Все стою на камне,-
Дай-ка брошусь в море…
Что пошлет судьба мне,
Радость или горе? Может, озадачит…
Может, не обидит…
Ведь кузнечик скачет,
А куда — не видит.
Прутков Козьма
Житомир
Позиція Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо реформування в лісовій галузі
Зміни назріли. Лісова галузь потребує вдосконалення та розвитку. Цього вимагає сьогодення, до цього підштовхують кліматичні процеси, економічний стан та суспільство.
Ці зміни є невідворотні, і вони будуть значно ефективнішими, коли їх напрацювання здійснюватиметься за участю професійних лісівників-практиків та науковців.
Відтак ми маємо запропонувати науково-обгрунтовану модель реформування галузі, де були би враховані екологічні, економічні та соціальні вимоги сьогодення.
Насамперед важливими є зміни в принципах роботи державних лісогосподарських підприємств, а саме: впровадження новітніх технологій, забезпечення кожного напрямку діяльності сучасною ефективною технікою з використанням прогресивних технологій. Варто змінити підходи і принципи до управління лісами та особливо їх охорони.
Наслідки недостатнього технічного оснащення та недоліків в організації реагувань на виклики, Житомирщина відчула під час ліквідації масштабних минулорічних лісових пожеж.
На сьогодні держлісгоспами вже немало зроблено у цьому напрямку. Реформування ж має покращити нинішню модель управління, і особливо важливим є той фактор, що за її реалізації будуть збережені усі існуючі на сьогодні підрозділи галузі
Наріжним каменем реформування є економічно-фінансова складова. З одного боку без оптимізації витрат, ми не зможемо досягти ефекту. З іншого боку, ми не досягнемо цілі, якщо не переглянути систему оподаткування, котра на сьогодні побудована таким чином, що підприємство, сплативши усі податки, не має фінансових можливостей оновлюватися технічно.
Більш ефективним був би єдиний збалансований податок, котрий би передбачав, як розумні відрахування до державної казни та бюджетів місцевих громад, так і фінансові можливості для розвитку самих лісгоспів.
Реформа матиме успіх лише в тому випадку, коли лісогосподарські підприємства зі свого боку оптимізують витратну частину діяльності, а держава зі свого боку створить сприятливі умови для розвитку галузі.
На наш погляд, реорганізація існуючих підприємств шляхом укрупнення дасть можливість зменшити витрати, підвищивши ефективність використання майна та засобів виробництва, оптимізувавши чисельність адмінперсоналу.
До того ж, до оптимізації чисельності ми підійдемо виважено та помірковано, лише після детального аналізу усіх штатних розписів та прорахунків економічного ефекту, звернемо особливу увагу на лісокультурну діяльність та переробку деревини.
Штат лісової охорони ж дійсно потребує переатестації. Однак ми переконані, що усі працівники, котрі мають високий професійний рівень та постійно його підвищують, в котрих є бажання працювати добросовісно та чесно на розвиток галузі, стояти на захисті її інтересів – обовязково залишаться працювати.
Відповідно хороші професійні кадри матимуть достойний рівень заробітної плати і повагу в суспільстві.
До обєднань держлісгоспів також підходитимемо обережно та індивідуально, враховуючи специфіку господарювання, матеріально-фінансові можливості, територіальне розташування та геогафічні особливості. Обовязкова умова – збереження усіх лісництв як структурних одиниць.
Саме держава має сказати своє вагоме слово у процесі реформування, адже лише укрупнення підприємств не дасть змогу досягти високої рентабельності без зміни системи оподаткування.
Найважливіцше, аби реформа врахувала непорушність принципів комплексного та збалансованого ведення лісового господарства та сприяла ефективнішому економічно-фінансовому забезпеченню лісгоспів.
А якщо якісні зміни відбудуться і в законодавчому полі, і в самих державних лісогосподарських підприємствах – то це буде суттєвим кроком галузі вперед.
Лісівники вміють працювати ефективно, і з підтримкою держави в системі оподаткування реформа сприятиме розвитку лісового господарства.
Чернігів
ПОЗИЦІЯ РЕФОРМУВАННЯ ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ: ОБ’ЄДНАТИСЯ, ЩОБ СТАТИ СИЛЬНІШИМИ

Такий лейтмотив зустрічі, яка відбулась 4 березня в Державному агентстві лісових ресурсів України за участі начальника Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, його заступників та начальників відділів із керівництвом Держлісагентства.
Із земляками зустрівся та поспілкувався Голова державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець.
– Скажу відверто: в Офісі Президента вже підготовлені проекти реформування лісової галузі України. Ці проекти реформування галузі, як правило, передбачають створення різного типу холдингів лісової галузі. Але що в цих проектах відсутнє зовсім, так це думки і пропозиції самих лісівників-практиків, справжніх фахівців своєї справи, тих, хто віддав лісові десятиріччя свого фахового і організаторського хисту. – Ось тому, – підкреслив далі Голова, – вважаю за необхідне, щоб і Державне агентство лісових ресурсів України мало свій проект реформування лісової галузі України, в котрому були ідеї і пропозиції лісівників-практиків. Вони б найбільш повно відображали нинішні реалії лісової галузі України.
Саме задля цієї мети Державне агентство лісових ресурсів України створило штаб реформування лісової галузі, діяльність якого постійно контролюватиме мій перший заступник Віталій Пунь, – продовжив Юрій Віталійович. – Вважаю за необхідне, що саме до цього штабу повинні сходитися всі думки реформаторських зусиль з усієї України і найневідкладніші проблеми в їх послідовності.
Виходячи з державницьких позицій, головною метою реформування вважаю збереження українських лісів у державній власності. Щоб завжди була робота для фахівців у лісі і довкола лісу – на переробних підприємствах, інших виробничих підрозділах. Особливо в селах, де проживає молодь, яка дбає про своє майбутнє.
Буквально назавтра після наради в Державному агентстві лісових ресурсів України, а саме 5 березня, на нараду з реформування лісової галузі Чернігівщини до актової зали обласного управління лісового та мисливського господарства прибули всі директори держлісгоспів Чернігівського ОУЛМГ.
Відкриваючи нараду, начальник Чернігівського ОУЛМГ Сергій Аніщенко оприлюднив його учасникам основні пропозиції Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юрія Болоховця, зазначивши, що очільник агентства покладає небезпідставні надії на успіх реформування лісової галузі.
Адже він добре знає стан справ у держлісгоспах, сильні і слабкі сторони в організації лісогосподарювання, керівні кадри галузі. Та й Чернігівщина – це особливий край. Друга в Україні за територією і друга за лісистістю.
– І тому від кожного учасника наради хочу почути не лише заяви про труднощі (вони, безумовно, є), але й сміливі і неординарні думки та пропозиції про те, як їх долати, щоб забезпечити успіх в реформуванні, – наголосив очільник ОУЛМГ.
Виступили всі учасники наради. Йшлося і про необхідність стислого протоколу наради, який включатиме загальне рішення щодо укрупнення державних лісогосподарських підприємств і про картографічні матеріали, на яких будуть відображені нові межі державних лісогосподарських підприємств та їх контори, а також контори лісництв.
Необхідною буде і довідка щодо ефективності укрупнення державних лісогосподарських підприємств, яка б включала: обсяг персоналу; про кількість майна, що вивільняється із рекомендаціями щодо подальших дій з ним (оренда, відчуження тощо); про необхідність рекомендацій щодо цехів і дільниць переробки деревини, про економічний ефект від укрупнення. Власне, необхідна буде і детальна довідка щодо проблемних питань укрупнення, які, безумовно, можуть виникнути.
Не обійшли увагою учасники наради і нові штатні розписи по кожному укрупненому підприємству в розрізі цехових підрозділів. Йшлося і про новий баланс по кожному укрупненому підприємству.
Одним словом, попереду багато сумлінної, вдумливої, зваженої роботи і рівнозначної їй відповідальності. Тоді, очевидно, й можна буде вести мову про успішне реформування лісової галузі області.
Начальник Чернігівського ОУЛМГ Сергій Аніщенко довів до відома учасників наради, що нинішні дванадцять лісогосподарських підприємств буде укрупнено до п’яти.
Так, Городнянський і Добрянський лісгоспи об’єднають в ДП «Городнянське лісове господарство». Корюківський і Холминський лісгоспи будуть об’єднані в ДП «Корюківське лісове господарство». Ніжинський, Прилуцький і Борзнянський лісгоспи будуть об’єднані в ДП «Ніжинське лісове господарство». Семенівський і Новгород-Сіверський лісгоспи об’єднаються в ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство». Чернігівський, Остерський і Остерський військовий лісгоспи будуть об’єднані в ДП «Чернігівське лісове господарство». Така ось попередня диспозиція.
У зв’язку з цим голова обкому профспілки працівників лісового господарства Наталія Кудласевич зауважила, що яке б укрупнення не відбулося, але в них працюватимуть люди, котрі передусім мають бути соціально захищеними, з належною охороною праці на виробництвах і чітким виконанням тих колективних договорів, які були підписані з адміністраціями на нещодавніх звітно-виборних профспілкових конференціях.
