на них господарську діяльність. А вся їх діяльність зосереджена винятково на рубках, що не дозволяє сповна використати значний економічний потенціал лісового ресурсу і району загалом.
Передача цих лісів у комунальну власність дозволить також виправити несправедливість, коли в рамках реформи децентралізації уряд віддає громадам у власність землі сільськогосподарського призначення, а відтак гірські громади стають обділеними землею.
На початку земельної реформи горян також держава безсоромно ошукала, коли при розпаюванні сільгоспземель їм дісталися крихітні паї в середньому по 0,4 гектари. І то це не рілля і не сади, а полонини з сіножатями. У той час, як на полях садах селяни отримали в руки по 4 гектари і більше.
Звідки взялися колгоспні ліси?
Так звані ліси АПК – це лісовий фонд колишніх колгоспів. На цих лісових землях колгоспи, а перед тим приватні ґазди вели лісове і сільське господарство. Вони утворені при радянській владі на приватних землях горян, на лісах, сінокосах і випасах, які належали місцевим громадам, монастирям, церковним єпархіям. Конфіскувавши і націоналізувавши ці землі, держава передала їх у безстрокове користування колективним господарствам.
У 90-х роках за вимогою Земельної реформи в багатьох областях колишні колгоспні ліси передали у комунальну власність, в управління облрадам і в користування комунальним лісгоспам. До речі, чимала кількість цих лісів перейшла у постійне користування правонаступникам колгоспів. Так було в тих агроформуваннях, де були грамотні керівники і юристи. На Буковині таких не знайшлося.
Чернівецька область чи не єдина в країні і єдина в Карпатському регіоні залишила лісовий фонд колишніх колгоспів у власності держави.
Тож Вижницькі і Путильські депутати місцевих ради підняли сьогодні питання про передачу лісів АПК у комунальну власність ще й з тої причини, що цілком реальний сценарій, коли ці ліси опиняться в приватних руках, причому іноземних інвесторів. Таку політику проводить Держлісагентство з розгорнутою ним реформою укрупнення лісогосподарських підприємств. В результаті цього укрупнення буде ліквідовано Карпатський і Вижницький держспецлісгоспи, їх майно (потужні деревопереробні комплекси) – відчужене, а їх землі з лісами перейдуть незрозуміло кому.Громади на цьому однозначно втратять – і щодо податкової бази, і стосовно бази свого подальшого розвитку. Причому втратять назавжди.
Тому керівники Вижницької райради, ОТГ району, депутати місцевих рад підготували звернення до центральних органів влади з президентом включно, до народних депутатів і персонально до голови Державного агентства лісових ресурсів передати їм ліси АПК у комунальну власність. 
Але вирішення цього питання залежить не від президента і міністрів, не від лісівників, а від голови Чернівецької ОДА Сергія Осачука. Оскільки саме наша облдержадміністрація є власником цих лісових земель і наділена повноваженнями передавати їх з державної власності у власність територіальних громад. (Про це свідчить витяг з Державного реєстру речових прав земельної лісогосподарської ділянки, яка належить на правах користування ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК»).
http://www.bukinfo.com.ua/show/news?lid=128000
Мешканці прикордоння обурені ліквідацією Семенівського лісгоспу
Мешканців прикордоння обурило рішення про ліквідацію Семенівського лісгоспу. Відтак Семенівська громада взагалі може втратити дохідну частину бюджету.
Депутати Семенівської міської ради Чернігівської області на своїй позачерговій сесії прийняли письмове звернення до Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Романа Абрамовського, народного депутата України Максима Зуєва, голови Державного лісового агентства України Юрія Болоховця, голови Чернігівської обласної державної адміністрації Анни Коваленко, голови Чернігівської обласної ради Олени Дмитренко, начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Сергія Аніщенка «Про недопущення ліквідації Державного підприємства «Семенівське лісове господарство».
Як зазначено у зверненні, депутати глибоко занепокоєні подальшою долею одного з найуспішніших підприємств лісової галузі Чернігівщини – ДП «Семенівське лісове господарство», яке за проектом Держлісагенства в Чернігівській області має бути ліквідовано шляхом приєднання до Новгород-Сіверського лісгоспу.
- І як наслідок, наша громада втратить 11 млн 213 тисяч гривень, що становить 15% власних надходжень бюджету, — зазначив Семенівський міський голова Сергій Деденко. — Навіть часткова втрата цих доходів буде катастрофою для міського бюджету, який і так є дефіцитним. Ліквідація підприємства — це знищення Семенівської громади!
Семенівський міський голова занепокоєний тим, що один із найкращих лісгоспів області планують приєднати до Новгород-Сіверського лісового господарства, яке займає одинадцяту позицію серед лісгоспів Чернігівщини.
Мова йде не лише про зарплатню, а й про бюджетно-дохідну частину. Голова Семенівської територіальної громади рішуче не згодний з тим, що лісгосп має бути виключно у районному центрі.
- Ми з цим категорично не згодні, це, як мінімум, не справедливо, — пояснює свою позицію голова громади. – Щойно завершилась реформа децентралізації, де центральною ланкою мала б бути громада, але після закінчення децентралізації про громади вже забули. Ми вважаємо це помилковим рішенням.
Сергій Деденко мав зустріч із керівництвом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, заступником голови облдержадміністрації, очільницею обласної ради, керівником Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства.