За інформацією Чернігівського ОУЛМГ
Рівне
Коментар начальника Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталія Суховича щодо реформування лісового господарства
Питання реформування лісового господарства в Україні назріло вже доволі давно. Адже зміни, які відбуваються в суспільстві, технологічних процесах і навіть у навколишньому середовищі, вимагають динамічних організаційних та структурних змін, пошуку сучасних методів у роботі лісівників.
На сьогодні ми напрацьовуємо пропозицій з розробки майбутньої структури. У перспективі це дозволить не лише ефективно, відповідно до сучасних викликів займатися лісорозведенням, лісовідновлення, охороною лісів, а й забезпечити більш потужний економічний розвиток нашим підприємствам, конкурентний на ринку рівень соціального захисту працівників лісового господарства. Зрозуміло, що для цього необхідно враховувати особливості ведення лісового господарства у різних регіонах, щоб у результаті отримати максимально ефективну модель ведення лісового господарства для всієї України.
Водночас, обговорюючи питання реформування, необхідно врахувати ризики, які можливо виникнуть у разі проведення таких заходів, а також забезпечити прийняття необхідних законодавчих змін, які повинні передувати проведенню реформування лісового господарства. Адже саме зміна системи оподаткування, зменшення податкового тиску, державна підтримка дасть лісовим господарствам поштовх до модернізації і сучасного оновлення відповідно до запитів сьогодення.
Рівненщина вже має досвід ефективного впровадження змін у роботі лісового господарста на базі пілотних підприємст. Відтак ми знаємо, як прорахувати та мінімізувати всі можливі ризики. Тому переконані, що зможемо врахувати весь отриманий досвід для впровадження тих змін, які принесуть максимальну користь державі, громаді, будуть економічно обґрунтовані і екологічно зорієнтовані.
На сьогодні ми напрацьовуємо ідеї і стратегії, які дають можливість говорити, що укрупнення державних лісогосподарських підприємств у перспективі дозволить зекономити державні ресурси – фінансові, матеріальні та інші. А також поліпшити рівень соціального захисту працівників лісового господарства.
Саме професійні кадри у лісовій галузі – це один з найбільших наших капіталів і надбань, які потребують збереження за будь-яких змін. Тому ті фахівці, які постійно прагнуть розвитку і професійного вдосконалення, готові ефективно працювати з викликами сьогодення, завжди будуть затребувані у лісовому господарстві.
https://rivnelis.gov.ua/news/1230
Дніпро
Про реформування державних лісогосподарських підприємств
Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства
Впродовж останніх років незалежності проходять реформи майже в усіх ключових сферах нашої країни. Час змінюється, міняються підходи, технічні вимоги, а стрімкий розвиток новітніх технологій вимагає сучасних запроваджень та нових напрямків у роботі.
Ліси Дніпропетровщини не мають промислового значення, виконують, в основному, екологічні, захисні та рекреаційні функції. Так на сьогодні робота лісових господарств на місцях, які колись були досить ефективними, наразі не відповідає сучасним умовам розвитку лісової галузі, оскільки лісгоспи не можуть нести тих податкових та фінансових навантажень, які на них покладаються в умовах забезпечення асигнуваннями з бюджету на рівні 45 % від потреби. Даний фактор суттєво впливає на фінансовий стан лісогосподарських підприємств, оскільки за рахунок коштів від реалізації лісопродукції з наявного лісосічного фонду, підприємства не можуть працювати стабільно, зокрема, забезпечувати розвиток виробництва та належну охорону лісів, здійснення обов’язкових платежів до бюджетів всіх рівнів та оплату праці, виконувати зобов’язання перед кредиторами, а також інші завдання та функції, передбачені чинним законодавством. На даному етапі виникає необхідність швидкого удосконалення та адаптування ведення лісового господарства до вимог сьогодення, що неможливо зробити без системного реформування лісової галузі.
При участі спеціалістів управління, керівників та спеціалістів держлісгоспів, представників профспілок протягом останніх тижнів було проведено ряд нарад, робочих зустрічей консультативного характеру на яких висловлювалися різні пропозиції щодо необхідності оптимізації лісогосподарських підприємств.
В результаті опрацьованих пропозицій винесено рішення що для підвищення загальної ефективності лісового господарства області є укрупнення державних лісогосподарських підприємств, що дасть змогу зменшити витрати на адміністрування, зменшить обсяг документації, підвищити ефективність управління, що в підсумку забезпечить ріст продуктивність праці та збільшить прибуток підприємств галузі.В області функціонує 9 державних лісогосподарських підприємств, що координуються Дніпропетровським обласним управлінням лісового та мисливського господарства. При більш детальному аналізі ризиків та інформації про площу та розміщення земель лісгоспів, їх економічні показники, обсяги заготівлі, розрахункові лісосіки, обсяг реалізації та інше, буде прийнято найбільш доцільну модель об’єднання підприємств.
В ході обговоренняреформування були висловлені хвилювання керівників підприємств стосовно можливої втрати фахових працівників. Усі кадрові рішення будуть ухвалюватися виважено і помірковано, адже лісові професіонали – це майбутнє лісової галузі, яких не можна втрачати. У процесі реформування для нас найголовніше – зберегти фахових спеціалістів і забезпечити ефективне господарювання новоутворених держлісгоспів з питань охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей.А переатестація дозволить підвищити не тільки ефективність персоналу, а й продуктивність усіх підприємств.
У підсумку дебатів і обговорення резюмували, щоуспішне реформування лісової галузі можливе лише за умоввнесення змін Кабінетом Міністрів України у систему оподаткуванняі фінансування,перегляді правових і нормативних засад функціонування галузі.Узгодження напрямків реформування між учасниками лісових відносин (громадські інституції, лісівники, екологи, влада (державна і місцева)) та їх донесення до суспільства.
16.03.2021
Харків
Без реформування лісової галузі неможливо забезпечити розвиток лісогосподарських підприємств.
Питання реформування лісової галузі вже давно назріло та обговорюється не лише фахівцями в органах влади але й громадськістю.
В засобах масової інформації неодноразово з’являлися пропозиції щодо реформування лісової галузі. Тому якщо лісівники самі не запропонують свою модель реформування лісової галузі, за них це зроблять інші фахівці. Наразі проходять реформи майже в усіх сферах держави, проведено укрупнення місцевих рад, районів, проводиться реформа в органах влади.
Лісгоспи Харківської області створені більше 80 років тому назад. З тих пір відбулися значні зміни в технічному оснащення, засобах зв’язку, комп’ютеризації та автоматизації тощо, що дає змогу приймати більш ефективні управлінські рішення.
Зокрема, введено електронний облік деревини, автоматизовано бухгалтерський облік, більшість документації створюється автоматично, зросла швидкість отримання інформації.В сьогоднішніх умовах ринкової економіки, за відсутності бюджетного фінансування лісгоспів, значному податковому навантаженні та жорстких обмеженнях природоохоронного законодавства, необхідна максимальна економічна ефективність лісгоспів.
Одним з рішень для підвищення загальної ефективності лісового господарства області є укрупнення державних лісогосподарських підприємств, що дасть змогу зменшити витрати на адміністрування, зменшить обсяг документації, підвищить ефективність управління, що в підсумку підвищить продуктивність праці та збільшить прибуток підприємств галузі.
На сьогодні в області діють 9 державних лісогосподарських підприємств, що координуються Харківським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.
На основі аналізу інформації про площу та розміщення земель лісгоспів, їх економічні показники, обсяги заготівлі, розрахункові лісосіки, обсяг реалізації та інше, буде прийнято найбільш доцільну модель об’єднання підприємств.
Начальник Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства Віталій Скляров
Миколаїв
Про реформування державних підприємств
2021-03-16
Понад сім десятиріч тому на Миколаївшині було розпочато створення державних лісогосподарських підприємств з метою розвитку лісового господарства та лісових меліорацій в одному із найскладніших природно- кліматичних регіонів степової зони. Основним завданням степового лісівництва було збільшення площі лісів та смугових насаджень на різних категоріях земель.
Основні цілі сучасного степового лісового господарства спрямовані не на отримання ресурсу деревини, а на підвищення екологічної стійкості існуючих лісів, підвищення їх захисних і природоохоронних функцій, що забезпечує збалансований розвиток сільського та водного господарства регіону. Ведення степового лісівництва постійно потребує фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
Проблеми збереження та утримання степових лісів для лісогосподарських підприємств в останнє десятиріччя з кожним роком ставали більш складними. Особливо гостро постала фінансова проблема з 2016 року, через припинення бюджетного фінансування та в зв’язку з неможливістю забезпечення самоокупності ведення лісового господарства.
Натепер існує потреба в змінах системи управління лісами та у визначенні напрямів реформування галузі. В області розглядається модель реформування, запропонована Державним агентством лісових ресурсів України, стосовно укрупнення державних підприємств шляхом їх об’єднання.
Наразі аналізується економічний ефект насамперед від оптимізації адміністративних витрат. До того ж розглядаються можливі ризики при проведенні процедури укрупнення. Виникає багато відкритих питань, пов’язаних із землекористуванням.
При цьому колективи сподіваються, що для досягнення успішного результату в процесі реформування буде надана підтримка Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів і Кабінетом Міністрів України, зокрема в ухваленні відповідних нормативно-правових документів, що визначатимуть напрями розвитку степового лісівництва та фінансове забезпечення державних підприємств.
http://mikolaivlis.gov.ua/view_post.php?id=1120
Волинь
Щодо реформ у лісовій галузі
Лісова галузь знову опинилася на порозі реформ. Про це розповів голова Держлісагентства Юрій Болоховець, пояснивши, що планується і навіщо.
Недаремно наголошуємо – знову. Це питання для лісівників не нове. Про потребу реформування йшлося неодноразово. Останніми роками – особливо активно. І лише зараз розпочалося реальне напрацювання конкретних проектів та пропозицій.
Питання реформування лісового господарства під прицільною увагою Уряду ще з середини 2017 року. Тоді, за пропозицією Громадської ради при Держлісагентстві, у липні було розпочато роботу з підготовки Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства.
Як основні принципи розвитку галузі Держлісагентство пропонує:
– недопущення приватизації лісів або надання їх у концесію,
– визнання багатофункціональності лісового господарства,
– визначення поняття лісового господарства, яке апріорі повинне включати заготівлю деревини та реалізацію заготовленої продукції,
– збереження державної структури управління лісовим господарством,
– віднесення лісового господарства до пріоритетних галузей економіки,
– подальша організація ринку деревини в Україні відповідно до міжнародних стандартів та договорів, які підписані та ратифіковані державою.
Пропонується і вдосконалення нормативно-правової бази лісового господарства. А це, перш за все, грамотний розподіл функцій управління, вирішення питань фінансового забезпечення – що надзвичайно важливо.
Аналізуючи динаміку фінансової підтримки держави у відсотковому співвідношенні, очевидно, що вона має спадаючу тенденцію. З 2000 року трималася практично на одному рівні, а з 2016 року припинено фінансування державою навіть першочергових завдань та заходів.
Відтоді лісогосподарські підприємства працюють за принципом самоокупності, в процесі самостійно навчалися грамотно будувати менеджмент, враховуючи потенційні ризики. Все це – при постійному рості податкового навантаження.
За ці роки змінилося чимало. І найбільші зміни відбулися саме в системі управління. Ми не можемо цього не визнавати і не бачити.
Як і не помічати процесів автоматизації та цифровізації – зараз вони особливо відчутні в усіх сферах діяльності.
Логічно, що зміни відбуваються і вони однозначно потрібні. Менеджерські, структурні, такі, що здатні оптимізувати витрати.
Вирішення фінансових питань – однозначно першочергові завдання. У цьому переліку – і система оподаткування. Пропонована переатестація також спрямована на покращення ситуації та підвищення кадрового потенціалу. Але надважливо – щоб у цьому процесі було збережено інтереси кожного працівника. Тому над цими змінами необхідно працювати особливо виважено.
Щоб запропонована модель запрацювала, необхідне схвалення рішень з боку Уряду.
Маємо всі підстави сподіватися: реформування принесе позитивні зміни для галузі. І лісівники повинні зараз не тільки згуртуватись, бути сильними та єдиними, а й знайти шляхи та способи практичного об’єднання зусиль, об’єднання фінансового, ресурсного, матеріального, технологічного і кадрового потенціалу підприємств. Щоб у подальшому мати кардинально інші економічні можливості для розвитку, збудувати ще більш ефективно діючу менеджерську систему, створити такі умови, де кожен працівник почуватиметься захищеним і впевненим у майбутньому.
Тернопіль
Час лісових реформ

Автор: Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
16.03.2021
Начальником Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олегом Яремком із своїми заступниками протягом останніх тижнів проведено ряд нарад та робочих зустрічей із директорами державних лісогосподарських підприємств Тернопільщини по вирішенню питання реформування лісової галузі.
Як зазначив Олег Яремко, за останні 10 років суттєво змінилися підходи до ведення лісового господарства не тільки на Тернопільщині, але й в цілому по Україні. А саме, в частині спочатку зменшення, а зараз (протягом останніх 5-6 років) повної відсутності державного фінансування, яке спрямовувалось на ведення лісового господарства. Також відбулося внесення змін до природоохоронного законодавства, де посуворішали екологічні вимоги щодо ведення лісового господарства. Відбулися зміни на ринку деревини, в частині введення мораторію на експорт деревини в круглому вигляді. Всі ці зміни мають значний вплив на дохідну частину лісгоспів. Натомість за цей період значно збільшилося податкове навантаження на державні лісгоспи. За останні 2-3 роки кожне підприємство майже половину своїх доходів витрачають на сплату податкових зобов’язань перед державним та місцевим бютжетом. Для більшості громад лісгоспи області є основними бютжетоутворюючими підприємствами, тому при розгляді питання реформування потрібно робити комплексний та оптимальний підхід. Проте, навіть за таких умов кожен лісгосп Тернопільщини є рентабельним та прибутковим.
Для покращення економічного ефекту від ведення лісового господарства потрібно рухатися у напрямку скорочення адміністративних витрат, передбачених на утримання апарату управління лісогосподарських підприємств, що дасть можливість покращити продуктивність праці працівників.
Кожен керівник лісгоспу висунув своє бачення щодо реформування з врахуванням фінансових можливостей підприємств, територіального розміщення лісових масивів на території області, специфіки діяльності підприємства, частці у формуванні бютжетів місцевих громад та внутрішніх фінансово-господарських показників.
В цілому з врахуванням всіх факторів вирішили із 5 лісогосподарських та лісомисливських підприємств створити 3 укрупнених, які практично територіально розміщені в межах новостворених районів, вирівнюючи ресурсну і фінансову базу підприємств.
Окрім того, кожен керівник акцентував увагу на необхідності внесення змін Кабінетом Міністрів України у систему оподаткування, що дасть додатковий фінансовий ресурс та забезпечить фінансову стійкість, оскільки без цих змін реформа буде малоефективна.
https://ternopillis.gov.ua/pres-sluzhba/novina/article/chas-lisovikh-reform.html
Чернівці
Реорганізація лісогосподарської галузі – вимога часу

Ще на початку двохтисячних років, коли внесли зміни до природоохоронного законодавства, посуворішали екологічні вимоги щодо ведення лісового господарства, змінився ринок деревини, відчувалося, що вистояти в умовах жорсткої конкуренції за відсутності бюджетного фінансування, при ростучих податках та цінах на енергоносії зможуть тільки лісогосподарські підприємства із потужним ресурсним потенціалом. Останні 10 – 15 років були цьому яскравим свідченням.
Чернівецьке обласне управління лісового і мисливського господарства координує діяльність 14 державних лісгоспів, а кілька років тому їх кількість була ще більшою. Основна частина з лісогосподарських підприємств краю – маленькі, створені на базі колишніх колгоспних лісів. Так, площа лісового фонду п’яти держспецлісництв Буковини навіть не перевищує 5 тис. гектарів, а чисельність працівників становить близько 20 чоловік. Надмірна частина ресурсів у таких підприємствах витрачається на утримання управлінського апарату, оренду адміністративних та виробничих приміщень, а для реалізації серйозних проектів, оновлення матеріальної бази коштів не вистачає, нерідко результати господарської діяльності таких підприємств є збитковими. Навіть наділення додатковими ресурсами переважної більшості наявних дрібних підприємств, їхньої спроможності не забезпечить. Впродовж останніх 5 років два з них збанкрутіли і були ліквідовані шляхом приєднання до більш потужних.
Ще однією з вагомих причин, що зумовлюють реорганізацію – це досить значні площі природно – заповідного фонду області. Вони розміщені нерівномірно, що не може не відобразитись на господарській діяльності окремих підприємств, від 25 % до понад 50% території яких є заповідними, а господарська діяльність суттєво обмежена. Відтак не вистачає коштів на роботи із лісовпорядкування та проходження процедури оцінки впливу на довкілля, виготовлення технічної документації щодо реєстрації земельних ділянок державного лісового фонду, проходження сертифікації ведення лісового господарства відповідно до вимог міжнародних стандартів.
Можливі зміни не мають жодних політичних чи інших «підводних каменів» і ставлять за мету виключно оптимізацію структури та рівномірного розподілу ресурсу із врахуванням обмежень, які мають місце внаслідок нових, більш жорстких вимог природоохоронного законодавства, нового адміністративно – територіального поділу та новими умовами, які диктує нам ринок деревини.
У разі проведення реорганізації лісової галузі краю вирівняється ресурсна база підпорядкованих підприємств, оптимізується перевезення та переробка деревини, відтак – зростуть надходження податків і зборів, мінімізуються адміністративні витрати, підвищиться рівень оплати праці лісівників.