- Якщо відбудеться ліквідація Семенівського лісгоспу, то це означатиме смерть Семенівській громаді. Ми – північ Чернігівщини, знаходимося на прикордонні з Росією. А таке враження, що хтось хоче, аби там взагалі не жили люди.
Сергій Деденко розповів, що в міністерстві не проти існування Семенівського лісгоспу, але вони говорять, що його доля залежить від позиції Чернігівського ОЛМГ, мовляв, як тут, на місці, вирішать, так і буде.
- А в Чернігові, навпаки, стверджують, що все вирішує Київ, — обурюється голова громади.
http://www.sknews.net/meshkantsi-prykordonnia-obureni-likvidatsiieiu-semenivskoho-lishospu/
Відбулася термінова зустріч представників Бродівської міської ради та ДП “Бродівське лісове господарство” з начальником Львівського обласного управління лісового і мисливського господарства Анатолієм Дейнекою та заступником і головним інженером Юрієм Гром’яком.
Відповідно до рішення позачергової сесії Бродівської міської ради, передали звернення від депутатів та громадськості.
❗️Наголосили на неприпустимості об’єднання Бродівського лісового господарства з Золочівським з центром у м. Золочів.
❗️Такі дії не будуть сприйняті ні органами місцевого самоврядування, ні мешканцями громади, адже Бродівський лісгосп має вдвічі більше працівників та є більш потужним, ніж Золочівський.
❗️❗️❗️Намагання ліквідувати прибуткові підприємства та покрити за їх рахунок заборгованості інших підприємств провокує спротив громади.
Також обговорили показники потужності підприємств, загрозу втрати робочих місць для висококваліфікованих фахівців та зростання соціальної напруги в громаді.Анатолій Дейнека зазначив, що поки жодних рішень нема, а проєкти оптимізації лісових господарств поки ніби-то лише на стадії оголошення. За його словами, йде обговорення підходів до реформування галузі.
4 березня у Києві було запропоновано перспективний план, який включає існування Бродівського та Золочівського лісових господарств як двох окремих підприємств. Проте, бачення від Державного лісового агенства таке, що необхідне укрупнення підприємств з центром у м. Золочів.Щодо часових рамок можливої реалізації планів відносно укрупнення лісництв, інформації надати, на жаль, не змогли, проте пообіцяли, що всі кроки будуть публічними.
Анатолій Дейнека запевнив, що звернення та інформація, яку надали представники Бродівської громади буде доведена до відома міністерства екології та Державної агенції лісового господарства.
☝️Зі свого боку Бродівська міська рада та громадськість буде вживати подальших заходів, щоб відслідковувати процес та відстояти ДП “Бродівське лісове господарство”.
?Дякуємо активній громадськості, яка не стояла осторонь та відгукнулася на проблему.22 громадські організації нашої громади підписали звернення щодо неприпустимості об’єднання Бродівського лісового господарства з Золочівським з центром у м. Золочів.
https://www.facebook.com/mrbrody.net/
Бродівські депутати проти об’єднання лісгоспів
Сьогодні, 11 березня 2021 року відбулася VII позачергова сесія Бродівської міської ради VIII скликання з приводу об’єднання Золочівського та Бродівського державних лісгоспів з центром в м.Золочів.
https://www.facebook.com/mrbrody.net/videos/273471717614343/
Рішення сесії розміщено на офіційному сайті міської ради за посиланням
ЗВЕРНЕННЯ
депутатів Бродівсьої міської ради до Кабінету Міністрів України, Державного лісового агентства України, Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, Львівської обласної ради, Львівської обласної державної адміністрації, Золочівської районної ради, Золочівської районної державної адміністрації щодо неприпустимості об’єднання державних підприємств «Мисливське господарство «Стир», Бродівського та Золочівського лісових господарств із центром у м. Золочів.
Ми, депутати Бродівської міської ради, вважаємо неприпустимим об’єднання державних підприємств «Мисливське господарство «Стир», Бродівського та Золочівського лісгоспів із центром у м. Золочів.
З-поміж майже двох десятків лісгоспів, які входять до сфери Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Бродівське лісове господарство» вирізняється тим, що має надзвичайно високий рівень переробки деревини. Лісопереробним підрозділом підприємства в 2020 році освоєно 44,140 тис. кубометрів деревини та випущено продукції на суму 72 мільйони гривень. Чистий дохід підприємства за минулий рік складав 126,4 млн. грн, тоді як у Золочівського підприємства на 256% менше, що становить 49,3 млн. грн, ДП «Бродівський лісгосп» є одним з найбільших серед підприємств Львівського ОУЛМГ платником податків та обов’язкових платежів до бюджетів. За 2020 рік сплачено 62,2 млн. грн. податків, в тому числі 35,8 млн. до державного бюджету, 13,1 млн. грн. до місцевого бюджету та інших платежів 13,3 млн. грн. На підприємстві на даний час працює 430 працівників, що в два рази більше, ніж в Золочівському лісгоспі. Середня заробітна плата одного працівника за 2020 рік складає 11954 грн., тоді як в Золочеві – 9363 грн.
Сьогодні втратити такі підприємства для Бродівської громади є неприпустимо. У разі злиття підприємств, податки будуть сплачуватися не у наш бюджет, будуть втрачені робочі місця, значна частина прибутку буде спрямована на покриття збитків Золочівського лісгоспу.
Тому, просимо вжити невідкладних заходів та не допустити об’єднання підприємств, зберегти їх рентабельність, робочі місця та надходження до бюджету.
Міський голова Анатолій БЕЛЕЙ