Вінниця
Реформування лісового господарства – вимога часу
Начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства А.О. Бондар провів нараду з питання реформування держпідприємств лісового господарства. У нараді взяли участь директори держлісгоспів, заступники начальника, головні спеціалісти ВОУЛМГ.
Історія розвитку лісогосподарських підприємств Вінниччини нараховує більше 100 років. Щоразу реформи проводилися під тогочасні вимоги та можливості для виконання завдань тогочасного періоду.
З розвитком сучасних інформаційних технологій змінився і підхід до формування структури лісогосподарських підприємств.
Питання реформування лісового господарства держави обговорюється вже не перший рік. Лісівники України вивчали досвід роботи лісівників Польщі, Німеччини, Прибалтики, Білорусі та інших держав. Зрозуміло, що будь-яка модель лісогосподарювання не може автоматично переноситися на лісове господарство України.
Враховуючи екологічну, економічну та соціальну роль лісів, на думку фахівців лісового господарства доцільно при реформуванні дотримуватися базових принципів – збереження держпідприємств лісового господарства як юридично самостійного господарюючого суб’єкта державної форми власності.
В умовах загальнодержавного реформування адміністративного устрою з врахуванням децентралізації у Вінницькій області з 27 районів створено 6, при реформуванні лісогосподарських підприємств враховано умови децентралізації та з 11 діючих державних лісогосподарських та лісомисливських підприємств створюється 5 укрупнених, які практично територіально розміщені в межах новостворених районів, вирівнюючи ресурсну і фінансову базу підприємств.
В ході реформування усі зміни мають бути виважені і комплексні. У процесі реформування для нас найголовніше – зберегти фахових спеціалістів і забезпечити ефективне господарювання новоутворених держлісгоспів з питань охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей.
Одним із джерел поліпшення фінансового стану при укрупненні лісогосподарських підприємств буде економічний ефект від скорочення адміністративних витрат, передбачених на утримання апарату управління лісогосподарських підприємств та відчуження адміністративних будівель (залишкова вартість цих будівель залишиться на розвиток підприємства, а перевищення залишкової вартості в результаті аукціону буде перераховано до бюджету).
Лісівники вміють ефективно господарювати. Але своє вагоме слово у цьому процесі реформування має сказати держава. Наприклад, при існуючій системі оподаткування, навіть укрупнені держлісгоспи не зможуть мати високої рентабельності. Адже сьогодні держава на догляд за державним лісовим фондом Вінниччини коштів не виділяє. Значить, їх потрібно заробити самостійно. А для цього саме держава має створити відповідні умови.
Внесення змін Кабінетом Міністрів України у систему оподаткування дасть додатковий фінансовий ресурс, що забезпечить фінансову стійкість та розвиток усіх новоутворених держлісгоспів Вінниччини, в тому числі сучасне технічне переоснащення лісогосподарських підприємств.
Дане реформування є частиною інституційних змін, що сприятиме комплексному реформуванню та розвитку лісового господарства держави.
Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
https://www.facebook.com/woodvin2017/posts/1826400134196001?__tn__=K-R
Кіровоград
Офіційна позиція колегії Кіровоградського ОУЛМГ щодо реформування галузі
Лісова галузь потребує вдосконалення та розвитку. До цього її підштовхують нові вимоги як з боку держави, так і з боку суспільства. У попередні роки лісгоспи працювали в тих умовах, які діяли ще за часів їх створення. Новим, сучасним соціально-економічним умовам повинен відповідати новий зміст. Так, наприклад, у виробничому процесі на перший план виходять автоматизовані засоби моніторингу, контролю, обміну інформацією тощо. Отже, зміни невідворотні і вони відбуватимуться.
Реформування лісової галузі покликане призвести до прогресу в організації лісогосподарської діяльності та вплинути на ефективність виробництва. Галузь повинна вийти на новий рівень економічного розвитку.
Напрям реформування, який передбачає укрупнення лісогосподарських підприємств, надасть структурним підрозділам лісгоспів більше можливостей у фінансовому та технічному забезпеченні. Лісництвами багато зроблено на шляху до зміцнення кадрової бази та поліпшення виробничої сфери. Сучасні вимоги, у свою чергу, диктують вимоги поліпшення соціальних стандартів – передусім заробітної плати лісівників та технічних можливостей.
Наріжним каменем реформи є фінансові питання. Розв’язання цієї проблеми передбачає конкретні дії, зокрема зменшення собівартості лісопродукції та зміни в системі оподаткування. Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, податок на землю, сплата дивідендів у розмірі 80 відсотків від прибутку лісгоспів – усі ці чинники значно збільшують витратний механізм підприємств та уповільнюють їх економічне зростання. Було б доцільно об’єднати їх в єдиний, залежний від цінової політики та більш простий в адмініструванні податок.
Працюючи над програмою реформування, потрібно думати про проблему суспільного та фінансового стану лісівників. Передбачена реформою переатестація направлена на вдосконалення системи кадрового забезпечення галузі. Висококваліфіковані працівники відіграють велику роль у забезпеченні розвитку лісового господарства. Тому лісові кадри повинні відповідати сучасним вимогам, що й буде підтверджено переатестацією. За її результатами буде визначено рівень компетентності працівників та прийнято рішення про подальше перебування на зайнятих посадах, підвищення кваліфікації або навчання у профільних закладах тощо. Трудові колективи буде максимально збережено.
Оскільки структурні підрозділи лісогосподарських підприємств (лісництва) будуть збережені, укрупнення, яке відбуватиметься, не зачіпатиме надходжень у вигляді податків в об’єднані територіальні громади. Тобто і плата за землю, і рентна плата так само надходитимуть до ОТГ за місцем розташування лісових насаджень.
До питань, які мають відношення до реформування, повинен застосовуватися системний підхід. Потрібні заходи, які б сприяли поліпшенню фінансового забезпечення лісгоспів, у тому числі це стосується зміни системи оподаткування.
Реалізація нормативно-правових документів Кабінету Міністрів та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів дасть лісгоспам можливість поліпшити свій економічний потенціал і залучити до роботи високопрофесійних фахівців, труд яких повинен гідно оплачуватися і відповідати нинішнім реаліям.
Київ

Чому лісова реформа потрібна і що заважає розвитку лісового господарства?
13-03-2021
Впродовж останніх років наша країна рухається шляхом реформ в усіх ключових аспектах життя. В умовах відчутних змін клімату виникає необхідність швидкого удосконалення та адаптування ведення лісового господарства до вимог сьогодення, що неможливо зробити без системного реформування лісової галузі.
Будь-яка реформа повинна мати чітку мету та конкретний план її реалізації. Разом з тим обов’язково мають бути визначені лінії взаємодії усіх зацікавлених сторін (профільного Міністерства, Держлісагентства, профспілок, лісової науки, місцевих громад, лісівників, представників природоохоронних організацій та ін). Чи маємо ми все це зараз – питання риторичне. При цьому, необхідність реформи галузі, яка б задовольняла реальні соціальні та економічні потреби країни та забезпечувала високий рівень екологічної безпеки лісокористування в цілому, є очевидною, і починатись вона має з внесення змін до діючого законодавства.
Насамперед це стосується комплексного перегляду чинних нормативно – правових актів, які регулюють роботу лісової галузі в цілому, а також Податкового законодавства, зокрема в частині усунення подвійного оподаткування лісогосподарських підприємств, яке значно зменшує можливості інвестування коштів в їхній розвиток та суттєво обмежує можливості осучаснення їх матеріально-технічної бази.
Рухаючись в напрямку змін, в першу чергу необхідно врахувати ресурсний потенціал кожного лісогосподарського підприємства та економічний ефект від його можливої оптимізації, не залишаючи при цьому поза увагою соціальну складову.
Київська область розташована в двох природних зонах: Полісся та Лісостеп. Лісистість дуже нерівномірна і коливається від 2 % в зоні Лісостепу на півдні області, до 54 % в зоні Полісся – на півночі. При умові відсутності бюджетного фінансування на заходи з ведення лісового господарства, даний фактор суттєво впливає на фінансовий стан окремих лісогосподарських підприємств, оскільки за рахунок коштів від реалізації лісопродукції з наявного лісосічного фонду, такі підприємства не можуть працювати стабільно, зокрема, забезпечувати розвиток виробництва та належну охорону лісів, здійснення обов’язкових платежів до бюджетів всіх рівнів та оплату праці, виконувати зобов’язання перед кредиторами а також інші завдання та функції, передбачені чинним законодавством. Як приклад, можна навести ДП «Ржищівський лісгосп», нормальне функціонування якого неможливе зважаючи на низку екологічних та економічних факторів, а також ДП “Київський лісгосп”, стабільна діяльність якого значно ускладнюється наявністю соціально-екологічної складової, пов”язаної із місцем розташування лісових масивів (передмістя столиці) – нерозумілість та несприйняття громадянами необхідності проведення лісогосподарських заходів в приміських лісах. Певний ресурсний дисбаланс відчувається і в інших лісосподарських підприємствах Київщини.
З огляду на викладене, впродовж тривалого часу Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства із залученням представників лісогосподарських підприємств Київщини розглядається питання оптимізації структури підприємств шляхом їх об”єднання за ресурсними та еколого-лісівничими принципами та аналізується можливий економічний та соціальний ефект від такої оптимізації.
За наслідками аналізу наявних проблемних питань та діючої нормативно-правової бази фахівцями управління спільно із представниками лісогосподарських підприємств вже окреслено ряд проблемних питань та ризиків, які можуть виникнути в процесі оптимізації та зміни структури лісогосподарських підприємств:
– переоформлення права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, особливо у тих випадках, коли таке право не зареєстроване у відповідності до вимог чинного законодавства;
– реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, особливо у тих випадках, коли таке право не оформлено у відповідності до вимог діючого законодавства;
– взаємовідносини з органами місцевого самоврядування в частині сплати податків до місцевих бюджетів лісогосподарськими підприємствами, особливо в північних регіонах області, де громади майже неплатоспроможні;
– питання чинності діючих матеріалів лісовпорядкування, розрахункової лісосіки та висновків з оцінки впливу на довкілля.
З метою недопущення виникнення соціальної напруги в колективах лісогосподарських підприємств, необхідно разом із профспілками вжити всіх можливих заходів щодо недопущення відтоку професійних кадрів з лісової галузі.
Наразі фахівцями управління разом з представниками лісогосподарських підприємств та профспілок, із залученням місцевих громад та природоохоронних організацій, проводяться необхідні розрахунки та аналізуються можливі ризики, які можуть виникнути внаслідок зміни структури лісогосподарських підприємств Київщини.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що тільки спільними зусиллями та завдяки комплексному підходу усіх зацікавлених сторін, враховуючи пропозиції та професійну думку лісівників та науковців, ми зможемо у стислі терміни, а головне – ефективно реформувати лісову галузь України!
Суми
На часі – реформа у лісовій галузі, але підхід має бути виваженим
Питання необхідності реформування та розвитку лісового господарства обговорюється протягом останніх п’яти років. Реформа дійсно потрібна, і сьогодні вона, як ніколи, на часі. Але будь-які зміни повинні базуватись на чіткому формуванні очікуваних результатів, бути цілком виваженими на всіх рівнях у галузі та в суспільстві, адже від цього залежить майбутнє лісового господарства та екологічна стабільність держави. Саме про це йшлося на позачерговій нараді, яка після відповідної наради у Держлісагентстві днями відбулась у Сумському обласному управлінні лісового та мисливського господарства за участі керівництва управління, директорів державних лісогосподарських підприємств області та членів діючої при управлінні громадської ради.
Байдужих на засіданні не було. Кожен учасник зібрання висловлював своє бачення, яке базувалось на специфіці діяльності підприємства, його логістиці, внеску лісгоспу у формування бюджету місцевої ОТГ та рівню зайнятості місцевого населення.
Червоною ниткою у кожному виступі пройшла думка про недосконалість діючої системи оподаткування. За підсумками 2020 року підприємства управління сплатили до зведеного бюджету і Державних цільових фондів 456,1 млн. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів. Якщо провести аналіз сплати податків і платежів з 1 м3 заготовленої деревини, то в цілому по управлінню сплачено 559 грн. З 1 грн. реалізованої продукції підприємства сплатили 44% податків і зборів, а по Краснопільському, Тростянецькому та Охтирському лісгоспах – понад 50%, що за європейськими підходами до господарювання є економічно невиправданим. Та навіть за таких умов всі сумські лісгоспи довели свою рентабельність і завершили рік з прибутками.
Наголошувалось, що сьогодні, щоб іти у ногу з часом, підприємства повинні постійно інвестувати кошти у розвиток матеріально-технічної бази, удосконалювати процеси виробництва, оновлювати машини та механізми по догляду за лісом, розвивати лісову дорожню інфраструктуру. А для цього, при діючій системі оподаткування, можливості мінімальні. Тому при розробці «дорожньої карти» реформ необхідно акцентувати увагу саме цих питаннях.
Говорилось, що потребує удосконалення і інституційна система лісового господарства. Вона вимагає проведення оптимізації неприбуткових та нерентабельних підприємств, зокрема у малолісних регіонах України, та забезпечення їх належного бюджетного фінансування. Це дасть можливість вирівняти ресурсну базу та фінансові ресурси підприємств, збільшить їх інвестиційні можливості, оптимізує адміністративні витрати та підвищить доходи самих працівників.
Також акцентувалось, що досить серйозно треба підійти до формування на підприємствах кадрового потенціалу. До цього підхід має бути досить зважений. Потрібно провести переатестацію, люди мають розуміти, для чого вони носять форму і мають посвідчення представника державного органу в галузі лісового і мисливського господарства. Це серйозний статус, але не всі спроможні йому відповідати. Тому переатестація — це необхідний крок у рамках реформи.
У підсумку резюмували, що усі зміни мають бути прийняті комплексно. Напрацювання цілісної стратегії та втілення її у життя вимагає фахового і виваженого підходу та широкого залучення професіоналів, науковців, громадськості та публічного суспільного обговорення.
У першу чергу, реформи повинні ґрунтуватися на належно сформульованій та схваленій державній лісовій політиці та чіткому формуванні очікуваних результатів перетворень, термінах їх здійснення та процедурі зовнішнього моніторингу і контролю, містити чіткі положення із зазначенням необхідних змін у чинному законодавчому полі.
Запропонована модель запрацює тоді, коли Уряд схвалить необхідні рішення, направлені на поліпшення фінансового забезпечення державних лісогосподарських підприємств.
Після відповідних постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів підприємства можуть очікувати позитивних змін, так як отримають суттєво інші економічні можливості, зможуть направити кошти на переоснащення і залучити кращих спеціалістів, які будуть отримувати гідну заробітну плату.
Полтава.
Реформування галузі – вимога часу. Лише так можна забезпечити подальший розвиток лісових господарств Полтавщини та всієї України
12.03.2021

Історія створення лісогосподарських підприємств Полтавщини сягає 80-100-річній давнині. Саме тоді в нашій області почали формуватися перші лісгоспи, які тривалий час функціонували відповідно до вимог тієї епохи. Проте час змінюється, міняються підходи, технічні вимоги, й управління лісовими господарствами на місцях, які колись були досить ефективними, наразі не відповідають сучасним умовам розвитку лісової галузі, оскільки не можуть нести тих податкових та фінансових навантажень, які на них покладаються.
Реформування лісової галузі – нині єдиний шлях до збереження та подальшого розвитку державних лісогосподарських підприємств. Звісно, будь-яке реформування не можливе без ключових змін. У Полтавському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбуваються колективні обговорення щодо даної реформи. Керівники лісових господарств вносять свої пропозиції та зауваження, і на них реагують та прагнуть ухвалити виважені рішення щодо подальшої роботи лісогосподарських підприємств області. Такі консультації проходять у всіх областях і в Державному агентстві лісових ресурсів України. Адже мета реформи – вибудувати нову, ефективну модель управління для подальшого успішного розвитку лісової галузі.
– Протягом останніх п’яти років наші лісогосподарські підприємства не отримують жодної копійки з держбюджету для виконання основних функцій – лісорозведення, охорони лісу від пожеж, уже не кажучи про оновлення матеріальної бази. А нове податкове навантаження та рентна плата і податки на землю – взагалі не залишають будь-яких коштів для оновлення матеріально-технічної бази та забезпечення належної заробітної плати працівникам. Тому одна з важливих цілей реформи — збільшення коштів, які залишатимуться в галузі та могли б формувати фонд розвитку підприємства, – розповідає начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Юрій Тараненко.
– Я розумію хвилювання і керівників підприємств, і працівників, які бояться втратити робочі місця. У нас уже давно сформувався сталий колектив, де протягом тривалого часу працюють висококласні фахівці й лісівнича професія поколіннями передається від батьків до дітей. Тому усі кадрові рішення будуть ухвалюватися виважено і помірковано, адже лісові професіонали – це майбутнє лісової галузі, яких не можна втрачати. А планова переатестація дозволить підвищити не тільки ефективність персоналу, а й продуктивність усіх підприємств. Разом з тим, оптимізація лісгоспів, дасть можливість підвищити матеріальне становище кожного працівника та створити належні умови для їхньої праці, – додає начальник управління.
Проте успішне реформування лісової галузі можливе лише за умов ухвалення необхідних рішень Урядом. Відповідні постанови Кабінету Міністрів України та накази Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів допоможуть покращити ведення лісового господарства, а підприємства отримають кращі економічні можливості. Наразі – це єдиний шлях для подальшого ефективного розвитку лісового господарства.
https://upravles.gov.ua/press/novini-upravlinnya/1615548568
Івано-Франківськ.
На Франківщині лісівники обговорюють оптимізацію державних лісових господарств

В Івано-Франківському обласному управлінні відбулося обговорення оптимізації державних лісогосподарських підприємств області. В нараді взяли участь т.в.о. начальника управління Олег Ярошик, заступник начальника Михайло Кільчицький та керівники підвідомчих підприємств.
Лісівники усвідомлюють, що, зважаючи на глобальні кліматичні трансформації, вимоги часу, лісова галузь потребує змін, але вони повинні бути комплексні, структуровані та законодавчо підкріплені.
Олег Ярошик зауважив, що пріоритетами лісового господарства Франківщини завжди були наповнення місцевих бюджетів, розвиток економіки та збереження екосистеми області. Проте сталий розвиток як галузі, так і суспільства можливий лише за умов інтеграції їх економічних, екологічних та соціальних компонентів.
«На сьогодні держлісгоспи Франківщини сплачують у державний бюджет ренту за використання лісу, земельний податок, податок на прибуток, загальнообов’язкові податки (ЄСВ) та 80% дивідентів, а натомість від держави не отримують кошти на відновлення лісу, оновлення техніки, здійснення протипожежних заходів, – зазначив Олег Ярошик. – До прикладу, у лісових господарствах Прикарпаття змінюється структура рубок. Але, щоб впроваджувати нові природозберігаючі технології, лісівникам потрібні нові технічні засоби, що потребують значних капіталовкладень. Одна лебідка фірми НSМ, використання якої дозволяє спускати деревину з гір з мінімальною шкодою для довкілля, коштує у базовій комплектації 220 тис. євро, а середній прибуток підприємства складає 0,5 млн грн (17 тис. євро). Тобто, при діючій системі оподаткування, підприємства не можуть купити сучасну техніку».
Щоб господарства залишалися самоокупними, потрібно змінити форму оподаткування, де менша частина дивідендів мала б спрямовуватися у держаний бюджет, а значно більша формувала б фонд розвитку підприємства.
Лісогосподарські підприємства потребують державної підтримки у фінансовому та технічному забезпеченні, а кадровий потенціал та інфраструктуру вони вже мають, підсумував керівник.
Змін також потребує кадровий сектор. Переатестація дозволить підвищити не тільки ефективність персоналу, а й ефективність діяльності усього підприємства. Правда, до скорочень потрібно підходити зважено, вважає Олег Ярошик.
Нова стратегічна програма розвитку лісової галузі можлива тільки тоді, вважають лісівники, коли Уряд схвалить необхідні рішення, що покращать фінансове забезпечення державних лісогосподарських підприємств. Відповідні постанови Кабінету Міністрів України та накази Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів допоможуть покращити ведення лісового господарства, а підприємства отримають кращі економічні можливості.
12.03.2021
Черкаси.
Щодо реформування лісової галузі
12.03.2021
Начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства управління Олександр Дзюбенко – про реформування лісової галузі.
Питання реформування лісової галузі обговорюється вже не перший рік. Сьогодення диктує нові умови праці та виробництва. Стрімкий розвиток новітніх технологій вимагає сучасних впроваджень та нових підходів у роботі, а глобалізація є об’єктивним і неминучим процесом, що має системний характер та охоплює всі сфери життя сьогоднішнього суспільства.
«Держлісгоспам Черкаського ОУЛМГ за минулий рік вдалося досягти рентабельності діяльності на рівні 3,9% – це найвищий показник серед управлінь Держлісагентства. Проте ми маємо розвиватися та мати сучасний вектор розвитку лісового господарства на майбутнє, який дасть змогу забезпечити лісогосподарювання на рівні з розвиненими країнами світу», -. зазначив Олександр Дзюбенко.
«Зі спеціалістами Управління, директорами держлісгоспів протягом останніх тижнів ми провели ряд нарад, робочих зустрічей консультативного характеру. Робоча зустріч відбулася й у Держлісагентстві України. В результаті, ми маємо напрацювання, у ході втілення яких буде проведено укрупнення держлісгоспів Черкащини, шляхом об’єднання. Зокрема, плануємо, що з десяти підприємств після реформи функціонуватимуть шість держлісгоспів», – підкреслив начальник управління.
Таке рішення має логічне підґрунтя і в майбутньому призведе до вирівнювання ресурсної бази, фінансових ресурсів та до фінансової стійкості усіх держлісгоспів Черкащини.
«Щодо скорочень працівників, зазначу наступне. Будь-які реформи даються непросто. Проте збереження колективів підприємств – наразі в пріоритеті. Ми детально проаналізували усі штатні розписи держлісгоспів. Укрупнення передбачає оптимізацію штатних розписів, проте цей процес буде виваженим і поміркованим. Кожен працівник, який професійно виконує свої посадові обов’язки, має бажання працювати, удосконалюватися, буде забезпечений роботою й надалі служитиме лісу», – наголосив Олександр Дзюбенко.
У ході реформи усі зміни мають бути прийняті комплексно. Це стосується і зменшення податкового навантаження, й встановлення чітких правил на ринку деревини, і законодавчих ініціатив, які дозволять лісівникам ефективно працювати, впроваджувати сучасні технології лісовирощування та вчасно реагувати на всі виклики в умовах кліматичних змін.
Черкаське обласне управління
лісового та мисливського господарства
https://lis-ck.gov.ua/?p=25643
Запоріжжя.
Щодо реформування галузі
Лісове господарство потребує системних змін. Державним агентством лісових ресурсів України запропоновано провести укрупнення лісогосподарських підприємств області шляхом з’єднання. Для успішного реформування галузі необхідна підтримка Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
Попереду багато сумлінної, вдумливої, зваженої роботи і рівнозначної їй відповідальності. Тоді, очевидно, й можна буде вести мову про успішне реформування лісової галузі області.
Ліс – це у значній мірі творіння рук людини, яка вирощує, оберігає та за ним доглядає. Збереження функціонування лісової охорони повинно бути пріоритетним напрямком реформування, особливо в Запорізькій області, де посушливе літо, тепла осінь та коротка зима. Ліси Запорізької області штучного походження, і переважно виконують роль захисних, рекреаційних та агролісомеліоративних насаджень. Лісогосподарські підприємства області не проводяться рубки головного користування. Тому державним підприємствам Півдня необхідна підтримка держави, а саме фінансування з державного бюджету на виконання основних лісогосподарських заходів. За відсутності державного фінансування будуть зупинені роботи зі створення нових захисних насаджень на малопродуктивних і деградованих землях, не буде можливості здійснювати попереджувальні протипожежні заходи в лісах, що підвищить ризик виникнення лісових пожеж, осередків шкідників і хвороб лісу, які часто призводять до надзвичайних наслідків.
На даному етапі реформування необхідно надати більше можливостей лісництвам і у фінансовому, і в матеріально-технічному забезпеченні. Лісництвам області необхідні державні кошти для належної оплати праці державної лісової охорони, заміни застарілих основних засобів, створення комфортних умов праці, оновлення технічного забезпечення.
Багато лісівників працюють у галузі цілими династіями, які передають свій досвід молоді. На підприємствах області працюють молоді фахівці, які привносять нові напрацювання, технології те методи ведення лісового господарства. Працівники лісогосподарських підприємств області об’єднує любов до природи, фізична витривалість, сумлінність, мобільність і готовність до ненормованого робочого дня, сміливість та рішучість. Для успішного реформування лісової галузі надважливо провести переатестацію кадрів. Тут є багато плюсів, в тому числі – це, звичайно, гідна заробітна плата. Це дозволить залучати на роботу молодих спеціалістів, які побачать перспективи роботи у галузі.
Виходячи з державницьких позицій, головна мета реформування – збереження українських лісів у державній власності. Щоб завжди була робота для фахівців у лісі і довкола лісу. Особливо в селах, де проживає молодь та знайти роботу вкрай тяжко.
Без зміни податкового законодавства говорити про зміни в галузі немає сенсу. Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів і податок на землю потрібно замінити на один податок.
Кабінету Міністрів України та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів необхідно прийняти низку постанов, наказів та рішень стосовно змін, оподаткування, розширення економічних можливостей, направлення державних коштів на переоснащення лісництв та державних підприємств.
Лісогосподарським підприємствам Запорізької області запропоноване укрупнення надасть можливість для позивних зрушень, і допоможе більш ефективно працювати, тобто від об’єднання буде позитивний економічний ефект.
https://zaplis.gov.ua/press-sluzhba/novini-upravlinnya/shhodo-reformuvannya-galuzi.html
Закарпаття.
Віктор Яковець про реформування лісової галузі
21 століття часто називають періодом змін. На жаль, часто в нашій країні люди опираються реформам. У кожного на це свої причини і сьогодні не про них. Традиційно більшість змін даються важко. Та я впевнений що ми повинні шукати шляхи удосконалення. Наразі ми на порозі реформи, якою вона буде достеменно сказати важко. Ми в періоді обговорень та консультацій. У ЗОУЛМГ майже щодня проводимо робочі зустрічі і обговорення з керівниками підрозділів, проводимо зустрічі із робочими колективами і разом напрацьовуємо правильну модель змін. Такі консультації проходять у всіх областях і в Державному агентстві лісових ресурсів України.
Змінюється світ, змінюється екологія, змінюються технології та удосконалюється багато процесів. Ми повинні іти в ногу з часом.
Реформа галузі – це не забаганка голови агентства чи керівника управління. Це складний процес до якого залучені експерти, управлінці, представники влади, трудові колективи і громада. Ми разом повинні вийти на вірний шлях реформування, однак те, що реформа на часі – це однозначно. Її ключова позиція – збереження українських лісів у державній власності. Аби у цій галузі і надалі була робота для місцевого населення, адже, не рідко, у лісовій галузі працюють цілими родинами. Лісівничі знання передаються з покоління в покоління. Тому важливо аби реформа поліпшила фінансове забезпечення державних лісогосподарських підприємств. А ще покращила охоронні та експлуатаційні функції галузі. Наразі необхідно надати більше можливостей лісництвам як у фінансовому так і у матеріально-технічному забезпеченні. Одна з важливих цілей реформи – збільшення коштів, які залишаться в галузі і які важливі для розвитку лісового господарства. Це зробити не просто, однак є два ключові фактори, які допоможуть це реалізувати: змінити систему оподаткування та знизити собівартість продукції. Наразі наша система оподаткування складна і доволі «дорога». Якщо її змінити, у підприємств буде стимул працювати прибутково і робити це прозоро. Тому кабінету Міністрів України та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів необхідно прийняти низку постанов, наказів та рішень стосовно змін, оподаткування, розширення економічних можливостей, направлення державних коштів на переоснащення лісництв та державних підприємств.
Також багатьох турбує кадрове питання – усі бояться скорочень. І це зрозуміло. Та повірте – ми зацікавлені у тому, аби зберегти професіоналів, більше того ми це зробимо! Адже без фахівців, які добре знають свою роботу і компетентні у лісовій галузі, неможлива ефективна робота. Так, галузі потрібна переатестація. Разом з тим наша мета – забезпечити достойною платнею професіоналів. Робота в лісовій галузі престижна і оплата праці буде відповідна. Тому тим, хто віддано та професійно виконує свою роботу, хто готовий іти в ногу з часом не варто боятися оптимізації чи скорочення.
Укрупнення лісгоспів покликане перш за все підсилити ті підприємства, яким важко виконувати плани заготівель чи реалізації деревини. Шляхом укрупнення іде чимало європейських країн. Ми вивчаємо їх досвід і готові приміряти його на собі. Бо якщо він успішний, то чому не скористатися цим?
https://zakarpatlis.gov.ua/viktor-yakovets-pro-reformuvannia-lisovoi-haluzi/
Львів.
Оптимізація мережі лісгоспів – крок в інституційній реформі лісової галузі
Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства під головуванням начальника управління Анатолія Дейнеки пройшла нарада з питання оптимізації мережі державних лісогосподарських підприємств області.
Головуючий зазначив, що трансформації, які відбулися в Україні за роки Незалежності, глобальні кліматичні зміни вимагають адаптації лісового господарства до вимог сучасності.
Досягнути цього без докорінного реформування галузі неможливо. Це очевидно і для суспільства і для лісівників. Реформування лісового господарства має базуватися на таких головних напрямках:
- перегляді правових і нормативних засад функціонування галузі;
- зміні моделі оподаткування і фінансування;
- удосконаленні інституцій.
Узгодження напрямків реформування між учасниками лісових відносин (громадські інституції, лісопромисловці і деревинообробники, лісівники, екологи, влада (державна і місцева)) та їх донесення до суспільства – запорука успіху.
Лісівники Львівщини мають напрацьовані пропозиції до кожного з напрямків реформування лісового господарства.
Щодо удосконалення інституцій, то оптимізація мережі державних лісогосподарських підприємств Львівщини дасть можливість:
- вирівнювання ресурсної бази підприємств управління;
- вирівнювання фінансових ресурсів підприємств управління;
- оптимізації адміністративних витрат;
- підвищенні ефективності використання державного майна;
- збільшенні інвестиційних можливостей оптимізованих підприємств;
- підвищення доходів працівників.
Анатолій Дейнека також акцентував увагу на ризиках при здійсненні оптимізації мережі державних лісогосподарських підприємств Львівщини:
- складнощі отримання земель лісогосподарського призначення для ведення лісового господарства;
- можливому припиненні права на спеціальне використання лісових ресурсів без відповідних змін у законах і нормативній базі;
- довгій процедурі виготовлення нових матеріалів лісовпорядкування, проведення Оцінки впливу на довкілля та встановлення лімітів на спеціальне використання лісових ресурсів;
- раціональному використанні нерухомого та рухомого майна;
- втрати фахових працівників внаслідок оптимізації;
- можливої негативної реакції місцевої влади.
Мінімізація зазначених ризиків – завдання для керівництва та фахівців управління та лісгоспів.
На нараді головуючим була надана можливість висловити свої думки кожному бажаючому.
Думки керівників лісгоспів варіювали від розуміння необхідності оптимізації мережі лісогосподарських підприємств до застережень, що це може призвести до негативних наслідків.
Голова Львівської обласної організації профспілки Василь Максимець акцентував увагу на виваженості у підході до оптимізації, зокрема в частині скорочень персоналу.
З огляду на те, що лісогосподарські підприємства Львівського ОУЛМГ проходять базове лісовпорядкування (за винятком Сколівського і Славського, які завершили його у минулому році) у поточному році, то є можливість проходження лісовпорядкування вже оптимізованими підприємствами на наданих для ведення лісового господарства землях у нових межах.
Анатолій Дейнека також повідомив, що для опрацювання питання надання земель лісогосподарського призначення оптимізованим лісогосподарським підприємствам 11 березня у Львівській обласній державні адміністрації буде проведено робочу нараду під головуванням заступника голови Львівської ОДА за участі керівників Департаменту містобудування Львівської ОДА, Дерджгеокадастру, юридичної служби ЛОДА та лісівників.
Для уникнення ризику втрати доходів бюджетами ОТГ від припинення діяльності юридичної особи (лісгоспу) вбачається доцільним розщеплювати платежі до місцевого бюджету (включно з ЄСВ) з прив’язкою до місця проведення виробничої діяльності (зокрема, заготівлі деревини).
Питання проведення базового лісовпорядкування буде обговорено на березневій колегії Львівського ОУЛМГ. Головуючий також запропонував голові обкому профспілки Василю Максимцю долучитися до опрацювання проектів штатних розписів оптимізованих лісогосподарських підприємств з метою збереження фахового потенціалу галузі області та проведення роз’яснювальної роботи в трудових колективах.
Підсумовуючи обговорення питання оптимізації мережі державних лісогосподарських підприємств області, начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека дав доручення фахівцям управління за напрямками у співпраці з керівниками лісгоспів доопрацювати запропонований варіант оптимізації мережі лісогосподарських підприємств для подання його в Державне агентство лісових ресурсів України.
https://lvivlis.gov.ua/news?id=4606
Хмельницький.
Ключ успіху – в реформуванні галузі
В Україні передбачено реформувати лісову галузь, щоб добитися більшої її ефективності й віддачі, пришвидшити озеленення держави. Чому потрібна реформа? Історія українських лісгоспів налічує десятки років. Вони створювалися під тогочасні умови і можливості, коли переважала ручна праця в лісогосподарській діяльності, коли на заготівлі й переробці деревини використовувалася допотопна техніка.
Останнім часом сталося чимало благотворних змін, але щоб вийти на сучасний європейський рівень вирощування лісу, цього недостатньо. Сьогодні ефективність підприємства, яке веде господарство на площі 10-15 тисяч гектарів, бажає кращого. Для прикладу, Німеччина вважає ефективним те господарство, яке заготовляє за рік не менше мільйона кубометрів деревини. Середній розмір державного лісогосподарського підприємства в Республіці Білорусь – 60-100 тисяч гектарів, а деякі налічують і по 150 тисяч гектарів. У поляків інша модель ведення лісового господарства.
В Україні планують йти шляхом надання більших можливостей лісгоспам і у фінансовому, і в технічному забезпеченні. Вони вже мають інфраструктуру, кадровий потенціал, але потрібно забезпечити їх сучасною технікою. Однак де взяти додаткові кошти? Адже ріст цін на продукцію має свою межу і сьогодні, фактично, досягає європейського рівня. Нині вся деревина реалізується через аукціони і це дало певне збільшення цін на всі види продукції.
Для того, щоб більше коштів залишалося в галузі, необхідно передусім вирішити два питання. Перше — знизити собівартість продукції, друге — змінити систему оподаткування, яка є гальмом і не стимулює розвиток. Зараз лісгоспам доводиться віддавати 80 відсотків дивідендів. Також є рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів і податок на землю. Це все разом взяте вимиває оборотні кошти і не дає можливості кардинально оновлювати основні засоби. До речі, платежі складні в адмініструванні і їх потрібно замінити на один справедливий у нарахуванні, залежний від цінової політики податок.
Сучасне підприємство, щоб бути конкурентноспроможним, повинно проводити оптимізацію колективу. Але до цього підхід мусить бути досить виваженим. Потрібно провести переатестацію, яка є необхідним кроком у рамках реформи.
Усі зміни мають бути прийняті комплексно. Запропонована модель реформування запрацює тоді, коли Уряд схвалить необхідні рішення, спрямовані на поліпшення фінансового забезпечення державних лісогосподарських підприємств, зокрема щодо зміни оподаткування.
Віриться, що після відповідних постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів підприємства отримають суттєво інші економічні можливості, зможуть спрямувати кошти на переоснащення виробництва. Переконані – ключ успіху саме в цьому!
Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.
Луганськ.
Реорганізація лісової галузі області
04 березня 2021 року, відбулась виробнича нарада Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства за участю директорів та головних спеціалістів лісомисливських підприємств області з питань реорганізації лісової галузі на Луганщині.
Було прийняте рішення щодо укрупнення державних лісогосподарських підприємств, яких з восьми залишиться п’ять, а саме: ДП «Кремінське ЛМГ», ДП «Новоайдарське ЛМГ», ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ», ДП «Станично-Луганське ДЛМГ» та ДП «Старобільське ЛМГ».
https://www.luglis.gov.ua/reorganizacziya-lisovoyi-galuzi-oblasti/
ОДЕСА
Злагоджено, професійно, емоційно з надією на позитивний, економічно – обґрунтованого рівня результат, 3 березня пройшла виробнича нарада з Головою ДАЛРУ Юрієм Болоховцем.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2919924681611194&id=1505856256351384
11 коментарів
popkov
Вопросы налогообложения, на мой взгляд, АБСОЛЮТНО не подготовлены и слишком рано вынесены на обсуждение… Аргументы очевидны:
– на государственном уровне анонсировано изменение налогообложения в связи с изменением территориального устройства страны. Каким видит новую налоговую систему власть, – мы пока не знаем;
– в рамках лесной реформы также анонсировано изменение налогообложение, сводящееся к замене ренты и земельного налога на единый “лесной налог” и его уменьшению. Пока это “голые хотелки”. Никакого “задела” в этом направлении я не вижу. Таким образом, обсуждать нечего: подождем законопроекта или аргументированных публикаций;
– на сегодня, говоря об интересах местной власти, надо учитывать не только подоходный налог работников предприятий, но и земельный налог плюс рентную плату…Кто их будет получать…тергромады? новые районы? … – пока никто не знает…В действующем законодательстве нет, ни тех, ни других…;
– прозвучавшие фразы о приобретении субъектности лесничествами и цехами для меня пока не понятны.
Создается впечатление, что всё что сейчас выплескивается в СМИ и залы заседаний органов местной власти, – это следствие грубой штабной ошибки. Внутренние обсуждения не должны разглашаться, до момента выработки аргументированного решения. На мой взгляд, этот процесс только начался…
Не будем строги: любой прогресс движется методом “проб и ошибок”…
iskovalua
Відповідно до чинного законодавства сплата ПДФО може здійснюватись як за місцем розташування відокремлених підрозділів (лісництва не є відокремленими підрозділами) так і повністю за місцем реєстрації підприємства.
Ігор Алексіюк
Просто цікаво. Якби об’єднували обласні управління з трьох в одне, що козаки б написали? Чи, ще напишуть потім і може 🙂
fagus
Міністерство екології затягує Агенствов авантюру з оптимізацією підприємств. Вони б ліпше в себе розібралися з обєктами ПЗФ . В самому відомстві є величезна кількість заповідників та природніх парків (близко 50) і їх кількість продовжує збільшуватися. Управління такими обєктами, які ведуть господарську діяльність аж ніяк не є функцією міністерства. І чому міністерство не почне оптимізацію саме з цих обєктів. Що заважає велику кількість заповідників в Карпатах (Вижницький, Верховинський, Галицький,Гуцульщина, Зачарований край,,Карпатський,Синевір, Сколівські Бескиди, Ужанський,Черемоський) обєднати в один Карпатський заповідник, заповідники Поділля (Медобори, Подільські Товтри, Північне Поділля,Кармелюкове поділля, Кременецькі гори, Дністровський каньйон) в один Подільський. За регіональним принципом можна оптимізувати заповідники Півдня,Сходу та Півночі. От де можна отримати значну економію бюджетних коштів . Але це ж своє. А з лісгоспами можна і поекспериментувати.
teren
Здається щось пішло не так з запущеною Держлісагенством з подачі Мінекології реформою.
Місцеві органи влади та трудові колективи не у захваті від того що їм пропонується. В областях кивають на рішення Києва, а в Києві -на ініціативу областей. Підтримка реформування з боку областей скоріше вимушена (правда чомусь ще не всі висловились) і сформовани виходячи “темників”.
А темники потрібно виконувати: “Лісівники усвідомлюють, що, зважаючи на глобальні кліматичні трансформації, вимоги часу, лісова галузь потребує змін….”, ” В умовах відчутних змін клімату виникає необхідність швидкого удосконалення та адаптування ведення лісового господарства до вимог сьогодення…….”, “В Україні передбачено реформувати лісову галузь, щоб … пришвидшити озеленення держави”, “… глобальні кліматичні зміни вимагають адаптації лісового господарства до вимог сучасності”. Такі фрази звучать майже в кожному зверненні обласних управліінь як аргумент об’єднання підприємств. Тільки от яким чином зменшення кількості лісгоспів вплине на поліпшення клімату?
Sorbus7
Комусь із “реформаторів” дуже хочеться поміняти “украЇнський клімат ” на “швейцарський” )::
Isachenko
Який же Дейнека умнічка! Ось шедевр і взірець здорового глузду в загальному примітивному хорі ім. Леоніда Ілліча Брежнєва з начальників управлінь. (ну от скажіть мені, старшій людині, звідки у молодих така замшивість, цей порослий лишаєм “совок”, який раптом повилазив з усіх щілин аж так, що наведені тексти читати було б соромно навіть Суслову?!).
Але щастя, що є Анатолій Михайлович! Не кожному дано так тонко грати! Потрібні слова одобрямсу (куди ж без них?) сказано в міру, без зайвих прогинів і пафосу. Вони навіть не помітні на фоні застержень і ризиків, у які Львів тицьнув носом чернігівських мономахів і якими отверезів своїх колег з обласних центрів. Ці складнощі і ризики – реальні, на відміну від міражних золотих гір столичних реформаторів. “Втрата фахових працівників внаслідок опитимізації лісгоспів і негативна реакція місцевої влади”. Останнє вже розгортається потужно і масштабно. Тому що місцеві бюджети однозначно втратять. А запропоноване Дейнекою міжбюджетне розщеплення платежів з прив,язкою до лісозаготвлі запровадити не так просто в цій забюрократизованій податковій машині.
Головне навіть не це. Зацініть, як витончено пан Дейнека виводить себе з неминучої ганьби від провалу цих псевдореформ. Жодних сумнівів, що проанонсована у повідомленні ЛОУЛМГ робоча нарада з наріжних для “реформи” Болоховця земельних питань під головуванням голови Львівської ОДА Козицького і за участі його юристів та спеціалістів Держгеокадастру, жодних сумнівів, що ця нарада була (чи буде?) організована саме Анатолієм Михайловичем і спрямована ним у потрібне русло.
От тоді все стан на свої місця. От тоді Болоховець зрозуміє, хто у лісі справжній господар. І це не про Дейнеку.
popkov
Ещё не все высказались… Однако очевидно, что в ход пошли “темники”… Это знакомо…. ЮБ просто последний в длинной череде уже обслуженных клиентов… Ему бы видео о том, как до него других обслуживали показать… На мой,- поверхностный взгляд, состав обслуживающего ансамБЛЯ исполнителей не поменялся, просто постарели и профессионализм вырос… Сами понимаете, – ТРЕНИРОВКА…ну и, конечно, колени подводят…
Мы ВСЕ периодически ошибаемся…Это свойственно людям….
Главное не продаваться… На мой взгляд, ещё ничего для отрасли и страны не потеряно…
Дайте хоть помечтать…
fagus
Колективний “одобрямс”. Поки не було відмашки ніхто навіть і не рипався . А тут поперло- один за одним, щоб бува не спізнитися. Але кожен боїться висловити свою думку, а лише одобрює та підтримує думку головного. Все як під копірку. Тільки от так і не зрозуміло яку “запропоновану модель” так дружньо підтримують начальники управлінь і хто бачив постанови Кабміну та накази Мінекології на прийняття яких так всі сподіваються.
Sorbus7
Хто “за”, хто “проти”? Прийнято одноголосно! ):. По іншому, як мазохізмом не назвеш.
oleg1965
Головним питанням у реформуванні залишається “інтерес”, який є залишається головним чинником розвитку суспільства. А іншими словами, а що я буду мати з цього реформування (оптимізації).
Comments are closed.